Обличчя пам’яті: Портрети родин солдатів, які загинули на Донбасі
Війна на Донбасі триває вже сьомий рік. За цей час у зоні бойових дій загинули щонайменше 4 305 солдатів і добровольців. Їх іменами називають вулиці та школи, на їх честь влаштовують забіги, відкривають меморіали та алеї пам’яті. Днем пам’яті захисників України стало 29 серпня. Ігор Єфімов створив проєкт «Обличчя пам’яті» про тих, хто залишився після, про рідних і близьких солдатів, які загинули на війні. Ігор Єфімов, фотограф, живе в Черкасах. Автор персональних і колективних виставок в Україні, Білорусі, Молдові, Росії, Узбекистані, Хорватії, Польщі, Естонії, Німеччині, Франції, Австрії, Бельгії. Співпрацював з ОБСЄ, результатом чого стала персональна виставка у Хофбурзі (Відень, Австрія). Переможець фестивалю вуличної фотографії Eastreet (Люблін, Польща). Лауреат премії «Прометей» Національної спілки журналістів України. — Ці проєкт і виставка присвячені родинам, які втратили своїх рідних чоловіків на війні. На знімках їхні дружини, батьки, діти. Усі вони сфотографовані у військовому кітелі. Він один для всіх як символ загальної для країни втрати, адже трагедія торкнулася і родичів, і друзів, і сусідів; це травма, яка об’єднує весь український народ. Військовий мундир також служить нагадуванням, що війна все ще триває. Разом з тим мені хотілося залишити місце надії та світлим спогадам, тому що життя все-таки продовжується. На кількох фотографіях присутні квіти, які в мистецтві уособлюють прекрасне, але водночас скороминуще життя. Зрізані квіти — як метафора перерваних життів, які дали нам можливість насолоджуватися світом і красою. Розмірковуючи про задум проєкту, я вирішив, що варто якось об’єднати всіх героїв зйомки, символічно поставити їх в рівне становище. Але так, щоб глядачі не відразу звернули увагу на кітель: головний акцент був зроблений на людину. Я вибирав з однотонних кітелів, непомітних, так і зупинився на парадній формі Збройних сил України. Пізніше з’ясувалося, що дістати такий кітель по-справжньому важко. Той, що на фото, я позичив у військкоматі. Пошуком героїв займалася волонтерська організація «Об’єднання жінок і матерів бійців — учасників АТО», за що їй велика подяка. Багато прізвищ я чув раніше, на честь воїнів уже названі вулиці в Черкасах, їх дійсно пам’ятають. Декого із загиблих знав особисто. Коли приходили героїні зйомки, часто я не відразу розумів, чия це родичка. Тільки з часом, у ході бесіди здогадувався, чия це мама, дружина, дочка. Усього відзняв близько тридцяти осіб. Я завжди цікавився і займався документальною фотографією. Торік у мене з’явилася студія, і я почав знімати людей у ній. У якийсь момент мені захотілося об’єднати студійну роботу з документальною фотографією, і мені здається, що проєкт вийшов на стику жанрів. Психологічно це була важка зйомка. Не хочеться порівнювати емоційну тяжкість, але мені і раніше доводилося робити складні в цьому плані проєкти. Це корисний струс і перевірка на людяність — вони допомагають переглянути пріоритети. У цій зйомці були і сльози, і щемливі історії. Іноді доводилося припиняти процес. Але всі учасники проєкту розуміли мету виставки, приуроченої до Дня пам’яті. Усі, хто прийшов на зйомку, хочуть, щоб їхніх рідних пам’ятали, щоб їх смерть не була марною. Тому вони і погодилися брати участь, ми всі разом були на одному боці.
