Контракти.ua

15.05.2020 — Україна — birdinflight.com — 23549
история, фотографы, архивы
Первый Запорожец, Киев 60-х и строительство АЭС в спасённом архиве Ирины Пап

В 1991 году, разбирая строительный мусор в редакционной фотолаборатории киевских «Известий», украинский фотограф Валерий Милосердов нашёл коробку с негативами — аккуратно подписанными и сложенными в конверты. Среди снимков, которые могли бы оказаться на свалке, обнаружились портреты Фиделя Кастро, первая аэрофотосъёмка Киева и сотни других ценных документов. Автором работ оказалась Ирина Пап. В архиве мастера репортажа снимки начала строительства Чернобыльской атомной станции соседствуют с фотографиями реконструированного после войны Крещатика, а портреты молодого Бориса Патона — со снимками Фиделя Кастро. Супруг Ирины Борис Градов сделал самый растиражированный кадр Гагарина. Он тоже был фоторепортёром, но считался мастером не момента, а постановки, лирики и различных технических приёмов. Bird In Flight публикует часть этого архива украинской фотохроники. Ирина Пап (1917–1985). Фоторепортёр, фотокорреспондент газеты «Известия» в Украине, директор Института журналистского мастерства при Союзе журналистов Украины. Родилась в Киеве. Училась в Киевском институте киноинженеров. После его окончания была направлена на московскую студию кинохроники, во время войны её эвакуировали в Куйбышев (Самару). В 1971 году открыла профессиональную фотошколу в Институте журналистского мастерства. В 1964 году немецкий справочник по истории фотографии отметил её как одну из 20 лучших женщин-фоторепортёров мира. Борис Градов (1908–1988). Фотограф, фотокорреспондент, работал в журнале «Украина». Супруг Ирины Пап. Познакомился с ней в Ужгороде — они работали в редакциях газет. Ирина — в «Советском Закарпатье», Борис — в «Молодёжи Закарпатья». В 1956 году переехал с Ириной в Киев. Среди его самых известных снимков — портреты Максима Горького и Юрия Гагарина. Последний всегда находился на советских орбитальных станциях.

Крым, Алушта, 1965 год. Юрий Гагарин. Фото: Борис Градов

Фото: Борис Градов

Фото: Борис Градов

Фото: Борис Градов

Фото: Борис Градов

Фото: Борис Градов

Фото: Борис Градов

Киев, октябрь 1965 года. Бисквитный цех кондитерской фабрики им. К. Маркса, работница бригады коммунистического труда Марина Калинченко. Фото: Ирина Пап

Сталинская обл., июль 1959 года. Машинист угольного комбайна шахты «Трудовская» № 5-бис В. Калашников. Фото: Ирина Пап

Киевская обл., г. Чернобыль, май 1971 года. Строительство атомной станции. Лучшие рабочие стройки, кандидаты в депутаты Новошепеличского сельского совета Чернобыльского района (слева направо) бригадир каменщиков Владимир Сивенко, слесарь-инструментальщик Николай Глущенко и бригадир электросварщиков Владимир Нудьга. Фото: Ирина Пап

Сталинская обл., Святогорский санаторий им. Артёма, июль 1959 года. Фото: Ирина Пап

Киевская обл., г. Чернобыль, май 1971 года. Строительство атомной станции. Монтаж каркаса склада электротехнического оборудования ведёт бригада под руководством Амура Чернова. Фото: Ирина Пап

Киев, май 1963 года. Визит Фиделя Кастро. Фото: Ирина Пап

Киев, декабрь 1961 года. Выступление Никиты Хрущёва на республиканском совещании передовиков сельского хозяйства. Фото: Ирина Пап

Киев, июнь 1959 года. 104-летний участник Русско-турецкой войны 1877–1878 годов Фёдор Иванович Таранов с 4-летними обитателями дома № 170 по ул. Красноармейской Витей Самойленко, Лёней Полищуком, Людой Эпштейн, Борей Токарем и Серёжей Трубецким. Ветеран любит рассказывать ребятам о тёплых письмах, которые он получает от своих болгарских друзей. Фото: Ирина Пап

Запорожье, январь 1960 года. Подготовка танков к переплавке, завод «Днепроспецсталь». Фото: Ирина Пап

Киев, Крещатик, 1965 год. Фото: Ирина Пап

Киев, сентябрь 1961 года. Впервые в школу, детсад № 212. С первым звонком, будущие первооткрыватели! Фото: Ирина Пап

