Контракти.ua

03.12.2020 — Чернігівська область, Чернігівщина, Седнів, Прилуки, Вишеньки, Заньки, Мотронівка, Іржавець, Дігтярі, Тиниця, Білорічиця — Павло Ковальов — 20539
Шевченко, храм, церква, музей, садиба, палац, будинок, парк, кочубей, Чернігівська область, Чернігівщина, Седнів, Прилуки, Вишеньки, Заньки, Мотронівка, Іржавець, Дігтярі, Тиниця, Білорічиця, Куліш, Костомаров, Ревуцький, Заньковецька, Лизогуб, Галаган, Розумовський
Чернігівщина: садиби, які ми не помічаємо

Чи не найбільш популярним серед жителів столиці «обласним» напрямком туризму є сусідня Чернігівщина. При цьому глибинка області ще залишається місцевістю незвіданою. Тому в цьому нарисі свідомо не згадується садибне тріо «Качанівка - Сокиринці - Тростянець», рівно як і пам’ятки Батурина. Контракти.ua познайомлять вас з іншими садибами регіону.  Першою адресою буде Білорічиця або ж Вейсбахівка. Вейсбахівкою звалося це село з 1717 по 1945 роки, бо свого часу належало воно німцю, графу Вейсбаху. 1873 року воно перейшло до Олени Волконської-Рахманової (1835-1916), доньки відомого декабриста Сергія Волконського і його дружини Марії. Подружжя Рахманових звело тут садибний комплекс. Архітектором був, знов-таки, німець - Олександр-Едуард Ягн (1848-1922): він збудував не тільки палац, але і готель, і пекарню, і храм. На жаль, після руйнувань Другої Світової залишки палацу розібрали, а пізніше зламали й церкву. Однак навіть єдиний об'єкт, що зберігся від Вейсбахівкі, вражає. Це - колишній гостьовий флігель, переобладнаний нині в храм Св. Миколая. Своєрідність будівлі надають майолікові вставки і колони, наличники та інші візерунки з теракоти. Вони були створені товаришем Ягна по навчанню - В. Соколовим.  В селі Вишеньки на березі Десни стоїть палац, який дивує своєю химерною формою. Зведений він був на замовлення президента Малоросійської колегії (фактичного правителя скасованої Гетьманщини), фельдмаршала Петра Рум’янцева-Задунайського (1725-1796). Архітектором вважається Василь Баженов (1738-1799). Палац раніше був вдвічі більшим, але половина його була розібрана на початку XIX ст. сином Румянцева – нібито таким чином той хотів скасувати угоді про продаж маєтку. За радянських часів палац став піонертабором. В деяких приміщеннях, а особливо ж – у центральній залі (зараз – їдальня) зберіглося ліплення – арабески у романтизованому східному стилі. Рум’янцев також звів в Вишеньках Успенську церкву (1787 р.) - фактично, цілий собор, який зробив би честь будь-якому місту. Наступна садиба – Дігтярі, одна з резиденцій відомого роду Галаганів. Цю садибу Петро Галаган (1792-1855) - брат власника знаменитих Сокиринців, придбав в 1820-х. Палац в Дігтярях менш пафосний, ніж в Сокиринцях, хоча і створений за тим же планом. Інтер'єри збереглися у вигляді відреставрованої ліпнини в декількох кімнатах. У 1876 р. племінник Петра Галагана подарував садибу Полтавському земству, яке розмістило тут ремісниче училище. Навчальний заклад тут знаходиться й досі - правда, тепер це аграрний ліцей.  А ось невеличкий маєток в селі Дідівці біля Прилук став на 10 років домом вченого-історика, члена Кирило-Мефодіївського братства, Миколи Костомарова (1817-1885). Він прожив тут після весілля з Аліною Крагельською (1830-1908), з якою він свого часу не встиг побратися через арешт 1845 року. Вони об’єднали долі тільки в середині 1870-х. До Костомарова приїздила культурна еліта його часу, включаючи Галаганів. В радянські часи в будиночку історика облаштували школу. Храм, в якому вінчалося подружжя, згорів в 1920-му. Відродження пам’яті про перебування тут Костомарова почалося тільки в нашому тисячолітті. Тепер тут діє виставка, присвячена йому. Храм був відтворений, але не в історичному вигляді. В с. Заньки розташований музей великої акторки Марії Заньковецької (Адасовської; 1854-1934). Поміщицький будинок Адасовських (її батько був генералом) уцілів, багато в чому, завдяки тому, що акторка визнавалася радянською владою «матір’ю української сцени». На початку 1960-х його, через поганий стан, довелося розібрати, і перенести на нове місце, порядком оновивши. Але експозиція музею наповнена справжніми речами Адасовських, в першу чергу, пов'язаних з самою Марією.  