Українські військові, за повідомленням Генштабу ЗСУ, змогли захопити стратегічні висоти поблизу Бахмута. Це дозволило наблизити українську артилерію на відстань удару до російських позиціях. Росія заявила, що її армія взяла під контроль Бахмут у травні 2023 року. Місто майже повністю знищене російською артилерією за час постійних боїв, що розпочалися у серпні 2022 року. Та не пройшло і двох місяців, як ЗСУ знову відтіснили російські сили і зайняли панівні висоти поблизу Бахмута. Фоторепортаж. Джерело: AP, Reuters
14.07.2023 — 10 — 7071
У Києві стартували навчання з підготовки до нацспротиву для жителів столиці: заняття з першими учасниками провели 5 інструкторів-волонтерів, які мають професійні навички та досвід бойових дій. Теоретичні та практичні заняття пройшли ті охочі, які першими заповнили спеціальну форму. Зокрема, працівники Департаменту муніципальної безпеки та інструктори-волонтери провели теоретичні заняття з таких напрямів:- основи мінно-вибухової безпеки, де розглядали види вибухонебезпечних предметів і правила поводження з ними;- стрілецька підготовка, де ознайомили з видами вогнепальної зброї та як поводитися з нею;- основи тактичної медицини, де вивчали дії з надання первинної медичної допомоги постраждалим.Під час практичних занять слухачі опановували навички ведення стрільби з автомата АК-74 на лазерному тренажері.«Такі навчання ми проводитимемо майже щодня, адже охочих долучитися до підготовки зареєструвалося дуже багато. Тільки за першу добу подали заявки понад 2 тисячі осіб, майже 70% із них – жінки», – розповів заступник директора Департаменту муніципальної безпеки Михайло Щербіна.Він додав, що з 15 липня в Києві розгорнуть ще дві локації, де одночасно зможуть навчатися близько 120 людей. Для зручності вони обиратимуть для тренувань робочі або вихідні дні. Фото: Олексій Самсонов
13.07.2023 — 33 — 10613
У понеділок, 10 липня, у Миколаїв, разом із супроводжуючою делегацією, прибула 10-річна волонтерка з Японії Міраі Шіраіші в межах проєкту «Дитячий погляд на не дитячу війну». Метою проєкту є збір історій дітей, які в своєму віці пізнали всі жахи війни: вимушені були покинути свої домівки, стали сиротами, зазнали фізичних та психологічних травм.
11.07.2023 — 23 — 9273
Українські військові 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» показали і розповіли трохи про M2 Bradley. Дивіться в ексклюзивному фоторепортажі кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка.
27.06.2023 — 22 — 9351
Голова ДСНС Сергій Крук: "Незламна столиця. Аварійно-рятувальні роботи завершені у 25-поверховому будинку, який постраждав від ворожої атаки. Рятувальникам вдалося евакуювати з будинку 24 людини. На жаль 5 осіб загинули. Щирі співчуття. Дякую особовому складу за професіоналізм та відвагу!"
26.06.2023 — 14 — 7113
Жителі приватного сектору нерідко зовсім незахищені під час обстрілів — вони не мають поруч укриттів чи станцій метро. Тому Кирило Барашков і вирішив побудувати сховище для своєї родини. Кирилу 43 роки, він адвокат, з початку повномасштабного вторгнення також волонтерить. Після масованої атаки 10 жовтня, коли російські ракети прилетіли на Володимирську, в парк Шевченка та під скляний міст у Києві, Кирило і взявся побудувати бункер біля свого дому. — Ми з родиною живемо у приватному секторі, тут немає жодних підземних укриттів, як у спальних районах чи в центрі міста. Тому я вирішив побудувати власний бункер для себе і наших сусідів прямо на вулиці. Його проєктував виконроб, мій старий знайомий. Він довго воював, допоки його не комісували через поранення. Бункер він споруджував зі знанням справи. Конструкція зовсім проста: це одне приміщення на дванадцять квадратних метрів і підсобка на три метри. Вони опущені на п’ять метрів під землею — викопували екскаватором. Згори — два метри армованого бетону. Стіни обшиті вагонкою і дерев’яними панелями.Усередині я облаштував приміщення так, щоб було максимально затишно, тепло, аби тут могли сидіти діти. Поставив м’який диван, кушетку, стільці. Коли родина у від’їзді, я спускаюся сюди ночувати, щоб уже не бігати під час тривог. Спиться як у барокамері: ні світла, ні звуків. І спокійно. Для тепла встановив камін. Він безпечний, це сучасний закритий камін зі скляними дверцятами. Вентиляція зроблена як належить, йде двома шляхами: чисте повітря надходить одним, а іншим — виводяться продукти згоряння. Є запас питної води і маленький біотуалет — людям має бути комфортно, коли вони знаходяться у бункері протягом тривалого часу. Будувати його я почав у жовтні, під час активних атак на Київщину, а завершив у грудні. Працювало четверо людей. Хотілося ще швидше, бо в мене вагітна дружина і двоє дітей — було страшно за їхнє життя. Затримки у будівництві ставалися тільки через погоду. Довелося це робити у холод — північні «друзі» не лишили нам іншого вибору. Бункер може вмістити до 15 людей. Я зробив кодовані двері й розіслав код усім сусідам — у нас є свій чат, — тож вони приходять сюди, коли хочуть. Звичайно, не всі спускаються в укриття, та людей просто гріє думка, що їм є куди йти. У нас свого роду закрите ком’юніті, тож місцеві відреагували на цей проєкт максимально позитивно. Я часто бував у Ізраїлі і знаю, що там укриття у житлі взагалі обов’язкові. У будь-якому випадку бункер був створений як об’єкт соціальної інфраструктури. Жодні документи я не оформлював; якби я це робив, то досі не зробив би його. Ділянка знаходиться у приватній власності, тож я маю право на таке будівництво — моя територія. А якщо в когось є претензії, нехай прийде і розкаже, що я під час війни не можу облаштувати бункер для людей. Загалом будівництво коштувало 20 тисяч доларів. На безпеці не можна економити, це зараз найважливіше. Вважаю, що таке укриття — об’єктивна необхідність. Я постійно дивуюся: в нас люди під час війни купують авто по 30-40 тисяч доларів, роблять ремонти. А отак скинутися вп’ятьох, наприклад, на один бункер — безпечне місце, куди можна спускати своїх дітей, — так ні. Про інші випадки, коли хтось так само збудував собі бункер, я не чув. Я не взяв ані копійки в інших мешканців вулиць, у мене є можливість — я зробив. А вже коли війна закінчиться, влаштую тут чоловічий клуб, будемо відпочивати з сусідами. Дружина не проти. Фото: Михайло Палінчак, спеціально для Bird in Flight
21.06.2023 — 10 — 5829
Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва припинив своє існування. Аеропорт цілком зруйнований 22 січня 2015 року в результаті атаки російських військ та терористичних угруповань. Точна кількість загиблих бійців, що брали участь в обороні аеропорту невідома. Рахунок йде на сотні з обох сторін. Не виключено, що під заваламі й досі лишаються люди.
26.01.2015 — 5 — 15575