Контракти.ua

23.09.2020 — Україна — birdinflight.com — 20377
война, Донбасс, АТО, портрет, фотопроект, семья, солдат, добровольцы, ЗСУ
Обличчя пам’яті: Портрети родин солдатів, які загинули на Донбасі

Війна на Донбасі триває вже сьомий рік. За цей час у зоні бойових дій загинули щонайменше 4 305 солдатів і добровольців. Їх іменами називають вулиці та школи, на їх честь влаштовують забіги, відкривають меморіали та алеї пам’яті. Днем пам’яті захисників України стало 29 серпня. Ігор Єфімов створив проєкт «Обличчя пам’яті» про тих, хто залишився після, про рідних і близьких солдатів, які загинули на війні. Ігор Єфімов, фотограф, живе в Черкасах. Автор персональних і колективних виставок в Україні, Білорусі, Молдові, Росії, Узбекистані, Хорватії, Польщі, Естонії, Німеччині, Франції, Австрії, Бельгії. Співпрацював з ОБСЄ, результатом чого стала персональна виставка у Хофбурзі (Відень, Австрія). Переможець фестивалю вуличної фотографії Eastreet (Люблін, Польща). Лауреат премії «Прометей» Національної спілки журналістів України. — Ці проєкт і виставка присвячені родинам, які втратили своїх рідних чоловіків на війні. На знімках їхні дружини, батьки, діти. Усі вони сфотографовані у військовому кітелі. Він один для всіх як символ загальної для країни втрати, адже трагедія торкнулася і родичів, і друзів, і сусідів; це травма, яка об’єднує весь український народ. Військовий мундир також служить нагадуванням, що війна все ще триває. Разом з тим мені хотілося залишити місце надії та світлим спогадам, тому що життя все-таки продовжується. На кількох фотографіях присутні квіти, які в мистецтві уособлюють прекрасне, але водночас скороминуще життя. Зрізані квіти — як метафора перерваних життів, які дали нам можливість насолоджуватися світом і красою. Розмірковуючи про задум проєкту, я вирішив, що варто якось об’єднати всіх героїв зйомки, символічно поставити їх в рівне становище. Але так, щоб глядачі не відразу звернули увагу на кітель: головний акцент був зроблений на людину. Я вибирав з однотонних кітелів, непомітних, так і зупинився на парадній формі Збройних сил України. Пізніше з’ясувалося, що дістати такий кітель по-справжньому важко. Той, що на фото, я позичив у військкоматі. Пошуком героїв займалася волонтерська організація «Об’єднання жінок і матерів бійців — учасників АТО», за що їй велика подяка. Багато прізвищ я чув раніше, на честь воїнів уже названі вулиці в Черкасах, їх дійсно пам’ятають. Декого із загиблих знав особисто. Коли приходили героїні зйомки, часто я не відразу розумів, чия це родичка. Тільки з часом, у ході бесіди здогадувався, чия це мама, дружина, дочка. Усього відзняв близько тридцяти осіб. Я завжди цікавився і займався документальною фотографією. Торік у мене з’явилася студія, і я почав знімати людей у ній. У якийсь момент мені захотілося об’єднати студійну роботу з документальною фотографією, і мені здається, що проєкт вийшов на стику жанрів. Психологічно це була важка зйомка. Не хочеться порівнювати емоційну тяжкість, але мені і раніше доводилося робити складні в цьому плані проєкти. Це корисний струс і перевірка на людяність — вони допомагають переглянути пріоритети. У цій зйомці були і сльози, і щемливі історії. Іноді доводилося припиняти процес. Але всі учасники проєкту розуміли мету виставки, приуроченої до Дня пам’яті. Усі, хто прийшов на зйомку, хочуть, щоб їхніх рідних пам’ятали, щоб їх смерть не була марною. Тому вони і погодилися брати участь, ми всі разом були на одному боці.

