Новий дрон КНДР Кумсон – фото ударного безпілотника розміром з літак
КНДР вперше показала нові ударні дрони "Кумсон" розміром з пасажирський літак.
КНДР уперше продемонструвала ударні дрони «Кумсон», схожі за габаритами на пасажирський літак. На випробуваннях був присутній Кім Чен Ин.
У Північній Кореї відбулися випробування нових ударних безпілотників серії «Кумсон» (Kumsong). За даними медіа, ці апарати мають габарити, співмірні з невеликим пасажирським літаком.
Про це повідомило північнокорейське державне агентство KCNA.
На презентації був присутній глава КНДР Кім Чен Ин. Повідомляється, що він ознайомився з можливостями дронів та залишився задоволений результатами випробувань. На поширених світлинах безпілотники вперше продемонстрували публічно.
За інформацією агентства, розробленням та виготовленням апаратів займалися інститут та підприємства Комплексу безпілотних аеронавігаційних технологій. Конкретні технічні характеристики нових дронів наразі не розкривають.
Кім Чен Ин заявив, що розвиток штучного інтелекту та операційних можливостей безпілотників має стати одним із головних напрямів у процесі модернізації збройних сил. Лідер КНДР доручив сфокусуватися на швидкому впровадженні новітніх технологій і розширенні серійних виробничих потужностей.
Нагадаємо, лідер КНДР Кім Чен Ин заявив про розроблення нової ядерної доктрини, яка має стати основою оборонної політики держави. Оновлений курс поєднуватиме посилення ядерного потенціалу із розвитком традиційної армії.
19.09.2025 — 4 — 1973
У стилі Кім Чен Ина: КНДР представила новий есмінець із "найпотужнішою зброєю"
У суботу Північна Корея спустила на воду новий "багатоцільовий есмінець". У церемонії взяв участь лідер КНДР Кім Чен Ин.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Reuters. Про це повідомляють Контракти.UA.
Так, держЗМІ з посиланням на секретаря правлячої Трудової партії Чо Чон Рена написали, що військовий корабель вагою 5 тисяч тонн було оснащено "найпотужнішою зброєю", його побудували "протягом 400 з гаком днів із використанням наших власних сил і технологій".
Кім у своїй промові на церемонії заявив, що військовий корабель передадуть ВМС і він стане до ладу на початку 2026 року. Також він пригрозив США.
"Якщо США продовжать відновлювати свою політику протестів із застосуванням військової сили, у нас не залишиться іншого вибору, окрім як поновити її у здійсненні стратегічного стримування", - заявив Кім Чен Ин.
Віце-адмірал Пак Кван Соп заявив, що спуск корабля на воду, який відбувся в п'ятницю на військовій суднобудівній верфі в Нампхо, ознаменував нову еру "будівництва флоту в стилі Великого Кім Чен Ина".
ЗМІ пишуть, що представлене судно було віднесено до класу "Чхве Хен", названого на честь антияпонського революційно борця Чхве Хена.
Кім також заявив, що потужні можливості попереджувального нападу є найбільш "переконливим засобом стримування війни", і що масштаби таких атак не мають обмежень.
"Зараз ситуація з безпекою в нашій країні дуже серйозна, - сказав він, пообіцявши побудувати флот для операцій у відкритому морі.
Нагадаємо, минулого місяця Північна Корея вперше здійснила запуск балістичних ракет після приходу президента США Дональда Трампа до влади. Bloomberg писало, що Пхеньян не виявляє жодних ознак відмови від ракетних випробувань.
