Контракти.ua

Посолка ЄС в Україні показала залишки "Іскандера", який вдарив по будівлі Кабміну

Катаріна Матернова оприлюднила фото залишків російської ракети, яка влучила в будівлю уряду. У понеділок, 8 вересня, дипломатичний корпус разом з послом ЄС відвідав будівлю Кабінету Міністрів у Києві, яка напередодні постраждала від прямого попадання російської ракети «Іскандер». Ракета була спрямована безпосередньо в центр українського уряду. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це голова представництва Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова написала у своєму Facebook. Вона зазначила, що під час огляду залишків будівлі разом із прем’єркою та міністрами «густий запах диму досі висів в повітрі», а також показали значні фрагменти ракети та уламки касетного боєприпасу. «Баллістична ракета „Іскандер“, ударивши Кабмін, була направлена прямо туди — в серце уряду України», — написала Матернова. Вона додала, що завдяки швидким діям рятувальників «вогонь зупинили на трьох поверхах, перш ніж він міг поглинути всю будівлю». Рятувальні служби України своєчасно локалізували вогонь, завдяки чому будівля не була повністю зруйнована. Під час візиту стало відомо, що ще три теплові електростанції зазнали серйозних пошкоджень, зокрема Трипільський завод, який забезпечує теплом близько третини киян. Посол ЄС підкреслила, що атака була цілеспрямованою на критичну інфраструктуру та уряд: «Путін точно знає, що робить… Свідчення цієї екзистенційної битви було прямо перед нами». Вона закликала союзників «масово посилити тиск на Росію та дати Україні те, що потрібно для захисту свого неба». Нагадаємо, раніше ми писали про те, що видання Defense Express повідомляло про те, що під час нічної атаки Росії на Київ 7 вересня у будівлю Кабінету міністрів України влучила крилата ракета 9М727 комплексу «Іскандер-К» з бойовою частиною 450 кг.
08.09.2025 — 5 — 2961

Атака по Києву 7 вересня 2025 - з'явилися фото

Росіяни влаштували терор Києву. Комбінований масований удар дронами та ракетами по столиці тривав майже 12 годин. У Києві внаслідок чергової атаки Росії сталося займання в урядовій будівлі. Пожежа виникла у будівлі Кабінету міністрів. На місці працюють рятувальники. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. За попередньою інформацією, двоє загиблих — молода жінка та дитина віком до 1 року. Повітряна тривога лунала в Києві від вечора суботи з невеликими перервами усю ніч. Спочатку росіяни атакували українську столицю дронами з кількох напрямків, а під ранок тривогу було поновлено через застосування ракет. Яка ситуація у районах 7 вересня У Святошинському районі пошкоджено кілька багатоповерхівок. У дев’ятиповерховому будинку сталася пожежа з шостого по девʼятий поверхи та часткове руйнування перекриттів, в іншому — займання на верхніх поверхах, ще в одному — пожежа на третьому поверсі. Також знищені ангар та автомобілі, повідомили рятувальники. У Дарницькому районі зафіксували влучання у чотириповерховий житловий будинок — там виникла пожежа на двох поверхах та є часткове руйнування. За даними Повітряних сил України, російські війська атакували Україну понад 800 дронами та 13 ракетами — є влучання на 37 локаціях.
07.09.2025 — 7 — 3031

Росіяни влучили у будівлю Кабміну: Свириденко показала фото

Під час нічної атаки на Печерську постраждала будівля Кабміну. У Києві через ворожу атаку пошкоджена будівля Кабміну, дах і верхні поверхи. Рятувальники гасять пожежу. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомила прем’єрка Юлія Свириденко. «Будівлі відновимо. Але втрачені життя не повернути. Ворог щодня тероризує і вбиває наших людей по всій країні. Світ має відреагувати на ці руйнування не лише словами, а діями. Потрібне посилення санкційного тиску — передусім проти російської нафти й газу. Потрібні нові обмеження, які вдарять по військовій машині Кремля. А головне — Україні потрібна зброя. Те, що зупинить терор і не дозволить Росії щодня намагатися вбивати українців», — написала вона. Уночі, 7 вересня, Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак на територію України від початку повномасштабної війни. За даними моніторингових ресурсів, ворог застосував сотні дронів та десятки ракет, завдавши ударів по 20 містах країни. Найсильніше постраждали Київ, Кривий Ріг, Одеса та Сумщина. У Святошинському районі Києва внаслідок загинуло двоє людей.
07.09.2025 — 3 — 2141

Впізнати важко: який вигляд мала Поштова площа в Києві понад 120 років тому. Унікальні фото

