В Україні реформують вищу освіту.
В уряді цього тижня презентували законопроєкт, що сприятиме розвитку індивідуальних освітніх траєкторій студентів та вдосконаленню освітнього процесу. Там пропонується вже з наступного року не набирати студентів на заочну форму.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Інни Боднар.
У законопроєкті хочуть вступнику дати час для роздумів, ким він хоче бути після закінчення школи. А тому абітурієнту пропонують спочатку обрати галузь, а вже потім визначитись із спеціальністю.
В одному із найстаріших університетів необхідність такого підходу розуміють, але як його реалізувати поки - ні
"Це не важко втілити, але потрібно вивчати практику застосування. Наприклад, наш університет дуже серйозно до цього ставиться і ми будемо шукати університети- партнери для того, щоб обмінюватися досвідом і спільно щось організовувати. Це зробити досить важко, бо це нове", - каже президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.
Навчальне навантаження студента вимірюється у кредитах – це години. Один кредит – це 30 годин. Сюди входять і лекції, і самостійні роботи. Тож студент за рік має отримати 60 кредитів.
Тепер з'являється можливість вчитися швидше або ж довше. Якщо студент працює і не встигає, він може брати 30 кредитів на рік. І ступінь бакалавра здобувати не 4 роки, а - шість. Або, навпаки, має вдосталь часу і натхнення опановувати щороку по 80 кредитів - і на бакалавра можна вчитися всього три роки.
За основу, кажуть в МОН, брали досвід країн північної Європи. Але в Україні можливість вчитися швидше чи довше - пропонується тільки для контрактників.
"Один із наступних елементів – це зміни до системи бюджетного фінансування вищої совіти. У нас бюджетників стане менше, але держава буде доплачувати контрактникам через так звані гранти", - каже заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький.
Як саме держава доплачуватиме контрактникам, який буде розмір цих грантів, а хто ж таки вчитиметься на бюджеті. Усе буде прописано у наступному законопроєкті, який обіцяють презентувати уже наступного місяця.
Цього року на бюджет на заочну форму вступило понад 7,5 тисяч студентів. Нині пропонують від цього формату відходити і замість заочної та вечірньої форми, ввести дистанційну. Але, щоб студент міг обирати час і місце для занять.
"Мова йде тільки про те, щоб від 2024 року розпочинати вже набір на дистанційно виключно, або частково денну", - каже заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький.
Ця пропозиція викликала найбільше дискусій. В одному з найбільших університетів країни поки не розуміють, як на практиці повністю позбутися "заочки".
"На деяких спеціальностях – заочне у нашому університеті вкрай необхідне. Це - Інститут публічного управління державної служби, де навчаються держслужбовці і тільки на заочному", - каже ректор КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров.
В Міносвіти планують, що цей законопроєкт може запрацювати вже від наступного року. Там також усіх заспокоюють, що це розширить можливості вищої освіти.
Нагадаємо, в Україні уряд підтримав законопроєкт, який наблизив українську освіту до європейських стандартів. Тепер у студентів буде більше свободи дій, вони самі вибиратимуть, скільки їм вчитися та які предмети вивчати.