Контракти.ua

03.12.2020 — Чернігівська область, Чернігівщина, Седнів, Прилуки, Вишеньки, Заньки, Мотронівка, Іржавець, Дігтярі, Тиниця, Білорічиця — Павло Ковальов — 20612
Шевченко, храм, церква, музей, садиба, палац, будинок, парк, кочубей, Чернігівська область, Чернігівщина, Седнів, Прилуки, Вишеньки, Заньки, Мотронівка, Іржавець, Дігтярі, Тиниця, Білорічиця, Куліш, Костомаров, Ревуцький, Заньковецька, Лизогуб, Галаган, Розумовський
Чернігівщина: садиби, які ми не помічаємо

Чи не найбільш популярним серед жителів столиці «обласним» напрямком туризму є сусідня Чернігівщина. При цьому глибинка області ще залишається місцевістю незвіданою. Тому в цьому нарисі свідомо не згадується садибне тріо «Качанівка - Сокиринці - Тростянець», рівно як і пам’ятки Батурина. Контракти.ua познайомлять вас з іншими садибами регіону.  Першою адресою буде Білорічиця або ж Вейсбахівка. Вейсбахівкою звалося це село з 1717 по 1945 роки, бо свого часу належало воно німцю, графу Вейсбаху. 1873 року воно перейшло до Олени Волконської-Рахманової (1835-1916), доньки відомого декабриста Сергія Волконського і його дружини Марії. Подружжя Рахманових звело тут садибний комплекс. Архітектором був, знов-таки, німець - Олександр-Едуард Ягн (1848-1922): він збудував не тільки палац, але і готель, і пекарню, і храм. На жаль, після руйнувань Другої Світової залишки палацу розібрали, а пізніше зламали й церкву. Однак навіть єдиний об'єкт, що зберігся від Вейсбахівкі, вражає. Це - колишній гостьовий флігель, переобладнаний нині в храм Св. Миколая. Своєрідність будівлі надають майолікові вставки і колони, наличники та інші візерунки з теракоти. Вони були створені товаришем Ягна по навчанню - В. Соколовим.  В селі Вишеньки на березі Десни стоїть палац, який дивує своєю химерною формою. Зведений він був на замовлення президента Малоросійської колегії (фактичного правителя скасованої Гетьманщини), фельдмаршала Петра Рум’янцева-Задунайського (1725-1796). Архітектором вважається Василь Баженов (1738-1799). Палац раніше був вдвічі більшим, але половина його була розібрана на початку XIX ст. сином Румянцева – нібито таким чином той хотів скасувати угоді про продаж маєтку. За радянських часів палац став піонертабором. В деяких приміщеннях, а особливо ж – у центральній залі (зараз – їдальня) зберіглося ліплення – арабески у романтизованому східному стилі. Рум’янцев також звів в Вишеньках Успенську церкву (1787 р.) - фактично, цілий собор, який зробив би честь будь-якому місту. Наступна садиба – Дігтярі, одна з резиденцій відомого роду Галаганів. Цю садибу Петро Галаган (1792-1855) - брат власника знаменитих Сокиринців, придбав в 1820-х. Палац в Дігтярях менш пафосний, ніж в Сокиринцях, хоча і створений за тим же планом. Інтер'єри збереглися у вигляді відреставрованої ліпнини в декількох кімнатах. У 1876 р. племінник Петра Галагана подарував садибу Полтавському земству, яке розмістило тут ремісниче училище. Навчальний заклад тут знаходиться й досі - правда, тепер це аграрний ліцей.  А ось невеличкий маєток в селі Дідівці біля Прилук став на 10 років домом вченого-історика, члена Кирило-Мефодіївського братства, Миколи Костомарова (1817-1885). Він прожив тут після весілля з Аліною Крагельською (1830-1908), з якою він свого часу не встиг побратися через арешт 1845 року. Вони об’єднали долі тільки в середині 1870-х. До Костомарова приїздила культурна еліта його часу, включаючи Галаганів. В радянські часи в будиночку історика облаштували школу. Храм, в якому вінчалося подружжя, згорів в 1920-му. Відродження пам’яті про перебування тут Костомарова почалося тільки в нашому тисячолітті. Тепер тут діє виставка, присвячена йому. Храм був відтворений, але не в історичному вигляді. В с. Заньки розташований музей великої акторки Марії Заньковецької (Адасовської; 1854-1934). Поміщицький будинок Адасовських (її батько був генералом) уцілів, багато в чому, завдяки тому, що акторка визнавалася радянською владою «матір’ю української сцени». На початку 1960-х його, через поганий стан, довелося розібрати, і перенести на нове місце, порядком оновивши. Але експозиція музею наповнена справжніми речами Адасовських, в першу чергу, пов'язаних з самою Марією.  