Наслідки російської ракетної атаки на Київ у фото
У ніч на 13 грудня Росія завдала удару балістичними ракетами по столиці України. Близько 3-ї ночі у Києві пролунало кілька вибухів. Через кілька хвилин після цього в місті оголосили повітряну тривогу. За даними КМВА, пуски балістичних ракет, найімовірніше, були із північно-східного напрямку. Сили ППО збили усі 10 ракет, але їхні уламки впали у 4-х районах Києва: Голосіївському, Дарницькому, Деснянському та Дніпровському. В результаті, щонайменше 53 людини отримали поранення, переважно різані рани. Серед постраждалих 8 дітей. Пошкоджень зазнали житлові будинки, дитяча лікарня. Горіли автівки. Це вже другий ракетний російський ракетний удар по Києву цього тижня. Російська агресія руйнує життя людей, убиває і калічить. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські міста і населені пункти. Кремль, попри численні докази і свідчення, о фіксуються із початку повномасштабної війни, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільну інфраструктуру та населення.
13.12.2023 — 54 — 18077
Ви ж хотіли «парад» на Хрещатику, росіяне?
На Хрещатику у Києві облаштовують «парад» знищеної російської техніки до Дня Незалежності України. Туди почали завозити техніку армії РФ.Напередодні у КМДА повідомили, що масових заходів на День Незалежності у Києві не влаштовуватимуть, але на Хрещатику проведуть виставку пошкодженої російської техніки, як це було минулого року. Через цю виставку з 21 до 28 серпня рух на вулиці Хрещатик перекрили. Фото: Сергій Нужненко (Радіо Свобода), Гліб Гараніч (Reuters)
22.08.2023 — 24 — 16141
Український Тризуб замінив радянський герб на монументі «Батьківщина-мати»
Зранку 6 серпня на монументі «Батьківщина-мати» у Києві замість демонтованого радянського герба встановили український Тризуб. Розпочали демонтаж радянського символу, який майже 40 років був на щиті, ще 30 липня. Монтажні роботи планують завершити до Дня Незалежності України. Монумент «Батьківщина-мати» розташований на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Він був споруджений у 1981 році і вважається найвищою скульптурою в Європі. Його хочуть до Дня Незалежності України перейменувати на «Україна-мати». Як замінювали радянську символіку на український Тризуб на монументі «Батьківщина-мати».
07.08.2023 — 25 — 9290
«Батьківщина-мати» без серпа та молота: у Києві розпочали демонтаж герба СРСР із монумента
30 липня у Києві розпочали демонтаж радянського герба з монументу «Батьківщина-мати». Планується, що до Дня Незалежності України замість герба СРСР із зіркою, серпом і молотом на скульптурі вже буде український Тризуб. Про це повідомило Міністерство культури України. Таке рішення підтримали 85% українців, які раніше голосували у застосунку «Дія». Загалом в опитуванні взяли участь більш ніж 770 тисяч людей. Крім того, директор Національного музею Юрій Савчук заявив про плани зміни назви монументу на «Україна-мати». Він сподівається, що остаточне рішення про перейменування буде ухвалено також до Дня Незалежності України. Монумент «Батьківщина-мати» розташований на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Він був споруджений у 1981 році і вважається найвищою скульптурою у Європі. Вага елементу герба, який демонтували в перший день – 120 кілограмів Як розпочався демонтаж емблеми – дивіться у репортажі.