На фото: дружина Марія. Подолянчук Євген Петрович. 04.07.1991—14.09.2014. Командир групи спеціального призначення військової частини А0680 Збройних сил України, старший лейтенант. Загинув при обороні Донецького аеропорту
На фото: мати Тетяна Олексіївна. Каравайскій Богдан Ігорович. 02.12.1990— 15.07.2014. Командир відділення спецпризначення, молодший сержант військової частини А0759 Збройних сил України. Загинув під час мінометного обстрілу в районі села Провалля Свердловського району Луганської області
На фото: мати Валентина Володимирівна. Пресняков Максим Сергійович. 22.05.1986— 18.01.2015. Командир розвідувальної роти 93-ї окремої механізованої бригади, майор Збройних сил України. Загинув при виконанні бойового завдання в районі селища Піски Донецької області
На фото: мати Олена Всеволодівна. Галвей В'ячеслав Анатолійович. 04.01.1973— 26.08.2014. Полковник Головного управління розвідки Міністерства оборони України у відставці, інструктор з бойової підготовки батальйону «Азов». Доброволець. Загинув, підірвавшись на вибуховому пристрої в місті Новоазовськ Донецької області
На фото: дружина Олена. Ложешніков Володимир Іванович. 23.05.1962—31.08.2014. Капітан міліції у відставці, розвідник батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». Загинув від важкого поранення 29 серпня 2014 року, коли виходив з Іловайського котла поблизу села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області
На фото: дочка Дарина. Ложешніков Володимир Іванович. 23.05.1962—31.08.2014. Капітан міліції у відставці, розвідник батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». Загинув від важкого поранення 29 серпня 2014 року, коли виходив з Іловайського котла поблизу села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області
На фото: мати Віра Петрівна. Бойко Ігор Дмитрович. 23.08.1972—30.01.2015. Розвідник 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України. Загинув у бою під час розвідувальної операції в селі Рідкодуб Шахтарського району Донецької області
На фото: дружина Світлана та син Дмитро. Бойко Ігор Дмитрович. 23.08.1972—30.01.2015. Розвідник 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України. Загинув у бою під час розвідувальної операції в селі Рідкодуб Шахтарського району Донецької області
На фото: дружина Тамара. Ідель Ілля Євгенович. 13.01.1988—30.08.2014. Доброволець. Гранатометник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Помер від важких поранень, які отримав під час бою поблизу Луганська
На фото: дочка Сніжана. Ідель Ілля Євгенович. 13.01.1988—30.08.2014. Доброволець. Гранатометник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Помер від важких поранень, які отримав під час бою поблизу Луганська
На фото: дружина Діана. Темний Дмитро Вікторович. 07.02.1991—07.12.2019. Молодший сержант, командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Загинув у результаті обстрілу хутора Вільний поблизу міста Золоте Луганської області
На фото: дочка Вероніка. Темний Дмитро Вікторович. 07.02.1991—07.12.2019. Молодший сержант, командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Загинув у результаті обстрілу хутора Вільний поблизу міста Золоте Луганської області
На фото: дружина Вікторія та син Сергій. Панченко Олексій Анатолійович. 23.09.1974—19.01.2015. Боєць 95-ї аеромобільної бригади Збройних сил України. Загинув під час виконання бойового завдання в аеропорту Донецька
На фото: дружина Ольга, сини Дмитро, Шота і Марат, дочка Домініка. Тарасенко Юрій Геннадійович. 29.10.1974—04.09.2014. Молодший сержант військової частини В0284 ВСУ. Загинув у бою поблизу міста Маріуполь Донецької області
На фото: мати Олена Володимирівна і вітчим Тарас Львович. Петрушенко Андрій Сергійович. 09.12.1984—11.01.2015. Молодший сержант, навідник гармати 44-ї окремої артилерійської бригади. Загинув під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка Донецької області
На фото: мати Тамара Федорівна. Крупка Назар Олександрович. 15.05.1980—11.03.2016. Доброволець, солдат 24-го окремого штурмового батальйону Збройних сил України «Айдар». Загинув під час обстрілу оглядового опорного пункту «Мазепа» біля селища Новгородське Донецької області
На фото: мати Любов Федорівна. Чурута Валентин Павлович. 15.04.1977—30.06.2014. Доброволець, боєць 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Отримав важкі поранення в бою біля селища Металіст. Помер у лікарні міста Щастя Луганської області
На фото: мати Наталія Яківна. Коломієць Олександр Олександрович. 24.10.1989—07.12.2018. Молодший сержант, боєць 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади Збройних сил України. Загинув під час бойових дій поблизу села Богданівка Волноваського району Донецької області
На фото: дружина Анжела. Нємцов Геннадій Євгенович. 09.02.1969—28.06.2018. Старший сержант 72-ї окремої механізованої бригади. Загинув під час бою на Світлодарській дузі в Донецькій області