На фото: дружина Марія. Подолянчук Євген Петрович. 04.07.1991—14.09.2014. Командир групи спеціального призначення військової частини А0680 Збройних сил України, старший лейтенант. Загинув при обороні Донецького аеропорту

На фото: мати Тетяна Олексіївна. Каравайскій Богдан Ігорович. 02.12.1990— 15.07.2014. Командир відділення спецпризначення, молодший сержант військової частини А0759 Збройних сил України. Загинув під час мінометного обстрілу в районі села Провалля Свердловського району Луганської області

На фото: мати Валентина Володимирівна. Пресняков Максим Сергійович. 22.05.1986— 18.01.2015. Командир розвідувальної роти 93-ї окремої механізованої бригади, майор Збройних сил України. Загинув при виконанні бойового завдання в районі селища Піски Донецької області

На фото: мати Олена Всеволодівна. Галвей В'ячеслав Анатолійович. 04.01.1973— 26.08.2014. Полковник Головного управління розвідки Міністерства оборони України у відставці, інструктор з бойової підготовки батальйону «Азов». Доброволець. Загинув, підірвавшись на вибуховому пристрої в місті Новоазовськ Донецької області

На фото: дружина Олена. Ложешніков Володимир Іванович. 23.05.1962—31.08.2014. Капітан міліції у відставці, розвідник батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». Загинув від важкого поранення 29 серпня 2014 року, коли виходив з Іловайського котла поблизу села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області

На фото: дочка Дарина. Ложешніков Володимир Іванович. 23.05.1962—31.08.2014. Капітан міліції у відставці, розвідник батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». Загинув від важкого поранення 29 серпня 2014 року, коли виходив з Іловайського котла поблизу села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області

На фото: мати Віра Петрівна. Бойко Ігор Дмитрович. 23.08.1972—30.01.2015. Розвідник 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України. Загинув у бою під час розвідувальної операції в селі Рідкодуб Шахтарського району Донецької області

На фото: дружина Світлана та син Дмитро. Бойко Ігор Дмитрович. 23.08.1972—30.01.2015. Розвідник 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України. Загинув у бою під час розвідувальної операції в селі Рідкодуб Шахтарського району Донецької області

На фото: дружина Тамара. Ідель Ілля Євгенович. 13.01.1988—30.08.2014. Доброволець. Гранатометник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Помер від важких поранень, які отримав під час бою поблизу Луганська

На фото: дочка Сніжана. Ідель Ілля Євгенович. 13.01.1988—30.08.2014. Доброволець. Гранатометник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Помер від важких поранень, які отримав під час бою поблизу Луганська

На фото: дружина Діана. Темний Дмитро Вікторович. 07.02.1991—07.12.2019. Молодший сержант, командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Загинув у результаті обстрілу хутора Вільний поблизу міста Золоте Луганської області

На фото: дочка Вероніка. Темний Дмитро Вікторович. 07.02.1991—07.12.2019. Молодший сержант, командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Загинув у результаті обстрілу хутора Вільний поблизу міста Золоте Луганської області

На фото: дружина Вікторія та син Сергій. Панченко Олексій Анатолійович. 23.09.1974—19.01.2015. Боєць 95-ї аеромобільної бригади Збройних сил України. Загинув під час виконання бойового завдання в аеропорту Донецька

На фото: дружина Ольга, сини Дмитро, Шота і Марат, дочка Домініка. Тарасенко Юрій Геннадійович. 29.10.1974—04.09.2014. Молодший сержант військової частини В0284 ВСУ. Загинув у бою поблизу міста Маріуполь Донецької області

На фото: мати Олена Володимирівна і вітчим Тарас Львович. Петрушенко Андрій Сергійович. 09.12.1984—11.01.2015. Молодший сержант, навідник гармати 44-ї окремої артилерійської бригади. Загинув під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка Донецької області

На фото: мати Тамара Федорівна. Крупка Назар Олександрович. 15.05.1980—11.03.2016. Доброволець, солдат 24-го окремого штурмового батальйону Збройних сил України «Айдар». Загинув під час обстрілу оглядового опорного пункту «Мазепа» біля селища Новгородське Донецької області

На фото: мати Любов Федорівна. Чурута Валентин Павлович. 15.04.1977—30.06.2014. Доброволець, боєць 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Отримав важкі поранення в бою біля селища Металіст. Помер у лікарні міста Щастя Луганської області

На фото: мати Наталія Яківна. Коломієць Олександр Олександрович. 24.10.1989—07.12.2018. Молодший сержант, боєць 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади Збройних сил України. Загинув під час бойових дій поблизу села Богданівка Волноваського району Донецької області