Ще один музей - композитора Левка Ревуцького (1889-1977) - знаходиться в с. Іржавець біля Качановки. Його старший брат Дмитро (1881-1941) був мистецтво- та літературознавцем, фольклористом і перекладачем, репресованим радянською владою та вбитим в окупованому німцями Києві агентом НКВС. Про нього також розповідається в експозиції. Будинок, в якому знаходиться музей, побудований ще прадідом Ревуцьких 1789 року! Тобто, це справжній родовий маєток, на диво вцілілий, як для наших земель. Відвідати садибу Ревуцьких потрібно для того, щоб отримати уявлення про побут української інтелігенції кінця ХІХ-го і початку ХХ століть.  Наступна адреса - хутір Мотронівка, або ж Ганина Пустинь, пов’язана з письменником, членом Кирило-Мефодіївського братства, Пантелеймоном Кулішем (1819-1897). Він, його дружина - письменниця та громадська діячка Ганна Барвінок (Олександра Білозерська; 1828-1911), і брат Ганни, також діяч Кирило-Мефодіївського братства, Василь Білозерський (1825-1899), й поховані тут. Куліш оселився в Мотронівці, на хуторі Білозерських, в середині 1870-х, і створив тут більшу частину величезного корпусу своїх творів.  Тепер відправимося до містечка Седнів. Центральне місце в ньому займає садиба Лизогубів - одного з найвідоміших козацьких родів. У парку навколо будинку встановлено численні пам'ятники, в т.ч. Іллі та Андрію Лизогубам - відомим меценатам. Є і пам’ятник письменнику Леоніду Глібову (1827-1893), який любив творити в альтанці над пагорбами річки Снов. У будівлі садиби до 2012 року розташовувалася школа, поки її не перевели в грандіозну нову будівлю по сусідству. Нині в приміщеннях палацу - виставка, яка розповідає і про історію міста. Крім садиби, в Седніві знаходиться Воскресенська церква (1690 р.), що була усипальницею Лизогубів. Поруч з церквою стоїть кам'яниця, ровесниця храму - найстарша на усьому Лівобережжі цивільна будівля, яка дійшла до наших днів. А, мабуть, найвідомішою пам'яткою Седнева, крім садиби, є приголомшлива Георгіївська церква. Кілька разів розібрана і перебудована, вона нині відтворена у вигляді XVIII століття. Саме її в 1960-х кіношники облюбували для зйомок кульмінаційних сцен фільму «Вій». І хоча, в результаті, польоти в труні знімалися вже в декораціях, в фільм частково увійшли кадри, зняті і в інтер'єрах храму. Маленьке сільце Тиниця відома рештками садиби Кочубеїв, а пізніше - Галаганів. Крім старовинного будинку 300-річної давності (кілька разів перебудованого), в колишньому маєтку зберіглася скарбниця Кочубеїв - рідкісний зразок цивільної архітектури початку XVIII в. Її також неодноразово реконструювали, і тепер будівля має риси «романтичного стилю». Обидві споруди перебувають у занедбаному стані. Село Чемер відоме тим, що тут колись співав в церковному хорі Олексій Розумовський (1709-1771) – майбутній морганатичний чоловік імператриці Єлизавети. Дерев'яна церква, в якій співав юний Олекса, була розібрана ще в 1880-х роках. На її місці поставили іншу, також з дерева. На жаль, стан її нині дуже сумний. Ще можна побачити різьблену огорожу хорів і частину розписів на стінах. Більше пощастило будинку поміщиків Пашковських, фабрикантів кінця ХІХ століття. Це єдиний в Україні зразок цивільної дерев’яної неоготики. Повну версію статті можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/112535 Павло Ковальов

