Wine&Spirits Show
26 та 27 квітня у Києві, у залі Obolon Event Hall, проходила перша виставка Wine&Spirits Show. Вона орієнтована на сегмент HoReCa, тобто заклади харчування та отельний бізнес. Більша частина учасників (загалом їх було 41) — українські винороби, великі та малі. Також були виробники міцного алкоголю та супутніх товарів.
В рамках виставки проходила конференція «Українська HORECA. Досвід ефективної роботи незважаючи на виклики війни», традиційний дегустаційний конкурс Wine&Spirits Award, а також різноманітні майстер-класи. У конкурсі взяли участь 69 виробників вина, міцного алкоголю та напоїв, що містять алкоголь, загалом було представлено 233 зразки. Оцінювання відбувалося у відповідності до методик Міжнародної організації винограду та вина (OIV). Конкурсанти отримали 7 платинових, 94 золотих, 69 срібних та 36 бронзових медалей.
Текст та фото — Олександр Зубко
02.05.2024 — 42 — 15069
Ювілей Сергія Грабара
12 квітня в Мистецько-концертному центрі імені Івана Козловського, що у Києві, пройшло святкування 70-річчя письменника, громадського діяча та джазмена Сергія Грабара. Воно мало форму джазового концерту, на якому звичні музикальні номери чергувалися з музично-літературними, для них Сергій кілька років тому вигадав спеціальний термін — «джазочитання»: він сам, а в одному місці — конферансьє Олександр Рудько, промовляли новели авторства Сергія, а товариші виконували відповідні до них джазові твори.
Сергій Грабар видав майже два десятки книжок, у 2016 році заснував та очолює громадську спілку «Всеукраїнська асоціація джазу». Найтриваліший з київських джазових фестивалів «Єдність», організатором якого є Сергій, стартував ще у 2002 році. Переривався він лише в перший ковідний рік та з початком великого вторгнення «стоїть на паузі».
Текст та фото — Олександр Зубко
15.04.2024 — 12 — 9046
Алла Горська: доля художниці та країни
14 березня в Українському домі відбулося відкриття виставки, що присвячена знаковій постаті, українській художниці та правозахисниці: «Алла Горська. Боривітер». Експозиція містить не лише роботи Алли — частина «Діалоги» демонструє твори художників старшого покоління, імена яких вона згадує в своїх нотатках: Марії Примаченко, Ганни Собачко-Шостак, Анатоля Петрицького, Сергія Колоса, Олександра Саєнка.
Елементи експозиції складаються в єдину картину, яка розказує про світогляд і долю Алли Горської, а через неї — про український мистецький, національний і політичний андеграунд 60-их років минулого сторіччя. Один з елементів виставки — інформаційно-синхроністичне панно, де знакові події держави СРСР і навколишнього світу співвідносяться з подіями життя мисткині. В її долі занадто багато перегукується з сучасністю: народилася та виховувалася вона в російськомовній сім’ї, мешкала у Москві та Ленінграді, а вивчати українську мову стала після настання тридцятиріччя, тоді ж з товаришами організувала Клуб творчої молоді «Сучасник», заходи якого носили національний характер. З друзями багато подорожувала Україною. У залі на першому поверсі є ескізи костюмів до народних свят. В цьому та інших приміщеннях багато замальовок декорацій до театральних постановок українських авторів. Є чимало портретів діячів української культури тих часів, багато зображень Тараса Шевченка, і на них Кобзар сам стає об’єктом мистецьких експериментів. Найвідоміший — вітраж «Шевченко. Мати» — був створений для Червоного корпусу Київського університету та був знищений напередодні відкриття. За його мотивами Олексій Сай і Микола Марусик створили проекційну інсталяцію, яка вже є самостійним об’єктом сучасного мистецтва. Творчі експерименти Горської перегукуються з роботами її сучасників та попередників, і дають глядачу своєрідну ретроспекцію вітчизняного образотворчого мистецтва. Через свою громадську діяльність, громадянську позицію, підтримку політв’язнів та неугодних діячів культура Алла двічі виключалася із Спілки художників. Аби творити та просто заробляти на життя, вона була змушена відмовитися від імені на своїх творах. На відміну від бойчукістів, це її геть не тішило. Але вона з товаришами досить плідно працювала над створення численних мозаїк, і таким чином її твори були доступні широкому колу глядачів. Але більшість з них зроблені на Сході України, і станом на сьогодні на підконтрольній території знаходяться лише два твори. А два з, імовірно, найбільш відомих — «Дерево життя» та «Боривітер» (саме на честь нього названо виставку) знаходились на двох сторонах кутової стіни ресторану «Україна» у Маріуполі, і зараз вони частково або повністю зруйновані. Їх фотографії та ескізи зустрічають відвідувачів у головній залі.
