Українці найбільше довіряють армії, волонтерам і церкві
Найбільшою довірою в українському суспільстві продовжують користуватися армія, волонтери, звичайні люди у своєму населеному пункті і церква. При цьому, порівняно з груднем 2020 року, простежується зростання довіри до Збройних сил України.
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати всеукраїнського опитування громадської думки "Омнібус", яке упродовж 3-11 грудня 2021 року провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
"Армії довіряють загалом 72% українців, а баланс довіри-недовіри становить +60%. Порівняно з груднем 2020 року частка тих, хто довіряє, зросла на 6 процентних пункти, а баланс довіри-недовіри – на 8 процентних пунктів. При цьому простежуються помітні регіональні відмінності – із заходу на схід знижується частка тих, хто довіряє армії, але разом з цим у всіх регіонах більшість респондентів довіряють ЗСУ (від 81% на заході до 52% на сході) при виразному позитивному балансу довіри-недовіри (від +75% на заході до +28% на сході). Також порівняно з груднем 2020 року у всіх регіонах простежується тенденція до зростання довіри до армії", – йдеться у повідомленні.
Також більшість респондентів довіряють волонтерам (68%, баланс – +57%) і звичайним людям у своєму населеному пункті (63%, баланс – +51%), а церкві довіряють 51% при балансі +27%. У випадку волонтерів і церкви показники не змінилися порівняно з 2020 роком (зміни в межах похибки), а у випадку звичайних людей простежується зниження на 4 процентних пункти і частки тих, хто їм довіряє, і балансу. У регіональному вимірі довіра звичайним людям приблизно однакова в різних регіонах. У випадку волонтерів є тенденція до зниження довіри із заходу на схід (з 75% до 60%). Щодо церкви, то на тлі інших регіонів виділяється захід, де 67% довіряють церкві проти 41-47% в інших регіонах.
Позитивний баланс довіри-недовіри також мають громадські організації – загалом їм довіряють 39% респондентів, а баланс становить +18% (без значущих зміни порівняно з 2020 роком). У регіональному вимірі також є тенденція до зниження довіри із заходу на схід (з 45% до 30%, хоча у всіх регіонах зберігається позитивний баланс довіри-недовіри).
Як зазначається у повідомленні, решта вісім інституцій у списку мають негативний баланс довіри-недовіри. Фактично, серед респондентів переважає недовіра інституціям центральної влади (Президенту, парламенту, уряду), правоохоронним органам (Національна поліція, Патрульна поліція, СБУ), ЗМІ (як українським, так і російським).
Серед органів влади Президенту довіряють 27%, а не довіряють – 50%. Відповідно, баланс довіри-недовіри становить -23%. Порівняно з груднем 2020 року простежується погіршення показників: частка тих, хто довіряє Президенту, знизилася на 5 процентних пунктів, а баланс довіри-недовіри – на 10 процентних пунктів. У регіональному вимірі у всіх регіонах простежується переважання недовіри, хоча недовіра дещо зростає із заходу на схід. Кабінету Міністрів і Верховній Раді довіряють менше респондентів: відповідно, 14% довіряють уряду (баланс -46%) і 11% довіряють парламенту (баланс -56%). Порівняно з груднем 2020 року ситуація практично не змінилася.
Дещо краща ситуація у випадку правоохоронних органів: 30-35% довіряють Патрульній поліції, СБУ і Національній поліції. Баланс довіри коливається від -2% у випадку Патрульної поліції до -14% у випадку Національної поліції. Хоча частка тих, хто довіряє цим інституціям, не змінилася порівняно з груднем 2020 року, але баланс у всіх трьох випадках став дещо кращим. Значних регіональних відмінностей у довірі правоохоронних органів немає.
Українським ЗМІ довіряють 32% респондентів, а баланс довіри-недовіри становить -7%. Порівняно з груднем 2020 року простежується покращення балансу довіри-недовіри. Дещо менше довіряють українським ЗМІ на сході.
Російським ЗМІ довіряють 3% респондентів при балансі -75%. Порівняно з груднем 2020 року значущих змін не було. У всіх регіонах переважна більшість не довіряють російським ЗМІ, але дещо менш критичні до них – жителі сходу України.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитано 2000 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% – для показників, близьких до 50%; 2,1% – для показників, близьких до 25; 1,5% – для показників, близьких до 10%; 1,1% – для показників, близьких до 5%.
