Контракти.ua

689  —  15.07
Том Купер: командир українського загону має приблизно таку саму обізнаність у ситуації, що й командир російської армії
Том Купер: командир українського загону має приблизно таку саму обізнаність у ситуації, що й командир російської армії

Ростислав Семків: Просування російської армії рішуче зійшло нанівець. Том Купер наполягає, що виснаження ворога близько.

ВІЙНА В УКРАЇНІ, 12-13 ЛИПНЯ 2022

Всім привіт!

Сьогодні я «пізно», бо на численні запити вирішив проаналізувати кілька розхвалених джерел у соцмережах, які пропонують «воєнний аналіз». Тому й я сьогодні трохи більше «аналізуватиму», ніж зазвчай.

Для початку відповім на питання, яке мені дуже часто ставлять: а яка в українців стратегія? В цьому сенсі, думаю, безглуздо розглядати додатково, хто й що вважає. Особисто мені ситуація зрозуміла: стратегічний план українців – завдати росіянам настільки багато втрат, наскільки можливо.

Чому так?

Ну, тому що війна – це про вбивство і руйнацію. Тим більше такі великі війни, як оця. Врешті, війна проти Росія може мати лише отаке вирішення: завдавати втрат російським силам, доки вторгнення не зупиниться, а тоді звільнити окуповані регіони України.

Звісно, путін воює так, наче в нього немає обмежень у живій силі та техніці, які він може кинути в бій. Проте такі понти є пережитками (ще першої) Холодної війни (та тогочасної пропаганди): якраз навпаки – точно існують межі, скільки (тренованих та досвідчених!) солдатів, скільки танків, артилерійських систем й, особливо, боєприпасів росіяни можуть привезти й використати в Україні.

Все це ми побачили впродовж останніх чотирьох місяців на кількох прикладах. Найбільш драматичним є «де-факто зникнення» з небес України російських ПКС та їхніх крилатих ракет (це наслідок значних втрат винищувачів-бомбардувальників); інша втрата – значне скорочення числа новітніх танків; ще інша – все більша нестача артилерійських боєприпасів (вона настільки дошкульна, що шойгу погодився на пропозицію лукашенка «спустошити» білоруські склади зі снарядами). Ну й т. д. і т. п.

Врешті: чим більші втрати в росіян, тим менше втрат вони здатні завдати українцям. Саме тому ЗСУ й знищує російські склади боєприпасів та палива. Це основне й більше тут пояснювати [щодо стратегії – перекл.] рішуче нічого.

ПОВІТРЯ / РАКЕТНА ВІЙНА

Зеленський заявив, що росіяни до цього моменту випустили по Україні 2960 балістичних і крилатих ракет.

Удень 12 липня росіяни знов обстріляли Харків — ударили про промзоні. Пізніше ввечері попали по двох будівлях у Шевченківському районі.

13 липня українці стріляли по Луганську – за вже звичним сценарієм: спершу випустили «наживку» — три снаряди з «Точок»; одну з них було збито. Потім полетіли снаряди з HIMARS-ів, які вивели з ладу російську установку ППО, а тоді підірвали черговий склад боєприпасів.

Пізніше того ж дня українці з артилерії розстріляли два командні пункти росіян у Новій Каховці.

росіяни «помстилися» за ці та інші удари сильними обстрілами Миколаєва та його околиць. Стріляли переважно зі «Смерчів», а також із «Піонів». Скидали й авіабомби з Ка-52 і Су-27. Зруйновано школу й лікарню, але, здається, обійшлося без жертв. Також росіяни обстріляли Зеленодольськ у Криворізькому районі та Запоріжжя (поранено 12-14 людей). А ще внаслідок обстрілів було спалено близько 600 гектарів зернових... На сході росіяни сильно обстріляли Слов’янськ і Бахмут.

Сьогодні зранку Миколаїв знову зазнав ударів, їх було дев’ять. Одна ракета зруйнувала готель у центрі міста, інша – торгово-розважальний центр. Також російські «високоточні ракети» полетіли на Слов’янськ і Краматорськ.

Сьогодні близько 11:00 чотири російські крилаті ракети «Калібр» полетіли на Вінницю: одну було збито, а три зруйнували офісний центр і Будинок офіцерів у центрі міста. Убито щонайменше 12 людей (зокрема малих дітей), поранено ще 25 [на 15 липня виявлено тіла 23 загиблих, безвісти пропало 18 людей, щонайменше 73 госпіталізовано – перекл]. Згоріло понад 50 автомобілів...

БИТВА ЗА ДОНБАС

Харків... Минулі два дні росіяни намагалися захопити Дементіївку, але успіху не досягли. Своєю чергою українці спробували вибити російську артилерію (що обстрілює Харків) із Руських Тишок, але теж без успіху. Рубіжне тримається, тримається також український плацдарм на правому (східному) березі Сіверського Дінця, на південь від Рубіжного.

Слов’янськ... Від деяких українців я чув, що Курульку відбили [в нас також є така інсайдерська інформація – ред.], але в мене складається враження, що росіяни просунулися звідти ще далі на південний схід: є звіти, що вони атакували Іванівку з заходу.

