5-та річниця Революції: вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні та «Музей Майдану» у Будинку профспілок
21 листопада кияни, очевидці тих подій та родичі полеглих принесли квіти та лампадки до Алеї Героїв Небесної сотні. Біля Хреста пам’яті Героїв Небесної сотні відбувся спільний поминальний молебень, присутні вшанували пам’ять загиблих під час подій 2014-го хвилиною мовчання. Також, Національний музей Революції гідності відкрив Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану в Будинку профспілок. Перша виставка в ньому називається «Назустріч свободі!» й розповідає про події Євромайдану. Експозиція розміщена на двох поверхах. Загальна площа інфоцентру – близько 120 квадратних метрів. Завдяки мультимедійним засобам відвідувачі цілковито поринуть в атмосферу подій революції, зокрема через оповіді її учасників. Окрім тимчасової експозиції, в інфоцентрі облаштовано зону відпочинку. Кожен може більше дізнатися про екскурсійний маршрут «Місця Революції гідності» і про діяльність музею загалом. Простір буде інтерактивним: відвідувачі не просто ставатимуть спостерігачами, а й долучаться до творення нових сенсів експозиції. Так, наприклад, на другому поверсі одна зі стін відтворюватиме стіну з дерев’яних брусків, на яких майданівці писали назви населених пунктів, звідки були родом. Кожен охочий зможе залишити тут напис. Наразі відкрито одну залу музею.
Розмальовані каски, що належали активістам Майдану
Інформаційні стенди: для того, щоб учасники Революції гідності могли згадати свою участь, а інші – прочитати та дізнатися більше про ті події
На виставці представлена величезна мапа, де показані всі барикади та пам’ятні місця подій Майдану
На виставці представлений проект Aftermath VR: Euromaidan, над яким працювала команда New Cave Media. Проект розповідає про трагічні події ранку 20 лютого 2014 року в інноваційному форматі віртуальної реальності. Вдягнувши VR-шолом, кожен може опинитися на Інститутській та через архівні матеріали, артефакти з Майдану та 360°-інтерв’ю з очевидцями дізнатися більше про те, що сталося «чорного четверга»
Під час відкриття заходу були присутні учасники Революції гідності, особи, які постраждали під час участі в масових акціях, представники влади (справа наліво): міністр культури Євген Нищук, директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності Ігор Пошивайло, перший віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів
Один із символів Майдану – автомобільна шина. Музей працюватиме з 11-ї до 19-ї години у всі дні, крім понеділка
Кількість постраждалих внаслідок російського удару керованою авіаційною бомбою по Харкову зросла до 9. Окупанти влучили в термінал «Нової пошти».
Про це повідомив керівник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Пише hromadske.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Серед 9 людей, які зазнали травм, — 8-місячна дитина, жінка, решта — чоловіки. Загиблий чоловік був працівником поштового відділення.
Росіяни влучили в автопарк. Там знищено 8 автівок, десятки пошкоджено.
В ОВА зауважили, що розбір завалів триває. На місці влучання могли перебувати 9 людей, їх шукають.
Доповнено о 18:44. У «Новій пошті» розповіли, що всі працівники зміни сортувального відділення були у бомбосховищі і не постраждали. Але є постраждалі серед населення, а також водіїв вантажівок.
Термінал пошкоджений. 03.07.2024 — 5 — 214
Пошуково-рятувальні роботи на місці обстрілу Дніпра 28 червня досі тривають. Зниклими безвісти вважаються двоє людей.
"Внаслідок ракетного удару загинула 1 особа, постраждало 12 осіб, з них 1 дитина) та врятовано 2 особи. Наразі вважаються зниклими безвісті ще 2 особи", - йдеться у повідомленні.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС в Дніпропетровській області. Про це повідомляють Контракти.UA.
Як зазначають рятувальники, пошуково-рятувальні роботи тривають.
Обстріл Дніпра
28 червня російські війська обстріляли Дніпро. Окупанти атакували багатоповерхівку, зруйнувавши квартири з 8 по 11 поверх.
На ранок, 29 червня, було відомо про 12 постраждалих, у тому числі вагітна та дитина, і одну жертву внаслідок обстрілу. Пізніше кількість постраждалих зросла до 13, а кількість зниклих безвісти зменшилася до двох. 30.06.2024 — 9 — 927
З 28 червня по 12 липня в Києві працюватиме виставка картин, створених ветеранами російсько-української війни під час реабілітації.
Назва виставки – «Мир можливий лише тоді, коли ти здатен його захистити». За допомогою пензлика та фарб наші воїни відновлюють фізичний та емоційний стан. Двічі на тиждень українська художниця CHEPURNA навчає поранених олійному живопису на території військового госпіталю.
Кошти на матеріали художниця збирає на своїх сторінках у соцмережах. Серед митців-початківців захисники Азовсталі, колишні полонені Оленівки, військові зі складними контузіями та неврологічними ускладненнями. Про це повідомляють Контракти.UA.
«Ці хлопці – прості люди, вони мають звичайні почуття, страхи, болі, бажання та мрії. Багато з них зневірилися та почуваються непотрібними й покинутими державою та людьми. Живопис надав надію і віру в себе. Вони розкрили свою творчу сторону, про яку навіть не здогадувалися. Через малювання хлопці проживали власні історії, відчували й усвідомлювали самих себе. Я не називаю наші уроки арт-терапією, хоча вони мають терапевтичний ефект, бо додають впевненості та самостійності. Після війни, поранень, болю вони вчаться бути вільними в самовираженні без тиску очікування чи осуду з боку соціуму. Навіть якщо людина не має досвіду в образотворчому мистецтві, це не є перешкодою. Єдина умова – усвідомлення зображуваного та відвертість», – пояснює ідею реабілітації через майстер-класи з олійного живопису художниця.
