24 символа Киева от проекта мини-скульптур «Шукай!»
Проект миниатюрных скульптур «Шукай!» похож на занимательный квест. Прогуливаясь по Киеву и отыскивая бронзовые фигурки-артефакты, можно узнать много интересного. За каждым экспонатом этой обаятельной коллекции – история Киева. Возле каждого миниатюрного арт-объекта этой своеобразной уличной коллекции – табличка с указанием автора и QR-код, с помощью которого можно получить более подробную информацию о прообразе фигурки. Туристический проект «Шукай!» стартовал в начале 2018 года. Автор идеи и менеджер проекта – Юлия Бевзенко. Проект «Шукай!» открыт для новых экспонатов.
Первая мини-скульптура – «Котлета по-киевски» (автор – Сергей Галенко) была установлена два года назад, 28 января по адресу Крещатик, 15/4 . Куриные котлеты на косточке, обсыпанные панировочными сухарями и обжаренные во фритюре, – классика жанра. В начале XІX века это блюдо подавали в ресторане отеля «Континенталь». Наряду с «Киевским тортом» и сухим вареньем котлета по-киевски – кулинарный символ столицы.
Киевский каштан, автор Марк Галенко. Уже в феврале 2018 года по адресу Крещатик, 36 появилась бронзовая веточка каштана. Когда именно эти деревья поселились в Киеве – достоверно неизвестно. Вероятно, во времена Петра Могилы. Возле Свято-Троицкого монастыря в Китаевой пустыни до сих пор растёт гигантский каштан, якобы посаженный знаменитым митрополитом. Возраст легендарного дерева – более 350 лет. К слову, веточка каштана украшает и «Киевский торт».
Бронзовую фигурку «Киевского торта» (автор Дарья Вовк) можно увидеть по адресу проспект Науки, 1. К сожалению, мини-скульптуре уже пришлось пережить реставрацию – после того как её повредили вандалы. Известно, что технология производства «Киевского торта» была создана ещё в 1956 году. По одной из версий, рецепт этого лакомства появился случайно. Он, вроде бы, связан с нарушением производства обычного бисквита. Согласно второй версии, рецепт знаменитого торта с белково-ореховыми коржами придумала Надежда Черногор, юная сотрудница бисквитного цеха фабрики имени Карла Маркса. Официальная версия такова: рецептура этого кулинарного символа Киева – результат настойчивых экспериментов. А в 1973 году кондитеры фабрики имени Карла Маркса Анна Курило и Галина Фастовец-Калиновская получили авторское свидетельство на «Киевский торт».
Киевское сухое варенье, автор Марк Галенко. 4-я фигурка проекта установлена по адресу Андреевский спуск, 2-д. Она изображает традиционное киевское лакомство – сухое варенье. Его также называют «балабухи» – в честь знаменитой кондитерской династии, основанной в конце XVIII века Семёном Балабухой. В настоящее время эти сладости известны как «цукаты».
В сентябре 2019 года по адресу улица Шота Руставели, 44 появилась мини-скульптура «Киевский балкон», автор – Ольга Колесник. Эта бронзовая фигурка сделана с добрым юмором: она посвящена людям, которые хранят на своих балконах всё, что может когда-нибудь пригодиться.
Более 120 лет назад, летом 1897 года, в Киеве произошло сенсационное событие: по улицам Подола проехал самоходный экипаж с тремя смельчаками. Его передвижение обеспечивал газовый двигатель. Затаив дыхание, за этим чудом техники наблюдали ошарашенные прохожие. Это событие увековечено в бронзовой мини-скульптуре «Киевский экипаж», установленной по адресу Крещатик, 15/4. Автор Марк Галенко
Киевский фонтан Термена, автор – Сергей Галенко, улица Владимирская, 40/2 установлена мини-скульптура киевского фонтана. Алексей Термен, талантливый инженер, промышленник и общественный деятель конца ХIХ века. В память о себе он оставил красивые фонтаны, изготовленные в литейном цехе его машиностроительного завода.
