Контракти.ua

Про те, навіщо Польща піднімає винищувачі в небо, чому не збиває ракети та чи реально вона може хоча б частково прикрити західні області, - пише РБК-Україна.

При підготоці матеріалу використовувалися: повідомлення Оперативного командування Збройних сил Польщі, заяви президента Анджея Дуди та інших польських офіційних осіб, міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та спікера Повітряних сил Іллі Євлаша, публікації видань Rzeczpospolita, Defense Express, коментарі експертів Костянтина Криволапа та Валерія Романенка.

"Запах війни". Навіщо над Польщею піднімають винищувачі

Бойова авіація над Польщею піднімалася щонайменше п'ять разів лише за останній місяць під час російських ракетних ударів по Україні. Наприклад, 6 квітня, коли дрони та ракети атакували Одеську, Полтавську, Черкаську, Київську, Хмельницьку та низку інших областей. Або 19 квітня, коли Росія в тому числі вдарила ракетами Х-101/Х-555 та Х-22 зі стратегічних літаків із району Рязані, а також акваторій Чорного та Азовського морів.

А під час російської атаки в ніч проти 27 квітня Польща двічі піднімала винищувачі. Тоді крилаті ракети та "Кинджали" пролетіли через центр України і повернули у західному напрямку. Повідомлялося про вибухи в Івано-Франківській області, а також про можливі прильоти у Житомирській, Хмельницькій та Тернопільській областях. Вранці вибухи було чутно у Львові, за повідомленням місцевої влади, ракети різного типу вдарили по Стрию (Львівська область). Як заявив польський прем'єр Дональд Туск, одна з них упала за 15 км від польського кордону.

Щоразу Оперативне командування Збройних сил Польщі у мікроблозі X публікувало стандартне пояснення. Зокрема, винищувачі піднімалися у повітря через "інтенсивну діяльність дальньої авіації РФ, пов'язану з ракетними ударами по території України". Жителів попереджали про те, що робота польських та союзних літаків "може призвести до підвищення рівня шуму, особливо у південно-східній частині країни".

Примітно, що в ранніх повідомленнях йшлося про злети двох пар польських та американських F-16 з авіаційних баз у Кшесінах та Ласку (Лодинське воєводство). У крайніх публікаціях Оперативного командування таких даних немає.

Міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш казав про окремий алгоритм на випадок масованих російських ударів по Україні. У його рамках підбираються польські та союзні F-16, а також активуються всі ракетні та протиракетні засоби.

"Існує цілий алгоритм дій, описаний на випадок такої ситуації... Ми налагодили систему зв'язку... ми завжди інформуємо громадськість про ці дії і за цю інформацію відповідає Оперативне командування", - пояснював він у лютому ефірі Radio Zet.

Також раніше ситуацію з вильотами бойової авіації у Польщі коментували і у Повітряних силах України. Тодішній спікер Юрій Ігнат зазначав, що, мабуть, сусідні країни відчувають "пах війни" та розуміють, що загроза є і що на неї потрібно реагувати відповідно.

Винищувачі піднімаються в небо насамперед для того, щоб чітко відстежувати польоти ракет на малій висоті, пояснює авіаційний експерт Валерій Романенко.

"Наземні радари десь їх бачать, а десь ні. У них (над Польщею, - ред.) літають літаки далекого радіолокаційного виявлення AWACS, які весь час бачать ракети. Але якщо ракета поверне на якесь польське місто, то AWACS, грубо кажучи, тільки скаже "ховайтеся, бо зараз прилетить". А винищувач може її знищити", - розповів він.

Зазначимо, у відповідь на масовані удари по нашій країні піднімали авіацію не лише у Польщі. Так, 10 лютого в ході атаки "шахедів" по Одеській області було оголошено тривогу в прикордонних румунських повітах Тулча та Галац, а з бази Фетешті злітали винищувачі F-16 Військово-повітряних сил Туреччини "для виконання пошукових місій у національному повітряному просторі".

Щонайменше три інциденти. Чому Польща не збиває ракети у своєму небі

З початку повномасштабної російсько-української війни ракети кілька разів порушували повітряний простір Польщі. На думку президента Анджея Дуди, це провокаційна демонстрація сили з боку Москви, яка ризикує розпалити ширшу війну.

