Міноборони показало Головнокомандуючему мобільні житлові модулі
"У Міністерстві оборони за участю Президента України Володимира Зеленського відбулася презентація мобільних житлових модулів для розміщення особового складу в районі ООС. Були представлені три варіанти зазначених модулів - у залежності від того, де вони будуть застосовуватися, - буде мінятися комплектація, моделювання самого контейнера. І якщо буде небезпека для життя наших військовослужбовців, споруди будуть заглиблюватися та змінюватися за конструкцією, щоб особовий склад не отримав ураження. У інших місцях, - там де вони не будуть заглиблені у землю, - є інженерні засоби захисту - це гебіони, якими буде захищено особовий склад від дій диверсійних груп, які можуть проникнути вглиб нашого кордону оборони, і якщо виникне така необхідність захищатися від дій ворога", - Міністерство оборони України.
19.07.2019 — 15 — 13810 — 1
Пижама-пати в капсульном отеле аэропорта «Борисполь»: первые результаты работы
В первом капсульном отеле аэропорта «Борисполь» отчитались о первых результатах работы, устроив тематическую пижама-пати. Отель GettSleep, который находится на втором этаже общедоступной зоны терминала D, с момента открытия обслужил более 300 человек, сообщил директор отеля Александр Чернышенко.
«С 4 июля мы начали предоставлять услуги по аренде капсульных номеров. С момента запуска отеля мы обслужили более 300 человек», - сказал он. Чернышенко отметил, что стоимость оборудования отеля обошлась в несколько сотен тысяч долларов: «Много вложились в системы кондиционирования, оборудование душевых, сами капсулы недешевые, так как они сделаны из негорючих материалов". Окупить инвестиции планируется в течение 3-5 лет. Аренда капсулы осуществляется почасово. «Одноместная капсула стоит 150 грн за час. Но чем больше берете часов, тем дешевле. Сейчас есть 56 капсул. Из них 16 двухместные. Поэтому максимальная вместимость отеля 72 человека», - сказал Чернышенко. Также, он отметил, что брендом GettSleep управляет компания «Концепція відпочинку». Капсульный отель GettSleep Boryspil предлагает пассажирам отдохнуть в одноместных или двухместных небольших кабинках с кроватями. В номерах-капсулах есть освещение, розетки, USB-порты и вешалки для одежды. Комплекс также включает камеры хранения для личных вещей пассажиров. Также есть общие кабинки для душа, однако полотенца, согласно информации в системах бронирования, предоставляются за дополнительную плату.
19.07.2019 — 14 — 11102
Тур де Франс 2019: лучшее
В эти дни в Европе проходит самая престижная велогонка в мире - Тур де Франс. Эта знаменитейшая на весь мир многодневка проводится аж с 1903 года, это уже 106-й выпуск шоссейного гранд-тура по дорогам Франции. Гонка проходит с 6 по 28 июля. Автоматически приглашения на гонку получили 18 команд категории UCI WorldTeam (Команда Мирового тура - велосипедная команда высшей категории, зарегистрированная в Международном союзе велосипедистов (UCI) для участия в шоссейных соревнованиях). Также организаторами были предоставлены специальные приглашения (уайлд-кард) для 4 проконтинентальных команд. Всего на старт соревнования вышли 176 гонщиков. Маршрут Тур де Франс 2019 включает 21 этап общей протяжённостью 3480,3 километра, проложенных по территории Франции, а также Бельгии. Гран-депар (старт) состоялся в столице Бельгии Брюсселе, что было приурочено к столетию появления на Большой Петле жёлтой майки лидера и пятидесятилетию первой победы на Туре её пятикратного триумфатора бельгийца Эдди Меркса. Финиширует гонка традиционно на Елисейских Полях в Париже. Впервые в истории соревнования финиши трёх этапов были расположены на высотах выше 2100 м над уровнем моря. По словам директора гонки Кристиана Прюдомма гонщикам предстояло проехать самый горный Тур де Франс в истории.
