Контракти.ua

15.05.2020 — Україна — birdinflight.com — 18950
история, фотографы, архивы
Первый Запорожец, Киев 60-х и строительство АЭС в спасённом архиве Ирины Пап

В 1991 году, разбирая строительный мусор в редакционной фотолаборатории киевских «Известий», украинский фотограф Валерий Милосердов нашёл коробку с негативами — аккуратно подписанными и сложенными в конверты. Среди снимков, которые могли бы оказаться на свалке, обнаружились портреты Фиделя Кастро, первая аэрофотосъёмка Киева и сотни других ценных документов. Автором работ оказалась Ирина Пап. В архиве мастера репортажа снимки начала строительства Чернобыльской атомной станции соседствуют с фотографиями реконструированного после войны Крещатика, а портреты молодого Бориса Патона — со снимками Фиделя Кастро. Супруг Ирины Борис Градов сделал самый растиражированный кадр Гагарина. Он тоже был фоторепортёром, но считался мастером не момента, а постановки, лирики и различных технических приёмов. Bird In Flight публикует часть этого архива украинской фотохроники. Ирина Пап (1917–1985). Фоторепортёр, фотокорреспондент газеты «Известия» в Украине, директор Института журналистского мастерства при Союзе журналистов Украины. Родилась в Киеве. Училась в Киевском институте киноинженеров. После его окончания была направлена на московскую студию кинохроники, во время войны её эвакуировали в Куйбышев (Самару). В 1971 году открыла профессиональную фотошколу в Институте журналистского мастерства. В 1964 году немецкий справочник по истории фотографии отметил её как одну из 20 лучших женщин-фоторепортёров мира. Борис Градов (1908–1988). Фотограф, фотокорреспондент, работал в журнале «Украина». Супруг Ирины Пап. Познакомился с ней в Ужгороде — они работали в редакциях газет. Ирина — в «Советском Закарпатье», Борис — в «Молодёжи Закарпатья». В 1956 году переехал с Ириной в Киев. Среди его самых известных снимков — портреты Максима Горького и Юрия Гагарина. Последний всегда находился на советских орбитальных станциях.

Крым, Алушта, 1965 год. Юрий Гагарин. Фото: Борис Градов

Фото: Борис Градов

Фото: Борис Градов

Фото: Борис Градов

Фото: Борис Градов

Фото: Борис Градов

Фото: Борис Градов

Киев, октябрь 1965 года. Бисквитный цех кондитерской фабрики им. К. Маркса, работница бригады коммунистического труда Марина Калинченко. Фото: Ирина Пап

Сталинская обл., июль 1959 года. Машинист угольного комбайна шахты «Трудовская» № 5-бис В. Калашников. Фото: Ирина Пап

Киевская обл., г. Чернобыль, май 1971 года. Строительство атомной станции. Лучшие рабочие стройки, кандидаты в депутаты Новошепеличского сельского совета Чернобыльского района (слева направо) бригадир каменщиков Владимир Сивенко, слесарь-инструментальщик Николай Глущенко и бригадир электросварщиков Владимир Нудьга. Фото: Ирина Пап

Сталинская обл., Святогорский санаторий им. Артёма, июль 1959 года. Фото: Ирина Пап

Киевская обл., г. Чернобыль, май 1971 года. Строительство атомной станции. Монтаж каркаса склада электротехнического оборудования ведёт бригада под руководством Амура Чернова. Фото: Ирина Пап

Киев, май 1963 года. Визит Фиделя Кастро. Фото: Ирина Пап

Киев, декабрь 1961 года. Выступление Никиты Хрущёва на республиканском совещании передовиков сельского хозяйства. Фото: Ирина Пап

Киев, июнь 1959 года. 104-летний участник Русско-турецкой войны 1877–1878 годов Фёдор Иванович Таранов с 4-летними обитателями дома № 170 по ул. Красноармейской Витей Самойленко, Лёней Полищуком, Людой Эпштейн, Борей Токарем и Серёжей Трубецким. Ветеран любит рассказывать ребятам о тёплых письмах, которые он получает от своих болгарских друзей. Фото: Ирина Пап