31.07.2023 — 19 — 8645
У Києві стартували військові навчання для цивільних
У Києві стартували навчання з підготовки до нацспротиву для жителів столиці: заняття з першими учасниками провели 5 інструкторів-волонтерів, які мають професійні навички та досвід бойових дій. Теоретичні та практичні заняття пройшли ті охочі, які першими заповнили спеціальну форму. Зокрема, працівники Департаменту муніципальної безпеки та інструктори-волонтери провели теоретичні заняття з таких напрямів:- основи мінно-вибухової безпеки, де розглядали види вибухонебезпечних предметів і правила поводження з ними;- стрілецька підготовка, де ознайомили з видами вогнепальної зброї та як поводитися з нею;- основи тактичної медицини, де вивчали дії з надання первинної медичної допомоги постраждалим.Під час практичних занять слухачі опановували навички ведення стрільби з автомата АК-74 на лазерному тренажері.«Такі навчання ми проводитимемо майже щодня, адже охочих долучитися до підготовки зареєструвалося дуже багато. Тільки за першу добу подали заявки понад 2 тисячі осіб, майже 70% із них – жінки», – розповів заступник директора Департаменту муніципальної безпеки Михайло Щербіна.Він додав, що з 15 липня в Києві розгорнуть ще дві локації, де одночасно зможуть навчатися близько 120 людей. Для зручності вони обиратимуть для тренувань робочі або вихідні дні. Фото: Олексій Самсонов
13.07.2023 — 33 — 12139
Ракетна атака на Київ: рятувальники завершили розбирати завали будинку на Солом'янці
Голова ДСНС Сергій Крук: "Незламна столиця. Аварійно-рятувальні роботи завершені у 25-поверховому будинку, який постраждав від ворожої атаки. Рятувальникам вдалося евакуювати з будинку 24 людини. На жаль 5 осіб загинули. Щирі співчуття. Дякую особовому складу за професіоналізм та відвагу!"
26.06.2023 — 14 — 7984
Моя фортеця: як киянин збудував власний бункер
Жителі приватного сектору нерідко зовсім незахищені під час обстрілів — вони не мають поруч укриттів чи станцій метро. Тому Кирило Барашков і вирішив побудувати сховище для своєї родини. Кирилу 43 роки, він адвокат, з початку повномасштабного вторгнення також волонтерить. Після масованої атаки 10 жовтня, коли російські ракети прилетіли на Володимирську, в парк Шевченка та під скляний міст у Києві, Кирило і взявся побудувати бункер біля свого дому. — Ми з родиною живемо у приватному секторі, тут немає жодних підземних укриттів, як у спальних районах чи в центрі міста. Тому я вирішив побудувати власний бункер для себе і наших сусідів прямо на вулиці. Його проєктував виконроб, мій старий знайомий. Він довго воював, допоки його не комісували через поранення. Бункер він споруджував зі знанням справи. Конструкція зовсім проста: це одне приміщення на дванадцять квадратних метрів і підсобка на три метри. Вони опущені на п’ять метрів під землею — викопували екскаватором. Згори — два метри армованого бетону. Стіни обшиті вагонкою і дерев’яними панелями.Усередині я облаштував приміщення так, щоб було максимально затишно, тепло, аби тут могли сидіти діти. Поставив м’який диван, кушетку, стільці. Коли родина у від’їзді, я спускаюся сюди ночувати, щоб уже не бігати під час тривог. Спиться як у барокамері: ні світла, ні звуків. І спокійно. Для тепла встановив камін. Він безпечний, це сучасний закритий камін зі скляними дверцятами. Вентиляція зроблена як належить, йде двома шляхами: чисте повітря надходить одним, а іншим — виводяться продукти згоряння. Є запас питної води і маленький біотуалет — людям має бути комфортно, коли вони знаходяться у бункері протягом тривалого часу. Будувати його я почав у жовтні, під час активних атак на Київщину, а завершив у грудні. Працювало четверо людей. Хотілося ще швидше, бо в мене вагітна дружина і двоє дітей — було страшно за їхнє життя. Затримки у будівництві