18.07.2019 — 21 — 15065
«Бійці, чия воля сильніша за тіло» – як готуються до марафону українські ветерани
У Києві на Національному спортивному комплексі «Олімпійський» у рамках програми спортивної реабілітації ветеранів та їхніх родин пройшли тренування з легкої атлетики. Серед ветеранів, які долучилися до тренування, – учасники команди України, яка візьме участь у Міжнародному марафоні морської піхоти США. Марафон відбудеться в жовтні цього року у Вашингтоні, Україну представлятимуть десятеро бійців: четверо з них, які мають ампутації, планують бігти дистанцію у 10 кілометрів, а шестеро – всю марафонську відстань у 42 кілометри.
17.07.2019 — 17 — 13334
Суд над захваченными украинскими моряками
Лефортовский районный суд Москвы начал рассмотрение ходатайства следователей ФСБ РФ о продлении ареста украинских военных моряков.
17.07.2019 — 10 — 8786
Сонячний берег у Болгарії: як бюджетно відпочити влітку біля теплого моря та мальовничих гір
Сонячна Болгарія - чудовий варіант для тих, кому хочеться недорого відпочити влітку на морі, без зайвого пафосу, але щоб за кордоном. Це цілком доступна для українців країна, зрозуміла нам за менталітетом та з лояльними цінами. З іншого боку, це вже Європа – з відповідним рівнем сервісу та комфорту. А ще тут неймовірна природа, красиві туристичні місця, золоті пляжі, тепле та чисте море. Один з найпопулярніших курортів Болгарії – Сонячний берег, що входить у курортну зону старовинного містечка Несебр, розташований в 35 км від аеропорту міста Бургас та відомий своєю золотистою пляжною смугою 40 м завширшки та 10 км завдовжки. Знаменитий пляж Сонячного берегу – не творіння матінки-природи. Його насипали штучно у 1957 році, коли влада країни вирішила створити на цьому місці курорт. З тих пір Сонячний берег відвідали понад 70 мільйонів туристів. Цікаво, що завдяки специфічному насипу тут майже не буває хвиль, а глибина моря від берега на кількасот метрів до горизонту не перевищує 1,5 м. Тому купатися тут дуже комфортно як дорослим, так і дітям; тим, хто вміє добре плавати і тим, хто лише починає вчитися. Як дістатися до Сонячного берега з Києва? В Болгарію можна поїхати автобусом. Квиток з Києва прямо до Сонячного берега коштує близько тисячи гривень в одну сторону. Це дуже вигідно, єдиним мінусом можна назвати довгу дорогу (близько 21 години, включаючи проходження румунського та болгарського кордонів) та дискомфорт під час неї. Є дорожчий, але швидший варіант потрапити з України до Болгарії – літаком. З Києва до Бургаса навіть у гарячий сезон можна відхопити квитки за 190 доларів (близько 4850 гривень) з людини в обидва боки. Від Бургаса до Сонячного берега добиратися близько 30 км. Є кілька способів дістатися з аеропорту: на комерційному шатлі, автобусом або на таксі (індивідуальний трансфер). Шаттл (груповий комерційний автобус) довезе вас за 40 хвилин, вартість проїзду становить 8 євро (230 грн). Муніципальний автобус «Бургас – Сонячний берег» їде близько 45 хвилин, за квиток потрібно заплатити 3 євро (87 грн). Таксі доставить вас за 20 хвилин і коштуватиме від 28 євро (810 грн). Далі ми потрапляємо у Сонячний берег, один з найбільших курортів Болгарії. На його території налічується понад 800 готелів. Сюди люблять приїжджати туристи з дітьми, адже для них обладнані басейни, є безліч