Запорожье, январь 1960 года. Подготовка танков к переплавке, завод «Днепроспецсталь». Фото: Ирина Пап

Киев, Крещатик, 1965 год. Фото: Ирина Пап

Киев, сентябрь 1961 года. Впервые в школу, детсад № 212. С первым звонком, будущие первооткрыватели! Фото: Ирина Пап

Киев, апрель 1970 года. Ленинский субботник на Киевском заводе им. Лепсе. Фото: Ирина Пап

Киев, 1958 год. Киевский пляж. Фото: Ирина Пап

Киев, 1958 год. Арбузы на Днепре. Фото: Ирина Пап

Ивано-Франковская обл., Яремча, июнь 1965 года. Пионерский лагерь «Прикарпатский Артек». Здесь отдыхают дети работников треста «Прикарпатлес». Юные туристы пойдут горными тропами по маршруту рейда партизанского отряда С. А. Ковпака. Фото: Ирина Пап

Киев, апрель 1961 года. Митинг и читка газеты в Киевском государственном университете им. Т. Г. Шевченко по поводу полёта Юрия Алексеевича Гагарина в космос. Фото: Ирина Пап

Киев, март 1960 года. Весенний этюд. В телефонной будке — студентка первого курса театрального института Мария Форманюк. Фото: Ирина Пап

Запорожье, 1960 год. Запорожский завод «Коммунар», производство малолитражки «Запорожец». В сушильной электрорефлекторной камере отдела окраски и сушки. Фото: Ирина Пап

Донецкая обл., август 1964 года. Макеевский коксохимический завод, новая батарея. Фото: Ирина Пап

Киевская обл., г. Чернобыль, май 1971 года. Строительство атомной станции. Строительная площадка бетонного завода и домостроительного комбината. Фото: Ирина Пап

Киевская обл., г. Чернобыль, май 1971 года. Строительство атомной станции; приехавшие на стройку комсомольцы. Андрей Пащенко после службы в армии трудится каменщиком; Тамара Скачкова, окончившая в Петропавловске (Казахстан) строительное отделение учётно-экономического техникума, работает маляром. Фото: Ирина Пап

Днепр у Киева, 1960-е годы. Фото: Ирина Пап

Крымская обл., Керчь, 1958 год. Механизированная разгрузка рыбы на холодильнике приёмного пункта Керченского морского порта. Разгрузку ведёт Анатолий Спиратов. Фото: Ирина Пап

Одесса, июнь 1961 года. В санатории «Россия». Фото: Ирина Пап

Киев, апрель 1960 года. Снимки с вертолёта, ул. Красноармейская и Крещатик. Фото: Ирина Пап

иев, июнь 1963 года. Крещатик со стороны Бессарабки. Фото: Ирина Пап

Киев, февраль 1962 года. Семья в цирке. Фото: Ирина Пап

Одесская обл., июнь 1961 года. Новый дворец культуры в селе Шабо Белгород-Днестровского района. Фото: Ирина Пап

Фоторепортажі
9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше. Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival. Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine. Фото зроблені 10 листопада 2024 року.  
21.11.2024 — 31 — 1209

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA. "20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні. До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина. "Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС. Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці.
20.11.2024 — 6 — 582

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на "зебрі"

В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу. Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA. Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада. "58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні. Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці. "Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві. Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди. Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей.
20.11.2024 — 3 — 473

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA. Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах. Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі. "Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц. Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю. "У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц. Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців.
19.11.2024 — 5 — 812

Українські розвідники з'ясували

Українські розвідники з'ясували "начинку" російського дрона "Гербера"

Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA. За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні. Імітація "Шахеда" Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР. З чого складаються ці БПЛА Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів. "Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР. Крім того: Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди). В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР). Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358. Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії. Використання дронів Росією у війні в Україні Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників. При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди". Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.    
18.11.2024 — 3 — 947