«Вернем «скифское золото», а затем и Крым». Запутанная история «скифского золота» Крыма
Семь лет назад стены нескольких крымских музеев покинули около пятисот экспонатов времен скифской эпохи. Эти древние изделия имеют большую историческую и культурную ценность для Украины и мира, говорят исследователи. Экспонаты должны были провести полгода в музее Алларда Пирсона в Амстердаме и вернуться назад. Но все изменили события весны 2014 года. На момент окончания выставки в Амстердаме Крым был аннексирован уже несколько месяцев. Нидерланды не признали аннексию полуострова, поэтому в музее Пирсона не знали, как и куда возвращать экспонаты. Часть экспозиции, которая приехала из Киева, вернулась в украинскую столицу, а коллекция из Крыма около семи лет дожидалась судебного решения в хранилищах нидерландского музея. В деле на нее претендовали четыре музея на полуострове. Они настаивают на том, что имеют право управлять музейной коллекцией и называют «скифское золото» культурным достоянием Крыма, а не всей Украины. Также крымские музеи ссылались на договоры о предоставлении экспонатов для выставки, которые они подписывали согласно украинскому праву. В Киеве же заявляют, что ценности принадлежат не крымским музеям, а государству. Украинские власти опасались, что, если «скифское золото» передадут на полуостров, оно попадет под контроль России и будет утрачено для Украины. 26 октября 2021 года Апелляционный суд Амстердама принял решение передать Украине «скифское золото». Президент Украины Владимир Зеленский назвал решение суда «долгожданной победой». «Сначала вернем «скифское золото», а затем и Крым», – написал он твиттере. Подконтрольные России власти Крыма отреагировали на решение Апелляционного суда в Амстердаме о передаче Киеву «скифского золота» – экспонатов крымского музея, которые отправили на выставку в Нидерланды до российской аннексии Крыма, назвав его «несправедливым и неправовым». Директор «Центрального музея Тавриды» в Симферополе Андрей Мальгин сообщил, что не исключает возможности обжалования решения Апелляционного суда в Амстердаме о передаче Киеву «скифского золота»
27.10.2021 — 11 — 9811
Як суд обирав запобіжний захід для Медведчука і обрав домашній арешт
13 травня Печерський районний суд Києва обирав запобіжний захід народному депутату від «Опозиційної платформи – За життя» Віктору Медведчуку. Сторона обвинувачення просила для Медведчука взяття під варту до 10 липня з альтернативою внесення застави у 300 мільйонів 930 тисяч гривень. Сторона захисту – взяття депутата на поруки. Щодо цього зголосилася низка його однопартійців з ОПЗЖ. Зрештою суд відмовив прокуратурі у клопотанні про взяття під варту Віктора Медведчука. Таке рішення оголосив суддя Печерського районного суду В’ячеслав Підпалий, який розглядав клопотання про запобіжний захід Медведчуку. Натомість суд постановив взяти Медведчука під цілодобовий домашній арешт до 9 липня. Суддя оголосив лише вступну і резолютивну частину рішення. Після оголошення рішення Медведчук заявив, що його захист ще не визначився з тим, чи оскаржувати постанову суду. Рішення суду передбачає такі процесуальні обов’язки: прибувати за кожною вимогою досудового слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з міста Києва та області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками, відповідно до списку визначеного слідством або прокурором; здати до органу досудового розслідування на зберігання свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Під стінами суду, де засідання тривало декілька годин, упродовж дня збиралися люди, які називали себе групою підтримки політика. Це були переважно молоді чоловіки спортивної статури у чорних масках. На місці щільно вишикувалася поліція і Нацгвардія. Крім того під суд прийшли кілька десятків представників організації «Національний корпус», які запалили димові шашки і залишили на стінах будівлі плакат із написом: «Медведчука під арешт». Інформації про правопорушення чи сутички немає. 11 травня на тлі проведення обшуків у депутата Віктора Медведчука генпрокурорка Ірина Венедіктова повідомила, що підписала підозри двом депутатам – Віктору Медведчуку і його соратнику Тарасу Козаку. Їм інкримінують «державну зраду» і «готування до розграбування національних цінностей на окупованій території». Голова Служби безпеки України Іван Баканов раніше повідомив, що інший фігурант справи Тарас Козак нині перебуває в Росії. 12 травня Медведчук прийшов до Офісу генерального прокурора і заявив, що ознайомився з підозрою. Пізніше адвокат Медведчука повідомив, що підозра вручена за статтями 111 і 438 ККУ (держзрада і порушення звичаїв війни). 19 лютого РНБО запровадила санкції проти Віктора Медведчука, які ввів у дію указом президент Володимир Зеленський. Раніше також санкції запровадили проти колеги Медведчука по фракції Тараса Козака і телеканалів «112», ZIK та NewsOne, які йому належать. У партії ОПЗЖ назвали санкції «репресіями» і «знищенням демократії».
