Всім нам цікаво: як себе почуває українська ППО?
Віктор Кевлюк: ППО – справа не менш тонка, ніж Схід, тому до кінця війни загалу про це знати нічого не варто, але ж цікаво і за вікном час від часу щось трапляється. Спробуємо розібратися.
Українська ППО була знищена в першу годину війни ВКС ЗС РФ. Ну, так Кремль сказав. І потім ще разів зо два знищів її про всяк випадок. Ну так, просто, контрольним – в голову, тобто в РЛС.
Але у повітрі ми бачимо таке: для ударів по об’єктах в глибині України застосовуються залишки запасів крилатих ракет, при чому досить економно. І то – долітає не все. Можна припустити, що українська ППО дістає частину ракет безпосередньо з того світу, де згідно з баснями генерала Конашенкова і перебуває вже 93 доби.
Запаси ракет простіше і старше віком застосовують зі стратегічних бомбардувальників дальньої авіації ВКС ЗС РФ Ту-95МС, які здійснюють пуски ракет Х-101 і Х-555 з рубежів над Каспійським морем, та Ту-22М3, котрі з рубежів над Азовським морем стріляють ракетами Х-22. А чого так? Пенсіонінформбюро вважає, що: а) до рубежів, ближчих до України, ще треба долетіти суто технічно (а не каждая птица долетит до середины Днепра), і б) чота страшно літати там, де з того світу може щось прилетіти прямо у фюзеляж.
Надходить інфа про застосування ракет Х-22 з бомбардувальників Ту-22М3 по цілях в Донбасі. Ще раз: стратегічними ракетами по тактичних цілях. А чого так? А підлітати до лінії фронту, нафаршированої ПЗРК, впевнено ігноруючих бортові пастки та системи протидії повітряних аналоговнетов ВКС РФ, стрьомно.
Пенсіонінформбюро бачить тут наступну мораль:
- десь в Донбасі або поблизу присутні далекобійні ЗРК ПС ЗС України;
- ВКС РФ нарощуватимуть пошуки вже раніше знищеної ними ж ППО ПС ЗС України, все частіше ми будемо бачити повідомлення про появу літаків дальньої авіації РФ поблизу східних кордонів України;
- давненько ми не чули про прибуття до наших теренів Х-101 та Х-555, а ось про розгортання ОТРК «Іскандер» у Брестській області – чули. Як так? А мабуть ось так: немає достатньої кількості справних літаків, підготовлених пілотів, достатньої кількості ракет повітряного базування;
- весь цей «високоточний арсенал» може завдати шкоди стаціонарним об’єктам, а ось поцілити такого неспокійного і мобільного небіжчичка, як українська ППО, навряд чи здатний;
- генерал Буданов нам пише, що РФ розстріляла десь 60-70% своїх «високоточних» ракет. Секунда бухгалтерії: на ураження типового об’єкту, котрий «вмирав» від 2-4 ракет нового парку, зараз треба 8-12 ракет з музею (тобто російського арсеналу). Генерал не помиляється, повірте. Хлопчики планували воювати 72 години, а тягнуть кота за хвіст 93-ю добу. Тим більше, що кіт виявився тигром, з розмірами і станом здоров’я котрого поки в РФ визначитися не можуть.
Тому, громадяни, вдивляючись у небо, зніміть каску/бейсболку/кіпу/чи що там у вас на голові. Не того, що впаде, а того, що українське небо боронять просто АФІГЕННІ хлопці і дівчата. Вони заробили величезний респект до себе, до своєї роботи та її результатів.
Українська ППО жива, на жаль не вся, але більшою половиною щонайменше, і розлякує свинособачу авіацію: 206 літаків та 170 гелікоптерів (62 та 70% відповідно від початкового складу авіації угруповання вторгнення). Це вона знищила 15 і 17% літальних апаратів від загального парку агресора. За 93 доби. Тим, що є. І продовжує нарощувати.
Про ситуацію на лінії фронту Пенсіонінформбюро в курсі в частині, що його стосується, про те, як російські вертольоти ходять по головах оборонців, знає, але то не має відношення до стану ППО ПС ЗСУ. ППО Сухопутних військ веде не менш важкі бої і робить все можливе прикриваючи бойові порядки. Їм – окрема подяка, але пост – не про них.
Автор: Віктор Кевлюк, військовий експерт