Здається, армія рф намагається оточити українські війська (найперше 80-ту і 81-шу аеромобільні бригади), що досі тримають лінію фронту між Краснопіллям, Долиною і пагорбами на південь від Богородичного (саме місто – в руках росіян). Це типова тактика російських військ: оточити противника вздовж лінії фронту, а потім атакувати з флангу. У такому разі українцям потрібна щонайменше бригада, щоб контратакувати і закрити цю «прогалину» – інакше доведеться відступати до Слов’янська, і то значно раніше, ніж заплановано (а Генштаб України, схоже, хоче поки що притримати свій стратегічний резерв; я сумніваюся, що 17-та танкова і 24-та механізована бригади за два тижні після відступу з Лисичанська встигли відпочити та відновитися).

Сіверськ... Досі не можу знайти надійної інформації, хто утримує Григорівку й Білогорівку: звіти з обох сторін надто суперечливі й ненадійні. Те саме можу сказати про східні околиці Верхньокам’янського. Тим часом Спірне, схоже, уже під контролем росіян. Далі на південь армії рф не вдалося взяти Берестове, а ще вони вчора атакували Василівку і Яковлівку. У південному секторі цього району всі атаки росіян на Соледар виявилися невдалими (але можете не сумніватися, їхня артилерія вже все там зрівняла з землею), тому тепер вони намагаються зайти з флангу.

«лнр»-івські танки Т-62М, підсилені комплексами вибухового динамічного захисту «Контакт-5», їдуть на бій у районі Сіверська

Бахмут... росіяни проводять «розвідку боєм» у напрямку Веселої Долини та Зайцевого – обидва населені пункти розташовані на захід від Клинового. Далі на південь вони досі намагаються вибити українців із Вуглегірської ТЕС і Новолуганського (це триває, здається, уже четвертий чи п’ятий тиждень).

Загалом, усе це працює на виснаження росіян. Я вже кілька разів наголошував, що українці – майстри будувати укріплення. Всередині них бійці, що захищаються, перебувають у відносній безпеці (хоча масивні обстріли російської артилерії справляють незабутнє враження). Тим часом росіянам під час наступу доводиться виходити з укріплених позицій і, просуваючись уперед, «підставлятися» під вогонь українців, а отже, зазнавати втрат. Ось чому наступальні сили виснажуються швидше, ніж оборонні.

Цікаво, чи беруть це до уваги численні «роти», які розповідають історії про втрати українців – «великі втрати» – і пророкують швидкий колапс ЗСУ в найближчі тижні?

ПІВДЕНЬ

Херсон [область – перекл.]... північ... начебто без змін – і, звичайно, нічого офіційного з Києва.

Херсон [область – перекл.]... центр... Українці ніби переправилися через Інгулець і створили плацдарм між Новопетрівкою [Миколаївська область – перекл.] на півночі та Бурханівкою [Миколаївська область – перекл.] на півдні. Непогано для армії, яка, за словами кількох провідних «військових аналітиків» із числа путінфанів за межами Росії, складається із «жінок та старих»,

Далі на південь… Я знаю, багато людей, які сумніваються у моїх повідомленнях про [успіхи] українців у Чорнобаївці, але якщо перехресно перевірити більше 100 різних публікацій у соціальних мережах, сумнівів немає: надто багато «непублічної» та «неофіційної» діяльності там, щоб це місце було «далеко за лінією фронту та під контролем Росії». Ні, нічого «значного», але перестрілка тут, перестрілка там, вибух, ще один вибух, майже безперервний обстріл Херсонського аеропорту тощо. Здається, російська 127-ма розвідбригада воює «на 23 напрямки», і 10-та спеціальна бригада теж «зайнята»… Якось надто багато роботи, якщо «українців і поруч немає». До речі, Олександрівка перебуває під контролем України (можливо, «знову»?), але Станіслав точно під контролем росіян.

На заголовному фото: Т-64 28-ої механізованої, «десь на захід від Херсона», кілька днів тому

Ах так, і ще вищєстоящіє органи росіян, а також багато військових експертів з-поміж путінфанів за кордоном стверджують, що під час їхніх нещодавніх ударів по російських складах боєприпасів у районі Нової Каховки українці «насправді» намагалися зруйнувати дамбу та Каховську гідроелектростанцію. Нібито метою було затопити територію на південь від дамби і таким чином відрізати Херсон від будь-яких шляхів постачання…

Перепрошую, але... так, я не сумніваюся, що для росіян це «має сенс». Як було продемонстровано кілька десятків разів кожного дня з 24 лютого 2022 року, їм байдуже щодо того, які матеріальні збитки вони завдають Україні. Навпаки, чим більше його, тим краще.

Однак з української точки зору… Сумніваюся, що хтось там буде настільки божевільним, щоби такими діями майже напевне зруйнувати більшу частину Херсона.