ставалися тільки через погоду. Довелося це робити у холод — північні «друзі» не лишили нам іншого вибору. Бункер може вмістити до 15 людей. Я зробив кодовані двері й розіслав код усім сусідам — у нас є свій чат, — тож вони приходять сюди, коли хочуть. Звичайно, не всі спускаються в укриття, та людей просто гріє думка, що їм є куди йти. У нас свого роду закрите ком’юніті, тож місцеві відреагували на цей проєкт максимально позитивно. Я часто бував у Ізраїлі і знаю, що там укриття у житлі взагалі обов’язкові. У будь-якому випадку бункер був створений як об’єкт соціальної інфраструктури. Жодні документи я не оформлював; якби я це робив, то досі не зробив би його. Ділянка знаходиться у приватній власності, тож я маю право на таке будівництво — моя територія. А якщо в когось є претензії, нехай прийде і розкаже, що я під час війни не можу облаштувати бункер для людей. Загалом будівництво коштувало 20 тисяч доларів. На безпеці не можна економити, це зараз найважливіше. Вважаю, що таке укриття — об’єктивна необхідність. Я постійно дивуюся: в нас люди під час війни купують авто по 30-40 тисяч доларів, роблять ремонти. А отак скинутися вп’ятьох, наприклад, на один бункер — безпечне місце, куди можна спускати своїх дітей, — так ні. Про інші випадки, коли хтось так само збудував собі бункер, я не чув. Я не взяв ані копійки в інших мешканців вулиць, у мене є можливість — я зробив. А вже коли війна закінчиться, влаштую тут чоловічий клуб, будемо відпочивати з сусідами. Дружина не проти. Фото: Михайло Палінчак, спеціально для Bird in Flight
21.06.2023 — 10 — 6349
Звіринець: колоритний район у Києві
На пагорбах між бульваром Дружби Народів та Ботанічним садом ім. Гришка знаходиться мальовничий район Звіринець, історія якого сягає давньоруської доби. Тоді тут були мисливські угіддя князів, а також був заснований печерний монастир, відроджений в добу незалежності України. Район малоповерхової забудови пізньої імперської доби, Звіринець постраждав від вибухів військових складів влітку 1918 року, проте в наступний період історії залишався патріархальною місцевістю, де до останніх років можна було побачити численні будиночки, яким по 130-150 років. Багато з цих будиночків знесені вже в наші часи.
Найбільш цікавими вулицями Звіринця є вулиці Мічуріна, на якій розташований Звіринецький монастир, та вулиця Тимирязівська, що йде вздовж Ботанічного саду. На них можна побачити залишки приватної забудови старих часів, а також нові претензійні особняки. Район цей подобається представникам дипломатичного корпусу, а рівно й вітчизняним багатіям. Останні зробили його одним з елітних в столиці, що сприяє знищенню решток старовини.
Подивимося, що можна побачити на двох головних історичних вулицях району в наш час
31.10.2021 — 24 — 12125
Київ незвичний: замальовки з центру міста
Столиця, незважаючи на численні фотопрогулянки та екскурсії її дворами, двориками та іншими закапелками, все одно дивує химерними, дивними, недолугими чи відверто щемливими куточками, локаціями та об’єктами, які здатні здивувати того, хто пірне в ці міські нетрі. Або ж просто випадково опиниться там, але не побіжуть далі по справах, а озирнеться навколо себе намагаючись відчути буття минувшини та його поєднання з сьогоденням, з сучасним ритмом життя та гамором.
Давайте здійснимо з вами прогулянку рандомним способом обраними київськими «нетрями».
29.06.2021 — 26 — 12824
Бурштин, моди, сірники та іграшки: що ще можна побачити в незвичайних музеях України
Вишукані сукні та дивні іграшки, старовинні авто та сірникові етикетки, найбільша в світі колекція писанок та «схована на виду у всіх» в центрі Львова колекція військової форми - чого тільки не побачиш в українських музеях! Контракти.ua презентують нову добірку музейних колекцій країни.