Разом із Василем Симоненком та Лесем Танюком Алла відкрила місця поховання жертв репресій у Биківнянському лісі, про що вони повідомили владу. Цій трагедії присвячений окремий зал на третьому поверсі, а у залі навпроти нього розказується про вбивство Алли Горської. Тут знаходиться скульптура Аліси Забой, присвячена цій події.
Експозиція складається з понад ста творів живопису, графіки, ескізів монументальних робіт з музейних і приватних колекцій, а також архівних матеріалів. Готували її Національний центр «Український Дім», арт-фундація «Дукат» у співпраці з Фондом Алли Горської і Віктора Зарецького. Значна частина творів широкому загалу демонструється вперше. Виставка працюватиме до 28 квітня.
Текст та фото — Олександр Зубко
18.03.2024 — 18 — 10271
Книжковий Арсенал 2023
22 червня розпочався ХI Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». Крім книжкової ярмарки він включає близько 100 подій, що входять до кількох програм: літературної, професійної, музичної, програми для та про дітей та підлітків «Коли війна не лише у книжках», фокус-теми «Коли все має значення», спеціальної програми «(не)публічні бібліотеки», спеціальної програми Українського ПЕН «Пам’ять говорить», спеціальної програми від Довженко-Центру «Літературний кіноканон. Том перший». Фестиваль тривав до вечора неділі, 25 червня.
Фото і текст Олександр Зубко
26.06.2023 — 29 — 14237
Цирк у стилі джаз
4 лютого в Національному цирку України (Київ) відбулася прем’єра вистави «Цирк у стилі джаз». Так, цирк працює, і це вже п’ята вистава за час повномасштабної війни. Більшість номерів стилізовані під часи Великої депресії: епоху гангстерів, «сухого закону» та золотого часу джазу. Також в обох холах на другому поверсі працює фотовиставка, присвячена музикантам, які працюють або працювали в оркестрі цирку. Експозиція охоплює останні 19 років: найстаріша фотографія зроблена у березні 2004 року, а найсвіжіші — під час підготовки програми «Цирк у стилі джаз» та останніх концертів попередньої, різдвяної програми. Автор усіх фотографій — відомий джазовий фотограф Олександр Зубко. Вистава триватиме до 26 березня.
05.02.2023 — 25 — 16855
Відлуння руйнації
29 квітня під Києвом відбувся черговий захід проекту «Відлуння руйнації», що організовує творче об’єднання Slavuta. Ентузіасти розв’язують відразу кілька задач: доставляють гуманітарну допомогу у постраждалі від бойових дій райони, влаштовують там невеличкі концерти та розказують про все це у засобах масової інформації. Цього разу продуктові набори, плівку для тимчасового закриття вибитих вікон і насіння городини отримали мешканці села Забуччя. Музичну частину забезпечував Валерій Мирошніченко, зараз — солдат Збройних сил України, а у цивільному житті — валторніст Естрадно-симфонічного оркестру. Перший його виступ відбувся на зруйнованому мосту через річку Бучу. Далі він і група волонтерів попрямували до будинку в середині села, що вщент згорів. Журналісти мали бесіду з господарями, а Валерій виконав на ганку ще пару музичних фрагментів. Закінчилася мандрівка в районі, де розташований міст через річку Бучу, яка розділяє міста Ірпінь та Бучу. Тут знаходяться також вже відомий значно пошкоджений Центральний будинок культури і вщент розгромлений торговельний центр «Жираф». Саме тут з перших днів тримав оборону підрозділ, в якому служить Валерій Мирошніченко. Він показав підвал будинку, в якому мешкав, кухню, свою стрілецьку позицію. І зіграв трохи музики прямо у дворі, в якому провів багато днів. Текст та фото — Олександр Зубко
05.05.2022 — 44 — 22943
В очікуванні світла
25 квітня у храмі Софії Київської відбувся концерт класичної музики «В очікуванні світла», який був присвячений святу Пасхи. Українськими музикантами виконувалася європейська музика доби бароко та твори українських сучасних композиторів. Трансляція доступна у «Ютуб-каналі» освітнього центру «Дом майстер клас». Текст та фото Олександр Зубко
29.04.2022 — 17 — 14342
Національний цирку України: Love stories та Ecolibrum
