«Диво на Віслі»: як Польща перемогла Червону армію
Рідкісні світлини двобою Давида (Польщі) і Голіафа (комуністичної Росії), що розгорнувся поблизу Варшави 100 років тому
Святкування весілля в польському селі, 1920 рік. Ця весільна світлина була зроблена у часи, коли Польща нарешті зуміла відновитися як національна держава після більш ніж столітнього роздріблення і розділення її територій між іншими європейськими країнами.
Захоплена в часи Громадянської війни в Росії артилерія на виставці поблизу Кремля, Москва, 1920 рік. Росія в той час була охоплена війною, що спалахнула внаслідок більшовицької революції, яку очолив Володимир Ленін. На заході країни в ті роки не було чіткої межі між Росією і новоутвореною незалежною Польщею.
Польський лідер Юзеф Пілсудський відзначив можливість захоплення земель на сході, де не було чітко окресленої межі.
Хода польських військ у Києві, травень 1920 року. Після кількох сутичок із російськими військами у прикордонних районах поляки разом із деякими українськими націоналістичними групами навесні 1920 року захопили Київ. Прем’єр-міністр Великої Британії Девід Ллойд Джордж тоді заявив: «Поляки схильні бути зарозумілими, і їм доведеться подбати про те, щоб їм не надавали по голові».
Мітинг у Петербурзі, люди стоять із плакатом: «Тремтіть, польські пани. Пітерські комуністи вирушають на польський фронт». Взяття Києва Польщею розлютило багатьох росіян, які вважали місто колискою своєї культури.
Володимир Ленін виступає в Москві перед натовпом червоноармійців, які рушатимуть на захід, щоб вступити у бій із поляками. Захоплення поляками Києва стало новому керівництву Росії подарунком. Комуністи задумувалися після перемоги у Громадянській війні поширити «вогонь революції» на Західну Європу, особливо на Німеччину. Наступ польських військ на Київ подарував російським комуністам саме той привід, якого вони потребували.
Прихильники лівих сил у Рурі, Німеччина, весна 1920 року. Після Першої світової війни Німеччина переживала економічну кризу, і на вулицях, повних безробітних і політичних екстремістів, привид комуністичної революції здавався все більш виразним. Підтримка зі сходу могла суттєво підштовхнути до початку повстання. Єдиною перепоною між Росією і Німеччиною була Польща.
Червоноармійці читають газету під час відправки на Польський фронт. 3 липня військам Червоної армії повідомили: «На заході вирішуються долі світової революції. Через труп білої Польщі лежить шлях до світової пожежі. На багнетах понесемо щастя і мир трудящому людству».
Російські кіннотники на шляху до боїв із поляками. Хоча протиборчі армії мали у своєму розпорядженні різну сучасну зброю, у тому числі танки, швидке просування військ на передову означало, що пріоритетною силою була кіннота, і велика частина битв нагадувала тоді війни з іншої епохи.
Озброєні косами польські добровольці. Один польський кіннотник так описав бій між польською кавалерією і більшовицькими казаками: «Яскраво одягнений вершник вискочив із натовпу казаків на чудовому вороному коні і, змахнувши мечем над головою, закричав: «Ну що, панове, я казак Кузьма Крючков. Хто вийде проти мене?» Між офіцерами, що стояли у першому ряду, пронісся гомін. «Раєцький! Так, Раєцький». Капітан Раєцький (найкращий фехтувальник у полку) перекинув меч у ліву руку, щоб перехреститися правою, а потім пішов на Крючкова. Крючков замахнувся на його голову, Раєцький розрубав противника від шиї до пояса. Казаки відступили, а наш полк пішов в атаку».
Пораненого поляка відвозять з лінії фронту. Але, незважаючи на майстерне володіння мечем, поляки були швидко вигнані з Києва енергійним натовпом російських більшовиків. Один польський солдат підбив підсумок: «Ми бігли всю дорогу до Києва, і ми бігли всю дорогу назад».
Червоноармійці стоять поруч із військовим бронепоїздом. Поляки відступали, російське військо просувалося вглиб їхніх території, жорстоко вбиваючи полонених.
Священник поруч із польським солдатом, який помирає. Один солдат так описував відчуття вразливості на полях битв: «Потрібно було очікувати атаки з будь-якого [напрямку], бої були кровопролитними – або ви перемагаєте, або гинете. Наші були такими ж жорстокими, як і більшовики. Людське життя втратило цінність».
Польські військові схилили коліна у молитві. Один поляк написав про страх від просування комуністів-атеїстів до Варшави, він назвав це настанням «царства антихриста».
Польський солдат похилого віку у Варшаві, 1920 рік
Солдатів армії Польщі перевозили залізницею. Польські хлопчики і дівчата дарували їм квіти, коли поїзди зупинялися на станціях. 6 серпня 1920 року польські війська запланували зупинитися у Варшаві, щоб обороняти місто. На горизонті вже виростали величезні хмари пилу, що піднімалися від копит коней кавалерії комуністів. Місто охопила паніка.
Польське військо чекає на комуністів на східній околиці Варшави. Поляки мали кілька переваг. Їм вдалося розшифрувати більшу частину даних секретних радіоперемов росіян. Із повітря польських військових підтримували американські льотчики, які добровільно зголосилися здійснювати розвідувальні польоти
Американський пілот Меріан С. Купер, який воював на боці Польщі. Літак Купера був збитий, він провів кілька місяців у полоні в червоноармійців, перш ніж втік звідти. Пізніше він повернувся до Сполучених Штатів. Потім Купер став співпродюсером фільму «Кінг-Конг», що побачив світ у 1933 році. Він зобразив себе за штурвалом літака, з якого був убитий Кінг-Конг у фіналі фільму.
