Первый Запорожец, Киев 60-х и строительство АЭС в спасённом архиве Ирины Пап
В 1991 году, разбирая строительный мусор в редакционной фотолаборатории киевских «Известий», украинский фотограф Валерий Милосердов нашёл коробку с негативами — аккуратно подписанными и сложенными в конверты. Среди снимков, которые могли бы оказаться на свалке, обнаружились портреты Фиделя Кастро, первая аэрофотосъёмка Киева и сотни других ценных документов. Автором работ оказалась Ирина Пап. В архиве мастера репортажа снимки начала строительства Чернобыльской атомной станции соседствуют с фотографиями реконструированного после войны Крещатика, а портреты молодого Бориса Патона — со снимками Фиделя Кастро. Супруг Ирины Борис Градов сделал самый растиражированный кадр Гагарина. Он тоже был фоторепортёром, но считался мастером не момента, а постановки, лирики и различных технических приёмов. Bird In Flight публикует часть этого архива украинской фотохроники. Ирина Пап (1917–1985). Фоторепортёр, фотокорреспондент газеты «Известия» в Украине, директор Института журналистского мастерства при Союзе журналистов Украины. Родилась в Киеве. Училась в Киевском институте киноинженеров. После его окончания была направлена на московскую студию кинохроники, во время войны её эвакуировали в Куйбышев (Самару). В 1971 году открыла профессиональную фотошколу в Институте журналистского мастерства. В 1964 году немецкий справочник по истории фотографии отметил её как одну из 20 лучших женщин-фоторепортёров мира. Борис Градов (1908–1988). Фотограф, фотокорреспондент, работал в журнале «Украина». Супруг Ирины Пап. Познакомился с ней в Ужгороде — они работали в редакциях газет. Ирина — в «Советском Закарпатье», Борис — в «Молодёжи Закарпатья». В 1956 году переехал с Ириной в Киев. Среди его самых известных снимков — портреты Максима Горького и Юрия Гагарина. Последний всегда находился на советских орбитальных станциях.
Крым, Алушта, 1965 год. Юрий Гагарин. Фото: Борис Градов
Фото: Борис Градов
Фото: Борис Градов
Фото: Борис Градов
Фото: Борис Градов
Фото: Борис Градов
Фото: Борис Градов
Киев, октябрь 1965 года. Бисквитный цех кондитерской фабрики им. К. Маркса, работница бригады коммунистического труда Марина Калинченко. Фото: Ирина Пап
Сталинская обл., июль 1959 года. Машинист угольного комбайна шахты «Трудовская» № 5-бис В. Калашников. Фото: Ирина Пап
Киевская обл., г. Чернобыль, май 1971 года. Строительство атомной станции. Лучшие рабочие стройки, кандидаты в депутаты Новошепеличского сельского совета Чернобыльского района (слева направо) бригадир каменщиков Владимир Сивенко, слесарь-инструментальщик Николай Глущенко и бригадир электросварщиков Владимир Нудьга. Фото: Ирина Пап
Сталинская обл., Святогорский санаторий им. Артёма, июль 1959 года. Фото: Ирина Пап
Киевская обл., г. Чернобыль, май 1971 года. Строительство атомной станции. Монтаж каркаса склада электротехнического оборудования ведёт бригада под руководством Амура Чернова. Фото: Ирина Пап
Киев, май 1963 года. Визит Фиделя Кастро. Фото: Ирина Пап
Киев, декабрь 1961 года. Выступление Никиты Хрущёва на республиканском совещании передовиков сельского хозяйства. Фото: Ирина Пап
Киев, июнь 1959 года. 104-летний участник Русско-турецкой войны 1877–1878 годов Фёдор Иванович Таранов с 4-летними обитателями дома № 170 по ул. Красноармейской Витей Самойленко, Лёней Полищуком, Людой Эпштейн, Борей Токарем и Серёжей Трубецким. Ветеран любит рассказывать ребятам о тёплых письмах, которые он получает от своих болгарских друзей. Фото: Ирина Пап
Запорожье, январь 1960 года. Подготовка танков к переплавке, завод «Днепроспецсталь». Фото: Ирина Пап
Киев, Крещатик, 1965 год. Фото: Ирина Пап
Киев, сентябрь 1961 года. Впервые в школу, детсад № 212. С первым звонком, будущие первооткрыватели! Фото: Ирина Пап
Киев, апрель 1970 года. Ленинский субботник на Киевском заводе им. Лепсе. Фото: Ирина Пап
Киев, 1958 год. Киевский пляж. Фото: Ирина Пап
Киев, 1958 год. Арбузы на Днепре. Фото: Ирина Пап
Ивано-Франковская обл., Яремча, июнь 1965 года. Пионерский лагерь «Прикарпатский Артек». Здесь отдыхают дети работников треста «Прикарпатлес». Юные туристы пойдут горными тропами по маршруту рейда партизанского отряда С. А. Ковпака. Фото: Ирина Пап
Киев, апрель 1961 года. Митинг и читка газеты в Киевском государственном университете им. Т. Г. Шевченко по поводу полёта Юрия Алексеевича Гагарина в космос. Фото: Ирина Пап
Киев, март 1960 года. Весенний этюд. В телефонной будке — студентка первого курса театрального института Мария Форманюк. Фото: Ирина Пап
Запорожье, 1960 год. Запорожский завод «Коммунар», производство малолитражки «Запорожец». В сушильной электрорефлекторной камере отдела окраски и сушки. Фото: Ирина Пап
Донецкая обл., август 1964 года. Макеевский коксохимический завод, новая батарея. Фото: Ирина Пап
Киевская обл., г. Чернобыль, май 1971 года. Строительство атомной станции. Строительная площадка бетонного завода и домостроительного комбината. Фото: Ирина Пап
Киевская обл., г. Чернобыль, май 1971 года. Строительство атомной станции; приехавшие на стройку комсомольцы. Андрей Пащенко после службы в армии трудится каменщиком; Тамара Скачкова, окончившая в Петропавловске (Казахстан) строительное отделение учётно-экономического техникума, работает маляром. Фото: Ирина Пап
Днепр у Киева, 1960-е годы. Фото: Ирина Пап
Крымская обл., Керчь, 1958 год. Механизированная разгрузка рыбы на холодильнике приёмного пункта Керченского морского порта. Разгрузку ведёт Анатолий Спиратов. Фото: Ирина Пап
Одесса, июнь 1961 года. В санатории «Россия». Фото: Ирина Пап
Киев, апрель 1960 года. Снимки с вертолёта, ул. Красноармейская и Крещатик. Фото: Ирина Пап
иев, июнь 1963 года. Крещатик со стороны Бессарабки. Фото: Ирина Пап
Киев, февраль 1962 года. Семья в цирке. Фото: Ирина Пап
Одесская обл., июнь 1961 года. Новый дворец культуры в селе Шабо Белгород-Днестровского района. Фото: Ирина Пап
Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни.
У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим.
Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA.
Тематика та символізм
На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу».
Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята.
Свято завдяки захисникам
Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства.
«Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко.
Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових.
«Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая.
Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники. 05.12.2025 — 7 — 158
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 405
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 752
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 846
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 2053