В Національному цирку України в цьому сезоні паралельно йдуть дві вистави, а зазвичай — одна. Про першу, що була присвячена ювілею — шістдесятиріччю приміщення, в якому зараз цирк розташовано, та називалася «День народження. Свято цирку» — ми розповідали восени. Трохи згодом глядачам була запропонована зовсім інша програма, що має назву «Еколібрум». В ній наскрізно проходить ідея про бережливе ставлення до навколишнього середовища, проблеми з пластиком, поліетиленовими пакетами, іншим сміттям. Запланованому показу цього атракціону завадили післяноворічні карантинні обмеження. Проте виставу продовжили вже у лютому, а до Дня закоханих та свята 8 березня запустили ще одну, нову, яка зветься «Історії кохання». В ній багато романтики та парних номерів. На 1, 2 та 3 квітня була підготовлена ще одна програма — «Сміх для всіх». Тут в столиці знову ввели локдаун, тож графік вистав дещо змінився. Цирк жартів відбуватиметься з 16 по 18 квітня, «Еколібрум» триватиме до середини травня, «Love stories» — до середини червня. А на 23 квітня заплановано VI Міжнародний фестиваль-конкурс циркового мистецтва «Диво Цирк».Текст та фото — Олександр Зубко
06.04.2021 — 70 — 33290
100 років від дня народження El Gran Astor
11 березня 1927 року на світ з’явився композитор, який підніс музику танго від популярного жанру до класичної музики — видатний Астор Пьяцолла.Золотою добою танго вважаються сорокові роки XX сторіччя. Тоді в Аргентині пісні та інструментальні п’єси виконували окремі співаки та великі оркестри, в кафе, кабаре, клубах, в парках та просто на вулиці, і танцювали під цю музику теж будь-де. З появою рок-н-ролу та політичними змінами в країні популярність жанру різко зменшилась. Саме в цей час Астор Пьяцолла став писати музику танго, спираючись на класичну освіту та загальну музичну ерудицію. Його стиль «танго нуево» виявився настільки революційним, що поділив публіку на два протилежних табори: гарячих прихильників та відчайдушних супротивників. В Аргентині композитору чинили усілякі перешкоди і неодноразово погрожували фізичною розправою. Офіційне визнання на батьківщині затягнулося на три десятки років, та і міжнародний успіх досить дорого давався Астору. Окремою його заслугою стало використання бандонеону для сольних партій, і маестро не лише їх писав, але й сам виконував. Він один з небагатьох композиторів, хто особисто зіграв майже усі свої твори.Тож кінець лютого та весь березень в Україні відзначені значно більшою, ніж зазвичай, кількістю концертів, де виконується музика Астора Пьяцолли та танго загалом. Саме більшою кількістю, бо його музика постійно присутня в репертуарі як класичних, так і джазових колективів. Один з виступів, «Viva Piazzolla», безпосередньо у день народження, 11 березня, відбувся у Національному будинку органної та камерної музики, що у Києві. В усьому світі бандонеон лишається досить рідкісним інструментом, зокрема через те, що існує кілька варіантів конструкції, тож його успішно замінює акордеон або ж баян, як було і на цьому концерті — на баяні грав Андрій Дубій. Другим майже обов’язковим інструментом для жанру «tango nuevo» є скрипка, але от її не було. Натомість більшу частину творів було зіграно з флейтою Тамари Рой, а цей інструмент активно використовувався у танго ще у кінці XIX – початку XX сторічь, тож якоюсь мірою це було «повернення до витоків». У ті ж часи ж активно використовувалася гітара, що загалом типово для Латинської Америки. Цього вечора гітаристів виступало аж двоє, хоча грали вони по черзі: це були Андрій Шипунов та Дмитро Кушніров. Пізніше флейту та гітару у танго витіснили бандонеон та фортепіано, але на цьому концерті усі інструменти взаємодіяли. За фортепіано був Юрій Багмет. Єдиним «сталим» інструментом є контрабас, і на ньому грав Сергій Філіпович. Пісні ж прозвучало лише дві, їх виконувала Ольга Швидка. Свято безумовно вдалося, публіка вітала артистів стоячи та викликала на біс.Текст та фото — Олександр Зубко
17.03.2021 — 16 — 16988
«День народження. Свято цирку»
10 жовтня в Національному цирку України (Київ), після тривалої карантинної перерви, відбувся прем’єрний показ нової програми «День народження. Свято цирку». Вистава присвячена шістдесятиріччю сучасного його приміщення — на площі Перемоги. Тож і вистава побудована навколо святкування дня народження. Головна дійова особа — клоун Zippo (артист Анатолій Скобляков) — на початку дійства отримує в подарунок торт із свічкою та час від часу з’являється з ним на манежі. Після кожного номера учасники дарують йому нову наліпку на смартфон і часто фотографуються на той самий величезний, на весь людський зріст, смартфон. У фіналі вистави на сцені з’являється величезний макет торту, з якого вилітає Zippo. З технічних причин на прем'єрі не було тигрів та левів з атракціону Юлії та Миколи Козирєвих. Але програма йде до 13 грудня, і ми ще встигнемо їх побачити. Захід проводиться із дотриманням санітарних норм: на вході в гостей заміряється температура, до приміщення вхід можливий лише в масках, половина місць в залі перев’язана сигнальними стрічками.
13.10.2020 — 50 — 34830