В Запоріжжі, у нетрях промзони, «заховався» найбільший приватний музей техніки в Україні. Зветься він «Фаетон», на честь відповідного автоклубу, з колекційної збірки якого все почалося. Тут, в колишніх цехах на площі майже в 300 кв. м, виставлені понад 40 зразків авто- і мототехніки з 1920-х по 1980-ті. Експозиція розподілена на цивільну та військову частини. Військовий автопарк включає, крім зібрання зразків другої половини ХХ ст., такі раритети, як «Додж», «Вілліс» і «Опель», найстарішу «ходову» вантажівку в Україні - ГАЗ-АА 1935 р., радянську реактивну систему залпового вогню «Катюша» тощо. Під стелею висить одномоторний літак часів Другої Світової. Є і окрема зала для стрілкової та холодної зброї, і ця зала може б вважатися окремим зброярським музеєм – настільки багато тут експонатів.
В «цивільному» автозалі привертають увагу «Шевроле» декількох моделей, «Форди», «Кадилаки» тощо. Поруч - машини «для народу»: «Фольксвагени» та «Трабанти», ЗІСи та ЗІМи, «Шкоди» та «Олдсмобілі». Окремий зал заповнений побутовим антикваріатом: медалі, прапори, значки, журнали, плакати, інструменти, численні зразки побутової техніки.
Покинемо Запоріжжя та відправимося до с. Вереміївка на лівобережжі Черкащини. Воно відоме тим, що на його околиці з початку 2000-х будується «хутір Тараса Бульби» (він же - музей «Козацькі землі України»), створений істориком, мистецтвознавцем, поетом та художником Володимиром Недяком. Головними об’єктами просто неба є чотири діючі вітряки (споруди 1896-1914 років). Крім того, на хуторі побудовані стайні, кошари, колодязь, комори, льох. Поступово зводиться та облаштовується й головне музейне приміщення – «полковницька світлиця», куди має бути перевезена гігантська етнографічна колекція Недяка: понад 2 тис. зразків старовинного одягу, 4 тис. рушників, дерев'яна сакральна скульптура, ікони, меблі, сотні одиниць різноманітної зброї, включно з рідкісними козацькими фальконетами, жорна – словом, все, що характеризує життя та побут цих степових земель з XVII по XX ст. Є тут і зібрання кам’яних баб – незмінних «маркерів» Дикого поля, цього козацького фронтіру. Ще одна «фішка» музейного хутора – тварини: на хуторі живуть вівці, кози, корови, коні, воли, буйволиця, безліч птахів. Тому екскурсія сюди дуже корисна для усіх вікових категорій. Також на хуторі було знято декілька фільмів.
В Харкові є декілька цікавих приватних музеїв, серед яких відзначимо колекцію сірникових етикеток – найбільшу в Україні та одну з найбільших в Європі. Зібрав її пан на ім’я Володимир Лінивий. На полицях створеного ним музею - понад 1 тис. сірникових коробок, а в альбомах – ще понад 6 тис. етикеток – смішних, пафосних, «просвітницьких», гумористичних, патріотичних, передвиборних, рекламних тощо. Тут можна побачити рідкісні серії випусків з акторами, письменниками, пам'ятками і відомими харків'янами. У колекції є цікаві екземпляри з Угорщини, Австрії, Італії, Індонезії, Індії, Таїланду, Канади, США, Австралії, Куби. Є міні-сірники 2 см завдовжки, і величезні - в 20 см. Крім того, В. Лінивий багато років збирає на своєму подвір'ї демонтовані бюсти, пам'ятники і фрагменти монументів Леніну та іншим вождям більшовицької революції. В останні роки його колекція, через декомунізацію, активно поповнюється.
У Львові, прямо на пл. Ринок, розташований, як не дивно, не дуже відомий туристам музей – «Галерея українського військового однострою», хоча існує він з 2002 р. Створив його Богуслав Любів, художник-дизайнер і кравець, який чверть століття тому зайнявся реконструкцією українських мундирів періоду визвольних змагань 1914-50-х рр. На основі старих лекал ним були пошиті перші зразки уніформи, відтворюваної до деталей - від стрічок до орденських планок. На цей час в галереї представлено близько 40 зразків уніформи усіх військових формувань України першої половини ХХ ст., починаючи від молодіжних організацій «Сокіл», «Січ» і «Пласт», мундири Українських Січових Стрільців, Української Галицької Армії, армії УНР, Гетьманської Варти, УПА тощо.
