Контракти.ua

Кінокабаре – це особлива атмосфера для розмови про відчужену історію нашого кіно, що досі не була розказана вголос. У цьому новому проекті Довженко-Центр повертає імена українських кінематографістів, котрі стали зірками світового кіно, але є маловідомими на батьківщині.

Журналіст, письменник і дипломат Богдан Нагайло розповість про неординарну долю зірки львівської джазової сцени 1930-х, її шлях через усю Євразію аж до Лондона, де вона оселилася після Другої світової війни: із рідкісних документів й уривків фільмів, маловідомих фактів та спогадів постане полотно культурного життя в Україні між двома світовими війнами та історія українського кінематографу в еміграції.

Рената Богданська (Ірена Яросевич, Ірена Андерс, 1917-2010) -  польська акторка і співачка українського походження. Народилася у м. Фройденталь, донька Олени Нижанківської з музичного роду Нижанківських (рідної сестри Остапа Нижанківського (визначного українського диригента, композитора і громадсько-політичного діяча, котрий був заарештований польською окупаційною владою і розстріляний без суду у 1919 році) та Миколи Яросевича, капелана Українських січових стрільців, а її брат товаришував із Степаном бандерою та Романом Шухевичем, сама Ірена входила до організації «Пласт».

Ірена Яросевич - так насправді звали цю дивовижну жінку, ім’я якої лише зараз повертається з небуття. Непересічна, багатогранна і талановита особистість, а ще неймовірно красива та стильна – ось героїня нашої події. Жінка, що стала “Музою з окривавлених земель” між Берліном і Москвою.

Ірена стала зіркою львівського джазу 1930-х років і саме з нею пов’язані злет і розквіт «Джаз-капели Яблонського» («Ябцьо-Джазу»), де вона  разом із зірками західноукраїнської джазової сцени - Богданом Весоловським, Леонідом Яблонським, Анатолем Кос-Анатольським. У 1940-41 рр. Ірена була солісткою легендарного польсько-єврейського бенду «Львівський теа-джаз», яким керував відомий композитор Хенрік Варс.

Другу світову війну наша героїня пройшла у складі польської армії через Персію (Іран) до італійського Монте-Кассіно, де польські війська в складі союзницьких сил здобули легендарну перемогу, що відкрила дорогу на Рим.

В Італії Ірена Яросевич (сценічний псевдонім – Рената Богданська) знялася в фільмах Міхала Вашинського «Велика дорога» (1946) та «Незнайомець із Сан-Маріно» (1946) разом з легендами італійського кіно Вітторіо де Сіка та Анною Маньяні.

У 1948 році вона вийшла заміж за польського генерала та політичного діяча Владислава Андерса. Решту життя провела у Великій Британії, працювала на радіо «Вільна Європа» та ВВС, ставши однією із впливових фігур польської діаспори.

Кажуть,  що в останні роки життя Ірена кілька разів таємно відвідала Львів.

Ірена Яросевич знялася лише у двох кінострічках, але її образ у ««Великому шляху» є одним із найефектніших у європейському кінематографі.

«Великий шлях» (1946). (Режисер Міхал Вашинський) – цей фільм розповідає історію про закохану пару зі Львова, яку розлучили репресії та заслання до Сибіру. Вони знов зустрічаються лише на мить, коли вступають до новостворених загонів Польської армії. У її складі головний герой Адам (Альбін Оссовський) проходить Другу світову і у битві під Монте-Кассіно отримує поранення. У госпіталі медсестра знаходить його щоденник, на основі якого й розгортається сюжетна лінія фільму. Наречену Адама - Ірену - зіграла Рената Богданська.

Загалом художньо-документальна стрічка присвячена героїчним звершенням Польської армії у часи Другої світової війни і стала енциклопедичним прикладом польського патріотичного кіно. Легендарна пісня «Червоні маки на Монте-Кассіно», як,  власне, і весь саундтрек, створені знаменитим композитором Генриком Варсом.

Прем'єра стрічки відбулася у Римі в 1946 р.

Вперше фрагменти фільму в програмі кінокабаре «Потяг додому» демонструватимуться в Україні.

Фільм надано: Filmoteka Narodowa – Instytut Audiowizualny (Варшава) та The Polish Institute and Sikorski Museum (Лондон).

В атмосферу 1930-х глядачів перенесуть романси з репертуару Ренати Богданської часів її участі в оркестрі легендарного Богдана Весоловського «Ябцьо-Джаз» у Львові у живому виконанні Maria Khmeliova (Марічки Хміль) та Kiev-OrchesTrio.

Музика Богдана Весоловського та пісні, що їх співала Рената Богданська немов оживуть у виконанні "Kiev-OrchesTrio", учасники котрого докладають зусиль для популяризації музичного спадку українського ретро. За допомогою різноманітних засобів музиканти намагаються відтворити унікальну атмосферу прекрасної епохи і запрошують Вас долучитися до спільного процесу повернення великого імені до сучасної української культури. Kiev-OrchesTrio: Марія Хмельова - вокал, флейта, Данило Денісов - оркестр-акордеон Roland, Кирило Бородін - скрипка, вокал. А також, разом з ними - ведучий програми кінокабаре Богдан Нагайло, який присвятив чимало уваги дослідженню маловідомих сторінок життя Ренати Богданської, та відкриттю українській іпостасі цієї славетної польської зірки.

Життя, історії кохання, ролі Ренати як жінки, співачки, королеви сцени, активного громадського діяча – реальне втілення жорсткості і динамізму ХХ століття. Вона – унікальна особистість в новітній історії України, яка в сьогоднішній непростий час являє собою символ цінності взаєморозуміння і толерантності, любові і вірності, приклад співіснування і співпраці народів, які багато років живуть на одній землі – українців, поляків, євреїв. До речі, у Польщі Ренату Богданську шанують як видатну діячку польської культури, але ніхто не заважає нам згадати українське походження зірки та внести її постать до пантеону видатних українок. Тим більш, що нині творчість та особистість Богданської починають все більше узнавати в Україні. На щастя, для цього є усі можливості: зберігся чималий документальний матеріал у вигляді фотографій, мемуарів, грамплатівок. Адже донедавна і про Богдана Весоловського в широких колах знали небагато.

Із рідкісних документів й уривків фільмів, маловідомих фактів та спогадів постане полотно культурного життя в Україні між двома світовими війнами та історія українського кінематографу в еміграції.

Підготувала Анна Лобановська, мистецтвознавець, член НСТДУ