Контракти.ua

Свята Софія у Стамбулі: історія у фото

10 липня Вищий адміністративний суд Туреччини дозволив перетворити собор Святої Софії у Стамбулі в мечеть. Того ж дня президент Реджеп Таїп Ердоган підписав відповідний указ. Вселенський патріарх Варфоломій, духовний провідник православної християнської церкви раніше виступив проти такого рішення. Він заявляв, що «перетворення Святої Софії на мечеть розчарує мільйони християн у всьому світі». Він вказував, що Айя-Софія завдяки своїй сакральності є «життєво важливим центром, де Схід приймає Захід», і зміна статусу на мечеть «розірве ці два світи». Предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній пізніше висловив підтримку позиції Вселенського патріарха в питанні собору Святої Софії у Стамбулі. «Собор Святої Софії у Константинополі для українського народу є особливим місцем, адже згідно з літописом саме в ньому посли великого нашого князя Володимира під час богослужіння відчули божественну присутність», – зазначив Епіфаній. За повідомленням видання Vatican News, папа Римський Франциск заявив, що ситуація із собором Святої Софії в Туреччині «завдає великої скорботи». «Море відносить далеко мою думку, до Стамбула. Маю на увазі Святу Софію. Це завдає мені великої скорботи», – сказав Франциск. Собор був збудований у 532-537 роках за наказом візантійського імператора Юстиніана І. Айя-Софія був найбільшою церквою Християнського світу впродовж близько тисячоліття. У 1204–1261 роках собор грецької православної церкви перетворили на римокатолицький собор. Це сталося в часи Латинської імперії. Зараз собор перебуває в переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Щороку пам'ятку відвідують мільйони туристів. За даними стамбульської влади, лише у 2019 році собор відвідали 3,7 мільйона туристів.

Свята Софія була побудована як християнський собор майже 1500 років тому, коли Стамбул – тоді його називали Константинополем – був столицею Візантії, східної Римської імперії

На фото: картина 19-го століття французького художника Жана-Жозефа Бенджаміна-Константа із зображенням султана Мехмета II, який завоював Константинополь. Після того, як армія 21-річного султана Мехмета II підкорила місто у 1453 році, Собор Святої Софії було перетворено на мечеть

Ілюстрація датована 1852 роком: мусульмани моляться всередині Агії Софії. Майже 500 років собор Святої Софії був діючою мечеттю, а християнська іконографія всередині була або заштукатурена, або знищена

Ілюстрація Святої Софії 1857 року. Із зовнішньої сторони колишнього собору прибудували височілі мінарети, звідки муезіни закликали мусульман до молитви

На фото: Блакитна мечеть (праворуч) і Свята Софія у 2014 році. Собор став архітектурною музою для декількох мечетей Стамбула, включаючи Блакитну мечеть, збудовану на початку 1600-х років, а також церков та синагог по всьому світі

Вікна зсередини. У 1934 році за правління засновника сучасної Туреччини Кемаля Ататюрка Агія Софія стала музеєм

Християнська мозаїка (в центрі) серед дисків із іменами ранніх ісламських лідерів та відомих мусульманських висловів

Це фрагмент мозаїки Ісуса, яку науковці датують 1261 роком. У 1934 році у соборі віднайшли кілька старовинних християнських мозаїк, що раніше вважалися втраченими

Мозаїка (9-го чи 10-го століття) із зображенням Ісуса, який сидить та тримає книгу з написом «З миром. Я світло світу»

Стародавні різьблені колони всередині Святої Софії. Із 2018 року президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган публічно говорив про перетворення будівлі назад у мечеть

Усередині собору сьогодні. Напередодні виборів у Туреччині в березні 2019 року Ердоган сказав прихильникам: «Після виборів ми змінимо ім'я Святої Софії з музею на мечеть». Він не уточнив тоді, чи зміниться статус собору разом із назвою

Мусульмани зібралися на вечірні молитви перед Святою Софією після того, як, за рішенням суду від 10 липня 2020 року, собору повернули статус мечеті. Перші офіційні мусульманські молитви всередині Святої Софії мають відбутися 24 липня

Усередині Святої Софії. За даними нещодавнього опитування, повернення собору статусу мечеті підтримало 73% турків

Вигравіруваний християнський хрест на одній із колон у подвір'ї собору. За повідомленнями турецьких ЗМІ, християнська іконографія у Святій Софії, імовірно, буде прикрита, коли будівля почне повноцінно функціонувати як мечеть

Жінка радіє ухваленому судом рішенню про зміну статусу Святої Софії. Фото від 10 липня

Вигляд із Мармурового моря: Айя-Софія (ліворуч) та Блакитна мечеть (праворуч) видніються вдалечині. Президент Ердоган, намагаючись приборкати хвилі критики, заявив: «Як і в усіх інших наших мечетях двері [Святої Софії] будуть відкриті для кожного – мусульманина чи немусульманина». Однак в інтерв'ю одному з турецьких ЗМІ він також заявив: «Остаточно ухвалює рішення про статус Святої Софії турецька нація, а не інші. Це наша внутрішня справа»

Фоторепортажі
Чорнобильська АЕС потопає у квітах: який вигляд має станція зараз

Чорнобильська АЕС потопає у квітах: який вигляд має станція зараз

Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку. На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження. «Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні. У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії. Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого.
23.06.2026 — 14 — 160

Горить нафтобаза біля Кримського мосту та порт: показали наслідки атаки по Керчі

Горить нафтобаза біля Кримського мосту та порт: показали наслідки атаки по Керчі

Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти. Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA. Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова. Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ». Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ. Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту. Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові.
21.06.2026 — 5 — 867

Потужний удар по НПЗ в Москві: з’явилися супутникові фото масштабних руйнувань і слідів пожежі

Потужний удар по НПЗ в Москві: з’явилися супутникові фото масштабних руйнувань і слідів пожежі

Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки. Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода». На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання. Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч. Атака на НПЗ у Москві 18 червня Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального. Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ. Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби.
20.06.2026 — 5 — 928

Москва у вогні: ППО не влучила по дронах і влаштувала хаос у столиці РФ

Москва у вогні: ППО не влучила по дронах і влаштувала хаос у столиці РФ

Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву. Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили телеграм-канали. Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно. На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується. Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки. Наслідки атаки на Москву 18 червня «Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці. Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги. Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків». Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони.
18.06.2026 — 12 — 1554

ХXІV Kyiv Food and Wine Festival проходив 30 та 31 травня

ХXІV Kyiv Food and Wine Festival проходив 30 та 31 травня

Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.  Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.  Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю. Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг. Текст та фото — Олександр Зубко Всі фотографії зроблені 30.05.2026
17.06.2026 — 45 — 3105