Поштова площа є однією з найдавніших у столиці й існувала ще з часів Київської Русі. Завдяки старим фотографіям, ми можемо побачити, якою була ця місцевість на рубежі XIX – XX століть. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Знімки опублікували у спільноті "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. У наші дні ця локація виглядає зовсім інакше. Погляд у минуле "Київ, початок ХХ століття. Набережна Дніпра: пароплави, склади та жвава пристань. Правіше від Поштової площі – місце, де сьогодні вирує сучасне міське життя з кафе й прогулянковою набережною", – йдеться в повідомленні. Крім того, у спільноті опублікували й знімок цієї ж локації, який було зроблено на рубежі XIX та XX століть. На фотографіях можна побачити й саму набережну в районі Поштової площі, та й цю локацію з видом на Володимирський узвіз. Упізнати місцевість дійсно важко. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
01.09.2025 — 3 — 2411

Який вигляд мала традиційна виставка квітів на Співочому полі в Києві у 1994. Архівні фото

Співоче поле в Києві неможливо уявити без традиційної виставки квітів. Завдяки камері відомого українського фотографа Сергія П'ятерикова, ми можемо побачити як відбувалось це дійство вдруге на цьому місці за часів незалежності України – у 1994 році. Унікальні знімки та історію на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook опублікував перший у незалежній Україні Київський міський голова Леонід Косаківський. Виставку проводять щорічно в Печерському ландшафтному парку. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Погляд у минуле "27 серпня 1994 року. Виставка квітів на Співочому полі. 39-та за всю історію їх проведення і друга за часів Незалежності на цьому місці. Перший день виставки. Вона проходила 27-28 серпня 1994 року. А увечері 28 серпня відбулося церемонія офіційного відкриття Співочого поля", – йдеться в повідомленні. Київська міська виставка квітів – традиційна виставка, яка щорічно проходить в Києві в Печерському ландшафтному парку довкола Співочого поля в останній тиждень серпня і приурочується до Дня Незалежності України. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
31.08.2025 — 8 — 2798

Наслідки атаки РФ на Київ: під завалами лишаються люди (фото)

У Києві відомо щонайменше про чотирьох загиблих. Дістали й фрагменти тіл — попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено. У Києві після удару РФ з-під завалів вдалося дістати живими трьох людей. Є висока ймовірність, що під руїнами ще залишаються люди. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у Telegram. «Титанічних зусиль зараз докладають рятувальники ДСНС на місцях влучань у Києві. Відомо щонайменше про чотирьох загиблих. Дістали й фрагменти тіл — попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено», — зазначив він. На одній із локацій працює новостворений спеціальний мобільний загін ДСНС «Дельта». Залучені верхолази, кінологи, психологи, інженерна, пожежно-рятувальна техніка. Активно використовується роботизована техніка для розчищення території, щоб могли швидше працювати рятувальники. Всього по Києву одночасно працюють близько 500 рятувальників та 1000 поліцейських. Поліція Києва працює з постраждалими. Понад 60 слідчо-оперативних груп уже на місцях — приймають заяви громадян, фіксують наслідки обстрілу. Нагадаємо, зараз у Києві оголошено повітряну тривогу через загрозу безпілотників.
28.08.2025 — 5 — 2456

Історичний момент: рівно 34 роки тому замінили назву станції метро "Майдан Незалежності" в Києві

Станція метро "Майдан Незалежності" є однією з ключових для підземки Києва. Нинішню назву вона отримала 26 серпня 1991 року і завдяки фотороботі Євгена Чернюка зберігся історичний момент, коли замінювали букви на вході. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Унікальний знімок було опубліковано у спільноті "Фотозагадки Києва з минулого" в соціальній мережі Facebook. Перших пасажирів станція прийняла 17 жовтня 1977 року. Погляд у минуле "Серпень 1991-го", – йдеться в повідомленні. На опублікованому фото можна побачити історичний момент, коли працівники підземки змінили радянську назву станції на "Майдан Незалежності". "Майдан Незалежності" – 15-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями "Поштова площа" та "Площа Українських Героїв". Відкрита 17 грудня 1976 року під назвою "Площа Калініна". Менш ніж за рік, 17 жовтня 1977 року, на честь святкування 60-річчя Жовтневої революції через перейменування головної площі міста станція також змінила назву – "Площа Жовтневої революції". Нинішня назва – з 26 серпня 1991 року. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців, а й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні вважається частиною Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація була зовсім інакшою.
27.08.2025 — 3 — 2179

Відбудований після знищення: який вигляд мав Хрещатик у Києві в 1952 році. Архівне фото