На фото: бабуся Олена Володимирівна. Білоушенко Сергій Олександрович. 19.02.1993—27.07.2014. Гранатометник, боєць 95-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України. Загинув у бою біля міста Торез Донецької області
На фото: мати Руслана Юріївна. Білоушенко Сергій Олександрович. 19.02.1993—27.07.2014. Гранатометник, боєць 95-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України. Загинув у бою біля міста Торез Донецької області
На фото: дружина Тетяна. Петрів Ігор Олексійович. 13.10.1967—12.07.2014. Старший викладач групи Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України, підполковник. Загинув у селі Маринівка Шахтарського району Донецької області, підірвавшись на фугасній міні
На фото: дружина Людмила. Вергал Віталій Миколайович. 21.11.1969—06.02.2015. Розвідник 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Рідкодуб Шахтарського району Донецької області
На фото: мати Віра Олександрівна, дружина Марина, сини Володимир і Даниїл. Андрушко Антон Володимирович. 02.06.1984—10.04.2018. Телефоніст відділення зв'язку 53-ї окремої механізованої бригади. Брав участь в АТО з 2015 року. Помер через хворобу, яку отримав, захищаючи батьківщину
На фото: син Даниїл. Андрушко Антон Володимирович. 02.06.1984—10.04.2018. Телефоніст відділення зв'язку 53-ї окремої механізованої бригади. Брав участь в АТО з 2015 року. Помер через хворобу, яку отримав, захищаючи батьківщину
На фото: мати Світлана Миколаївна та сестра Валентина. Терещенко Андрій Сергійович. 23.06.1991—02.12.2014. Водій-механік 90-ї окремої аеромобільної бригади. Захисник Донецького аеропорту. Загинув від кулі снайпера
На фото: мати Любов Петрівна. Шеремет Руслан Сергійович. 07.07.1991—05.10.2014. Доброволець, розвідник батальйону особливого призначення «Київщина» ГУ МВС України. Загинув від розриву гранат. Воїн прикрив їх собою, рятуючи життя побратимів
На фото: мати Наталія Іванівна. Маламуж Олександр В'ячеславович. 18.07.1985—29.08.2014. Боєць роти охорони 2-го батальйону спеціального призначення Національної гвардії України «Донбас». Загинув під час виходу з Іловайського котла поблизу села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області
На фото: мати Тетяна Анатоліївна. Амброс Сергій Сергійович. 16.05.1990—18.02.2015. Лейтенант окремого загону спеціального призначення «Азов» військової частини 3057 Національної гвардії України. Помер у лікарні від поранень, які отримав під час мінометного обстрілу села Широкине Волноваського району Донецької області
На фото: мати Ірина Іванівна. Коляда Олександр Миколайович. 17.11.1994—19.05.2019. Розвідник, воював у складі батальйону «Айдар» та 92-ї окремої механізованої бригади. У жовтні 2014 року поблизу міста Щастя отримав важке поранення. Пізніше отримав поранення в районі міста Мар'їнка. Помер у Харкові
Про причини займання офіційно поки не повідомляється.
У Московській області сталася пожежа на території Центрального науково-дослідного інституту машинобудування (ЦНДІмаш), яка є головним науковим центром "Роскосмосу".
Про це пише РБК-Україна із посиланням на публікацію Telegram-канал "ASTRA". Про це повідомляють Контракти.UA.
Що сталося
У підмосковному Королеві виникла пожежа біля Центрального науково-дослідного інституту машинобудування (ЦНИИмаш).
За наявною інформацією, спалах стався на території підприємства, проте його причини поки що офіційно не розкриваються.
Дані про можливі постраждалі або масштаби пожежі на момент публікації відсутні.
Стратегічний об'єкт
ЦНДІмаш є головним науковим центром державної корпорації "Роскосмос" та одним із ключових науково-дослідних підприємств російської космічної галузі.
Інститут займається розробками у сфері ракетно-космічної техніки. За відкритими даними, створені там технології застосовуються при розробці балістичних ракет, навігаційних комплексів, супутникових систем розвідки та інших рішень, що мають військове призначення.
Офіційні органи Росії поки що не називали можливу причину пожежі та не повідомляли про наслідки інциденту.
Що відомо зараз
На момент публікації інформація про пожежу обмежується повідомленнями оперативних служб. Інших офіційних подробиць про подію, включаючи можливі збитки та обставини займання, поки не оприлюднено.
Нагадаємо, що раніше Сили оборони України розпочали серію ударів по логістичній інфраструктурі найбільшого російського маркетплейсу Wildberries. За останні тижні під атаки неодноразово потрапляли склади компанії в різних регіонах Росії, що призвело до масштабних пожеж, збоїв у роботі логістики та значних фінансових втрат, які визнала і сама компанія. 05.08.2026 — 4 — 935
Дрони влаштували переполох на території країни-агресорки — вночі під ударом опинилися нові склади Wildberries.
Вночі та зранку вівторка, 4 серпня, добрі дрони дісталися Московської та Ленінградської областей. Регіони сколихнули вибухи. Повідомляється про нові атаки на складські приміщення російського маркетплейсу Wildberries. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Що відомо про атаки на наслідки, читайте у матеріалі ТСН.ua.