Киевский граммофон, автор – Дарья Вовк. Уже в начале ХХ века в киевском «Депо музыкальных инструментов» можно было купить граммофон. Позднее фирма грамзаписи «Экстрафон» наладила массовое изготовление грампластинок. Бронзовая мини-скульптура, изображающая киевский граммофон – с секретом. «Включив» её, можно услышать известную песню «Як тебе не любити, Києве мій». Фигурка находится по адресу ул. Рогнединская, 2
Киевская пектораль, автор – Юрий Белявский. Мини-скульптура находится по адресу Крещатик, 15/4. Она изображает уникальную скифскую пектораль. Её нашли в 1971 году в кургане Толстая Могила во время раскопок скифских захоронений. Скифская находка – национальное достояние и шедевр мирового искусства. Её можно увидеть в Музее исторических драгоценностей Украины.
Киевский кофе, автор – Ольга Колесник, Большая Житомирская, 20. Кофейные зёрна были завезены в Киев арабскими купцами ещё во времена князя Владимира Великого. Но настоящую популярность этот напиток приобрёл в 17 веке. Именно тогда украинский казак Юрий-Франц Кульчицкий получил от польского короля Яна III Собеского 300 мешков кофе в награду за спасение Вены. В середине 19 века мода на кофе набирает обороты. Зёрна завозят из-за рубежа, а обжаривают – в Киеве, на специальной фабрике. С тех пор кофе подают в киевских кондитерских. Например, в кондитерской «Жорж» на углу Крещатика и Прорезной, основанной выходцем из Пруссии Жоржем Дортенманом. А киевский кондитер Бернар Голомбек из Варшавы был владельцем целых трёх кафе, где кофе подавали с мороженым и засахаренными фруктами.
По адресу Ярославов Вал, 23 находится миниатюрная фигурка «Киевский компьютер», автор – Дарья Вовк. Первая в Европе малая электронная вычислительная машина была создана в 1948 году в киевской лаборатории академика Сергея Лебедева. Работы проходили в режиме строгой секретности. Созданное украинскими учеными чудо техники выполняло 3 тысячи операций в минуту. Почти 5 лет вычислительная машина эксплуатировалась круглосуточно. Она охватывала такие важные отрасли, как космические полёты, ракетную технику, механику, сверхзвуковую авиацию и другие.
Киевский слоник, автор – Марк Галенко. Этой фигуркой можно полюбоваться по адресу Майдан Незалежности, 1. В 30-е годы ХХ века в Купеческом парке (совр. Крещатый парк) было построено много бассейнов. Там же установили и несколько фонтанов. В их числе – фонтан «Слон». Его конструкция оказалась довольно прочной: он пережил военные бомбардировки. А после Второй мировой войны фонтан стал одним из символов возрождения Киева.
По адресу улице Дегтярная, 6 на Воздвиженке установлена мини-скульптура «Киевская плинфа», автор – Сергей Галенко. Плинфа – это тонкий обожжённый кирпич из глины. Такие кирпичи использовали древнеримские, византийские и древнерусские строители
Киевский трамвай, автор – Дарья Вовк. Эту симпатичную фигурку можно увидеть по адресу Спортивная площадь, 1. Первый электрический трамвай был запущен в Киеве 1 июня 1892 года. «Правление Киевской городской железной дороги имеет честь довести до сведения публики, что с 1 июня открывается движение пассажирских вагонов по электрическому участку от Царской площади на Крещатике до Александровской площади на Подоле», писала газета «Киевлянин». К началу ХХ века киевский трамвай стал привычным общественным транспортом, удобно соединив практически все районы города.
Богатырь Кирилл Кожемяка, автор – Марк Галенко. 18 мая 2019 г. на Рыбацком острове, по улице Электриков, 29-а, была установлена 15-я бронзовая статуэтка. На ней изображён киевский богатырь Кирилл Кожемяка, который борется со Змеем
17 ноября 2019 года на стене Центральной синагоги (ул. Шота Руставели, 13) был установлен арт-объект – «Киевское письмо», автор – Юрий Белявский. Он изображает древний документ, написанный на территории Киевской Руси и датированный приблизительно Х веком. В этом документе – просьба собрать средства для выкупа иудея Яакова бен Ханукки. Письмо было найдено в Каире. Оригинал на пергаменте хранится в библиотеке Кембриджского университета.
Киевский велотрек, автор – Юрий Белявский. Эту фигурку можно увидеть по адресу улица Я. Липинского, 15. В начале ХХ века на улице Святославской (совр. ул. Липинского) Иван Беленко построил велотрек. В то время киевляне начали увлекаться различными видами спорта, в том числе велосипедным. Киевский велотрек – один из самых старых в Европе.
