«Диво на Віслі»: як Польща перемогла Червону армію

Святкування весілля в польському селі, 1920 рік. Ця весільна світлина була зроблена у часи, коли Польща нарешті зуміла відновитися як національна держава після більш ніж столітнього роздріблення і розділення її територій між іншими європейськими країнами.

Захоплена в часи Громадянської війни в Росії артилерія на виставці поблизу Кремля, Москва, 1920 рік. Росія в той час була охоплена війною, що спалахнула внаслідок більшовицької революції, яку очолив Володимир Ленін. На заході країни в ті роки не було чіткої межі між Росією і новоутвореною незалежною Польщею.

Польський лідер Юзеф Пілсудський відзначив можливість захоплення земель на сході, де не було чітко окресленої межі.

Хода польських військ у Києві, травень 1920 року. Після кількох сутичок із російськими військами у прикордонних районах поляки разом із деякими українськими націоналістичними групами навесні 1920 року захопили Київ. Прем’єр-міністр Великої Британії Девід Ллойд Джордж тоді заявив: «Поляки схильні бути зарозумілими, і їм доведеться подбати про те, щоб їм не надавали по голові».

Мітинг у Петербурзі, люди стоять із плакатом: «Тремтіть, польські пани. Пітерські комуністи вирушають на польський фронт». Взяття Києва Польщею розлютило багатьох росіян, які вважали місто колискою своєї культури.

Володимир Ленін виступає в Москві перед натовпом червоноармійців, які рушатимуть на захід, щоб вступити у бій із поляками. Захоплення поляками Києва стало новому керівництву Росії подарунком. Комуністи задумувалися після перемоги у Громадянській війні поширити «вогонь революції» на Західну Європу, особливо на Німеччину. Наступ польських військ на Київ подарував російським комуністам саме той привід, якого вони потребували.

Прихильники лівих сил у Рурі, Німеччина, весна 1920 року. Після Першої світової війни Німеччина переживала економічну кризу, і на вулицях, повних безробітних і політичних екстремістів, привид комуністичної революції здавався все більш виразним. Підтримка зі сходу могла суттєво підштовхнути до початку повстання. Єдиною перепоною між Росією і Німеччиною була Польща.

Червоноармійці читають газету під час відправки на Польський фронт. 3 липня військам Червоної армії повідомили: «На заході вирішуються долі світової революції. Через труп білої Польщі лежить шлях до світової пожежі. На багнетах понесемо щастя і мир трудящому людству».

Російські кіннотники на шляху до боїв із поляками. Хоча протиборчі армії мали у своєму розпорядженні різну сучасну зброю, у тому числі танки, швидке просування військ на передову означало, що пріоритетною силою була кіннота, і велика частина битв нагадувала тоді війни з іншої епохи.

Озброєні косами польські добровольці. Один польський кіннотник так описав бій між польською кавалерією і більшовицькими казаками: «Яскраво одягнений вершник вискочив із натовпу казаків на чудовому вороному коні і, змахнувши мечем над головою, закричав: «Ну що, панове, я казак Кузьма Крючков. Хто вийде проти мене?» Між офіцерами, що стояли у першому ряду, пронісся гомін. «Раєцький! Так, Раєцький». Капітан Раєцький (найкращий фехтувальник у полку) перекинув меч у ліву руку, щоб перехреститися правою, а потім пішов на Крючкова. Крючков замахнувся на його голову, Раєцький розрубав противника від шиї до пояса. Казаки відступили, а наш полк пішов в атаку».

Пораненого поляка відвозять з лінії фронту. Але, незважаючи на майстерне володіння мечем, поляки були швидко вигнані з Києва енергійним натовпом російських більшовиків. Один польський солдат підбив підсумок: «Ми бігли всю дорогу до Києва, і ми бігли всю дорогу назад».

Червоноармійці стоять поруч із військовим бронепоїздом. Поляки відступали, російське військо просувалося вглиб їхніх території, жорстоко вбиваючи полонених.

Священник поруч із польським солдатом, який помирає. Один солдат так описував відчуття вразливості на полях битв: «Потрібно було очікувати атаки з будь-якого [напрямку], бої були кровопролитними – або ви перемагаєте, або гинете. Наші були такими ж жорстокими, як і більшовики. Людське життя втратило цінність».

Польські військові схилили коліна у молитві. Один поляк написав про страх від просування комуністів-атеїстів до Варшави, він назвав це настанням «царства антихриста».

Польський солдат похилого віку у Варшаві, 1920 рік

Солдатів армії Польщі перевозили залізницею. Польські хлопчики і дівчата дарували їм квіти, коли поїзди зупинялися на станціях. 6 серпня 1920 року польські війська запланували зупинитися у Варшаві, щоб обороняти місто. На горизонті вже виростали величезні хмари пилу, що піднімалися від копит коней кавалерії комуністів. Місто охопила паніка.

Польське військо чекає на комуністів на східній околиці Варшави. Поляки мали кілька переваг. Їм вдалося розшифрувати більшу частину даних секретних радіоперемов росіян. Із повітря польських військових підтримували американські льотчики, які добровільно зголосилися здійснювати розвідувальні польоти

Американський пілот Меріан С. Купер, який воював на боці Польщі. Літак Купера був збитий, він провів кілька місяців у полоні в червоноармійців, перш ніж втік звідти. Пізніше він повернувся до Сполучених Штатів. Потім Купер став співпродюсером фільму «Кінг-Конг», що побачив світ у 1933 році. Він зобразив себе за штурвалом літака, з якого був убитий Кінг-Конг у фіналі фільму.

Польські військові готуються до битви. Росіяни вступили у бій на відстані 13 кілометрів від Варшави в середині серпня, але сміливий план битви і рішучий опір поляків обернулися тим, що нападники змушені були тікати. Чутки про втручання божественних сил у малоймовірну перемогу змусили багатьох назвати цю битву «Дивом на Віслі» – на честь річки, що протікає через Варшаву.

Польське військо у битві за Варшаву. Шарль де Голль, який пізніше займе посаду президента Франції, служив військовим радником під час цієї війни. Він написав 17 серпня: «У наших поляків виросли крила. Солдати, які лише тиждень тому були фізично і морально виснажені, тепер мчать вперед зі швидкістю 40 кілометрів на день. Так, це перемога! Повномасштабна перемога!»

Захоплені у полон червоноармійці. Після 10 днів важких боїв поблизу Варшави польські сили вбили близько 20 тисяч солдатів противника і захопили понад 50 тисяч полонених. Поляки втратили менш ніж п’ять тисяч людей.

Делегація більшовиків прибуває на переговори з польською стороною перед битвою за Варшаву. У підсумку Польща і Росія на початку 1921 року підписали мирний договір, хоча багато хто вважав це лише паузою в затяжній боротьбі двох країн. Через кілька років вторгнення Адольфа Гітлера в 1939-му у Польщу створило для Радянського Союзу нову можливість іще раз захопити польську територію. Але мрії більшовиків поширити комуністичну революцію на Західну Європу так і не судилося збутися.

Контракти.ua

«Диво на Віслі»: як Польща перемогла Червону армію

9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на "зебрі"

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

Українські розвідники з'ясували "начинку" російського дрона "Гербера"