Обличчя пам’яті: Портрети родин солдатів, які загинули на Донбасі
Війна на Донбасі триває вже сьомий рік. За цей час у зоні бойових дій загинули щонайменше 4 305 солдатів і добровольців. Їх іменами називають вулиці та школи, на їх честь влаштовують забіги, відкривають меморіали та алеї пам’яті. Днем пам’яті захисників України стало 29 серпня. Ігор Єфімов створив проєкт «Обличчя пам’яті» про тих, хто залишився після, про рідних і близьких солдатів, які загинули на війні. Ігор Єфімов, фотограф, живе в Черкасах. Автор персональних і колективних виставок в Україні, Білорусі, Молдові, Росії, Узбекистані, Хорватії, Польщі, Естонії, Німеччині, Франції, Австрії, Бельгії. Співпрацював з ОБСЄ, результатом чого стала персональна виставка у Хофбурзі (Відень, Австрія). Переможець фестивалю вуличної фотографії Eastreet (Люблін, Польща). Лауреат премії «Прометей» Національної спілки журналістів України. — Ці проєкт і виставка присвячені родинам, які втратили своїх рідних чоловіків на війні. На знімках їхні дружини, батьки, діти. Усі вони сфотографовані у військовому кітелі. Він один для всіх як символ загальної для країни втрати, адже трагедія торкнулася і родичів, і друзів, і сусідів; це травма, яка об’єднує весь український народ. Військовий мундир також служить нагадуванням, що війна все ще триває. Разом з тим мені хотілося залишити місце надії та світлим спогадам, тому що життя все-таки продовжується. На кількох фотографіях присутні квіти, які в мистецтві уособлюють прекрасне, але водночас скороминуще життя. Зрізані квіти — як метафора перерваних життів, які дали нам можливість насолоджуватися світом і красою. Розмірковуючи про задум проєкту, я вирішив, що варто якось об’єднати всіх героїв зйомки, символічно поставити їх в рівне становище. Але так, щоб глядачі не відразу звернули увагу на кітель: головний акцент був зроблений на людину. Я вибирав з однотонних кітелів, непомітних, так і зупинився на парадній формі Збройних сил України. Пізніше з’ясувалося, що дістати такий кітель по-справжньому важко. Той, що на фото, я позичив у військкоматі. Пошуком героїв займалася волонтерська організація «Об’єднання жінок і матерів бійців — учасників АТО», за що їй велика подяка. Багато прізвищ я чув раніше, на честь воїнів уже названі вулиці в Черкасах, їх дійсно пам’ятають. Декого із загиблих знав особисто. Коли приходили героїні зйомки, часто я не відразу розумів, чия це родичка. Тільки з часом, у ході бесіди здогадувався, чия це мама, дружина, дочка. Усього відзняв близько тридцяти осіб. Я завжди цікавився і займався документальною фотографією. Торік у мене з’явилася студія, і я почав знімати людей у ній. У якийсь момент мені захотілося об’єднати студійну роботу з документальною фотографією, і мені здається, що проєкт вийшов на стику жанрів. Психологічно це була важка зйомка. Не хочеться порівнювати емоційну тяжкість, але мені і раніше доводилося робити складні в цьому плані проєкти. Це корисний струс і перевірка на людяність — вони допомагають переглянути пріоритети. У цій зйомці були і сльози, і щемливі історії. Іноді доводилося припиняти процес. Але всі учасники проєкту розуміли мету виставки, приуроченої до Дня пам’яті. Усі, хто прийшов на зйомку, хочуть, щоб їхніх рідних пам’ятали, щоб їх смерть не була марною. Тому вони і погодилися брати участь, ми всі разом були на одному боці.