На фото: дружина Анжела. Нємцов Геннадій Євгенович. 09.02.1969—28.06.2018. Старший сержант 72-ї окремої механізованої бригади. Загинув під час бою на Світлодарській дузі в Донецькій області

На фото: бабуся Олена Володимирівна. Білоушенко Сергій Олександрович. 19.02.1993—27.07.2014. Гранатометник, боєць 95-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України. Загинув у бою біля міста Торез Донецької області

На фото: мати Руслана Юріївна. Білоушенко Сергій Олександрович. 19.02.1993—27.07.2014. Гранатометник, боєць 95-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України. Загинув у бою біля міста Торез Донецької області

На фото: дружина Тетяна. Петрів Ігор Олексійович. 13.10.1967—12.07.2014. Старший викладач групи Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України, підполковник. Загинув у селі Маринівка Шахтарського району Донецької області, підірвавшись на фугасній міні

На фото: дружина Людмила. Вергал Віталій Миколайович. 21.11.1969—06.02.2015. Розвідник 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Рідкодуб Шахтарського району Донецької області

На фото: мати Віра Олександрівна, дружина Марина, сини Володимир і Даниїл. Андрушко Антон Володимирович. 02.06.1984—10.04.2018. Телефоніст відділення зв'язку 53-ї окремої механізованої бригади. Брав участь в АТО з 2015 року. Помер через хворобу, яку отримав, захищаючи батьківщину

На фото: син Даниїл. Андрушко Антон Володимирович. 02.06.1984—10.04.2018. Телефоніст відділення зв'язку 53-ї окремої механізованої бригади. Брав участь в АТО з 2015 року. Помер через хворобу, яку отримав, захищаючи батьківщину

На фото: мати Світлана Миколаївна та сестра Валентина. Терещенко Андрій Сергійович. 23.06.1991—02.12.2014. Водій-механік 90-ї окремої аеромобільної бригади. Захисник Донецького аеропорту. Загинув від кулі снайпера

На фото: мати Любов Петрівна. Шеремет Руслан Сергійович. 07.07.1991—05.10.2014. Доброволець, розвідник батальйону особливого призначення «Київщина» ГУ МВС України. Загинув від розриву гранат. Воїн прикрив їх собою, рятуючи життя побратимів

На фото: мати Наталія Іванівна. Маламуж Олександр В'ячеславович. 18.07.1985—29.08.2014. Боєць роти охорони 2-го батальйону спеціального призначення Національної гвардії України «Донбас». Загинув під час виходу з Іловайського котла поблизу села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області

На фото: мати Тетяна Анатоліївна. Амброс Сергій Сергійович. 16.05.1990—18.02.2015. Лейтенант окремого загону спеціального призначення «Азов» військової частини 3057 Національної гвардії України. Помер у лікарні від поранень, які отримав під час мінометного обстрілу села Широкине Волноваського району Донецької області

На фото: мати Ірина Іванівна. Коляда Олександр Миколайович. 17.11.1994—19.05.2019. Розвідник, воював у складі батальйону «Айдар» та 92-ї окремої механізованої бригади. У жовтні 2014 року поблизу міста Щастя отримав важке поранення. Пізніше отримав поранення в районі міста Мар'їнка. Помер у Харкові

Фоторепортажі
9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше. Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival. Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine. Фото зроблені 10 листопада 2024 року.  
21.11.2024 — 31 — 945

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA. "20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні. До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина. "Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС. Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці.
20.11.2024 — 6 — 524

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на "зебрі"

В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу. Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA. Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада. "58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні. Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці. "Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві. Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди. Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей.
20.11.2024 — 3 — 421

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA. Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах. Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі. "Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц. Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю. "У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц. Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців.
19.11.2024 — 5 — 757

Українські розвідники з'ясували

Українські розвідники з'ясували "начинку" російського дрона "Гербера"

Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA. За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні. Імітація "Шахеда" Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР. З чого складаються ці БПЛА Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів. "Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР. Крім того: Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди). В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР). Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358. Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії. Використання дронів Росією у війні в Україні Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників. При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди". Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.    
18.11.2024 — 3 — 894