Білорічиця. Казковий флігель-терем (1878 р.), наразі - Миколаївський храм. І це - лише мала частина колишньої розкоші... Фото - Mr. Brut

В кол. флігелі тепер храм - напевно, один з найбільш незвичних храмів в Україні. Фото - Mr. Brut

Архітектура другого поверху казкового терему. Фото - Mr. Brut

Дивний ганок колишнього гостьового флігеля. Фото - Mr. Brut

Вишеньки. Палац Рум'янцева на березі Десни. Фото - we.org.ua

Дивні обриси палацу в Вишеньках. Фото - Р. Маленков

Романтичні вежечки дивного палацу. Фото - Р. Маленков

Подекуди в інтер'єрах збереглася ліпнина, особливо ж - в центральній залі палацу, де зараз їдальня. Фото - siver.org.ua

Вишеньки. Успенська церква (1797 р.) Фото - IGoToWorld

Ганина Пустинь, або ж хутір Мотронівка. Будинок, в якому жив великий письменник Пантелеймон Куліш (1819-1897). Фото - Р. Маленков

Пам'ятник дружині Куліша - письменниці та громадській діячці Ганні Барвінок (1828-1911). Фото - chernihivregion.travel

Пам'ятник Пантелеймону Кулішу. Фото - museum.cult.gov.ua

Ганина Пустинь. Могили подружжя Кулішів і Василя Білозерського. Фото - siver.org.ua

Дігтярі. Садиба Галаганів (1832 р.) Акуратний парк перед палацом народжує асоціації з Кримом... Фото - mi_travel

Подвір'я садиби в Дігтярях. Фото - П. Ковальов

Флігель садиби в Дігтярях. Фото - mi_travel

Дідівці біля Прилук. Будинок Крагельських, в якому мешкав видатний історик М. Костомаров. Фото - Р. Маленков

Портрет Миколи Костомарова (1817-1885) роботи М. Ге (1870 р.) Знаходиться в Третьяковській галереї у Москві

Відбудована церква Св. Параскеви в Дідівцях, поблизу садибного будинку. Фото - FPVrazvedka

Проект відродження садиби в Дідівцях

Заньки. Родинний будинок Адасовських, в якому знаходиться музей великої акторки М. Заньковецької. Фото - В. Малишев

Бюст М. Заньковецької перед музеєм в Заньках. Фото - Vob Reihenburgh

Марія Заньковецька (1854-1934) в житті та на сцені

Іржавець. Будинок-музей родини Ревуцьких (1789 р.) Фото - IGoToWorld

Їдальня в будинку-музеї Ревуцьких. Фото - chernihiv.travel

Пам'ятник Л. Ревуцькому біля садиби в Іржавці. Фото - chernihivregion.travel

Седнів. Садибний будинок Лизогубів (сер. ХІХ ст.) Фото - В. Кошмал

Пам'ятник Іллі та Андрію Лизогубам в парку біля садибного будинку в Седневі. Фото - В. Кошмал

Седнів. Альтанка Глібова, в який любив творити відомий байкар. Фото - otg.cn.ua

Седнів. Воскресенська церква (1690 р.), кол. усипальня Лизогубів (поховання знищені). Фото - А. Бондаренко

Седнів. Кам'яниця Лизогубів (1690-ті рр., реконструкція поч. 1840-х). Фото - В. Кошмал

Седнів. Георгіївська церква (1747, фактично зібрана заново 2007 року). Фото - В. Кошмал

Розкішна школа, збудована в Седневі 2012 року. Іноді саме її приймають за головний палац. Фото - А. Бондаренко

Тиниця. Скарбниця Кочубеїв (XVIII cт.) Фото - І. Быков

Тиниця. Головний будинок садиби (кін. XVIII ст.) Фото - І. Биков

Чемер. Незвична архітектура дерев'яного будинку Пашковських. Фото - А. Бондаренко

