24 символа Киева от проекта мини-скульптур «Шукай!»
Проект миниатюрных скульптур «Шукай!» похож на занимательный квест. Прогуливаясь по Киеву и отыскивая бронзовые фигурки-артефакты, можно узнать много интересного. За каждым экспонатом этой обаятельной коллекции – история Киева. Возле каждого миниатюрного арт-объекта этой своеобразной уличной коллекции – табличка с указанием автора и QR-код, с помощью которого можно получить более подробную информацию о прообразе фигурки. Туристический проект «Шукай!» стартовал в начале 2018 года. Автор идеи и менеджер проекта – Юлия Бевзенко. Проект «Шукай!» открыт для новых экспонатов.
Первая мини-скульптура – «Котлета по-киевски» (автор – Сергей Галенко) была установлена два года назад, 28 января по адресу Крещатик, 15/4 . Куриные котлеты на косточке, обсыпанные панировочными сухарями и обжаренные во фритюре, – классика жанра. В начале XІX века это блюдо подавали в ресторане отеля «Континенталь». Наряду с «Киевским тортом» и сухим вареньем котлета по-киевски – кулинарный символ столицы.
Киевский каштан, автор Марк Галенко. Уже в феврале 2018 года по адресу Крещатик, 36 появилась бронзовая веточка каштана. Когда именно эти деревья поселились в Киеве – достоверно неизвестно. Вероятно, во времена Петра Могилы. Возле Свято-Троицкого монастыря в Китаевой пустыни до сих пор растёт гигантский каштан, якобы посаженный знаменитым митрополитом. Возраст легендарного дерева – более 350 лет. К слову, веточка каштана украшает и «Киевский торт».
Бронзовую фигурку «Киевского торта» (автор Дарья Вовк) можно увидеть по адресу проспект Науки, 1. К сожалению, мини-скульптуре уже пришлось пережить реставрацию – после того как её повредили вандалы. Известно, что технология производства «Киевского торта» была создана ещё в 1956 году. По одной из версий, рецепт этого лакомства появился случайно. Он, вроде бы, связан с нарушением производства обычного бисквита. Согласно второй версии, рецепт знаменитого торта с белково-ореховыми коржами придумала Надежда Черногор, юная сотрудница бисквитного цеха фабрики имени Карла Маркса. Официальная версия такова: рецептура этого кулинарного символа Киева – результат настойчивых экспериментов. А в 1973 году кондитеры фабрики имени Карла Маркса Анна Курило и Галина Фастовец-Калиновская получили авторское свидетельство на «Киевский торт».
Киевское сухое варенье, автор Марк Галенко. 4-я фигурка проекта установлена по адресу Андреевский спуск, 2-д. Она изображает традиционное киевское лакомство – сухое варенье. Его также называют «балабухи» – в честь знаменитой кондитерской династии, основанной в конце XVIII века Семёном Балабухой. В настоящее время эти сладости известны как «цукаты».
В сентябре 2019 года по адресу улица Шота Руставели, 44 появилась мини-скульптура «Киевский балкон», автор – Ольга Колесник. Эта бронзовая фигурка сделана с добрым юмором: она посвящена людям, которые хранят на своих балконах всё, что может когда-нибудь пригодиться.
Более 120 лет назад, летом 1897 года, в Киеве произошло сенсационное событие: по улицам Подола проехал самоходный экипаж с тремя смельчаками. Его передвижение обеспечивал газовый двигатель. Затаив дыхание, за этим чудом техники наблюдали ошарашенные прохожие. Это событие увековечено в бронзовой мини-скульптуре «Киевский экипаж», установленной по адресу Крещатик, 15/4. Автор Марк Галенко
Киевский фонтан Термена, автор – Сергей Галенко, улица Владимирская, 40/2 установлена мини-скульптура киевского фонтана. Алексей Термен, талантливый инженер, промышленник и общественный деятель конца ХIХ века. В память о себе он оставил красивые фонтаны, изготовленные в литейном цехе его машиностроительного завода.
Киевский граммофон, автор – Дарья Вовк. Уже в начале ХХ века в киевском «Депо музыкальных инструментов» можно было купить граммофон. Позднее фирма грамзаписи «Экстрафон» наладила массовое изготовление грампластинок. Бронзовая мини-скульптура, изображающая киевский граммофон – с секретом. «Включив» её, можно услышать известную песню «Як тебе не любити, Києве мій». Фигурка находится по адресу ул. Рогнединская, 2
Киевская пектораль, автор – Юрий Белявский. Мини-скульптура находится по адресу Крещатик, 15/4. Она изображает уникальную скифскую пектораль. Её нашли в 1971 году в кургане Толстая Могила во время раскопок скифских захоронений. Скифская находка – национальное достояние и шедевр мирового искусства. Её можно увидеть в Музее исторических драгоценностей Украины.