Ще один музей - композитора Левка Ревуцького (1889-1977) - знаходиться в с. Іржавець біля Качановки. Його старший брат Дмитро (1881-1941) був мистецтво- та літературознавцем, фольклористом і перекладачем, репресованим радянською владою та вбитим в окупованому німцями Києві агентом НКВС. Про нього також розповідається в експозиції. Будинок, в якому знаходиться музей, побудований ще прадідом Ревуцьких 1789 року! Тобто, це справжній родовий маєток, на диво вцілілий, як для наших земель. Відвідати садибу Ревуцьких потрібно для того, щоб отримати уявлення про побут української інтелігенції кінця ХІХ-го і початку ХХ століть.  Наступна адреса - хутір Мотронівка, або ж Ганина Пустинь, пов’язана з письменником, членом Кирило-Мефодіївського братства, Пантелеймоном Кулішем (1819-1897). Він, його дружина - письменниця та громадська діячка Ганна Барвінок (Олександра Білозерська; 1828-1911), і брат Ганни, також діяч Кирило-Мефодіївського братства, Василь Білозерський (1825-1899), й поховані тут. Куліш оселився в Мотронівці, на хуторі Білозерських, в середині 1870-х, і створив тут більшу частину величезного корпусу своїх творів.  Тепер відправимося до містечка Седнів. Центральне місце в ньому займає садиба Лизогубів - одного з найвідоміших козацьких родів. У парку навколо будинку встановлено численні пам'ятники, в т.ч. Іллі та Андрію Лизогубам - відомим меценатам. Є і пам’ятник письменнику Леоніду Глібову (1827-1893), який любив творити в альтанці над пагорбами річки Снов. У будівлі садиби до 2012 року розташовувалася школа, поки її не перевели в грандіозну нову будівлю по сусідству. Нині в приміщеннях палацу - виставка, яка розповідає і про історію міста. Крім садиби, в Седніві знаходиться Воскресенська церква (1690 р.), що була усипальницею Лизогубів. Поруч з церквою стоїть кам'яниця, ровесниця храму - найстарша на усьому Лівобережжі цивільна будівля, яка дійшла до наших днів. А, мабуть, найвідомішою пам'яткою Седнева, крім садиби, є приголомшлива Георгіївська церква. Кілька разів розібрана і перебудована, вона нині відтворена у вигляді XVIII століття. Саме її в 1960-х кіношники облюбували для зйомок кульмінаційних сцен фільму «Вій». І хоча, в результаті, польоти в труні знімалися вже в декораціях, в фільм частково увійшли кадри, зняті і в інтер'єрах храму. Маленьке сільце Тиниця відома рештками садиби Кочубеїв, а пізніше - Галаганів. Крім старовинного будинку 300-річної давності (кілька разів перебудованого), в колишньому маєтку зберіглася скарбниця Кочубеїв - рідкісний зразок цивільної архітектури початку XVIII в. Її також неодноразово реконструювали, і тепер будівля має риси «романтичного стилю». Обидві споруди перебувають у занедбаному стані. Село Чемер відоме тим, що тут колись співав в церковному хорі Олексій Розумовський (1709-1771) – майбутній морганатичний чоловік імператриці Єлизавети. Дерев'яна церква, в якій співав юний Олекса, була розібрана ще в 1880-х роках. На її місці поставили іншу, також з дерева. На жаль, стан її нині дуже сумний. Ще можна побачити різьблену огорожу хорів і частину розписів на стінах. Більше пощастило будинку поміщиків Пашковських, фабрикантів кінця ХІХ століття. Це єдиний в Україні зразок цивільної дерев’яної неоготики. Повну версію статті можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/112535 Павло Ковальов