А храм в Чемері (1880-х років) практично вже загинув... Фото - А. Бондаренко

Фоторепортажі
У Києві випав перший сніг: як виглядає засніжена столиця

У Києві випав перший сніг: як виглядає засніжена столиця

Вранці неділі, 14 грудня, столицю України - Київ - засипало першим снігом. Фото першого снігу зібрало РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA. Перший сніг у столиці почав падати ще близько шостої години ранку. Вже тоді жителі міста почали публікувати у соцмережах фото зимової погоди. А вже через декілька годин вулиці Києва майже не впізнати - сніг випав у всіх районах. Також варто зауважити, що на дорогах спостерігається не велика ожеледиця. За даними синоптиків, у Києві сьогодні буде хмарно. Вдень очікується помірний мокрий сніг та налипання мокрого снігу. На дорогах ожеледиця. Вітер південний з переходом на північно-західний, 7-12 м/с. Температура по області вдень від -4 градусів до +1 градусу, у Києві близько температура протримається близько 0 градусів. Нагадаємо, раніше в Українському гідрометеорологічному центрі оприлюднили коротку кліматичну характеристику грудня в Україні. Крім того, синоптики поділились загальним попереднім прогнозом на перший місяць зими. А ось синоптик Наталка Діденко розповіла, що у неділю, 14 грудня, в більшості областей України переважатиме хмарна та волога погода з опадами у вигляді дощу та мокрого снігу. Причиною стане так звана улоговинка між двома антициклонами - Frieda та Ellinor.
14.12.2025 — 8 — 433

Три виставки проходять в Українському домі

Три виставки проходять в Українському домі

Остання, «Земля Івана», відкрилася ввечері 12 грудня, на найостаннішому — п’ятому поверсі Національного центру «Український Дім». Тут експозиції влаштовуються вкрай рідко, тим цікавіше сюди потрапити і принагідно роздивитись вітражі під самою стелею і споглянути крізь усі поверхи вниз, на монументальну частину виставки «Хліб». Експозиція під дахом присвячена художникові Івану Приходьку, якого не стало цього року. Його жанр — наївне мистецтво, але це не тому, що надбання майстрів були для нього недоступні. Навпаки, він вчився все свідоме життя і вибір стилістики був глибоко усвідомлений. Більше всього представлено його живопису, також є скульптури, і на двох великих екранах постійно демонструються документальний фільм Андрія Лисецького «Земля Івана» (2019) та підбірка відеофрагментів. В центрі експозиції — розмальований бубен, він згадується в інших творах. Виставка «Хліб», що згадувалася вище, розпочала роботу ще 4 грудня. Вона міждисциплінарна: тут і живопис, і скульптура, і обрядові предмети, і господарчі, і документальні матеріали (як паперові документи, так і фотографії) та ще багато всього, що дозволяє з різних боків подивитись на таке явище, як хліб. А вчора, 11 грудня, на найнижчому поверсі, біля кафе та гардеробу, було урочисто відкрито експозицію «100 кіз Лесі Патоки». Це авторське бачення найпопулярнішого образу українських народних свят. Усі виставки працюють до 18 січня 2026 року. Текст та фото — Олександр Зубко
12.12.2025 — 24 — 1573

Росія залишилась без есмінця Адмирал Ушаков

Росія залишилась без есмінця Адмирал Ушаков

Російський есмінець "‎Адмирал Ушаков"‎ більше не у строю — ЗМІ Проєкт 956, оснащений протикорабельним ракетним комплексом «Москіт», вважався одним із головних есмінців часів СРСР. Військово-морський флот Росії 6 грудня спустив прапор на ескадреному міноносці «Адмирал Ушаков», який був останнім кораблем проєкту 956 Північного флоту, що діяв. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив Канал Центру аналізу стратегій та технологій. «Адмирал Ушаков» був останнім — 17-м — представником цього проєкту, який увійшов до складу ВМФ СРСР і Росії. У море корабель виходив востаннє 2023 року. Наразі у російському флоті формально залишився лише один есмінець цього типу — «Настойчивый». Він належить до Балтійського флоту, але фактично не експлуатується. Ескадрені міноносці проєкту 956 «Сарич» належать до кораблів 1-го рангу з керованим ракетним озброєнням, призначених для дій у далеких морських та океанських районах. Це останній реалізований у СРСР проєкт есмінців цього класу. Протикорабельні можливості кораблів забезпечує ракетний комплекс «Москіт». Крім того, есмінці оснащені зенітними ракетними системами, артилерією, протичовновими і мінними засобами. Попри те, що сьогодні проєкт 956 вважається застарілим, РФ неодноразово наголошувала на «прекрасних модернізаційних можливостях» цих кораблів. До слова, влітку у Санкт-Петербурзі затонув новітній буксир ВМФ Росії «Капітан Ушаков», який був спущений на воду 2022 року. Судно, збудоване за новим проєктом 23470, напередодні накренилося на правий борт і почало набирати воду. Слідчий комітет РФ розпочав перевірку за статтею про «порушення правил безпеки під час робіт» для з’ясування причин інциденту.
09.12.2025 — 4 — 1153