27.04.2025 — 6 — 1746
Усі красиві та щасливі: Репортаж із Північної Кореї
Напередодні поїздки до Північної Кореї фотограф Тед Лау подивився серіал «Чорнобиль», випущений НВО, — і деякі райони однієї з найзакритіших країн світу нагадали фотографу його епізоди. Спілкуватися з місцевими жителями Теду, звичайно, заборонили, а ось дозвіл на зйомку він отримав і зобразив КНДР так, що можна обійтися без слів. Слоган «Праця робить вільним», який розміщували на воротах концтаборів, є інтерпретацією латинського виразу Labor omnia vincit («Праця все переможе») Вергілія. Поет підтримував політику Цезаря і закликав жителів імперії «повернутися до землі». У наші дні англійський аналог римського напуття з’явився в назві фотокниги Work Will Set You Free гонконгця Теда Лау, який висловив у цій фразі свої враження від відвідин Північної Кореї. У проєкті автор розмірковує про те, що гучні обіцянки уряду народові будуть виконані, тільки якщо ніхто не зможе зазирнути за яскравий фасад. На думку Лау, праця насправді не звільняє, і йому шкода, що у північних корейців немає можливості бути повноцінними господарями власного життя. — До того як побувати у Північній Кореї, я уявляв її не як місце, де всі люди — роботи, а як країну, громадян якої вчать дотримуватися певного способу життя. Повірити в це було легко, враховуючи, що я відвідував гонконгську школу, де існували правила навіть для стрижки учнів. Звичайно, я багато чув про голод, бідність і «парадний фасад», який створює уряд Північної Кореї (фальшиві магазини і будинки, куди приводять туристів), — до цього я ставився скептично. Можу повірити, що таке існувало в найпохмуріший період історії країни, але для нинішньої КНДР це неактуально. Тому я з нетерпінням чекав, коли приїду і дізнаюся, що там насправді. Я розумів, що країна буде зовсім не схожою на всі, де я бував раніше: дивне поєднання Сходу і комунізму з ретельно продуманою демонстрацією націоналізму. Очевидно, Китай теж так виглядав багато років тому, тому поїздка до Північної Кореї нагадувала метафоричне повернення в минуле. Я знав, що великої свободи переміщень мені не нададуть і доведеться суворо дотримуватися графіка. У подорож я збирався багато років, а приїхав туди в жовтні 2019-го. Напередодні я подивився серіал HBO про Чорнобиль, і деякі корейські райони нагадали мені епізоди про життя у СРСР. Нас одразу попередили про заборону спілкуватися з місцевими жителями; крім того, сильно відчувався мовний бар’єр, тому контактували ми в основному з нашими гідами. Заборони на зйомку не було, що, до речі, здивувало, адже зображення варте тисячі слів. Найбільш сюрреалістичним досвідом я б назвав відвідування системи печер. Екскурсоводка розповідала про візит Кім Чен Іра, його неймовірну хоробрість, виявлену під час прогулянки слизькими каменями на самоті, і доброту по відношенню до робітників, для яких він відкрив поблизу клініку. Такі історії, звісно, вражають — абсолютно звичайні дії та вчинки несамовито хвалили і підносили як дивовижно цінні. Північна Корея — не найзручніше місце для життя в матеріальному плані, але часи голоду і фальшивих продуктових кіосків давно минули. Більшість людей здавалися ситими. Однак, як я й гадав, вони всі живуть у своєму маленькому світі, відрізаному від решти планети. У вступних текстах до моєї фотокниги часто зустрічається слово «красивий», яким як я, так і інший автор статей, тайванський художник Ю-Цина, визначаємо побачене в Північній Кореї. Коли ми описували північнокорейський народ як «красивий», то мали на увазі, що це такі ж добрі люди, як і представники будь-якої іншої нації. Ми впевнені, що за вдачею жителі країни не злі і нічого підступного проти нас не замислювали. Адже уряд не дорівнює народ. Сама Північна Корея прекрасна, тому що основна її територія не зачеплена і не зіпсована цивілізацією. Відвідуючи пам’ятки в будь-якому іншому куточку світу, ви неодмінно натрапите або на натовпи туристів, або на купи сміття, здатного зіпсувати усяке враження. Під час поїздки я багато розмірковував про свободу і щастя. Велика частина світу сьогодні «вільна» — тобто ви можете обирати, чим займатися, де жити, куди вирушати в подорож, що їсти. До цієї поїздки я ніколи не замислювався, наскільки ж мені пощастило мати цю свободу. Але я не вірю, що вам потрібно бути вільним, щоб бути щасливим. Це залежить від того, що ви за людина і чого прагнете. Багато хто, непевне, пам’ятає персонажа «Матриці» Сайфера, який вирішив зрадити повстанців, щоб повернутися до Матриці і провести залишок життя в симуляції. Не можна сказати, що Північна Корея — ідеальний симулятор, але якщо ви ігноруєте (або не підозрюєте про її існування) можливість кращого життя, то цілком можете бути щасливі і в своєму маленькому пузирі! Без сюрпризів, без розчарувань, без очікувань. У чомусь у Північній Кореї навіть легше знайти щастя — тому що, врешті-решт, воно не полягає в матеріальних речах. Був би я щасливий, якби народився в Північній Кореї, і якою людиною я б виріс? Гадаю, що зовсім іншою, хоч я і вірю, що щастя можна знайти навіть у такому місці. Але хотів би я там жити? Однозначно ні.
29.04.2021 — 12 — 13208