Різдвяний дідух: особливий символ Різдва, який варто зробити на зимові свята
Різдвяний дідух — важлива традиція українського народу, яка має свій особливий символізм. Притаманний він був більше низинним регіонам України, особливо там, де росла пшениця.
Як зробити дідух і що він означає — пише ТСН.ua.
Дідух справжній елемент обрядовості наших предків. Його в давнину виплітали переважкно із колосків пшениці. Сьогодні ця традиція має особливо важливе значення, адже її передавали майстрі від покоління до покоління. Цікаво, що дідух — це зовсім не християнський символ. Він існував серед українців ще в дохристиянські часи. Дідухом тоді називали "дух пращурів". З приходом християнства його почали обов'язково ставити на покуті у Святвечір, коли за святковим столом збиралася вся родина. Наші предки вірили, що в дідух вселяються душі покійних, які приходять святкувати Різдво з живими членами сім'ї.
Що означає дідух на Різдво
Слово "дідух" означає "найстаріший". Однак в різних регіонах України цей обрядовий елемент називали по-різному: король, сніп, колідник, сніп-рай, колядник, дідок, дід, дідочок, дідо, коляда. Зі старослов'янської мови термін перекладається як "дух предків". В дохристиянські часи його створювали як пожертву силам природи.
Дідух за традицією в хату заносив господар родини. Клав його відразу біля образів (ікон), що за звичаєм стояли в кутку. Його вважали оберегом від злих сил. Часто дідух додатково прикрашали. Колись дідуха ставили замість різдвяної ялинки, навіть коли ця традиція з'явилася на українських землях.
Якщо в хаті жила незаміжня дівчина, існувала традиція, що вона повинна взяти ложки і покласти їх на розі будинку. Так можна було дізнатися, з якого боку до неї прийде суджений. Пізніше ці ложки додавали до перев'язі дідуха, щоб створити своєрідний оберіг. Це робилося, щоб всі члени сім'ї були разом наступного року.
Святковий сніп (дідух) залишався в оселі тиждень. Подекуди його навіть залишали до Водохреща (6 січня). Він був символом затишку, святкового настрою, святковості. Навіть часто в народі казали: "Дідух до хати – біда із хати".
Як зробити дідух
Дідух створювався тільки з необмолочених пшеничних колосків. В деяких регіонах використовували також овес, жито. В народі існувало повір'я, якщо створити дідух з останнього обжинкового снова у полі, то жниця, яка його в'язала, скоро народить дитя. Прикрашали святкові дерева засохлими квітами, барвистими стрічками.
Здавна існували різні технології виготовлення дідуха в різних регіонах України. Дехто створював його у вигляді коси, інші робили форму снопа чи дерева.
Якщо ви хочете створити дідух на Різдво, варто запам'ятати кілька важливих правил:
- Беріть хоча б 21 колосок.
- Перед тим, як плести, солому змочують у теплій воді, щоб вона стала еластичною і м'якою.
- Потім переберіть колоски за розміром. Створіть сім пучнів по сім колосків в кожному (цифра сім є символом сім'ї, семи поколінь та днів тижня).
- Потім кожен пучок міцно перев'яжіть мотузкою.
- Далі зберіть пучки докупи своєрідними "східцями".
- Сніп розділіть на три "ноги" (якщо ви взяли багато колосків, то можна на 5 чи 7), щоб дідух міг "стояти".
Найпоширеніший варіант — дідух у вигляді сезонів. Такий виріб виготовляється в чотири яруса (зима, весна, літо та осінь). Для кожного ярусу складали по чотири пучки, а в кожен пучок входило сім колосків (вони є символом тижнів та днів). Для кожного ярусу могли використовувати різні види злаків, щоб створити певну пору року.
Серед наших предків існувало повір'я: чим багатшим виглядає дідух, тим більш урожайним буде прийдешній рік. А тому його було прийнято прикрашати дуже пишно. Не варто шкодувати засушених квітів, ягід, стрічок, горішків. Деякі майстри навіть додають до дідухів цілющі трави (мак дарує гроші, звіробій — здоров'я).
Коли палять дідух
Дух предків після Різдва традиційно спалювали. Втім, для цього зазвичай створювали менший сніп, який клали на підлозі. Ця традиція також має свою символіку.
За народними повір'ями, під час спалювання дідуха, люди відпускають душі покійних в небо та оберігають живих від злих сил. На Опіллі дідуха, який стояв на покуті, обмолочували на святого Василя (1 січня). На землю стелили верітку, тоді всі члени сім'ї молотили зерно палицями, а потім ділили його на три рівні частини.
Першу частину завжди віддавали колядникам, щоб вони могли зерном засіяти в хаті. Другу згодовували худобі, а третю засівали в полі, щоб був хороший урожай.
Дідух — традиційний символ українських першоджерел, він допомагає привнести у родину небуденну радість, затишок, святковість. Вірян часто цікавить, як ставиться Церква до цього нехристиянського сиволу? Чи можна поєднувати у будинку дідух з різдвяною ялинкою? За словами протоієрея Олександра Дедюхіна, який є настоятелем Свято-Миколаївського храму в Полтаві, відповів, що Церква не забороняє ставити дідух. Навпаки, його потрібно сприймати не як дух, а як пам'ять про наших предків.