Роботи ветеранів дійсно вражають різноманітністю. На малюнках Андрія Донецького, 47-річного навідника протитанкового відділення роти вогневої підтримки, багато війни: силует смерті; кривавий відбиток долоні на броні з білим хрестом; колючий дріт; воїн, що схилив голову на фоні неба, яке палає від вибуху; солдат на червоному полі, із якого підіймається до неба душа. Від споглядання цих образів – боляче. До війни Андрій був оцінювачем у місті Краматорськ.
У малюнках Руслана Різника, 34-річного кулеметника з Білої Церкви, навпаки багато яскравих фарб: соняхи, вітрильник, місяць над тихої рікою, зелене дерево. До війни Руслан працював на шинному заводі майстром зі складання автопокришок.
Олександр Морозов, 31 рік, оборонець Азовсталі, який провів 21 місяць у російському полоні, зокрема в сумнозвісній колонії суворого режиму – Оленівці, зобразив Ейфелеву вежу та червоне серце в долонях як символ любові. До війни Олександр був шахтарем та підземним електрослюсарем.
Олег Скрипка, командир стартового взводу ППО, який до війни був підприємцем з Києва, намалював усмішку. 37-річний Дмитро Ничволод, офіцер пунктів управління представив на виставці образ золотої рибки. До війни він працював дизайнером та захоплювався альпінізмом.
Олександр Куколенко, 47 років, старший стрілець-оператор, до війни був сценаристом актором театру та кіно, створив цікавий образ кита в океані.
Усього на виставці представлені картини 11 ветеранів російсько-української війни. Усі автори – добровольці.
Микита Зубенко, 31 рік, бойовий медик, родом із міста Торецьк Донецької області. До війни працював шахтарем. Леонід Чигар, 23 роки, стрілець-доброволець із міста Рівне. Напередодні війни закінчив факультет музичного мистецтва естради. Байгуш Михайло, 37 років, кулеметник роти швидкого протидиверсійного підрозділу, родом із Луганської області. До війни займався ремонтом та реставрацією будівель. Олександр Морозов, 42 роки, старший солдат, розвідник, далекомірник взводу управління мінометної батареї. До війни був підприємцем, займався металообробкою, художнім куванням. Дмитро Ломінога, 34 роки, оборонець заводу ім. Ілліча в Маріуполі, був у полоні, до війни працював пожежником.
Кураторка проекту художниця CHEPURNA пояснює, що метою виставки є: підтримати ветеранів, посприяти їхній інтеграції у нинішнє суспільство й життя, показати багатогранний внутрішній світ наших захисників, їхню здатність бачити і творити красу.
Для відвідувачів виставка працюватиме з понеділка, 1-го липня, вхід вільний у робочий час КМДА, за адресою Хрещатик, 36. 30.06.2024 — 4 — 841
У багатоповерхівці зруйновані декілька поверхв, поранені троє людей.
Ворог вчинив ракетну атаку на Дніпро. Пошкоджена дев'ятиповерхівка. Там руйнування декількох поверхів.
Про це написав начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак у Telegram. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Лисак зазначив, що, попередньо, є поранені.
"Дніпро, російські тварини вдарили по житловому будинку", – написав керівник Офісу президента Андрій Єрмак та оприлюднив фото.
Що сказав президент
Президент Володимир Зеленський розповів більше жахливих подробиць про ракетний удар по Дніпру в п'ятницю ввечері та оприлюднив світлини.
"Дніпро. Російська ракета влучила просто у житловий будинок. Чотири поверхи зруйновано. Троє людей постраждали. Рятувальники, медики, усі служби вже на місці й надають усю необхідну допомогу", – повідомив він.
Зеленський вкотре наголосив, що Україні потрібен надійний повітряний щит.
"Саме тому ми постійно нагадуємо всім партнерам: тільки достатня кількість і якість систем ППО, тільки достатня рішучість світу здатні зупинити російський терор. Нам потрібні ці рішення – потрібен надійний повітряний щит для України", – резюмував президент.
Раніше повідомлялось, що у Дніпрі лунали вибухи. 30.06.2024 — 6 — 785
Кожного літа люди приїжджають до одного з найбільших озер столиці, щоб помилуватися різнобарвними водяними ліліями.
У Дніпровському районі Києва на озері Тельбін розквітли водяні лілії, які посадили місцеві мешканці житлового масиву Березняки кілька років тому.
Наразі тут квітнуть одразу кілька кольорів латаття від чисто білих ніжно-рожевих тонів до насичених червоних відтінків. Пише Главком. Про це повідомляють Контракти.UA.
Водяні лілії, латаття або німфеї – справжня окраса кожної водойми. Всього в світі налічується близько 50 видів водяних лілій, розповсюджених по всій Земній кулі. У наших природних водоймах зазвичай зустрічається чисто біле латаття (Nymphaea Candida).
Все латаття – водні рослини, що ростуть в повільно текучих (поблизу берегів річок) або в стоячих водоймах (заводях, старицях, ставках, озерах). Ростуть на мілководді, але деякі добре витримують глибину до 2 м.
Німфеї мають дуже короткий термін цвітіння квітів – всього близько чотирьох днів, зате квітують все літо, а гібриди аж до осені.
Цвітіння латаття починається в травні-червні і триває до вересня або до перших заморозків. Квітки розкриваються вранці і закриваються ввечері. 25.06.2024 — 5 — 2292
