За борщем нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО може стати яворівський пиріг
Львівські кулінари збираються вразити світ своїм яворівським пирогом і готують документи, щоб цю страву ЮНЕСКО визнала нематеріальною культурною спадщиною світу.
Яворівський пиріг - на тонкому шарі тіста з пшеничного борошна багато начинки з картоплі та гречки і полите все грибною мачанкою. Більше такого у світі не знайти, кажуть гастроексперти, тож визнали його нематеріальною культурною спадщиною України, йдеться в ТСН.
"З приходом картоплі в Україну, почали готувати картопляний пиріг. Це було дорого. Завжди подавався тільки на свято. Подавали тільки в неділю. Люди йшли до церкви, поверталися і їли яворівський пиріг", - каже шеф-кухар Петро Сподарик про історію галицьких земель.
"Іван Франко описував, що коли галичани масово почали вирощувати картоплю, вони забули, що таке голод. До того часу голод тут був більше поширений, ніж в інших частинах України. І відповідно цей пиріг, наповнений картоплею та гречкою, він був замінником хліба, який пікся на вихідні", - додає співзасновник інституту галицької кухні Всеволод Поліщук.
До того ж пиріг страва універсальна. Ніч постоїть і пиріг набуває вже іншого смаку, а отже виходить геть інша страва - скибочки яворівського пирога газдині обсмажуюь до апетитної скоринки та подають з юшкою чи борщем. У ресторанному варіанті - вийшла наче хрумка брускета з язиком та цвіклями - тобто, буряком з хріном.
Галицьку кухню ось вже 10 років вивчає спеціально створений інститут. Експерти кажуть, особливого шарму свого часу їй додали поляки, угорці, євреї, вірмени. Тож багатством смаків вона не поступається розпіареним кухням світу. Тут і суп з печеного часнику, після якого спокійно можна йти на побачення, адже він не тхне, і картопляні зрази з м'ясом птиці... "Наша кухня повинна йти у світ і показувати, що у нас також дуже смачно і більше розповідати, що в Україні є не тільки вареники", - переконує шеф-кухар.
Аби Україна визнала яворівський пиріг своєю нематеріальною культурною спадщиною, знадобився рік, тепер черга за ЮНЕСКО. Львів'яни обіцяють боротися, адже за почесним визнанням стоїть реальна матеріальна вигода - гастротуристи, які готові їхати з усього світу, аби пізнати країну за смаками.
"Я завжди думав, що побачити Олешківські піски чи Асканію Нову не на часі. Але будучи 40-річним мешканцем рідної держави так і не побачив. Я надіюсь, що це зроблю зразу по закінченні війни. Нема речей не на часі. Гастротуризм - це можливість для кожного з нас відкрити по-новому власну країну, відкрити цей смак і відчути цей смак держави", - каже голова львівської ОВА Максим Козицький.
Солодкі рогалики з начинкою з ружі, перетертої з цукром - наступні на світове визнання. Такі роблять лише господині одного з районів Ірану та Львівщини.