13.05.2021 — 24 — 13849
Апеляційний суд залишив Антоненка під вартою
Київський апеляційний суд залишив для обвинуваченого у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Про це оголосила головуюча суддя: «Колегія суддів постанова: апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду, якою Антоненку продовжено тримання під вартою до 21 травня, залишити без змін. Ухвала касаційному оскарженню не підлягає». Зокрема, у своїй апеляційній скарзі адвокат Дмитро Круговий просив апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції у частині продовження арешту Антоненку. Також адвокати Антоненка заявили, що ряд осіб написали заяви, у яких попросили віддати його їм на поруки, серед яких – колишній народний депутат Андрій Тетерук, чинні народні депутати Яна Зінкевич, Софія Федина, Михайло Бондар, Володимир Ар’єв, Ірина Фріз (всі – з «Європейської солідарності»), народний депутат Єгор Чернєв («Слуга народу»), а також - командир Антоненка Олексій Нікіфоров. Зі свого боку прокурор Михайло Тішин сказав, що тримання під вартою, на його думку, є єдиним запобіжним заходом, який може забезпечити належну процесуальну поведінку Антоненка, і попросив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Під час розгляду скарги захист Антоненка заявив, що під час засідання надійшла також заява від народного депутата Марії Іонової («ЄС») про бажання взяти Антоненка на поруки. Але головуюча суддя зазначила, що під час стадії судових дебатів, до якої перейшли присутні у залі, не передбачається долучення таких документів до матеріалів справи.
31.03.2021 — 11 — 11020
Заборона книги «Справа Василя Стуса»: кияни організували «читання при свічках» під Печерським райсудом
Декілька десятків активістів зібралися 20 жовтня ввечері в Києві на читання при свічках книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса». Читання влаштували на символічному місці, де свого часу було засуджено Стуса до ув’язнення, а нині на цьому місці розташований Печерський районний суд вже незалежної України. Дарницький районний суд 19 жовтня ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука проти журналіста й історика Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat про заборону видання і поширення книги «Справа Василя Стуса». Зокрема, суд вирішив визнати «недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права Віктора Медведчука на повагу до честі й гідності, недоторканності й ділової репутації» інформацію, поширену в кількох розділах книжки «Справа Василя Стуса». Крім того, суд заборонив Кіпіані і видавництву Vivat використовувати і поширювати в ЗМІ інформацію, яка міститься в згаданих двох розділах і «надає можливість ідентифікувати Віктора Медведчука як персонажа, дійової особи без його згоди». Вахтанг Кіпіані та видавництво Vivat заявили, що на таке рішення буде подано апеляцію. Тим часом до друку готується ще одна партія книги.
22.10.2020 — 17 — 14208 — 2
Сутички біля суду у справі Стерненка у фото
Шевченківський райсуд Києва розглядав справу активіста Сергія Стерненка. Під стінами суду чергували правоохоронці і зібралося чимало активістів – між ними виникали сутички. 15 червня, окрім зіткнень із прихильниками Стерненка, поліцейські затримали активіста Миколу Виговського, ветеранів війни на Донбасі Олександра Кір'якова та Віталія Овчаренка. За словами Овчаренка, всього затримані четверо людей. У свою чергу, поліція заявляє про призначення службового розслідування за фактом застосування сили працівниками поліції під час затримання правопорушників. Напередодні Служба безпеки України вручила Стерненку підозру за двома статтями Кримінального кодексу: «умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині» та «носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу». Стерненко заявив, що вважає вручення йому підозри грубим порушенням норм Європейської конвенції про захист прав людини та Конституції України. В СБУ наголосили, що «повідомлення про підозру у вчиненні злочину є вимогою закону, який діє незалежно від інформаційних кампаній і політичних переконань тих, хто його порушив».