На фото: дружина Марія. Подолянчук Євген Петрович. 04.07.1991—14.09.2014. Командир групи спеціального призначення військової частини А0680 Збройних сил України, старший лейтенант. Загинув при обороні Донецького аеропорту
На фото: мати Тетяна Олексіївна. Каравайскій Богдан Ігорович. 02.12.1990— 15.07.2014. Командир відділення спецпризначення, молодший сержант військової частини А0759 Збройних сил України. Загинув під час мінометного обстрілу в районі села Провалля Свердловського району Луганської області
На фото: мати Валентина Володимирівна. Пресняков Максим Сергійович. 22.05.1986— 18.01.2015. Командир розвідувальної роти 93-ї окремої механізованої бригади, майор Збройних сил України. Загинув при виконанні бойового завдання в районі селища Піски Донецької області
На фото: мати Олена Всеволодівна. Галвей В'ячеслав Анатолійович. 04.01.1973— 26.08.2014. Полковник Головного управління розвідки Міністерства оборони України у відставці, інструктор з бойової підготовки батальйону «Азов». Доброволець. Загинув, підірвавшись на вибуховому пристрої в місті Новоазовськ Донецької області
На фото: дружина Олена. Ложешніков Володимир Іванович. 23.05.1962—31.08.2014. Капітан міліції у відставці, розвідник батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». Загинув від важкого поранення 29 серпня 2014 року, коли виходив з Іловайського котла поблизу села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області
На фото: дочка Дарина. Ложешніков Володимир Іванович. 23.05.1962—31.08.2014. Капітан міліції у відставці, розвідник батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». Загинув від важкого поранення 29 серпня 2014 року, коли виходив з Іловайського котла поблизу села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області
На фото: мати Віра Петрівна. Бойко Ігор Дмитрович. 23.08.1972—30.01.2015. Розвідник 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України. Загинув у бою під час розвідувальної операції в селі Рідкодуб Шахтарського району Донецької області
На фото: дружина Світлана та син Дмитро. Бойко Ігор Дмитрович. 23.08.1972—30.01.2015. Розвідник 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України. Загинув у бою під час розвідувальної операції в селі Рідкодуб Шахтарського району Донецької області
На фото: дружина Тамара. Ідель Ілля Євгенович. 13.01.1988—30.08.2014. Доброволець. Гранатометник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Помер від важких поранень, які отримав під час бою поблизу Луганська
На фото: дочка Сніжана. Ідель Ілля Євгенович. 13.01.1988—30.08.2014. Доброволець. Гранатометник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Помер від важких поранень, які отримав під час бою поблизу Луганська
На фото: дружина Діана. Темний Дмитро Вікторович. 07.02.1991—07.12.2019. Молодший сержант, командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Загинув у результаті обстрілу хутора Вільний поблизу міста Золоте Луганської області
На фото: дочка Вероніка. Темний Дмитро Вікторович. 07.02.1991—07.12.2019. Молодший сержант, командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Загинув у результаті обстрілу хутора Вільний поблизу міста Золоте Луганської області
На фото: дружина Вікторія та син Сергій. Панченко Олексій Анатолійович. 23.09.1974—19.01.2015. Боєць 95-ї аеромобільної бригади Збройних сил України. Загинув під час виконання бойового завдання в аеропорту Донецька
На фото: дружина Ольга, сини Дмитро, Шота і Марат, дочка Домініка. Тарасенко Юрій Геннадійович. 29.10.1974—04.09.2014. Молодший сержант військової частини В0284 ВСУ. Загинув у бою поблизу міста Маріуполь Донецької області
На фото: мати Олена Володимирівна і вітчим Тарас Львович. Петрушенко Андрій Сергійович. 09.12.1984—11.01.2015. Молодший сержант, навідник гармати 44-ї окремої артилерійської бригади. Загинув під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка Донецької області
На фото: мати Тамара Федорівна. Крупка Назар Олександрович. 15.05.1980—11.03.2016. Доброволець, солдат 24-го окремого штурмового батальйону Збройних сил України «Айдар». Загинув під час обстрілу оглядового опорного пункту «Мазепа» біля селища Новгородське Донецької області
На фото: мати Любов Федорівна. Чурута Валентин Павлович. 15.04.1977—30.06.2014. Доброволець, боєць 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Отримав важкі поранення в бою біля селища Металіст. Помер у лікарні міста Щастя Луганської області
На фото: мати Наталія Яківна. Коломієць Олександр Олександрович. 24.10.1989—07.12.2018. Молодший сержант, боєць 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади Збройних сил України. Загинув під час бойових дій поблизу села Богданівка Волноваського району Донецької області
На фото: дружина Анжела. Нємцов Геннадій Євгенович. 09.02.1969—28.06.2018. Старший сержант 72-ї окремої механізованої бригади. Загинув під час бою на Світлодарській дузі в Донецькій області