Польські військові готуються до битви. Росіяни вступили у бій на відстані 13 кілометрів від Варшави в середині серпня, але сміливий план битви і рішучий опір поляків обернулися тим, що нападники змушені були тікати. Чутки про втручання божественних сил у малоймовірну перемогу змусили багатьох назвати цю битву «Дивом на Віслі» – на честь річки, що протікає через Варшаву.
Польське військо у битві за Варшаву. Шарль де Голль, який пізніше займе посаду президента Франції, служив військовим радником під час цієї війни. Він написав 17 серпня: «У наших поляків виросли крила. Солдати, які лише тиждень тому були фізично і морально виснажені, тепер мчать вперед зі швидкістю 40 кілометрів на день. Так, це перемога! Повномасштабна перемога!»
Захоплені у полон червоноармійці. Після 10 днів важких боїв поблизу Варшави польські сили вбили близько 20 тисяч солдатів противника і захопили понад 50 тисяч полонених. Поляки втратили менш ніж п’ять тисяч людей.
Делегація більшовиків прибуває на переговори з польською стороною перед битвою за Варшаву. У підсумку Польща і Росія на початку 1921 року підписали мирний договір, хоча багато хто вважав це лише паузою в затяжній боротьбі двох країн. Через кілька років вторгнення Адольфа Гітлера в 1939-му у Польщу створило для Радянського Союзу нову можливість іще раз захопити польську територію. Але мрії більшовиків поширити комуністичну революцію на Західну Європу так і не судилося збутися.
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 324
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 692
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 780
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 1989
В Росії вдень 28 листопада стався сильний вибух на космодромі "Ясное" в Оренбурзькій області. Попередньо, там могли проводити чергові випробування ядерної ракети "Сармат", які завершилися вкрай невдало для росіян.
Як передає РБК-Україна, про це пишуть українські моніторингові канали та видання Defense Express. Про це повідомляють Контракти.UA.
Космодром "Ясное" знаходиться в Оренбурзькій області РФ, поблизу однойменного міста та неподалік від кордону з Казахстаном. 28 листопада в мережі почали з'являться фото та відео вибуху, який стався біля космодрому, а пізніше - й падіння об'єкта, схожого на ракету.
Після вибуху в повітря здійнялася величезна хмара отруйно-помаранчево-фіолетового кольору. Російська влада не надала офіційного коментаря, а місцеві видання написали, що евакуації з Ясного не буде - мовляв, загрози людям хмара диму не несе і взагалі "все добре".
Проте видання Defense Express зазначає, що колір хмари після вибуху притаманний чомусь дуже отруйному. Наприклад, ракетному паливу - воно дуже токсичне.
"Такий колір притаманний лише ракетам, які використовують доволі токсичне паливо. Так звану пару азотний тетраоксид та несиметричний диметилгідразин, які більш відомі під назвами "аміл" та "гептил". Саме "аміл" та "гептил" використовується у паливі цілого ряду радянських та тепер російських ракет", - пише видання.
Таке ж паливо використовують російські ракети "Протон", які виводять вантажі у космос. Після невдалих запусків "Протону", коли ракети вибухали, з'являлися хмари такого ж кольору. Паливо вкрай токсичне та мутагенне: після кожного запуску "Протону" Казахстан виставляв Росії рахунок на 70-90 млн доларів на ліквідацію наслідків.
При цьому "космодром Ясное" - насправді не стільки космодром, скільки ракетна пускова база, одне з 11 місць в Росії, звідки можна запускати ракети з ядерною боєголовкою. До того ж не було інформації про підготовку Росією космічних пусків, або проведення навчання ядерних сил.
"Але все стає на свої місця, якщо зробити припущення, що це були чергові невдалі випробування міжконтинентальної балістичної ракети РС-28 "Сармат", - робить висновок видання.
Річ у тім, що випробування ракети "Сармат" в Плесецьку призвели до того, що 21 вересня 2024 року ракета вибухнула прямо у пусковій шахті. Через це зруйнувалася як шахта, так і випробувальний комплекс. Таким чином, єдиним більш-менш придатним місцем для пусків "Сармата" залишився космодром "Ясное", з якого у 2015 році запускали модернізовані Р-36 "Дніпро".
"Бо РС-28 "Сармат" є модернізацією Р-36 та має запускатись з наявних шахт для цієї ракети. І він також "літає" на парі "аміл" та "гептил", - резюмувало видання.
Ракети, які не літають
Нагадаємо, що тільки нещодавно російський диктатор Володимир Путін вихвалявся новою російською "чудо-зброєю". Зокрема, він заговорив про крилату ракету "Буревісник", аналогів якої "у світі немає". Росіяни нібито її вже випробували, але окрім їхніх заяв немає жодних підтверджень.
Згадував він і про ракету "Сармат", вчергове заявивши, що її нібито "поставили на озброєння". Ось тільки Путін робив про цю ракету такі ж самі заяви, починаючи з 2021 року, тому вірити російському диктатору не варто.
Міжконтинентальна балістична ракета РС-28 "Сармат" - це російський стратегічний ракетний комплекс п'ятого покоління шахтного базування. Навколо цієї ракети багато чуток - росіяни заявляють, що вона нібито здатна нести ядерний заряд у 7,5-8 мегатонн на відстань у 18 тисяч кілометрів та "проривати будь-яку протиракетну оборону". Проте з 2021 року майже всі випробування "Сармата" завершилися невдачею: ракета, яку вже "поставили на озброєння" щонайменше тричі, все ще не літає. 28.11.2025 — 5 — 1157