дитячих майданчиків, працюють аніматори. Дорослим теж буде чим зайнятися: крім приймання сонячних ванн, можна відвідати численні бари, ресторани, дискотеки, яких у радіусі 500 метрів від вашого готелю гарантовано буде вдосталь. Але про все по порядку. Обрали ми 3-зірковий готель на першій лінії, на відстані 750 метрів до моря. Врахуйте цей момент: якщо ви плануєте багато купатися та засмагати на пляжі, краще шукати готель у пішій доступності до моря. Номер для двох на 7 ночей з системою повного харчування All inclusive обійшовся нам у 15 600 грн. Грубо кажучи, на цьому етапі всі ваші витрати на відпочинку у Болгарії можуть закінчитися. Далі – сувеніри, екскурсії, розваги – уже за бажанням. Завдяки активному туризму з країн СНД, місцеві добре розмовляють російською. Також можна вирішити свої питання, звертаючись англійською. Та навіть якщо до вас заговорять болгарською, скоріше за все, ви з легкістю зрозумієте співрозмовника. Болгарська мова – слов’янська, тому, навіть не знаючи її, ви зможете вловити суть розмови. Безвихідних ситуацій, пов’язаних із мовним бар’єром, тут бути не повинно. Як і в будь-якій країні, тутешнім приємно, коли ви знаєте кілька слів їхньою мовою. Вам запам’ятати не складно, а болгарам – приємно. Отже, вітаючись, кажіть «здравейте»; на знак подяки промовте «благодаря»; прощаючись, болгари бажають всього найкращого – «всічко хубаво». Якщо вам доведеться випивати у компанії місцевих, підіймаючи келих, не забудьте сказати «наздравє!». «Будь ласка» болгарською – «моля», рахунок у ресторані – «смєтка». Єдине, з чим може виникнути плутанина – з «так» і «ні» у вигляді кивка. Болгари справді мотають головою зі сторони в сторону, коли погоджуються, а в знак незгоди кивають згори вниз. Також будьте уважні, слухаючи пояснення дороги від місцевих. Якщо кажуть «направо», не заплутайтесь, по-болгарськи це означає, що треба йти прямо. А от праворуч – «надясно», ліворуч можна відгадати на слух – «наляво». Офіційна валюта Болгарії – лев. За національним курсом, 1 євро дорівнює приблизно 2 левам. Відповідно, 1 лев – 15 грн. Обміняти гроші можна в одному з численних обмінників, які для зручності розміщені біля ресторанів, ринків та супермаркетів. Якщо ви не впевнені, які гроші везти до Болгарії, сміливо беріть євро. Доларами тут теж можна розраховуватися, але курс болгарського лева до євро набагато вигідніший. Тоді як на обміні гривні можна втратити пристойну суму. Якщо ви збираєтеся купувати леви в Болгарії, не варто робити це в аеропортах – зазвичай там найбільш невигідний курс. Також не міняйте валюту «з рук» – у Болгарії це заборонено законом, покарання зазвичай несуть обидві сторони. Натомість вигідно обмінювати кошти можна у мережі Crown. По-перше, у її обмінниках найкращий курс, по-друге, вам вдасться уникнути 5% комісії, яку беруть в інших пунктах. Крім того, у більшості магазинів можна розрахуватися карткою, що дуже зручно. У цій же мережі також можна взяти напрокат автівку, якщо ви хочете вивчати околиці самостійно. Традиційно ціна оренди тим менша, чим на більше днів ви берете машину. В середньому це 30-35 євро (850-1015 грн) на добу, що не дуже дешево. До прикладу, в Іспанії можна орендувати автомобіль, починаючи від 20 євро. Альтернативою послужать міські автобуси, яких дуже багато. Вони їздять з