На фото: бабуся Олена Володимирівна. Білоушенко Сергій Олександрович. 19.02.1993—27.07.2014. Гранатометник, боєць 95-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України. Загинув у бою біля міста Торез Донецької області
На фото: мати Руслана Юріївна. Білоушенко Сергій Олександрович. 19.02.1993—27.07.2014. Гранатометник, боєць 95-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України. Загинув у бою біля міста Торез Донецької області
На фото: дружина Тетяна. Петрів Ігор Олексійович. 13.10.1967—12.07.2014. Старший викладач групи Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України, підполковник. Загинув у селі Маринівка Шахтарського району Донецької області, підірвавшись на фугасній міні
На фото: дружина Людмила. Вергал Віталій Миколайович. 21.11.1969—06.02.2015. Розвідник 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Рідкодуб Шахтарського району Донецької області
На фото: мати Віра Олександрівна, дружина Марина, сини Володимир і Даниїл. Андрушко Антон Володимирович. 02.06.1984—10.04.2018. Телефоніст відділення зв'язку 53-ї окремої механізованої бригади. Брав участь в АТО з 2015 року. Помер через хворобу, яку отримав, захищаючи батьківщину
На фото: син Даниїл. Андрушко Антон Володимирович. 02.06.1984—10.04.2018. Телефоніст відділення зв'язку 53-ї окремої механізованої бригади. Брав участь в АТО з 2015 року. Помер через хворобу, яку отримав, захищаючи батьківщину
На фото: мати Світлана Миколаївна та сестра Валентина. Терещенко Андрій Сергійович. 23.06.1991—02.12.2014. Водій-механік 90-ї окремої аеромобільної бригади. Захисник Донецького аеропорту. Загинув від кулі снайпера
На фото: мати Любов Петрівна. Шеремет Руслан Сергійович. 07.07.1991—05.10.2014. Доброволець, розвідник батальйону особливого призначення «Київщина» ГУ МВС України. Загинув від розриву гранат. Воїн прикрив їх собою, рятуючи життя побратимів
На фото: мати Наталія Іванівна. Маламуж Олександр В'ячеславович. 18.07.1985—29.08.2014. Боєць роти охорони 2-го батальйону спеціального призначення Національної гвардії України «Донбас». Загинув під час виходу з Іловайського котла поблизу села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області
На фото: мати Тетяна Анатоліївна. Амброс Сергій Сергійович. 16.05.1990—18.02.2015. Лейтенант окремого загону спеціального призначення «Азов» військової частини 3057 Національної гвардії України. Помер у лікарні від поранень, які отримав під час мінометного обстрілу села Широкине Волноваського району Донецької області
На фото: мати Ірина Іванівна. Коляда Олександр Миколайович. 17.11.1994—19.05.2019. Розвідник, воював у складі батальйону «Айдар» та 92-ї окремої механізованої бригади. У жовтні 2014 року поблизу міста Щастя отримав важке поранення. Пізніше отримав поранення в районі міста Мар'їнка. Помер у Харкові
Один з найвідоміших сучасних українських художників та великий експериментатор з кольором та абстракцією Анатолій Криволап нещодавно — 11 вересня — відзначив ювілей: 80 років від свого дня народження. Цій події і присвячено виставку «Світло і колір», що відкрилася на цьому тижні, 15 вересня, у Національному музеї «Київська картинна галерея».
Живописні полотна — доробок художника за останні чверть сторіччя, і більшість їх вперше демонструються широкому загалу — займають три дальні зали другого поверху правого крила музею, а в найостаннішому доповнюються відеопроекцією.
Також 80-річчю, але вже скульптора, присвячена інша виставка: «Аліса Забой. Наймолодша шістдесятниця». Вона розташована в залі на першому поверсі, відразу справа від входу. Роботи не монументальні, переважно на релігійну та соціальну тематику. Експозиція працює ще два тижні — до 4 жовтня.
Довше, до 25 жовтня, триватиме виставка Владислава Шерешевського «Свіже». Назва має багато значень, відвідувачі самі визначать, яке їм підійде найбільше, а одне з них — нещодавно написані картини. Тут представлені всі жанри і всі емоційні стани.
Ще одна виставка — «Анна Крюгер-Прахова. Музейна премʼєра» — деяким чином продовжує естафету півроку тому завершеної виставки Олександра Мурашка: вона розташована в тих самих залах другого поверху правого крила музею, і в першій залі є картина з тієї експозиції, а саме портрет Анни з сином авторства Олександра. Виставка показує всі етапи творчого зростання художниці: від учнівських робіт )а починала вона навчатись в школі Миколи Мурашка, дядька Олександра), до картин пізнього періоду. Час роботи цієї експозиції подовжено до 1 листопада. 19.09.2026 — 21 — 2581
OSINT-аналітики показали супутникові знімки ураженої російської авіації.
Вночі проти 17 вересня ЗСУ знищили два російські вертольоти і два літаки під час атаки по аеродрому у Ростові. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це заявили українські OSINT-аналітики.
На кадрах, опублікуваних проєктом «КіберБорошно», видно російські гелікоптери Мі-8, а також літаки Ан-12 та Ан-26, які були уражені на летовищі «Ростов-Центральний».
