Мандруємо Вінницькою областю: містечка, садиби та любовні історії
Продовжуємо мандрувати Вінницькою областю. Цього разу на нас очікують колишнє королівське місто Бар з чудовим готичним костелом Св. Анни, маєток російського дипломата в Круподеринцях з «болгарською» церквою, котедж в англійському стилі, збудований іншим адміралом в Митках, величний та романтичний ансамбль у Мурованих Курилівцях, «масонський будинок» в Чорномині, який вважається копією Білого Дому, а також останній штетл України – Шаргород, де ми і зараз можемо відчути атмосферу єврейського містечка.
Місто Бар колись було центром воєводства, величною фортецею на битих шляхах з Поділля до Дикого Поля. Фортечні стіни давно розібрані, зате в місті зберіглися інші цікаві пам’ятки – в першу чергу, це неоготичний костел Св. Анни, збудований на початку ХХ століття, Успенська церква 1757 р. з чудотворними іконами, одну з яких привезла до Бара його засновниця – легендарна італійка, королева Бона Сфорца (1494-1557) - дружина польського короля Сигізмунда ІІ, одна з плеяди видатних жінок-правительок Європи. Також в Барі заслуговують на увагу Покровський монастир сестер бенедектинок, греко-католицький монастир Іоанна Хрестителя, будівля колишнього реального училища, міські особняки.
В Круподеринцях стоїть незвичної архітектури церква, зведена за зразком болгарських храмів. Це зменшена копія головного собору в Софії – столиці Болгарії. То не дивно, адже в ній похований граф М. Ігнатьєв (1832-1908), який був причетним до становлення незалежності цієї держави від турок, що сталося за допомогою російської військової сили. Дерев’яний будинок графа доволі скромний. Храм же став родинною усипальнею, причому надгробок Ігнатьєва показово оберігався більшовиками, бо вони вважали себе продовжувачами імперської політики, якій він служив. Також в Круподеринцях привертає увагу величний кам’яний млин.
В селі Митки хазяйнував інший імперський діяч – адмірал М. Чихачов (1830-1917). Елегантний котедж в англійському стилі він збудував, за легендою, для своєї доньки, аби з таким приданим дівчина, яка не відрізнялася красою, могла б скоріше вийти заміж. Але ображена донька не оцінили такий подарунок від батька, і в палаці мешкати не стала. Всередині частково зберіглися інтер’єри.
Серед палацових ансамблів Поділля виділяється маєток в Мурованих Курилівцях. Він єдиний свого роду в країні: стоїть на пагорбі, оточений старовинними бастіонами, на яких розбито сад. Спереду він двоповерховий, а ззаду – триповерховий. Перед заднім фасадом – тераса, яка є дахом оранжереї. Навколо розбито романтичний парк, де через струмки та яри перекинуто декілька мостів. Також можемо побачити флігель та арсенал, непогано відреставрований. Палацовий пагорб, власне, є фортечним, тому в ХХ ст. він був ще й укріплений дотами.
Найвідомішою мешканкою Мурованих Курилівців була Дельфіна Комар (1807-1877), у заміжжі – Потоцька, коханка та муза багатьох видатних діячів Європи 1820-40-х років, серед яких був великий композитор Шопен.
Також цікаво буде пройтись по центральній частині Мурованих Курилівців, яка є доволі колоритною через збережену забудову старого штетла (єврейських кварталів).
Є в Україні і свій «Білий дім»: практично копія головного будинку США стоїть в селі Чорномин. Тільки у нашого Білого дому на дві колони більше. Вважається, що будинок зведений за масонськими правилами, бо і господар - граф Чарномський, і архітектор – Ф. Боффо – були масонами, і вже точно ними були будівничі американської резиденції. Рештки внутрішнього оздоблення відносяться до 1890-х.
Завершує наш фотонарис Шаргород – дуже атмосферне містечко, де можна і зараз знімати фільми з єврейської історії, бо його недарма звуть «останнім штетлом» та головним центром українського провінційного єврейства. Юдейський дух відчувався тут аж до 1990-х (в 1940-х значна частина єврейської громади вціліла, бо місто опинилося в румунській зоні окупації з трохи лояльнішим до євреїв режимом). На центральних вуличках особливо багато автентичної забудови типового подільського штетла, а перлиною міста є найстарша в Україні синагога, збудована 1589 року.
Важливим Шаргород є і для католиків, адже тут знаходиться шановний костел Св. Флоріана з дивом збереженим інтер’єром, та щорічно проводяться прощі по великій Хресній дорозі (кальварії), аналогів якій нема в Україні. Для православних не менш важливим центром є Миколаївський монастир, де також зберіглися фрески.