16.06.2020 — 22 — 16649
Суд обирає запобіжний захід Стерненку
Шевченківський районний суд міста Києва розпочав засідання з обрання запобіжного заходу активісту Сергію Стерненку. У залі суду присутній сам Стерненко, його адвокати Віталій Титич, Масі Найєм, Віталій Коломієць і інші захисники, а також представники сторони обвинувачення. Захист активіста на початку засідання заявив відвід слідчому судді. "Ви мали б самостійно заявити про самовідвід, але заява (про відвід - ред.) була подана через канцелярію, вона зареєстрована", - сказав адвокат Віталій Титич. Слідчий суддя заявив, що про розгляд заяви буде повідомлено згодом (відмовлено - ред.). Під самим судом проходить акція на підтримку Стерненка. Стерненку 11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч.2 Кримінального кодексу України (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу). Пізніше його захист повідомив, що клопотання з обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту розглядатиме Шевченківський районний суд Києва. Стерненко - одеський активіст, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського "Правого сектору". Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись від нападників, він смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка, і в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала і відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше — державну охорону. У 2018-му на Стерненка скоїли три замахи в Одесі лише за пів року. Справи про напади передали до Головного слідчого управління СБУ у Києві - як пояснили у прокуратурі, через "необхідність перевірки інформації щодо можливої причетності до нападів представників місцевої влади та поліції". За два роки слідство офіційно не встановило організаторів нападів на Стерненка. Жодних вироків у цих справах немає.
12.06.2020 — 10 — 14954 — 1
Падіння Пауерса: 60-річчя інциденту з літаком-шпигуном U-2
Шістдесят років тому радянська протиповітряна оборона збила літак-розвідник США, пілотований Френсісом Гері Пауерсом, коли він виконував фотографічну розвідку в глибині СРСР.1 травня 1960 року одномісний літак U-2 був збитий ракетою класу «земля-повітря» і зазнав аварії біля Свердловська, теперішнього Єкатеринбургу. Пауерс використав парашут, але його схопили і засудили до 10 років ув’язнення. Цей інцидент викликав міжнародний фурор, і в 1962 році Пауерса обміняли на радянського шпигуна Рудольфа Абеля. Це був останній раз, коли Сполучені Штати Америки використали літак-розвідник U-2 над територією Радянського Союзу, оскільки після 1961 року таку ж функцію стали виконувати супутники.
04.05.2020 — 24 — 16932
Справа Шеремета: апеляційний суд залишив Антоненка під вартою
Апеляційний суд Києва залишив під вартою музиканта та ветерана АТО Андрія Антоненка, якого підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. Відповідне рішення оголосила суддя у п’ятницю, 10 січня. "Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для Антоненка Андрія Сергійовича строком до 8 лютого 2020 року залишити без зміни, апеляційну скаргу захисника Маленченка, який діє в інтересах Антоненка, залишити без задоволення", - заявила суддя. Також суддя залишила без задоволення клопотання відпустити Антоненка на поруки. Одна з апеляційних скарг на запобіжний захід Антоненку вчасно не надійшла на розгляд Апеляційного суду, тому її розгляд був призначений на 8 січня. У зв'язку з тим, що Антоненка не доставили на судове засідання, розгляд скарги перенесли на 10 січня.
