Український криголам «Ноосфера» на «Вернадському»
Український науково-дослідний криголам «Ноосфера» вже дійшов до нашої антарктичної станції «Академік Вернадський». За київським часом це відбулося сьогодні вночі, 11 грудня 2023 року.Судно дісталося «Вернадського» дещо раніше запланованого терміну, адже завдяки скоординованій роботі польської та української команд, а також гарній погоді розвантаження на попередній локації – польській станції «Арцтовський» – пройшло за рекордні 3 доби.А ось йти з Кінг Джорджа до Галіндезу (це острови, де розташовані польська та українська бази) довелося повільно. Такої кількості різноманітних айсбергів наші моряки ще не бачили, і всі їх треба було майстерно оминати. Тільки-но погляньте на ці льодяні брили на фото!На час прибуття судна до «Вернадського» з погодою знову пощастило, тож досить швидко вдалося переправити на берег учасників української сезонної експедиції.Нагадуємо, що через складний рельєф дна «Ноосфера» не причалює до нашого острова, а стоїть неподалік, тому людей та вантажі до станції доставляють невеликими човнами.«Наступний тиждень буде гарячим. Але настрій у всіх піднесений, бо так радісно через 8 місяців побачити своїх друзів та колег, ще й з купою корисних речей і смаколиків», – зазначають зимівники.Протягом найближчого часу необхідно розвантажити судно, запустити ремонтні та інші роботи. Технічна команда сезонної експедиції продовжить модернізацію станції, розпочату ще до повномасштабної війни, а науковий загін сезону проводитиме додаткові дослідження.Після завершення розвантаження «Ноосфера» вирушить до Чилі, щоб доправити туди польських полярників, які зараз на борту криголама. Це вже третій рік поспіль наше судно замість російського забезпечує перезмінку на польській антарктичній станції «Арцтовський».Відтак у Чилі «Ноосфера» чекатиме на ще один сезонний загін науковців, які проведуть низку досліджень з борту судна, і нову команду українських зимівників, щоб доставити їх до «Вернадського».Фото: Сергій Глотов, Олександр Гришко, Анатолій Андрєєв
11.12.2023 — 12 — 6313
Українські полярники віднайшли в Антарктиді унікальну льодовикову печеру
Українські полярники віднайшли «загублену» льодовикову печеру в Антарктиді, виявивши, що вона втричі більше, ніж вважалося раніше, і має кілька озер та річку. Пошуками займалися учасники 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ), що нині перебувають в річній «зимівці» на станції Академік Вернадський. «Ще з перших експедицій науковці знайшли на острові Галіндез, де розташована українська станція, льодяну печеру. Вхід до неї був з протилежного від станції берега острова, під вершиною льодовика. Однак виявилося, що кілька років тому цей льодовик зсунувся в океан і вхід завалило. Тому ми вирішили зайнятися пошуками входу до печери. Було кілька невдалих спроб знайти його з боку протоки Пенола. А от в льодовику з боку старої британської бази-музею – будиночка Ворді – нам пощастило: ми віднайшли вхід до «загубленої» печери», – розказав керівник 24-ої УАЕ Ігор Дикий. Знахідка неабияк здивувала полярників: виявилося, що печера насправді втричі більша, ніж вважалося раніше. Загальна довжина ходів – близько 200 метрів, вони розташовані в 3 поверхи. На нижньому маршруті учасники експедиції знайшли замерзле озеро, а наприкінці цього ходу – велетенський зал. Він заввишки 12 м (майже як чотириповерховий будинок), завширшки 8 м та завдовжки 30 метрів. У цьому залі виявили підльодну річку і два озерця, з яких науковці відібрали воду та лід для гідрохімічного аналізу та для подальших досліджень щодо наявності вірусів і бактерій за їхнім екологічним ДНК. Зразки льоду будуть збережені для докладнішого аналізу в лабораторіях України. Окрім цього, на глибині близько 20 метрів від поверхні, в одній з льодових брил полярники знайшли перо птаха. Воно має досить широке опахало – тобто точно належить не пінгвіну. Чиє ж це перо і скільки йому років, дослідники ще мають з’ясувати. Для цього зразки пера теж планують доправити в Україну під час повернення експедиції.
11.09.2019 — 8 — 9237
В Україну майже прийшло літо, а в Антарктиду – зима: фоторепортаж з околиць «Академика Вернадського»
Ігор Дикий, керівник цьогорічної антарктичної експедиції на станцію "Академік Вернадський", поділився світлинами з найхолоднішого континенту на планеті. Зоолог, доцент кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка вже вчетверте зимує в Антарктиді: "Зима наступає...Південний вітер з полюсу приніс холод. Пінгвіни покинули острів Галіндез. Залишилася лише 24 українська антарктична експедиція".
27.05.2019 — 13 — 11407
Пінгвіни, тюлені та крижана краса: екологи показали морське життя в Антарктиці
Екологи з організації Greenpeace влаштували для журналістів подорож через Антарктиду, щоб підтримати пропозицію Європейського Союзу щодо створення найбільшої охоронюваної території на Землі в Антарктиці. Фоторепортаж з цієї подорожі опубліковав Reuters у своєму проекті The Wider Image. Ідея полягає в тому, щоб створити на цій території захищений від промислового рибальства притулок для морського життя. Також дана стратегія передбачає документування наслідків зміни клімату, забруднення навколишнього середовища та рибальства для місцевої дикої природи. Як розповів один з фотографів, що брав участь у подорожі, поїздка почалася в Пунта-Аренас, столиці регіону Магальянес у Чилі. Журналісти провели три дні на борту судна Greenpeace "Арктик Санрайз", документуючи морське життя в Антарктиці: неймовірні крижані пейзажі, колонії пінгвінів, тюленів, китів та інших морських жителів.
21.03.2018 — 33 — 24481
Британская исследовательская станция на Антарктиде
Британская исследовательская станция Halley VI, расположенная на шельфовом леднике Бранта на Антарктиде, больше напоминает космический корабль, нежели научный институт. Halley VI была запущена в этом году в рамках программы Британских антарктических исследований (BAS), и является первой полностью перемещаемой научной станцией. Её предшественница, Halley V, отошла дрейфом слишком далеко от материка и попала под угрозу столкновения с айсбергом. По задумке архитекторов, модули располагаются на гигантских стальных лыжах и гидравлических ногах. Эти ноги позволяют станции приподниматься над снегом, чтобы не оказаться погребёнными в нём, и по мере того, как шельф движется к океану, модули могут быть опущены на лыжи и перевезены в новое, более безопасное место в глубине материка.
30.10.2015 — 18 — 17767