Головна вулиця Києва – Хрещатик, є одним з найулюбленіших місць зустрічей та прогулянок мешканців та гостей столиці. Завдяки старому фото ми можемо побачити, якою вона була у 1952-му після відбудови у повоєнні роки. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Архівний знімок та історію було опубліковано у Telegram-каналі спільноти "КВІДО | Київ від минулого до майбутнього". У 1941 центр міста був підірваний радянськими партизанами. Погляд у минуле "Хрещатик. 1952-й рік", – йдеться в повідомленні. На опублікованому фото можна побачити, якою була голова вулиця Києва, коли її відбудовували після Другої світової війни. Зокрема, можна роздивитись символи столиці України – молоді каштани, висаджені вздовж дороги. Крім того, на задньому плані ще немає багатоповерхівок, які згодом побудують. Зазначимо, 19 вересня 1941 року, під час Другої світової війни, після 78 днів оборони Київ покинули радянські та захопили німецькі війська. 6 листопада 1943 року радянська влада повернула собі столицю України. Місто сильно постраждало, зокрема через підривні роботи радянських партизанів. Відновлювальні роботи тривали до початку 1950-х. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-80-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні виглядає як частина Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація виглядала зовсім інакше.
25.08.2025 — 4 — 2381

У мережі показали, як у 1976 році Північний міст Києва випробовували на міцність вантажівками. Унікальне фото

Північний міст є важливою транспортною артерією, яка об’єднує правий та лівий берег Києва. Завдяки унікальному фото ми можемо дізнатися, яким чином його випробували на міцність перед офіційним відкриттям. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Знімок опублікували у спільноті "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. Шляхопровід є частиною Малої окружної дороги. Погляд у минуле "Київ, 1976 рік. Міст, який випробовували на міцність вантажівками. Перед вами рідкісне фото Північного мосту (тоді – Московського) у момент фінальних випробувань перед відкриттям. На нього виїхали десятки вантажівок, щоб перевірити, чи витримає конструкція", – йдеться і повідомленні. Північний міст (до 2018 року – Московський) – міст через Дніпро у Києві, пам'ятка архітектури. Введений в експлуатацію 3 грудня 1976. Це був перший вантовий міст в СРСР з одним пілоном. Висота пілона – 119 метрів, а головний проліт біля лівого берега – 300 метрів. Шляхопровід пов'язує правобережні житлові райони з житловими масивами Райдужний, Троєщина, Воскресенка. Трохи історії У 1938 році в Києві розпочалось будівництво двох залізничних тунелів під річкою Дніпро, які у наші дні більш відомі як "сталінське метро". Їх спорудження так і не було завершено через початок Другої світової війни, але завдяки невідомому фотоаматору ми можемо побачити, який вигляд вони мали у 1943 році. Позагоряти на пляжі – улюблений вид літнього відпочинку мешканців та гостей Києва. Завдяки відомому фотографу Борису Градову ми можемо побачити, що такі в Гідропарку в 1980-х роках були буквально "забиті" відпочиваючими. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
14.08.2025 — 4 — 3787

У мережі показали, який вигляд мала столична "Київська Венеція" в 1980-х роках

Русанівський канал у Києві є улюбленим місцем прогулянок для гостей та мешканців столиці. Завдяки старим фото ми можемо побачити, який вигляд мала ця місцевість, ще відома як "Київська Венеція", у 1980-х роках. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Світлини опублікували у Telegram-каналі спільноти "ТиКиїв". Можна побачити, як виглядала ця локація близько 40 років тому. Погляд у минуле "Рідний Київ. 1980-ті роки І. Потабачний та Р. Якименко", – йдеться в повідомленні. На опублікованих фото можна побачити Русанівський канал, його фонтани, а також човникову станцію неподалік готелю "Славутич", яка, на жаль, не збереглася до наших днів. Русанівський канал – штучний канал на Дніпрі в межах Києва. Канал повністю оточує Русанівку з півдня, півночі та заходу. Одним кінцем канал виходить із Русанівської протоки біля мосту імені Патона, іншим кінцем виходить також у однойменну протоку біля Русанівського метромосту. Загальна довжина каналу – 3500 м. Середня ширина по урізу води – 43 м. Ширина прибережної захисної смуги – 25 м. Серед мешканців столиці ця місцевість також відома як "Київська Венеція". Трохи історії столиці У 1938 році в Києві розпочалось будівництво двох залізничних тунелів під річкою Дніпро, які у наші дні більш відомі як "сталінське метро". Їх спорудження так і не було завершено через початок Другої світової війни, але завдяки невідомому фотоаматору ми можемо побачити, який вигляд вони мали у 1943 році. У Києві в певні дні можна побачити незвичайний трамвай. Він не возить пасажирів, а головною його метою та завданням є порятунок колії від спеки. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
09.08.2025 — 4 — 4034