У Європі оцінили гучний закон про нацменшини, який ухвалили в Україні
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прокоментувала виконання Україною рекомендацій Єврокомісії щодо прав нацменшин, що необхідні для подальшого руху до членства в ЄС.
Україна робить значні кроки у реформах на шляху до ЄС, продовжуючи працювати над чотирма рекомендаціями для відкриття переговорів про вступ до Євросоюзу. Пише ТСН.
Про це фон дер Ляєн заявила під час виступу на пленарному засіданні Європарламенту 13 грудня.
"Групи національних меншин вже позитивно відреагували на цей закон. І наша початкова оцінка також позитивна", – сказала вона.
Президентка Єврокомісії нагадала, що Верховна Рада також ухвалила два антикорупційні закони – про збільшення складу Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та розширення повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК).
"За умови ефективного впровадження, ці дії можуть виконати три з чотирьох наших рекомендацій, що залишилися невиконаними. Український уряд також запропонував новий закон про лобіювання, щоб обмежити владу олігархів та виконати нашу останню рекомендацію", – додала фон дер Ляєн.
Нагадаємо, 13 грудня 2022 року Верховна Рада України ухвалила в цілому закон №8224 про національні меншини. Ухвалення закону є однією з головних вимог до кандидатства України в Європейському Союзі.
Водночас спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук пояснив, що закон не поширюється на нацспільноти, які представляють країну-агресора.
Натомість невдоволеним цим законом виявились в Угорщині. Там погрожували блокувати початок переговорів з Україною про вступ до ЄС. Будапешт звинуватив Київ у придушенні прав угорських нацменшин. Зокрема, Угорщина вимагає від України, щоб та виконала угорські вимоги щодо мови освіти. Йдеться про ухвалений мовний закон, який зобов’язує нацменшини отримувати щонайменше 70 відсотків освіти українською мовою.