Нарешті, в Шаргороді було 2009 року встановлено чи не найбільш концептуальний пам’ятник в країні – «Невідомому пам’ятнику». Його відкривала 2009 року київська художниця Жанна Кадирова в рамках фестивалю «Арт-містечко. Шаргород», який проходить щосерпня з 2006 року.
Повну версію статті можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/139525
16.07.2020 — 37 — 24859 — 1
Протесты и жесткие задержания в Беларуси
Вечером 14 июля во многих городах Беларуси люди вышли на акции протеста против отказа Центральной избирательной комиссии (ЦИК) регистрировать независимых кандидатов на президентских выборах. Протесты, в частности, проишли в Минске, Бресте, Гомеле, Гродно, Могилеве. Отмечается, что правоохранители всячески препятствовали проведению акций. Улицы контролировали сотрудники ОМОН, они перекрывали дороги, жестко и массово задерживали участников акций.
15.07.2020 — 50 — 26029
Вінниччина: маловідомі пам’ятки, які чекають на увагу туристів
На початку ХХ століття територія сучасної Вінниччини була рясно вкрита садибами польських, українських, російських, єврейських можновладців та багатіїв. Вони змагалися між собою розкошами, і якщо не зовнішнім блиском, то накопиченими скарбами. через століття їх залишилася близько 50, причому здебільшого – не в найкращому стані. Ними – стежинами та алеями старих садиб Поділля – ми й поведемо вас цього разу. «Тамплієри» та вегани Малої Ростівки, «палац-торт» Вищеольчедаєва, панські забави у «французькому замку», готичні фіали Чернятина, нарешті, музей великого композитора Леонтовича у Марківці – ось тільки декілька місць, які ми оглянемо в цьому нарисі.
У Верхівці нас одразу причаровує огорожа з брамою в стилі необарокко. в парку – елегантний палац «під Францію», збудований в 1890-х роках. У ньому знаходиться аграрний коледж. Палац належав полякам - братам Собанським. До цього часу зберіглося планування палацу з окремими виходами для кожного з братів, дві стайні, службові приміщення та парк.
Справжнім шедевром не тільки Вінничини, а і усієї України – шедевром, який перебуває на межу остаточної загибелі – є палац київського магната Нафтули Когана у Вищеольчедаєві. Палац унікальний тим, що декілька головних кімнат другого поверху повністю вкриті ліпниною та розписами (бучна ліпнина є навіть на дверях). В часи Когана це вважалося ледве не ознакою кричущого несмаку нувориша - але наразі саме цей палац є, навіть у своєму поганому стані, чи не найзбереженими з точки зору інтер'єрів в усій області. І він потребує негайної реставрації! Будьте обережними під час його відвідування, та не забутьте зафіксувати рештки цієї крихкої краси.
В Комаргороді стоїть палац у стилі альпійського шале. Він спочатку був родовим маєтком князів Четвертинських, а пізніше придбаний російським політиком та промисловцем Петром Балашовим, який кардинально перебудував його згідно модних на той час тенденцій. Так палац отримав швейцарські мотиви в оздобленні. Зараз його стан не найкращий, хоча останнім часом проведена певна реставрація. Окрім того, в Комагороді є церква Стефана початку ХХ ст., також зведена Балашовим.
Мала Ростівка стала останнім часом відома через проведення тут веганських фестивалів та інших аналогічних заходів. Вони відбуваються на галявинах біля імпозантного палацу в стилі цегляної готики, збудованого приблизно 1901 року. особливо привертають увагу статуї на фасаді палацу та біля нього. місцеві мешканці вважають, що палац в 1990-х реконструювався для зібрань якихось окультистів, масонів чи тамплієрів. і саме така репутація вабить до нього містично налаштовану публіку.
Марківка пишається своїм нещодавно реконструйованим музеєм великого композитора Миколи Леонтовича - автора всесвітньо відомого «Щедрика». В січні 1921 року його було вбито в батьківській хаті в цьому селі за таємним завданням чекістів. Композитор похований в Марківці. Музей вражає своєю сучасністю та інтерактивністю. Важливим елементом музейного супроводу є аудіо- та аудіовізуальні інсталяції. У другій та третій залах відтворені кабінет батька композитора, і інтер’єр кімнати, де було вбито Миколу Дмитровича.
В селі Соколівка було родове володіння магнатів Бжозовських. Їхній палац, який складається з двох корпусів різного часу побудови, доволі скромний, і все ще непогано збережений. Символом палацового комплексу є в’їзна брама в готичному стилі. В парку стоїть велика кам’яна альтанка. Зберігся й великий комплекс господарського двору. На площі біля сільського клубу в очі кидається пафосний, дивного проекту, пам’ятник загиблим у роки Другої Світової – найбільш великий в області.