інтервалом 15 хвилин, ціна проїзду складає 1,3-2,5 леви (19,25-37 грн). А до аквапарків, наприклад, дуже часто їздять безкоштовні автобуси. Як і до аеропортів – про це детальніше можна дізнатися в адміністрації готелю, де ви зупинилися. Пляж Сонячного берега – один із найпопулярніших у Болгарії. Кілометри відмінного чистого піску, справжні піщані дюни, чисте море і природа приваблюють сюди туристів із сусідніх Румунії, Польщі, України, Росії, Білорусі, а також Німеччини та Великобританії. Доказом, що у Сонячному березі море та пісок справді найвищого ґатунку є те, що пляж регулярно отримує Блакитний прапор – міжнародну нагороду, яка щорічно вручається пляжам та причалам, вода в яких відповідає високим стандартам якості та придатна для безпечного купання. Звісно, у високий сезон людей тут дуже багато. Однак місця вистачає усім – це ще один плюс довжелезної прибережної смуги. Частина пляжу є абсолютно безкоштовною – але потрібно, як то кажуть, приходити зі своїм. Сонячний берег знаходиться географічно у дуже вдалому місці. Звідси без проблем і дуже швидко можна дістатися до таких цікавих сусідніх міст, як Несебр, Бургас, Варна, Созополь. Несебр це одне з найстаріших міст Європи, засноване понад три тисячі років тому. Розташований Несебр на невеличкому півострові за 5 км від Сонячного Берега та 35 км від Бургаса. Несебр занесений до списку світової культурної спадщини під охороною ЮНЕСКО, і недарма. Болгарія – країна сонця, теплого, як молоко, моря, золотистих пляжів, старовинних містечок та усміхнених людей. Це, безперечно, те місце, яке варто відвідати. Особливо якщо ви збираєтеся відпочивати за кордоном вперше. Адже тоді знайомство з європейськими курортами пройде без акліматизації та звикання до менталітету та культури. М’який клімат, звична для нас кухня, високий сервіс та ціни приблизно, як в Україні, точно не залишать вас байдужими і вмовлять повернутися сюди знову.
16.07.2019 — 26 — 20954
Состарь политика: в соцсетях набирает популярности новое развлечение
Приложение FaceApp обновило функцию, которая «состаривает» фотографию. Благодаря улучшенным алгоритмам можно предположить, как человек будет выглядеть в старости — не нужно даже дожидаться пенсии! Было очевидно, что, наигравшись со своими, люди возьмутся за известные лица.
15.07.2019 — 12 — 14639
Парад по-французски: в Париже отметили День взятия Бастилии
В воскресенье, 14 июля, в Париже на Елисейских полях состоялся зрелищный военный парад по случаю Дня взятия Бастилии. В нем приняли участие более 4000 военнослужащих, 196 автомобилей, 237 лошадей, 69 самолетов и 39 вертолетов. К президенту Франции Эммануэлю Макрону, который наблюдал за парадом, присоединились лидеры ряда стран Евросоюза, в том числе канцлер Германии Ангела Меркель и премьер Нидерландов Марк Рютте. Во время парада по центру Парижа промаршировали военнослужащие из Европейской инициативы военного вмешательства (была создана при участии 10 стран Европы). В ходе мероприятия французская пилотажная группа «Патруль де Франс» выпустила над Елисейскими полями полоски дыма, окрашенные в цвета флага Франции, а французский изобретатель Фрэнки Запата пролетел над Парижем на собственной разработке — ховерборде Flyboard Air. После парада Макрон организовал для европейских лидеров прием в Елисейском дворце.