Росіяни масово скаржаться в соцмережах на «бавовну», серію вибухів у Підмосков’ї і поблизу Петербурга, а також публікують відео зі звуками роботи вибухів та димом у районах, де, за повідомленнями, були здійснені атаки.
«Росавіація» інформувала, що вночі тимчасово призупиняли роботу та обмежували роботу великі аеропорти. Зокрема, петербурзький Пулково та московський Доводєдово.
У Телеграм-каналі української оборонної компанії Fire Point повідомили, що Сили оборони вдарили українськими БПЛА FP-1 по логістичному хабі Wildberries у Красному Борі Ленінградської області. Цей комплекс є одним із найбільших об’єктів компанії на північному заході РФ. Його загальна площа становить близько 154 000 м², а складські потужності дозволяють одночасно зберігати понад 57 млн одиниць товарів.
«Через інфраструктуру Wildberries, зокрема, реалізовувалися товари військового та подвійного призначення, а сам комплекс забезпечує зберігання, сортування та розподіл товарів для Північно-Західного федерального округу», — йдеться у повідомленні.
Атака на Ленінградську область
Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив про начебто знищення 15 БпЛА. З його слів, зафіксовано пошкодження у складській зоні поряд із населеним пунктом Красний Бор у Тосненському районі.
За даними ASTRA, у селищі, що за близько 50 км від Санкт-Петербурга, розташовано кілька логістичних комплексів. Зокрема, Wildberries площею 154 000 кв. м.
Атака на Московську область
Водночас губернатор Московської області Андрій Воробйов підтвердив атаку на регіон. З його слів, «найбільш серйозні наслідки» зафіксовано в муніципальному окрузі Чехов. Окрім того, є «прильоти» промисловій зоні Новоселок. Сталося кілька пожеж. Найбільша з них — на складі.
За даними моніторів, в Чехово Московської області БаЛА також атакували складські приміщення Wildberries. У приватному секторі розпочалася пожежа.
Нагадаємо, під Москвою вже готуються до нових атак. Місцева влада Люберецького округу і міста Подольськ оприлюднили карти укриттів — «заглиблених приміщень», що призначені для захисту громадян під час атак. Водночас російські чиновники традиційно заявляють, мовляв, усе під контролем і закликають людей не панікувати. 04.08.2026 — 6 — 1164
Принц Луї знову головна зірка: молодший син Кейт і Вільяма привернув увагу емоційними гримасами.
Восьмирічний хлопчик своєю знову замилував усіх навколо.
Родина принцеси Кейт і принца Вільяма у повному складі відвідала Ігри Співдружності в Глазго. Але знову усі погляди вкрав принц Луї. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Восьмирічний хлопчик своєю допитливістю та добре знайомими шанувальникам виразами обличчя знову розважив королівських шанувальників.
Цього разу Луї був одягнений у світло-блакитну сорочку Ralph Lauren і темно-сині штани, однак головною деталлю його образу став яскравий капелюх з принтом. Це сувенірний головний убір з написом Beicio Cymru. Принц не зміг перед ним встояти і насунув червоний капелюх низько на голову, в якийсь момент майже повністю закривши очі, а потім широко усміхнувся, змусивши сміятися й усіх навколо.
Саме цей спонтанний момент найкраще показав, чому молодший син принца та принцеси Уельських регулярно опиняється в центрі уваги під час королівських заходів, які відвідує з родиною. Якщо його старший брат Джордж на публіці найчастіше здається серйозним і стриманим, Луї без жодних вагань демонструє свої емоції.
Нагадаємо, що Луї вперше підкорив публіку своїми гримасами під час святкування платинового ювілею королеви Єлизавети II. 03.08.2026 — 3 — 1156
День Повітряних сил Збройних сил України 2026 року святкують у неділю, 2 серпня. У цей непростий для країни час особливо важливо висловити вдячність українським військовим, які щодня захищають наше небо.
Найкращою підтримкою стануть щирі слова, добрі побажання та віра у якнайшвидшу перемогу. Ми зібрали добірку привітань із Днем Повітряних сил України у прозі, віршах і красивих листівках, щоб ви могли привітати рідних, друзів чи знайомих, які служать у лавах Повітряних сил. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Передумовою появи цього свята став указ Президента України Віктора Ющенка, підписаний 27 червня 2007 року. Саме відтоді вшанування військовослужбовців Повітряних сил ЗСУ стало щорічною традицією, а офіційною датою святкування визначили першу неділю серпня.