В Чернятині популярною атракцією став палац в неоготичному стилі родини Вітославських. Незвичайності споруді надають стрункі шпилі-«фіали», запозичені з готичних соборів. Біля розкішної фасадної тераси – скульптури левів, що колись тримали родинні герби, та великі кам’яні вази з відтворенням сюжетів середньовічних богослужбових чаш. Найбільшу увагу привертає ліпний декор в першому залі, де головним елементом є т.зв. розетка, в кожній із 8 частин якої уміщено геральдичний щит з гербом гілок фамілії Вітославських. Цікавими є й інтер’єри головного залу та вітальні з ліпниною в античному стилі. Ще одним елементом старих інтер’єрів є великий камін та кахляні пічки-грубки. В палаці розташовано агроколедж та діє невеличкий музей.
Повну версію статті можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/137710
15.07.2020 — 34 — 24197 — 1
Щелкнул исподтишка: суровые улицы Паши Тищенко
Украинский фотограф Паша Тищенко снимает улицу под влиянием внутренних импульсов, которые он не может выразить словами. Несмотря на техническую несовершенность, его снимки — честные и наивные — странным образом очень точно отображают действительность.Паша Тищенко фотограф из Чернигова, живет в Киеве. — Фотографией я занимаюсь с сознательного возраста. Вернее, она занимается мной, отчасти формируя мою личность. Я не считаю свою эстетику суровой — наоборот, мне она кажется весьма гармоничной и милой. Мои работы сделаны «неаккуратно». Это не специально — просто от отсутствия образования. Снимая на улице, я не разговариваю с героями. Иногда меня в ответ оскорбляют, но я просто это игнорирую. Несмотря на деликатность тем, я не вижу моральной дилеммы в том, как фотографирую людей: искусство первоначальнее любой морали. К своим героям я отношусь очень тепло. Если кого-то встречаю потом, радуюсь, будто увидел родственника или школьного учителя. Мне трудно сформулировать причины и темы моего творчества. Я и занимаюсь-то им, чтобы выразить идею точнее, чем получается словами. Это процесс, завязанный на подсознании, и если я облеку в слова то, чем руководствуюсь, получится испорченный телефон. Мне трудно говорить от своего «я», так как я чувствую его непостоянство. Вместо «я» представляю какую-то игру атомов, некую постоянно продолжающуюся реакцию. Творчество — одна из ее форм. На самом деле моя цель — чтобы мои снимки покупали олигархи и вешали у себя в кабинетах.
14.07.2020 — 22 — 15994
Мимо Земли пролетает редкая комета: где и когда наблюдать
Мимо Земли проносится редчайшая комета C/2020 F3. Эту комету также называют NEOWISE в честь телескопа, с помощью которого ее обнаружили. Возраст кометы около 4,5 млрд лет. Кстати, обнаружили ее недавно - 27 марта этого года. Во время прохождения мимо Солнца у нее появился второй хвост. Первый голубоватый газовый (ионный) хвост светится за счёт флуоресценции молекул С2 и CN, а более поздний второй золотой хвост состоит из пыли, как у кометы Хейла-Боппа, хотя и не так велик. В следующий раз комета вернется к Солнцу почти через 6 800 лет. Увидеть комету можно невооруженным глазом, но лучше запастись биноклем. С сегодняшнего дня и по 19 июля эту комету можно будет наблюдать в ночном небе Северного полушария Земли. Максимальное сближение кометы с Землей произойдет в ночь с 22 по 23 июля.
14.07.2020 — 13 — 11277 — 2
Свята Софія у Стамбулі: історія у фото
10 липня Вищий адміністративний суд Туреччини дозволив перетворити собор Святої Софії у Стамбулі в мечеть. Того ж дня президент Реджеп Таїп Ердоган підписав відповідний указ. Вселенський патріарх Варфоломій, духовний провідник православної християнської церкви раніше виступив проти такого рішення. Він заявляв, що «перетворення Святої Софії на мечеть розчарує мільйони християн у всьому світі». Він вказував, що Айя-Софія завдяки своїй сакральності є «життєво важливим центром, де Схід приймає Захід», і зміна статусу на мечеть «розірве ці два світи». Предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній пізніше висловив підтримку позиції Вселенського патріарха в питанні собору Святої Софії у Стамбулі. «Собор Святої Софії у Константинополі для українського народу є особливим місцем, адже згідно з літописом саме в ньому посли великого нашого князя Володимира під час богослужіння відчули божественну присутність», – зазначив Епіфаній. За повідомленням видання Vatican News, папа Римський Франциск заявив, що ситуація із собором Святої Софії в Туреччині «завдає великої скорботи». «Море відносить далеко мою думку, до Стамбула. Маю на увазі Святу Софію. Це завдає мені великої скорботи», – сказав Франциск. Собор був збудований у 532-537 роках за наказом візантійського імператора Юстиніана І. Айя-Софія був найбільшою церквою Християнського світу впродовж близько тисячоліття. У 1204–1261 роках собор грецької православної церкви перетворили на римокатолицький собор. Це сталося в часи Латинської імперії. Зараз собор перебуває в переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Щороку пам'ятку відвідують мільйони туристів. За даними стамбульської влади, лише у 2019 році собор відвідали 3,7 мільйона туристів.