15.07.2019 — 30 — 19467
Leopolis Jazz Fest 2019
3 26 по 30 червня у Львові проходив вже дев'ятий фестиваль джазової музики Leopolis Jazz Fest. Хоч він тепер остаточно «влаштувався» в останніх датах місяця, інші фестивалі літа розпочинаються ще пізніше, тож багато артистів розпочинають свої мандрівки саме з нього. А в знаменитого піаніста та композитора із США Чіка Коріа (Chick Corea) тут взагалі відбулася прем’єра проекту «The Spanish Heart Band». Особисто маестро любить саме перші виконання програми, не тоді, коли вона вже «відкатана», тож нам вельми поталанило. Нечастий гість в Україні, містер Чік виступав на «Леополісі» лише два роки тому і з геть іншою програмою, але навіть якби вона була тією самою, безсумнівно, його виступ зустрічали б так же гаряче. А от його не менш видатний товариш — теж піаніст, композитор і американець — Кенні Барон (Kenny Barron), відвідав нашу країну вперше. І саме він отримав цього року премію імені Едді Рознера. Справжня ікона не лише джазового співу, а співу взагалі — американець Боббі Макферрін (Bobby McFerrin) — влаштував сеанс колективної вокальної медитації. Допомагали йому керувати процесом четверо колег, а більшу частину хору складали українські співаки. Останні представляли різні вікові категорії та найрізноманітніші музичні жанри. І варто зважити, що значну частину концерту підспівував майже весь зал. Це був третій виступ в України видатного мультивокаліста, і всі вони були абсолютно різні. Інші хедлайнери, візит яких до України очікувався з великим нетерпінням, були трохи молодшими і виступали в нас вони вперше. Насамперед це піаністка, вокалістка, автор пісень та найвідоміша джазова артистка Канади Даяна Крол (Diana Krall). Та і її бенд був зірковий, необхідно згадати саксофоніста Джо Ловано (Joe Lovano) та гітариста Марка Рібо (Marc Ribot). А молодь (хоча, чому лише молодь?) палко вітали імовірно найбільш прогресивний сьогодні оркестр (на сцену вийшло дев’ять артистів) музику якого можна віднести до стилю фанк. Цікаві були всі артисти великої сцени, але особливо треба згадати зірку естради 90-их, яскраву співачку Лайзу Стенсфілд (Lisa Stansfield). Організатори вирішили саме її виступом закривати фестиваль, тож наприкінці отримали найбільшу за всі дні дискотеку. Причому глядачі танцювали як під сценою, так і в обох фан-зонах. Музиканти, що грали на сцені площі Ринок, не поступалися в майстерності своїм колегам зі сцени імені Едді Рознера, просто хтось мав бути і тут. Це стосується тріо французького контрабасиста Рено Гарсія-Фонса (Renaud Garcia-Fons), і литовського «Be 4 Quartet», і багато інших колективів, часто — сміливо експериментальних. Виступали тут і українські артисти. За ідеєю, яка сформувалася на сьогодні, на день Конституції має виступати поп-проект на межі стилів. Цього разу таким був знаний хіп-хоп-рок гурт «Танок на майдані Конго» за участі музикантів легендарного колективу «Схід Side» та одного кращих українських біг-бендів — оркестру під керівництвом Деніса Аду. Звучання було абсолютно джазовим. Більшість українських колективів традиційно грала на сцені біля палацу Потоцьких. І суто джазових з них була хіба половина. Та навіть просто перелічити всі колективи, що виступали на фестивалі, буде досить складно, бо музикантів було близько трьох сотень з півтора десятка країн. Географія охоплювала переважно Західну Європу, від Північної — вона була представлена бендом Клаудії Кампаньол (Claudia Campagnol) з Данії, через Цетральну — звідти було багато гуртів, Східну — як бенд «Djabe» з Угорщини, до Близького Сходу. Від останнього знову були музиканти Туреччини та Ізраїлю, відповідно — «Ayşe Tütüncü Quartet» та «Amit Friedman Quartet». А глядачів, як повідомляють організатори, за п’ять днів через фестиваль пройшло більше 120 тис., і точну кількість країн вже не називають — їх дуже багато. Найбільшою площадкою був стадіон у парку імені Богдана Хмельницького, де встановлено великий екран та навіть сцену. В середньому щодня на ньому влаштовувалося близько 10 тис. глядачів. Були ще джеми, концерти фестивалю-конкурсу вуличної музики Street music by Leopolis Jazz, майстер класи і просто зустрічі біля сцен і на вулицях. Фестиваль лише закінчився, а меломани вже чекають ювілейний, X Leopolis Jazz Fest. А організатори вже готуються до нього. Текст — Лілія Білецька, Олександр ЗубкоФото — Дмитро Туйон, Федір Лазаренко, Альона Чорна, Олександр Зубко
