Що таке епоха «проксі-влади» і як нею користуватись. Поради президенту
У часи Зеленського ми гостро зіткнулися з поняттям «proxy-влада». Проксі – сервіс, який передає сигнал і гарантує анонімність реального замовника. Проксідепутати та проксіміністри – дуже вигідні. За їх підписом можна реалізовувати непопулярні рішення та захищати свої інтереси. Заміна одних «проксі» на інших відбувається непомітно для системи. Тому насправді байдуже, де буде міністерка Скалецька – в Нових Санжарах чи на Балі.
Якщо «проксі» бунтує – проти нього вмикається вся сила «батьківських серверів». На «плюсах» розкажуть про пікантні вподобання. Авторитетний екстрасенс з СТБ розповість, що нашому «проксі» пороблено, і саме він проніс печать диявола в економіку.
Після такої обробки мудрий український нарід готовий живцем спалити нашого «проксі». Адже «в телевізорі сказали».
Долі «проксюка» не позаздриш. Потоки йдуть не через нього. Умовний «Валєра» чи «Валєріч» даватиме йому зарплату на рівні айтішника. Щоб не довгий повідок був. А поряд із «пряничком» – і «батіжок».
Нашого «проксі» слухають всі і всюди. У незручний момент завжди можуть всплити записи як «женевський дядечко», наприклад, вставляє йому «єбаки» (вислів Бориса Філатова з розмови з Коломойським). З подальшим висвітленням через ті ж «плюси» і «СТБ» про те, як наш «проксюк» залежить від олігархів.
Тігіпко не буде «проксі». Він просто сміливо нагадає Володимиру Зеленському, що у нас парламентсько-президентська республіка. І президент іде шляхом Ющенка. Тому «олдскул» за кермом однозначно є реваншем.
Президент може скористатися епохою «проксі» в своїх інтересах.
Для цього йому потрібно:
1. Опертися на силовиків. Швидше за усе на СБУ. І міліціонерів. Так. Система вибудована Кравченком і Кучмою чи найбільш зацікавлена у збереженні держави. Російський варіант їм не до вподоби – там більше дають харчуватися гебешникам і армії, а не «мєнтам». Сумно, але факт.
2. Забути про спроби лізти до ФОПів. Так, малий і середній бізнес – це 20% ВВП. Лише. Проте якщо ці люди втратять можливість заробляти, свою дурну енергію викинуть в активізм і протести. Якщо їм не заважатимуть – це буде база для рейтингу.
3. Поставити толкову людину на відновлення Суспільного мовлення. Цікавий державний канал з якісним інфотейнментом дасть можливість доносити свої справи під гавкіт каналів олігархів. Уявіть, якби мафія США 30-х мала канали. Рузвельта уже давно би звинуватили в корупції, некрофіліі і відсторонили.
4. Показати зуби. Зібрати таки «колгосп» – олігархів за одним столом. Саме з тих міркувань, чому Коломойський був проти того. Олігархічна змова любить тишу. На цьому столі оголосити нові правила. А далі – дивимося пункт 1. Задача силовиків подбати про те, щоб у порушника домовленостей сноуборд занесло на трансформаторну будку дорогого курорту або шарфик затягнувся на шиї під час інтимних ігор у ванній. Як у Березовського.
5. Формування кадрового резерву. Потрібно навчати тих, хто йтиме на посади та платити їм гроші. Якщо держава не платитиме – платитиме хтось інший.
Автор: Петро Охотін, політтехнолог