Самсон, автор – Дарья Вовк. Фигурка находится по адресу улица Ярославская, 58. «Киевский Самсон» – один из старейших фонтанов Киева, украшающий Контрактовую площадь. Он был построен в 1748 году. Своё название фонтан получил по имени библейского персонажа, скульптура которого находится внутри ротонды: «Самсон, раздирающий пасть льва».
Солнечные часы Пьера Брульона, автор – Юрий Белявский. Эта мини-скульптура расположена по адресу ул. Братская, 17-19. Она изображает солнечные часы, установленные во дворе Киево-Могилянской академии. Их автор – французский математик Пьер Брульон, преподававший в Могилянке в XVIII веке. Солнечный часы Брульона – одно из самых старых учебных пособий по математике, сохранившихся в Киеве. Под «математикой» тогда понимали широкий спектр наук – от геометрии до оптики.
В парке имени Тараса Шевченко установлена мини-скульптура «Киевские шахматы», автор – Ольга Колесник. Увлечение шахматами в 1960-е годы имело массовый характер. Шахматный клуб спонтанно возник и в этом парке. К слову, во время археологических раскопок на территории Киева и Вышгорода (1981 г.) были найдены две костяные шахматные фигурки, датированные ориентировочно ХI-XII вв.
Цепной мост, автор – Ольга Колесник, ул. Болсуновская, 13-15. В 1853 году в Киеве состоялось открытие Цепного моста. Автор проекта – британский инженер Чарльз Виньоль. В те времена такой мост считался чудом техники. А вскоре его уменьшенную серебряную копию выставили на Всемирной выставке в Лондоне. Через некоторое время центральную часть моста сделали разводной, чтобы могли проходить большие суда. В 1920 году один из пролётов моста был взорван поляками, отступающими из Киева. После Гражданской войны Евгений Патон спроектировал на этом месте новый мост. В 1941-м его снова взорвали, а в 1965 году вместо него был воздвигнут мост Метро. Через него на левый берег Днепра была проложена линия метрополитена.
По адресу улица Пушкинская, 5-7/29 установлена «Туфелька Сержа Лифаря» (автор – Юрий Белявский), одного из величайших танцовщиков XX века. Он родился 2 апреля 1905 года в Киеве, а в возрасте 18 лет уехал в Париж. Спустя 6 лет Серж стал солистом балетной труппы «Гранд-Опера». В 1955 году его наградили «Золотой балетной туфелькой». Это – высшая награда в искусстве балета. После смерти знаменитого танцовщика его жена подарила реликвию Музею исторических драгоценностей. Впоследствии её передали в Национальный музей истории Украины. «Всю свою жизнь мой муж тосковал по родному краю. Я уверена, что он всё видит и слышит, и радуется, что эта маленькая часть его навсегда останется в Киеве», писала его жена Лиллан д’Алефельдт. Похоронен он в Париже на кладбище Сент Женевьев де Буа. На постаменте памятника – надпись «Serge Lifar de Kiev»(«Серж Лифарь из Киева»)
Вертолёт Сикорского, автор – Юрий Белявский. Эта фигурка находится по адресу Ярославов Вал, 22. Она установлена в память об Игоре Сикорском. Свой первый вертолёт он сконструировал в возрасте 20 лет. В 1918 году будущий авиаконструктор уехал во Францию, а через год стал гражданином США, где основал компанию Sikorsky Aircraft. Благодаря Игорю Сикорскому был осуществлён небывалый прорыв в мировой авиации.
По адресу Ярославов вал, 21/20-а расположен арт-объект «Золотые ворота», автор – Марк Галенко. Он изображает знаменитый памятник оборонной архитектуры эпохи Киевской Руси. «Золотые ворота – драгоценный остаток древнего величия и славы Киева», писал историк Николай Закревский. О строительстве Золотых ворот упоминается в летописи, датированной 1037 годом. Наиболее вероятная дата их сооружения – 1017-1024 годы. Для своего времени эти городские ворота были неприступными – ни одного упоминания о вторжении в Киев через них не зафиксировано
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1119
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 567
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 460
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 799
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 931