Білорічиця. Казковий флігель-терем (1878 р.), наразі - Миколаївський храм. І це - лише мала частина колишньої розкоші... Фото - Mr. Brut

В кол. флігелі тепер храм - напевно, один з найбільш незвичних храмів в Україні. Фото - Mr. Brut

Архітектура другого поверху казкового терему. Фото - Mr. Brut

Дивний ганок колишнього гостьового флігеля. Фото - Mr. Brut

Вишеньки. Палац Рум'янцева на березі Десни. Фото - we.org.ua

Дивні обриси палацу в Вишеньках. Фото - Р. Маленков

Романтичні вежечки дивного палацу. Фото - Р. Маленков

Подекуди в інтер'єрах збереглася ліпнина, особливо ж - в центральній залі палацу, де зараз їдальня. Фото - siver.org.ua

Вишеньки. Успенська церква (1797 р.) Фото - IGoToWorld

Ганина Пустинь, або ж хутір Мотронівка. Будинок, в якому жив великий письменник Пантелеймон Куліш (1819-1897). Фото - Р. Маленков

Пам'ятник дружині Куліша - письменниці та громадській діячці Ганні Барвінок (1828-1911). Фото - chernihivregion.travel

Пам'ятник Пантелеймону Кулішу. Фото - museum.cult.gov.ua

Ганина Пустинь. Могили подружжя Кулішів і Василя Білозерського. Фото - siver.org.ua

Дігтярі. Садиба Галаганів (1832 р.) Акуратний парк перед палацом народжує асоціації з Кримом... Фото - mi_travel

Подвір'я садиби в Дігтярях. Фото - П. Ковальов

Флігель садиби в Дігтярях. Фото - mi_travel

Дідівці біля Прилук. Будинок Крагельських, в якому мешкав видатний історик М. Костомаров. Фото - Р. Маленков

Портрет Миколи Костомарова (1817-1885) роботи М. Ге (1870 р.) Знаходиться в Третьяковській галереї у Москві

Відбудована церква Св. Параскеви в Дідівцях, поблизу садибного будинку. Фото - FPVrazvedka

Проект відродження садиби в Дідівцях

Заньки. Родинний будинок Адасовських, в якому знаходиться музей великої акторки М. Заньковецької. Фото - В. Малишев

Бюст М. Заньковецької перед музеєм в Заньках. Фото - Vob Reihenburgh

Марія Заньковецька (1854-1934) в житті та на сцені

Іржавець. Будинок-музей родини Ревуцьких (1789 р.) Фото - IGoToWorld

Їдальня в будинку-музеї Ревуцьких. Фото - chernihiv.travel

Пам'ятник Л. Ревуцькому біля садиби в Іржавці. Фото - chernihivregion.travel

Седнів. Садибний будинок Лизогубів (сер. ХІХ ст.) Фото - В. Кошмал

Пам'ятник Іллі та Андрію Лизогубам в парку біля садибного будинку в Седневі. Фото - В. Кошмал

Седнів. Альтанка Глібова, в який любив творити відомий байкар. Фото - otg.cn.ua

Седнів. Воскресенська церква (1690 р.), кол. усипальня Лизогубів (поховання знищені). Фото - А. Бондаренко

Седнів. Кам'яниця Лизогубів (1690-ті рр., реконструкція поч. 1840-х). Фото - В. Кошмал

Седнів. Георгіївська церква (1747, фактично зібрана заново 2007 року). Фото - В. Кошмал

Розкішна школа, збудована в Седневі 2012 року. Іноді саме її приймають за головний палац. Фото - А. Бондаренко

Тиниця. Скарбниця Кочубеїв (XVIII cт.) Фото - І. Быков

Тиниця. Головний будинок садиби (кін. XVIII ст.) Фото - І. Биков

Чемер. Незвична архітектура дерев'яного будинку Пашковських. Фото - А. Бондаренко

А храм в Чемері (1880-х років) практично вже загинув... Фото - А. Бондаренко

Фоторепортажі
У Києві запалили вогні на головній новорічній ялинці країни

У Києві запалили вогні на головній новорічній ялинці країни

Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни. У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим. Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA. Тематика та символізм На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу». Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята. Свято завдяки захисникам Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства. «Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко. Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових. «Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая. Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники.
05.12.2025 — 7 — 132

ЗМІ показали масштаби осінніх ударів України по об'єктах РФ: супутникові знімки

ЗМІ показали масштаби осінніх ударів України по об'єктах РФ: супутникові знімки

Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів. Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA. Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було. "Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали. Зокрема, українським воїнам вдалося уразити: "Саранський механічний завод" "Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів. Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу. Нафтовий термінал у Туапсе Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки. У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе. На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів. Морський нафтовий термінал у Феодосії Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів. Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму. Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом. Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу" Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга. Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного. Саратовський НПЗ Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії. На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу. До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.  
04.12.2025 — 12 — 390

В Чечні після атаки невідомих дронів згоріла будівля ФСБ

В Чечні після атаки невідомих дронів згоріла будівля ФСБ

Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо. В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах. Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA. Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями". Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі. Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД). На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи. Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо. При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію. Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події. Атака дронів по Росії Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ. А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному. Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод.
02.12.2025 — 4 — 738

Різдво в Білому домі 2025 - як Меланія Трамп здивувала новим тематичним декором

Різдво в Білому домі 2025 - як Меланія Трамп здивувала новим тематичним декором

Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва. 1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді. Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів. «У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу. «Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей». Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати. Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати. Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США. У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа. У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором. Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині.
01.12.2025 — 21 — 832

Ukrainian Jazz Prize почав прийом заявок

Ukrainian Jazz Prize почав прийом заявок

Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом. В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року. Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn. Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації. Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ. Текст та фото — Олександр Зубко.
29.11.2025 — 18 — 2040