Радянська ковбаса за ГОСТом: що насправді було в її складі
Експерт розвінчав міф про "якісну" рядянську ковбасу за 2,20.
Один з популярних міфів про Радянський Союз – це дешеві, проте "якісні" продукти. Дехто з людей досі з ностальгією згадує про ковбасу за 2,20 і скаржиться, що зараз – суцільна "хімія" та соя. Пише ТСН.
Про те, що насправді було в популярному м’ясному продукті, розповів журналіст Павло Бондаренко у блогу OBO.ZUA.
Е 252, Е 407, Е 451, Е 497 – це з рецептури радянських ковбас. Натрій фосфорнокислий однозаміщений 2-водний, крім ковбаси, використовували ще у виробництві рідини для миття скла.
"А ось вам "ковбасний" ГОСТ 23670-79 (тобто від 1979 року):" У ковбасі окремій, баранячій, свинячій, столовій, московській, чайній допускається заміна 2 кг яловичини або свинини на 2 кг крохмалю картопляного або борошна пшеничного", – пише журналіст.
Зараз на пакованні з ковбасою, за законом, виробник мусить зазначати її склад, а в Радянському Союзі писали лише номер ГОСТу.
"А що там за тим номером – ховалося мороком грифу ДСК. І сою в СРСР вирощували ще від 30-х років минулого століття мільйонами тонн – як гадаєте, для чого?" – резюмує Бондаренко.
Нагадаємо, дієтологи пояснили, в які міфи про здорове харчування не варто вірити.