Першим у світі збив винищувач Су-30: нові фото дрона Magura V7 з ракетами

Першим у світі збив винищувач Су-30: нові фото дрона Magura V7 з ракетами

У мережі з'явилися нові фото українського морського безекіпажного катера Magura V7. Його особливість - можливість прямо з моря збивати повітряні цілі. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook фотокореспондента AP Єфрема Лукацького. Про це повідомляють Контракти.UA. Зокрема, Лукацький опублікував фото і супроводив їх підписом "Морський дрон "Магура V7" від ГУР МО України, оснащений ракетами класу "земля-повітря", пропливає в нерозголошеному місці". Magura V7 - унікальні у своєму роді морські дрони. У травні 2025 року стало відомо про історичний момент: уперше з таких дронів вдалося збити два багатоцільових винищувачі Су-30. Успішна операція була проведена з акваторії Чорного моря проти російських бойових літаків. Тоді ж повідомлялося, що Magura V7 озброєні ракетами AIM-9 класу "повітря-повітря", які встановлюються на винищувачі. Унікальність українського випадку саме в тому, що вони вперше почали застосовуватися з морських платформ. Таким чином, по суті, морські дрони отримали функції засобу протиповітряної оборони. AIM-9 Sidewinder - американська ракета ближнього радіусу дії, на озброєнні ще з середини 1950-х років. Ракета досі перебуває в серійному виробництві та пережила кілька модернізацій. Більшість модифікацій AIM-9 оснащені інфрачервоною системою самонаведення. Нагадаємо, раніше РБК-Україна писало, як українські дрони Magura встановили на війні 5 історичних рекордів. Крім знищення російських літаків, на рахунку Magura успішне ураження ворожих кораблів і вертольотів. Минулого місяця стало відомо, що Україна і Греція спільно вироблятимуть морські дрони. Очікується, що морські дрони потраплять до номенклатури озброєнь, експорт яких найближчим часом має намір відкрити Україна.
08.12.2025 — 4 — 1214

ЗСУ отримали від Fire Point партію ракет Фламінго

ЗСУ отримали від Fire Point партію ракет Фламінго

Українські військові отримали партію "Фламінго": нові фото крилатих ракет. Компанія Fire Point передала українським захисникам чергову партію крилатих ракет "Фламінго". Про це пише РБК-Україна з посиланням на допис фотожурналіста Єфрема Лукацкого у Facebook. Про це повідомляють Контракти.UA. "Поки псевдожурналісти й блогери, під керуванням російської пропаганди, кричать, що "все пропало", компанія Fire Point передала військовим чергову партію ракет "Фламінго", - написав він. Лукацкий також зазначив, що ця компанія виробляє дрони FP-1, які використовуються у більш ніж 50% усіх пусків по території Росії. Що відомо про ракету "Фламінго" Нагадаємо, у вересні цього року український лідер Володимир Зеленський заявив, що Україна активно розробляє далекобійне озброєння. Він розповів, що випробування пройшли успішно, і наступний етап - запуск серійного виробництва. Зазначимо, Україна розпочала серійне виробництво крилатих ракет "Фламінго" з дальністю польоту до 3000 кілометрів. За словами президента, на масове виробництво вони вийдуть до кінця року. "Фламінго" має наступні (публічно заявлені) технічні характеристики: Дальність: 3000 км Час у повітрі: понад 4 години Максимальна швидкість: 950 км/год Крейсерська швидкість: 850-900 км/год Розмах крила: 6 метрів Максимальна злітна вага: 6 тонн Вага бойової частини: 1 тонна Згідно з даними західних ЗМІ, ракети "Фламінго" за характеристиками перевершують американські крилаті ракети Tomahawk. Зокрема, вони несуть більшу бойову частину та мають більшу дальність польоту.  
06.12.2025 — 4 — 1524