«В результаті атаки на аеропорт „Ростов-Центральний“ зафіксовано повне знищення двох вертольотів Мі-8, Ан-12 та Ан-26», — йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна «вибила» кілька бортів на аеродромі в Ростові. З його слів, підрозділи СБУ провели операцію та уразили шість одиниць російської авіації. За його словами, під удар потрапили Ан-12, два Ан-26 та три гелікоптери. 19.09.2026 — 3 — 893
У РФ стартували вибори до Думи: опозицію усувають, на виборців тиснуть, а зв’язок можуть вимикати
На тлі парламентських виборів у РФ дедалі частіше говорять про порушення та тиск на тих, хто намагається контролювати перебіг голосування.
Сьогодні, 18 вересня, в Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної Думи і регіональних парламентів.
Втім, ще до початку голосування фіксували ознаки тиску — влада намагається залякати спостерігачів та представників опозиції. Крім того, у регіонах можуть вимикати мобільний зв’язок і інтернет через «заходи безпеки». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють російські видання та різні Telegram-канали.
Напередодні виборів голова Центральної виборчої комісії РФ Елла Памфілова заявила про можливі «ненавмисні» перебої зі зв’язком і передаванням даних. Втім, за її словами, «це не привід для того, щоб скасувати голосування». Втім, ресурси дистанційного електронного голосування, каже Памфілова, нібито планують включити до «білих списків».
Усунення опозиційних спостерігачів на виборах в РФ
За даними «Верстки», у Воронежі та низці великих муніципалітетів області на виборах до Держдуми не допустили спостерігачів від опозиційних парламентських партій.
Зокрема, близько 400 спостерігачів від Комуністична партія Російської Федерації нібито відхилили через «недоліки в документах». Саме тому офіційно стежити за виборами у Воронежі зможуть лише представники путінської «Єдиної Росії» та обласної Громадської палати.
У КПРФ заявили про відмови в реєстрації спостерігачів під надуманими приводами та назвали такі дії спробою забезпечити «легітимність виборів нелегітимними методами».
«Вибори у нас стали настільки прозорими, що їх навіть непомітно», — іронічно розповів «Верстці» співробітник регіональної виборчої системи.
Порушення та тиск на виборців в Росії
Тим часом в Алтайському краї мешканців, за даними місцевого відділення КПРФ, масово включають до списків для голосування вдома без їхніх заяв. Цілком ймовірно, що людей без їхньої згоди реєструють для участі в електронному голосуванні.
Повідомлення про можливі вкидання також надходять із Білгородської області. Там, за словами місцевих жителів, під час голосування вдома члени виборчих комісій могли голосувати замість виборців.
Окремо того, повідомляють про тиск на бюджетників, яких нібито змушують звітувати про голосування за «Єдину Росію». Про такі випадки вже повідомляють в Алтайському краї, у Новосибірській, Свердловській, Білгородській і Самарській областях.
Тиск на опозиційних спостерігачів в РФ
Силовики та місцева влада продовжують чинити тиск на представників опозиційної партії «Яблуко». У Казані членів партії намагалися виселити з офісу. За словами активістів, 16 вересня одразу після зустрічі з прихильниками в офісі відключили електроенергію. Того ж дня власник приміщення вимагав від партії звільнити офіс і розірвати договори оренди.
У Тамбовській області силовики телефонують спостерігачам «Яблука» та вимагають зустрічей із ними. Поліцейські зізнаються, що мають «на руках великий список спостерігачів».
Водночас у Ростовській області одного зі спостерігачів цієї партії забрали люди в масках. Наразі місцеперебування Бориса Міклюкова невідоме.
Нагадаємо, The Economist опублікувало матеріал про те, що вибори до Держдуми в Росії перетворюються на фарс і відбуваються на тлі дедалі більшої абсурдності процесу. Політична конкуренція в країні залишається вкрай обмеженою, а тиск на опозицію, спостерігачів і виборців лише посилюється. Окрім того, вже після завершення виборів Росія також може зіткнутися з новою хвилею мобілізації для війни проти України. 18.09.2026 — 5 — 1149
В Антарктиці зафіксували перше народження тюленяти Ведделла цього сезону. Малюк з’явився на острові Вінтер, а науковці вже взялися стежити за його розвитком.
Поблизу антарктичної станції «Академік Вернадський» народилося перше цього сезону дитинча тюленя Ведделла. Малюк з’явився на світ на острові Вінтер, розташованому навпроти острова Галіндез. Науковці влаштувати детальну фотосесію та показали новонароджене тюленятко. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пишуть у Національному антарктичному науковому центрі.