Єдиний в Україні музей бурштину та виробів з нього знаходиться у Рівному. Тут, зокрема, можна побачити диск-амулет, виготовлений близько 2,5 тис. років тому - найдавніший знайдений в Україні бурштиновий виріб, та злиток віком понад 2 млн років – це найстарший екзепляр колекції. В експозиції представлені числені картини, елементи одягу, прикраси і посуд, тонкість виготовлення яких вражає уяву. Не менш вишуканими є і інтер’єри зведеного в стилі модерн Будинку вчених (кол. особняк Вігдоровича), де розташований музей.
А ось єдиний в світі музей писанки знаходиться у Коломиї на Івано-Франківщині. Зведений він 2000 року в стилі великоднього яйця. Саме на Прикарпатті традиції фарбування яєць до Великодня набули особливого розвитку, та практично в незмінному вигляді збереглися по наш час. Інтер'єр унікальної будівлі створений з різнокольорового скла, що відтіняє і підкреслює сотні писанок різних розмірів, утворюючих особливі композиції і візерунки. Всього колекція музею налічує понад 10 тис. експонатів, які презентують традиції великоднього розпису різних регіонів України, а також всіх земель, на яких розсілилися українці по світу. У музеї проводяться майстер-класи з писанкарства.
Відзначимо й три київських музеї. Перший знаходиться біля пл. Слави, зветься Victoria Museum, і є приватним музеєм міських мод періоду 1830-1920-х рр. Його засновниця та куратор – Вікторія Лисенко – почала збирати колекцію одягу та аксесуарів Британії вікторіанської доби (тому назва музею має декілька сенсових навантажень). Колекція містить бл. 100 чоловічих та жіночих костюмів, а також понад 800 експонатів, які характеризують моду обраної доби. Сукні, костюми і різні аксесуари новому музею надали українські колекціонери О. Шереметьєв, Г. Кокоріна, Т. Дмитренко, В. Гресь та ін. Виставлені тут і речі, які зберігалися в запасниках музеїв. Представлена в тутешніх вітринах і мода, по якій одягалися і піддані імперії Російської - в першу чергу, періоду Срібної доби (1890-1917 рр.) Victoria Museum обладнаний за зразком аналогічних західних музеїв: створено відповідний клімат, захист від сонячного світла, всі експонати забезпечені спеціальною підсвіткою, можна скористатися аудіогідами тощо.
З 2005 р. в Києві, на Кловському узвозі, існує Національний музей іграшки. Його зібрання іграшок вважається одним з найбільш повних в Східній Європі. У музеї - понад 10 тисяч експонатів: ляльки, що повторюють моди семи десятків років, ведмежата і зайці, піонери і солдати, перша штучна ялинка з курячого пір'я і діюча модель парової машини, космічні кораблі і заводні автомобільчики 1960-х й навіть комічна кукурудза-неваляшка, що незмінно викликає своєю формою веселі емоції як у дітей, так і у їх батьків. В музейних вітринах представлені і ексклюзивні авторські роботи, і барвиста колекція українських народних іграшок – до прикладу, гуцульських сирних іграшок, технологія виготовлення яких не має аналогів в світі. Також в музеї постійно проходять тематичні виставки.
Національний музей бджільництва розташований на півдні столиці неподалік скансену в Пироговому. Тут можна почути про життя бджолиної сім'ї, технології, повір'я і легенди, пов'язані зі медозбором, спостерігати за життям бджіл у спеціальних демонстраційних вуликах. І, звичайно ж, мед в цьому музеї можна спробувати та придбати. Крім того, на території діє кабінет апітерапії й медового масажу.
Повну версію статті можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/107364.
Павло Ковальов
19.02.2021 — 42 — 21944