15.07.2019 — 44 — 29206
Не пузом единым: Будни борцов сумо
В 2011 году, всего за три дня до того, как по Японии прокатилось разрушительное землетрясение, французский фотограф Людовик Исмаэль отправился в центр культуры сумо в квартале Регоку, Токио, чтобы запечатлеть повседневную жизнь современных сумоистов в своем проекте Morning Sumos. Согласно легенде, Япония появилась в результате поединка сумо. Когда бог грома и меча Такэмикадзути встретил своего противника, бога воды и ветра Такэминаката, он вступил с ним в смертельную схватку и победил, после чего подарил своим последователям остров в океане, чтобы они жили там и славили его победу. Сумо ведет свою историю уже две тысячи лет и до сих пор остается одним из главных символов Страны восходящего солнца. Но древним традициям просвещенных мастеров и самураев становится все сложнее сохранять свою аутентичность в бурлящих мегаполисах. Истоки сумо можно найти в древних ритуальных танцах, которые сильнейшие мужчины японских поселений исполняли перед духами и богами, чтобы те даровали людям хороший урожай риса. Свой современный вид поединки сумо приобрели в период Эдо, начавшийся в 1602 году, когда самураи, нуждаясь в дополнительном источнике дохода, стали продавать билеты на свои выступления и превратили сумо в профессиональный вид спорта. Правила поединков сумо представляют собой смесь давних ритуалов и более прогрессивного, спортивного регламента. Как и сотни лет назад, накануне соревнований в центр дохе — круглого ринга диаметром 4,55 метра — помещается подношение богам: соль, рис, сушеные орехи, водоросли и мускат. В день поединка сумоисты ступают на дохе с двух сторон — с востока и запада, причем борец с восточной стороны всегда заходит первым. Отдавая дань религиозному происхождению сумо, борцы совершают ряд ритуальных движений: хлопают в ладоши, чтобы привлечь внимание богов, поднимают руки, чтобы продемонстрировать отсутствие оружия, и с силой топают ногами, чтобы раздавить закравшихся злых духов. После этого сумоисты покидают дохе, выпивают «воду силы» (chikara-mizu), выбрасывают на ринг пригоршню соли и приступают к схватке. В самом поединке, который обычно длится не больше минуты, уже четко прослеживаются современные спортивные правила. Чтобы победить, сумоист должен либо вытолкнуть противника за пределы дохе, либо заставить коснуться пола, но борцам запрещено тянуть друг друга за волосы, бить кулаками, душить, тыкать в глаза и бить в пах. В начале XX века под влиянием европейской культуры было установлено еще одно правило: потеря набедренной повязки (mawashi) приравнивается к проигрышу. Раньше японских зрителей не смущала случайная нагота сумоистов, но в наше время борцы придерживаются более цивилизованного подхода. Именно такой подход стоил победы сумоисту Асанокири, потерявшему набедренную повязку в 2000 году. С другой стороны, в некоторых вопросах японское сумо остается непреклонно консервативным, и это в первую очередь касается женщин. Женские поединки проходят по всему миру, но не в Японии, где сумо остается исключительно мужской привилегией. Женщины не только не могут принимать участие в соревнованиях, но и в принципе ступать на дохе. Это правило соблюдают настолько строго, что женщине-мэру Томоко Накагаве не разрешили подняться на ринг, чтобы произнести традиционную речь в честь открытия соревнований. В другой раз, когда несколько женщин выбежали на ринг, чтобы помочь потерявшему сознание мэру Резо Татами, соревнования приостановили и долго «очищали» дохе священной солью, что вызвало шквал обвинений в отсталости и сексизме.
12.07.2019 — 14 — 13738