"У нас немає жодних сумнівів, що це російські провокації… коли ракета входить у наш повітряний простір, потім розвертається та відлітає до України", - заявив він днями в інтерв'ю The New York Times.

Досі сили НАТО не намагалися перехопити російські ракети, і Дуда стурбований тим, що такі дії можуть призвести до удару по польській територій, руйнувань та людських жертв. На сьогодні відомо щонайменше три випадки, коли ракети порушували повітряний простір Польщі.

У середині грудня 2022 року крилата ракета Х-55 впала під містом Бидгощ за 450 км від кордону з Україною. Причому помітили її ще за 60 км від міста Хелм, привели ППО у підвищену готовність, піднімали винищувачі, але не збили. Уламки у лісі виявили місцеві жителі, а офіційно Варшава ще два тижні не визнавала, що це російська ракета.

У грудні 2023 року ще одна ракета порушила повітряний простір Польщі. Якийсь час за нею стежили системи ППО, потім ракета зникла з радарів. За даними газети Rzeczpospolita, уламки шукали на південний схід від міста Замосць - між ним і українським кордоном. Згодом військові заявили, що це могла бути крилата ракета Х-22 або Х-101, яка повернулася на територію України.

Цей інцидент значно цікавіший, ніж просто демонстрація сили, писав український профільний портал Defense Express. Оскільки йшлося про політ ракети в районі військових баз, які використовують збройні сили США та Німеччини. Справа у тому, що уламки шукали біля населених пунктів Комарув та Вулька-Лабунська в районі Замосця, де з початку 2023 року і до листопада було розгорнуто німецьку ЗРК Patriot. Виходить, що російська ракета пролетіла в тому районі за місяць після того, як Patriot завершив чергування.

Такі дії з боку Росії могли бути не просто якоюсь помилкою, а цілеспрямованою спробою підвищити градус напруженості чи практично розвідати можливості протиповітряної оборони країни НАТО, зазначали аналітики.

Вранці 24 березня 2024 року під час чергової масованої атаки одна з російських крилатих ракет знову залетіла в повітряний простір Польщі, пробула там 39 секунд і лягла на зворотний курс у напрямку Львова. Як заявив міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш, ракету не збивали, тому що "вона не прямувала до якогось із критичних об'єктів на території країни". Знищення ракети могло бути "ризикованим для місцевого населення", пояснював спікер Оперативного командування Яцек Горишевський.

"Рішення базувалося на інформації з наших радіолокаційних систем. Оцінка траєкторії, швидкості та висоти польоту ракети вказувала на те, що вона залишить наш повітряний простір", - наголосив він і додав, що якби ракета летіла вглиб Польщі, її могли б перехопити чергові пари F-16.

Після інциденту в польських владних колах, експертному середовищі та суспільстві знову почали обговорювати, чому не було збито крилаті ракети. Начальник Генштабу Війська Польського Веслав Кукула заявив, що військові у цій ситуації діяли адекватно. Союзники НАТО оцінили ці дії як правильні.

За словами експерта Валерія Романенка, польська сторона мала всі можливості, щоб збивати російські ракети. Проблема одна - немає політичної волі.

"Це був їхній вибір, вони вирішили, що захищати свої кордони не так важливо, як дотримуватися вказівок НАТО. Якщо вони змінять позицію, тоді почнуть збивати. Якщо продовжать молитися на умовного Шольца (німецький канцлер уникає будь-якої ескалації з Росією, - ред.), ракети летітимуть на Варшаву, інші міста і, можливо, щось колись вибухне", - додав він.

Є думка, що Росія навмисне маневрує ракетами таким чином, щоб вони залітали до Польщі, роверталися та вражали цілі в Україні. Оскільки наша протиповітряна оборона найменше очікує на напад із західного напрямку.

Українська ППО відстежує ракети, як тільки їх випускають стратегічні бомбардувальники типу Ту-95 тощо, розповідає експерт Костянтин Криволап. Але системи ППО налаштовуються на якийсь конкретний сегмент. У таких засобів як Patriot він більш обмежений, в інших - менше.

"Але все одно це не 360 градусів, які дають тільки оперативно-тактичні комплекси, що діють на коротких відстанях, з радарами, які обертаються навколо своєї осі. Чим більший радар і чим на більшу відстань він бачить, тим більше він стаціонарний. І якщо щось залітає із заходу, його треба розвертати, а це ціла справа. Коли ракети заходять ще й з боку Польщі - це додаткове напруження для нашої ППО", - розповів він у розмові із виданням.