Біля «Академіка Вернадського» народилося тюленя: милі фото
Зараз в Антарктиці початок весни — період, коли самиці цього виду приводять по одному цуценяті.
Появу новонародженого зафіксував біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма. За його словами, науковці вже певний час стежили за вагітними самицями у традиційних місцях розмноження в околицях станції.
«Днями вирушили працювати в океані, й уже з човна помітили зграю мартинів, які з криками кружляли між сусідніми островами Вінтер і Скуа. Зазвичай мартини так роблять, коли знаходять, чим поживитися. Серед іншого це може бути плацента тюленів. Тож я вирішив дослідити місце, підняв дрон і побачив самицю, яка щойно народила», — каже він.
Після виявлення тварин дослідник одразу попрямував до матері з малюком, щоб відібрати необхідні зразки. Паралельно фахівці моніторять загальний успіх щорічного гніздування тюленів.
Цей процес напряму залежить від морської криги, площа якої останніми роками активно скорочується і погіршує умови для розмноження виду.
За даними спостережень біологів, мати і малюк почуваються нормально. Одразу після народження такі тюленята важать 25–30 кг. Завдяки дуже поживному молоку самиці з жирністю 54% вони швидко ростуть і до кінця тримісячного періоду вигодовування можуть важити до 90 кг. Вага дорослих особин тюленів Ведделла досягає приблизно 400 кг.
Полярники знову оголосили традиційний конкурс на ім’я для першого новонародженого. Оскільки його стать наразі не встановили, учасникам пропонують вигадувати універсальні варіанти, які підійдуть як хлопчикові, так і дівчинці.
Свої пропозиції можна залишати в коментарях на сторінці центру до 23:59 20 вересня. Наступного тижня команда 31-ї експедиції визначить найцікавіший варіант, а його автор отримає пам’ятний подарунок — шеврон експедиції.
Тварини: останні новини
Нагадаємо, в неділю, 30 серпня, у частині озера Тахо у штаті Невада (США) річкова видра зненацька напала на інструкторку з плавання Лінетт Беллін. Тварина близько п’яти хвилин безжально переслідувала жінку у воді й на скелях, кусаючи та дряпаючи її.
Постраждалій вдалося дістатися берега, після чого її госпіталізували з численними ранами обличчя, рук, ніг і стоп. У лікарні жінці наклали 38 швів та провели профілактику сказу.
Представники Департаменту дикої природи Невади зазначили, що подібні напади вкрай рідкісні, хоча популяція видр у регіоні зростає протягом останніх 15 років. Постраждала припускає, що тварина захищала дитинчат. 17.09.2026 — 8 — 1350
У Саратові повідомляють про пожежі щонайменше на двох об’єктах.
У ніч проти 11 вересня Саратовська область Росії зазнала атаки безпілотників. Унаслідок ударів спалахнули пожежі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють Telegram-канал Exilenova та місцеві джерела.
Близько 2:00 губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив, що отримав від Міноборони РФ інформацію про загрозу застосування безпілотників.
«Локально у місцях можливої загрози можуть працювати системи оповіщення. Усі екстрені служби приведені у повну готовність», — написав він.
Водночас уже близько 02:30 у соцмережах почали масово з’являтися відео масштабної пожежі в Саратові.
Місцеві жителі уточнювали, що внаслідок атаки безпілотників міг спалахнути місцевий нафтопереробний завод. Водночас виникла масштабна пожежа на логістичному хабі компанії Ozon.
Очевидці зняли на відео моменти ударів та їхні наслідки. Зокрема, зафіксовано момент атаки на склад Ozon: на ролику чутно вибухи і схвильовані вигуки наляканих росіян.
«Так, це українські. Є**ть! Вони що, цілеспрямовано склад бомблять?! Склад горить! Зв’язку немає!» — вигукує одна з жінок
«Ще один летить! Він над нами десь летить», — каже інша.
На відео з соцмереж також видно, що вранці після атаки над Саратовом у небо здіймаються стовпи диму, що нагадують гриби.
Пізніше також повідомлялося про вибухи та роботу ППО у Самарі та Волгограді.
Раніше повідомлялося, що Дагестан у Росії сколихнули потужні вибухи через атаку безпілотників. Очевидці заявили про «прильоти» та масштабну пожежу в районі морського торговельного порту, через який РФ та Іран постачають один одному зброю.
Ми раніше інформували, що у Новому Уренгої повідомляють про атаку на газоконденсатний завод, розташований більш ніж за 3200 км від України. 11.09.2026 — 8 — 3276