Киев, апрель 1970 года. Ленинский субботник на Киевском заводе им. Лепсе. Фото: Ирина Пап

Киев, 1958 год. Киевский пляж. Фото: Ирина Пап

Киев, 1958 год. Арбузы на Днепре. Фото: Ирина Пап

Ивано-Франковская обл., Яремча, июнь 1965 года. Пионерский лагерь «Прикарпатский Артек». Здесь отдыхают дети работников треста «Прикарпатлес». Юные туристы пойдут горными тропами по маршруту рейда партизанского отряда С. А. Ковпака. Фото: Ирина Пап

Киев, апрель 1961 года. Митинг и читка газеты в Киевском государственном университете им. Т. Г. Шевченко по поводу полёта Юрия Алексеевича Гагарина в космос. Фото: Ирина Пап

Киев, март 1960 года. Весенний этюд. В телефонной будке — студентка первого курса театрального института Мария Форманюк. Фото: Ирина Пап

Запорожье, 1960 год. Запорожский завод «Коммунар», производство малолитражки «Запорожец». В сушильной электрорефлекторной камере отдела окраски и сушки. Фото: Ирина Пап

Донецкая обл., август 1964 года. Макеевский коксохимический завод, новая батарея. Фото: Ирина Пап

Киевская обл., г. Чернобыль, май 1971 года. Строительство атомной станции. Строительная площадка бетонного завода и домостроительного комбината. Фото: Ирина Пап

Киевская обл., г. Чернобыль, май 1971 года. Строительство атомной станции; приехавшие на стройку комсомольцы. Андрей Пащенко после службы в армии трудится каменщиком; Тамара Скачкова, окончившая в Петропавловске (Казахстан) строительное отделение учётно-экономического техникума, работает маляром. Фото: Ирина Пап

Днепр у Киева, 1960-е годы. Фото: Ирина Пап

Крымская обл., Керчь, 1958 год. Механизированная разгрузка рыбы на холодильнике приёмного пункта Керченского морского порта. Разгрузку ведёт Анатолий Спиратов. Фото: Ирина Пап

Одесса, июнь 1961 года. В санатории «Россия». Фото: Ирина Пап

Киев, апрель 1960 года. Снимки с вертолёта, ул. Красноармейская и Крещатик. Фото: Ирина Пап

иев, июнь 1963 года. Крещатик со стороны Бессарабки. Фото: Ирина Пап

Киев, февраль 1962 года. Семья в цирке. Фото: Ирина Пап

Одесская обл., июнь 1961 года. Новый дворец культуры в селе Шабо Белгород-Днестровского района. Фото: Ирина Пап

Фоторепортажі
Чорнобильська АЕС потопає у квітах: який вигляд має станція зараз

Чорнобильська АЕС потопає у квітах: який вигляд має станція зараз

Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку. На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження. «Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні. У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії. Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого.
23.06.2026 — 14 — 106

Горить нафтобаза біля Кримського мосту та порт: показали наслідки атаки по Керчі

Горить нафтобаза біля Кримського мосту та порт: показали наслідки атаки по Керчі

Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти. Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA. Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова. Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ». Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ. Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту. Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові.
21.06.2026 — 5 — 843

Потужний удар по НПЗ в Москві: з’явилися супутникові фото масштабних руйнувань і слідів пожежі

Потужний удар по НПЗ в Москві: з’явилися супутникові фото масштабних руйнувань і слідів пожежі

Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки. Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода». На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання. Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч. Атака на НПЗ у Москві 18 червня Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального. Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ. Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби.
20.06.2026 — 5 — 900

Москва у вогні: ППО не влучила по дронах і влаштувала хаос у столиці РФ

Москва у вогні: ППО не влучила по дронах і влаштувала хаос у столиці РФ

Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву. Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили телеграм-канали. Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно. На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується. Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки. Наслідки атаки на Москву 18 червня «Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці. Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги. Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків». Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони.
18.06.2026 — 12 — 1530

ХXІV Kyiv Food and Wine Festival проходив 30 та 31 травня

ХXІV Kyiv Food and Wine Festival проходив 30 та 31 травня

Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.  Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.  Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю. Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг. Текст та фото — Олександр Зубко Всі фотографії зроблені 30.05.2026
17.06.2026 — 45 — 3067