Привітання з Днем Повітряних сил Збройних сил України: вірші та проза
Щиро вітаю з Днем Повітряних сил Збройних сил України! Дякую за вашу мужність, професіоналізм і незламну відданість Батьківщині. Саме завдяки вам українське небо стає безпечнішим, а кожен із нас має віру в майбутнє. Бажаю міцного здоров’я, витримки, надійного тилу, бойового братерства та якнайшвидшої Перемоги. Нехай усі польоти й бойові завдання завершуються щасливим поверненням додому!
_____
Нехай вас небо береже щомить,
Хай доля щедро сили додає.
Хай ворог більше не посміє йти,
Бо Україна вистоїть своє!
Нехай здійсняться мрії й сподівання,
Добро й любов завжди вас зігрівають.
За мужність, честь, відвагу і старання
Хай люди щиро дякують і поважають!
____
У День Повітряних сил ЗСУ бажаю вам сили духу, впевненості та незламної віри в перемогу України. Нехай кожен день дарує нові успіхи, поруч будуть вірні друзі й люблячі люди, а небо над нашою державою назавжди стане мирним. Дякуємо за вашу службу, сміливість і захист українського неба!
_____
Вітаємо зі святом вас сьогодні,
Хто небо України захищає.
Нехай Господь дарує мир і спокій,
Від лиха та біди оберігає.
Хай буде сила, мужність і наснага,
Хай поруч будуть друзі й рідний дім.
Нехай Перемога стане нагородою,
А щастя й мир повернуться усім!
_____
Вітаю зі святом воїнів Повітряних сил України! Нехай доля оберігає вас під час кожного вильоту й виконання бойових завдань, а вдома завжди чекають рідні з теплом і любов’ю. Бажаю міцного здоров’я, незламного характеру, нових звершень і довгоочікуваного миру. Слава Україні!
02.08.2026 — 6 — 1624
«Рібята, єта п**да!»: над ще двома Wildberries розриваються «вулкани», росіяни в паніці від Татарстану до Волгограду
Цієї ночі дрони дісталися Волгограда і Татарстану. Повідомляється, що знову було атаковано об’єкти Wildberries.
Вночі проти 31 липня Волгоград і Татарстан в РФ опинилися під атакою невідомих дронів. Під атакою опинилися стратегічні об’єкти. Зокрема, склади компанії Wildberries. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Що відомо про нічну атаку на Росії і наслідки, пише ТСН.ua.
Традиційно після вибухів і пожеж росіяни масово публікують відео та фото у соцмережах. На кадрах видно яскраві спалахи, густий дим і полум’я над об’єктами, які зазнали атаки.
У Мережі також поширюються ролики, на яких жителі Волгограда і Татарстана емоційно реагують на події, обговорюючи вибухи та наслідки ударів.
Атака на Волгоград
Губернатор регіону Андрій Бочаров повідомив про атаку, які нібито «відбивають сили ППО» на Волгоградську область. Він підтвердив «прильоти» і пожежі на промисловому підприємстві паливно-енергетичного комплексу на півдні міста, а також на складських приміщеннях у Дзержинському районі.
У компанії Wildberries вже підтвердили атаку на логістичний комплекс у Волгограді. Внаслідок удару на об’єкті спалахнула пожежа. В організації бідкаються, що приймання товарів і відвантаження замовлень тимчасово здійснюються через інші логістичні центри компанії.
Це логістичний комплекс площею 44 тис. квадратних метрів й він є ключовим логістичним вузлом для Волгоградської, Астраханської та сусідніх областей.
Окрім того, за даними OSINT-аналітиків у Волгограді було атаковано ще й НПЗ «Лукойл-Волгограднефтепереработка», який є одним з найбільших у РФ. Він виробляє бензин, дизельне, авіаційне паливо та інші нафтопродукти.
Атака на Татарстан
Під прицілом дронів цієї ночі був і Татарстан. У Зеленодольську знову «прилетіло» по складах Wildberries, який вже атакували и 23 липня. На кадрах, що потрапили до Мережі, видно, як після атаки спостерігається задимлення над приміщенням комплексу. ASTRA пише, що сьогодні зранку мешканці Казані та передмістя повідомляли про вибухи.
Очевидці також поділилися кадром сильного горіння на одному з місцевих НПЗ і у Нижньокамську, що в Татарстані. Основні нафтопереробні підприємства розташовані в одній промисловій зоні. Зокрема, НПЗ АТ «ТАНЕКО» та АТ «ТАІФ-НК».
Нагадаємо, Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з іронією відреагував на удари по логістичних центрах Wildberries у Росії. За словами «Мадяра», вже восьмий логістичний центр компанії зазнав ураження. Командувач натякнув, що такі атаки триватимуть і надалі, образно зазначивши, що «дикоягідний фіолетовий саван крокує болотами». 31.07.2026 — 7 — 2118