Громадянське суспільство на варті демократії
У турбулентний період передачі влади та встановлення нових «правил гри», є ризик втратити послідовність напрацювань у різних сферах та реформ, які розпочалися після Революції Гідності та далися українцям зависокою ціною.
Дедалі більше Верховна Рада нагадує телесеріал, глядачі якого вже встигли втомитися рахувати випадки порушень регламенту, чинного законодавства та навіть Конституції. Обіцянки так і залишаються гучними заявами – було запропоновано позбавляти нардепів мандата у випадку неперсонального голосування та прогулів, натомість обійшлися публічними вибаченнями. До речі, славнозвісний нардеп, винний у кнопкодавстві, пояснив таку поведінку турборежимом та хвилюванням, аби всі важливі закони були ухвалені. Отже, постає логічне питання: а чи будуть такі закони ефективними та дієвими, якщо навіть голосування за них спонукають народних обранців на порушення закону?
Саме в такий нестабільний період існує реальна загроза руйнації демократичного розвитку українського парламентаризму. Недобросовісний чиновник може скористатися нагодою та діяти в інтересах власної вигоди. Країна-агресор, яка цинічно продовжує свою політику терору, має шанс активізувати як фактичну, так і гібридну війну проти України. А уповільнення реформ, які український уряд зобов’язався виконати, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, може призвести до втрати довіри серед наших міжнародних партнерів.
Вимальовується наступне питання: що ж робити аби не допустити підірвання основних засад демократії? Виходячи з досвіду країн західного народовладдя, одна з найдієвіших практик – це включення суспільної свідомості та активізація громадського сектору. Соціальна інертність – розкіш, яку більшість українців дозволяли собі занадто довго.
Бажання та можливість громадян брати участь у вирішенні громадських та державних питань, пильний моніторинг діяльності органів державної влади та ретельно продумані інструменти впливу на політичну систему – обов’язок кожного громадянина, який хоч раз гучно заявляв, що любить неньку-Україну.
Повернемося до демократії, позаяк саме такий політичний режим Україна вибудовує від моменту проголошення Незалежності. Зародився цей режим ще в далекій Стародавній Греції, та який корінь цього феномену? Демократія – в перекладі «влада людей» – в той час припускала не лише активну участь населення в політичних інститутах, а й вагому незалежність та право громадянського суспільства діяти поза державними інституціями.
Припустимо, що ідеї та бажання реалізації таких зародилися у окремих ланках суспільства давно, дізнатися про дієві механізми та інструменти можна, в принципі, хоч з інтернету, але практика наявно демонструє, що існує гостра потреба у систематизації знань.
Платформа громадської організації «Однодумці» може стати для проактивної частки населення тим майданчиком, що поєднає експертів, лідерів думок, інші ГО та представників влади для поетапної розробки та втілення в життя суспільно-необхідних проєктів. Саме в залученні представників активної громадськості, з їхнім безпосереднім досвідом в своїх сферах «Однодумці» вбачають головну рушійну силу євроінтеграційних процесів. Конструктивний діалог на партнерських засадах — як головна місія проекту.
Наприклад, експерт з конституційного та виборчого права Асоціації українських правників Микола Марченко запропонував запровадження обов'язкових праймеріз на законодавчому рівні при висуванні партіями кандидатів. Це забезпечило б рівний доступ до політики, що означає формування виборчого списку та висування кандидатів на основі реальної думки низових партійних організацій, а не на основі вподобань лідера або спонсора політичного проекту. Одним з найкращих механізмів сприяння цьому завданню відомих демократичному світу — є праймеріз (попередні вибори), як інструмент побудови реальних живих та ідеологічних політичних партій.
Також вже сьогодні маємо думати про майбутнє країни. Україна потребує участі освіченої молоді для здійснення реальних кроків до повноцінної інтеграції в НАТО та Європейський Союз. Необхідна фахова підготовка нової генерації, спроможної відповісти на інституційні виклики у ході даного процесу. Саме в цьому полягає ініціатива активіста Андрія Піддубняка, який запропонував створити сертифіковану програму для молоді «Кузня державотворця». Для молоді проєкт пропонує поглиблення знань у сфері публічного права, економіки, безпекової політики, екології, політичної ідеології та історії завдяки залученню кращих фахівців країни у різних сфері: співрозробників Конституції України, провідних нардепів України останніх скликань, урядовців тощо.,
Чи не єдиним гравцем, хто сьогодні спроможний сприяти безперешкодному розвитку демократії є проактивне громадянське суспільство. «Однодумці» готові активно сприяти кожному зацікавленому в сталому розвитку українського майбутнього.