Більше того, у здатність одним-двома залпами M142 HIMARS зруйнувати цю дамбу можна повірити лише як в наукову фантастику. Подібні споруди можуть витримати значно масштабніші пошкодження – особливо коли Дніпро має такий низький рівень води, як цього року. Зрештою, українці і справді поспішають зруйнувати російські склади боєприпасів. Якби вони хотіли відрізати Херсон від постачання, то зайшли би зі східного берега Дніпра, замість того, щоби постійно атакувати із заходу друге за величиною скупчення російських військ всередині своєї країни.

І останнє, йдеться саме про високу точність такої зброї, як М142, яка на відміну від «високоточних ракет» Х-22, що ними росіяни стріляють по всій Україні, й котрі не можуть відрізнити дах заводу від даху торгового центру, дає змогу точно знищувати ворога – склади припасів та зброю. Зі свого боку, це робить абсолютно безглуздим знищення 60-кілометрової ділянки ландшафту з великим містом і кількома селами.

Не знаю, хто зробив цю порівняльну картинку, але це корисне порівняння артилерійських систем двох сторін. Їхня кількість, можливо, не зовсім правильна, але типи і дальність вказані дуже точно.

Так само думка, що українці націлилися на Нову Каховку, щоб «з’ясувати, чи захищена вона російською ППО» – це просто нісенітниця, яку поширюють люди, що не розуміються на веденні сучасних боїв. Так звана «розвідка боєм» може бути дієвим тактичним методом для армії з такою поганою ситуаційною обізнаністю, як російська армія (Збройні сили Російської Федерації). Однак в Україні командир загону має приблизно таку саму – якщо не більше – обізнаність у ситуації, що й командир російської армії. Українцям не потрібно проводити таку «розвідку боєм», тому що США/НАТО постачають їм дані супутникової, комунікаційної, електронної та сигнальної розвідки (COMINT, ELINT і SIGINT), які вони збирають кожні 1–2 години. Враховуючи (відносну) близькість цього району до Румунії та те, скільки платформ збору розвідданих НАТО активно працюють у повітряному просторі Румунії, буквально 24/7, безперечно, українці мають краще уявлення, що саме і де знаходиться в Новій Каховці, ніж росіяни з їхніми стародавніми засобами зв’язку та системою командування й управління, що перебуває в безладі через останні нищення їхніх штабів.

Іншими словами: українцям не потрібно «розвідувати боєм, щоб «перевірити», які системи протиповітряної оборони мають росіяни в районі Нової Каховки, і, вибачте, будь-які «військові експерти», які обговорюють подібні ідеї, просто поняття зеленого не мають, про що вони говорять.

Джерело: Ростислав Семків

Оригінал тут: https://medium.com/.../ukraine-war-12-13-july-2022...

За спільний переклад дякую Тетяна Саніна та Antonina Yashchuk

 

ВІЗЬМІТЬ УЧАСТЬ У БЛАГОДІЙНОМУ АУКЦІОНІ!

Щоб краще екіпірувати один із наших розвідницьких підрозділів – запрошуємо поторгуватися за лоти на благодійному аукціоні.

Там є можливість придбати твори мистецтва, проте також – СПРАВЖНІ ВОЄННІ ТРОФЕЇ З ПЕРЕДОВОЇ.

Вся інформація на окремому тг-каналі: https://t.me/s/hummingbird_resistance

ДОЛУЧАЙМОСЯ!!

Статьи по теме
Том Купер, війна в Україні 27 та 28 вересня. «Ніхто так не боїться ЗС рф, як російські резервісти»
Том Купер, війна в Україні 27 та 28 вересня. «Ніхто так не боїться ЗС рф, як російські резервісти»

Вечірній огляд Тома Купера з учора, доповнений сьогоднішнім коротким ранковим оглядом – наголошено лаконічна оперативна інформація. ЗСУ продовжує наступ на сході, перші мобілізовані з рф прибули на фронт і це нічого не змінює – декого вже встигли нейтралізувати. Добрі новини, як бачимо – російська армія продовжує набувати виняткової жалюгідності.
вчера, 16:20 — 481

«В РФ сейчас протесты. Это, наверное, хорошо. То, какие эти протесты – наверное, очень плохо»
«В РФ сейчас протесты. Это, наверное, хорошо. То, какие эти протесты – наверное, очень плохо»

Юрий Кошмарченко: В начале года россиянам сказали: слушайте, мы тут решили в 4 утра напасть на соседей, потому что они как бы плохие. Начались митинги против. Больше всего выходили в Москве и Питере. В этих городах живут 12 млн и 5 млн человек соответственно. На протесты выходили по несколько тысяч человек.
27.09 — 378

Страх перед владою переміг страх потенційної смерті. Що буде відбуватися далі в Росії?
Страх перед владою переміг страх потенційної смерті. Що буде відбуватися далі в Росії?

Вадим Денисенко: Більше 80% росіян проти мобілізації. На мітинги проти мобілізації вийшло всього кілька тисяч людей. Страх перед владою переміг страх потенційної смерті. Чому?
22.09 — 310