14.07.2020 — 16 — 17275
Аккерманская экспедиция: как работают археологи в Белгород-Днестровской крепости
Международная Белгород-Тирская археологическая экспедиция 2020 года официально стартовала в стенах памятника национального значения — Аккерманской крепости. Исследователи поставили перед собой амбициозную цель — приоткрыть ранее не известные страницы истории древней Тиры. Раскопкам предшествовали масштабные георадарные работы, специалисты просканировали больше 6 тысяч квадратных метров территории фортификационного сооружения, стоящего на месте, где был немаленький древнегреческий город-государство. Участники экспедиции и волонтеры приступили к полевым работам совсем недавно, 1 июля, но уже сделали несколько интересных находок. «Мы сейчас исследуем небольшой участок, около 50 квадратных метров, Гражданском дворе, — рассказал руководитель экспедиции кандидат исторических наук Олег Савельев. — Это самый перспективный участок с интересными аномалиями, зафиксированными георадаром». В первые же дни ученые вскрыли фрагмент средневекового турецкого помещения, примыкающего к южной стене крепости. В верхних слоях они нашли бронзовый ключ, турецкий кинжал и пушечное ядро — предположительно XVIII века. «С первого штыка лопаты верхний слой показал все признаки нетронутого участка, — рассказывает главный консультант экспедиции, доктор исторических наук Андрей Красножон. — Здесь не работали даже черные археологи и очень много интересных артефактов: фрагменты керамики — как средневековой, так и римского периода, много амфорной тары, металлических изделий и животных костей». Также археологи достали из земли сохранившийся до наших дней бумажный тумар (оберег — свернутый в треугольник листочек бумаги со строчками из Корана) возрастом не менее 300 лет. «Бумага сохранилась превосходно, что превращает находку в уникальную. Особенно на этом памятнике. Условием сохранности предмета послужило как качество материала, из которого он сделан, так и свойства грунта. Полностью развернуть амулет и прочесть текст еще предстоит, но уже сейчас можно видеть арабскую фразу: «Написано от страха [перед Аллахом?]…» и три цифры: 007 (велик соблазн видеть в них фрагмент даты по хиджре: 1007=1598/99 гг.)», — рассказал Красножон. По мнению ученого, находка может дополнить сведения о жизни людей в Аккермане в первой половине XVIII века, когда в городе родился и жил знаменитый турецкий ученый, богослов Мухаммед аль-Аккермани, ставший в последствии кади (судьей) города Мекка. «Есть основания предполагать, что Аккерман являлся своего рода центром исламского учения в Северо-Западном Причерноморье указанного столетия. Так что, исторический контекст сделанной находки более чем примечателен», — отмечает Красножон.Следующим шагом станут работы в Военном дворе крепости, рядом с цитаделью. Именно здесь, полагают ученые, располагался центр античной Тиры — ее агора (главная площадь, окруженная общественными зданиями и храмами) и теменос (главный алтарь). «Это новый этап в исследованиях, — отмечает Андрей Красножон. — Не только этого памятника, но и в целом многослойных памятников античного периода. Проведенная георадарная съемка позволяет сразу сказать, где расположить раскоп, каких размеров, на какой глубине ожидать нужный строительный сегмент. Это очень экономит усилия археологов».
13.07.2020 — 21 — 14168
Пожар на военном корабле в США
В США пылает универсальный десантный корабль USS Bonhomme Richard. В результате пожара пострадали уже более 20 человек: 17 матросов и 4 гражданских. Об этом сообщает командование Военно-морских сил США. Моряки сообщили о пожаре на борту десантного корабля класса «Уосп» во время стоянки у причала на военно-морской базе Сан-Диего 12 июля, примерно в 8:30 утра по местному времени. Как сообщается, корабль находился в Сан-Диего для регулярного технического обслуживания. Причины пожара до сих пор неизвестны и находятся на стадии расследования.
13.07.2020 — 26 — 15847
Пляжный Киев: жаркие июльские выходные
Выходные прошли, впереди новая трудовая неделя. Как жители и гости столицы спасались от жары на пляжах, несмотря на карантин.
13.07.2020 — 18 — 12541
15 самых дорогих фотографий в мире
Иногда самые обычные на первый взгляд фотографии стоят невероятных денег. Коллекционеры души в них не чают, профессиональные фотографы – разбираются, в чем причина успеха. Стоят ли представленные в нашей подборке фотографии тех денег, что за них дают – вам решать.
10.07.2020 — 15 — 14815