10.01.2020 — 8 — 13217
Справа Шеремета: як суд розглядав справу Юлії Кузьменко та Яни Дугарь
Сьогодні, 13 грудня, Печерський районний суд міста Києва розглядав справу волонтерок Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, яких підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк заявив самовідвід у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Сьогодні на засіданні він обирав запобіжний захід одній із підозрюваних — військовому медику і волонтеру Юлії Кузьменко, яка за версією слідства заклала бомбу під авто журналіста. Про відвід судді просив і адвокат Кузьменко Влад Добош. Він заявив, що саме Вовк давав дозвіл на обшук автомобіля Кузьменко та її затримання, а тому він може бути упередженим у розгляді справи. Клопотання адвоката розглядатиме інший суддя, після стане відомо, хто обиратиме міру. Добош на засіданні також заявив, що його підзахисну готові взяти на поруки 13 осіб, серед яких депутати від «Євросолідарності» Яна Зінкевич, екснардеп від «Самопоміч» Наталя Веселова та колишній депутат Радикальної партії Оксана Корчинська.Також суд відправив під цілодобовий домашній арешт військового медика Яну Дугарь. Її зобов’язали до 8 лютого 2020 року не залишати місце проживання, прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою, утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками, здати документи для виїзду за кордон. Дугарь заперечує свою причетність до вбивства Шеремета. Адвокати надали суду військовий квиток з відмітками про перебування і проходження служби Яни Дугарь, її позитивні характеристики з військових частин та заяви про готовність взяти її на поруки від одного депутата поточного скликання та двох – попереднього. Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року. Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.
13.12.2019 — 22 — 24203
Скандал вокруг Гостиного двора в Киеве: как выглядит достопримечательность сейчас
В Киеве на Подоле есть всем известное здание, которое вызывает больше вопросов, чем ответов. Оно располагается на Контрактовой площади, 4 и носит название Гостиный двор. В столице прошло заседание по наложению ареста на достопримечательность. Но дело закрыли, так как прокурор отказался от своей апелляционной жалобы. Суд состоялся 5 ноября. Все это было сделано для того, чтобы государство передало Гостиный двор в собственность города для проведения реставрации. На данный момент дело за Кабмином. Отметим, что в феврале 2019 года Генпрокуратура открыла новое уголовное производство касательно достопримечательности. В рамках этого дела Генеральная прокуратура Украины имела намерения наложить арест на Гостиный двор с запретом отчуждения и распоряжения зданием. В марте Печерский районный суд уже отказывался арестовать здание, но прокуроры подали апелляцию. Как сообщают представители власти города, в Генпрокуратуре сменилось руководство, а потому изменилась и их позиция в данном деле. Так, прокуроры отказались от своих исковых требований на заседании 5 ноября и дело закрыли. Для справки: постановлением Кабмина в 2011 году Гостиный двор вывели из Госреестра достопримечательностей архитектуры. В 2012 году Киевсовет передал ООО «Укрреставрация» в аренду участок под Гостиным двором для проведения реконструкции этого здания под торгово-офисный центр. Это решение вызвало многочисленные митинги в столице. В ночь на 9 февраля в чердачном помещении в здании Гостиного двора произошел пожар. Огонь распространился на площадь около 200 квадратных метров и повредил конструктивные элементы кровли. 24 ноября 2015 года Окружной административный суд Киева признал незаконным и недействительным постановление Кабмина «Об исключении здания Гостиного двора из списка памятников архитектуры». В сентябре 2016 года Хозяйственный суд Киева отказал фонду Госимущества в возврате архитектурной достопримечательности Гостиного двора в государственную собственность. В 2014-2016 годах суды отменили разрешение на выполнение строительных работ и работы остановили. А уже в 2018 году суд расторг договор аренды и обязал «Укрреставрацию» вернуть здание Региональному отделению Фонда государственного имущества Украины в Киеве. Знаковый для Киева объект уже не первый год находится в плачевном состоянии. Никакой реставрации здесь не проводили с 2012 года. Тогда же ремонтные работы начались для того, чтобы позже сделать из здания торговый центр. Но этим планам было не суждено сбыться и Гостиный двор продолжил разрушаться и заростать кустарниками и деревьями. Еще с зимы 2013 года здание стоит без крыши, окон и штукатурки. Изменится ли такая ситуация, на данный момент неизвестно. А пока жителям столицы остается лишь лицезреть полуразрушенное здание в самом живописном районе Киева.
07.11.2019 — 12 — 17146