Чи здатна Польща прикрити західні області України

У лютому видання Rzeczpospolita опублікувало результати опитування про те, чи має Варшава розпочати переговори з Києвом та НАТО щодо знищення у прикордонних регіонах України ракет, які летять у бік Польщі. Понад третина - 37,6% респондентів - відповіли "однозначно так", ще 31,7% - "скоріше так", проти виступили лише 17,6% опитаних.

Українська сторона, очевидно, зацікавлена у тому, щоб польська протиракетна оборона хоча б частково прикривали західні області. У квітневому інтерв'ю "ТСН. Тиждень" міністра закордонних справ Дмитра Кулебу запитали, чи можливий сценарій із залученням польських систем Patriot.

"Наразі все реально. Насправді це захистило б країни НАТО від "прильотів" дронів або ракет на їхню територію", - відповів він, допускаючи також варіант того, щоб передані Україні системи прикривали зокрема західний кордон.

Ідея не викликає ентузіазму у поляків. Місцеві ЗМІ привели відповідь міністерства оборони, в якому йдеться, що на Польщу "чекають довгі роки трансформації, у тому числі інвестиції в протиракетну оборону". На основі цього складно сказати, чи будуть польські Patriot захищати українське небо, оскільки схоже, що їхнє міноборони принаймні поки уникає однозначної відповіді.

Спікер Повітряних сил України Ілля Євлаш підтвердив, що розмови про закриття неба над західними областями вже були і стали актуальними, коли російська ракета 27 квітня провела 39 секунд у повітряному просторі Польщі. На його думку, сусідня країна має всі технічні можливості, щоб частково закрити українське небо. І це, у свою чергу, дозволило б використовувати дефіцитні засоби ППО на інших напрямках для протидії російській авіації.

"Проте для цього потрібна політична воля, і це вже більша розмова нашого дипломатичного корпусу та вищого військового керівництва, які можуть це узгодити", - додав він, наголошуючи на Patriot.

У березні заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейна казав, що НАТО розглядає можливість збивати ракети, які летять у бік країн-учасниць оборонного альянсу. Але це має відбуватися за згодою української сторони та з урахуванням міжнародних наслідків, зазначив дипломат. Цілком можливо, що зараз такі переговори мають місце.

У поляків є не лише Patriot, а й достатньо й інших комплексів, плюс зараз вони створюють загальнодержавну систему ППО "Вісла". Тому було б бажання і країна-сусідка могла б хоча б частково прикрити захід України від російських ракет, вважає експерт Романенко.

За його словами, країнам НАТО, які межують з Україною, давно слід було звернутися за дозволом знищувати дрони та ракети, які летять у їхньому напрямку. Наприклад, на відстані 30 км від кордону.

"Оскільки за 30 км крилата ракета 90% долетить до їхньої території. Це ж не винищувач, вона не може зробити різкий поворот. А балістична ракета 100% долетить, якщо на такій відстані спрямована в їх бік. Захист України в даному випадку - побічний результат. Це було б дуже зрозумілим рішенням для їхньої власної оборони", - наголосив він у коментарі виданню.

На його думку, такий сценарій цілком можливий та відповідає безпековим інтересам партнерів. Знищення ракет ще над Україною не прирівнюється до участі у бойових діях, оскільки вони "працюватимуть" зі своєї території, додав експерт.

Причому, питання далеко не в застосуванні систем типу Patriot, переконаний Костянтин Криволап. Тому що аеродинамічні цілі - не головна наша проблема. На сьогодні українська ППО збиває 85-87% крилатих ракет і "шахедів", а це на 10%, якщо не більше, вище за нормативні розрахунки НАТО. Що стосується Patriot, то проти балістики він гарантовано ефективний у радіусі 25 км.

"Тому якщо вони стануть впритул до нашого кордону, то зможуть захистити смугу лише в 25 км. Якщо по аеродинамічних цілях, то 160 км, але такі цілі ми й самі можемо збивати. А проти балістики вони нічого не зможуть зробити на цій відстані. Тому ці заяви є більш політичні, ніж технічні", - резюмував експерт.