Киевский кофе, автор – Ольга Колесник, Большая Житомирская, 20. Кофейные зёрна были завезены в Киев арабскими купцами ещё во времена князя Владимира Великого. Но настоящую популярность этот напиток приобрёл в 17 веке. Именно тогда украинский казак Юрий-Франц Кульчицкий получил от польского короля Яна III Собеского 300 мешков кофе в награду за спасение Вены. В середине 19 века мода на кофе набирает обороты. Зёрна завозят из-за рубежа, а обжаривают – в Киеве, на специальной фабрике. С тех пор кофе подают в киевских кондитерских. Например, в кондитерской «Жорж» на углу Крещатика и Прорезной, основанной выходцем из Пруссии Жоржем Дортенманом. А киевский кондитер Бернар Голомбек из Варшавы был владельцем целых трёх кафе, где кофе подавали с мороженым и засахаренными фруктами.
По адресу Ярославов Вал, 23 находится миниатюрная фигурка «Киевский компьютер», автор – Дарья Вовк. Первая в Европе малая электронная вычислительная машина была создана в 1948 году в киевской лаборатории академика Сергея Лебедева. Работы проходили в режиме строгой секретности. Созданное украинскими учеными чудо техники выполняло 3 тысячи операций в минуту. Почти 5 лет вычислительная машина эксплуатировалась круглосуточно. Она охватывала такие важные отрасли, как космические полёты, ракетную технику, механику, сверхзвуковую авиацию и другие.
Киевский слоник, автор – Марк Галенко. Этой фигуркой можно полюбоваться по адресу Майдан Незалежности, 1. В 30-е годы ХХ века в Купеческом парке (совр. Крещатый парк) было построено много бассейнов. Там же установили и несколько фонтанов. В их числе – фонтан «Слон». Его конструкция оказалась довольно прочной: он пережил военные бомбардировки. А после Второй мировой войны фонтан стал одним из символов возрождения Киева.
По адресу улице Дегтярная, 6 на Воздвиженке установлена мини-скульптура «Киевская плинфа», автор – Сергей Галенко. Плинфа – это тонкий обожжённый кирпич из глины. Такие кирпичи использовали древнеримские, византийские и древнерусские строители
Киевский трамвай, автор – Дарья Вовк. Эту симпатичную фигурку можно увидеть по адресу Спортивная площадь, 1. Первый электрический трамвай был запущен в Киеве 1 июня 1892 года. «Правление Киевской городской железной дороги имеет честь довести до сведения публики, что с 1 июня открывается движение пассажирских вагонов по электрическому участку от Царской площади на Крещатике до Александровской площади на Подоле», писала газета «Киевлянин». К началу ХХ века киевский трамвай стал привычным общественным транспортом, удобно соединив практически все районы города.
Богатырь Кирилл Кожемяка, автор – Марк Галенко. 18 мая 2019 г. на Рыбацком острове, по улице Электриков, 29-а, была установлена 15-я бронзовая статуэтка. На ней изображён киевский богатырь Кирилл Кожемяка, который борется со Змеем
17 ноября 2019 года на стене Центральной синагоги (ул. Шота Руставели, 13) был установлен арт-объект – «Киевское письмо», автор – Юрий Белявский. Он изображает древний документ, написанный на территории Киевской Руси и датированный приблизительно Х веком. В этом документе – просьба собрать средства для выкупа иудея Яакова бен Ханукки. Письмо было найдено в Каире. Оригинал на пергаменте хранится в библиотеке Кембриджского университета.
Киевский велотрек, автор – Юрий Белявский. Эту фигурку можно увидеть по адресу улица Я. Липинского, 15. В начале ХХ века на улице Святославской (совр. ул. Липинского) Иван Беленко построил велотрек. В то время киевляне начали увлекаться различными видами спорта, в том числе велосипедным. Киевский велотрек – один из самых старых в Европе.
Самсон, автор – Дарья Вовк. Фигурка находится по адресу улица Ярославская, 58. «Киевский Самсон» – один из старейших фонтанов Киева, украшающий Контрактовую площадь. Он был построен в 1748 году. Своё название фонтан получил по имени библейского персонажа, скульптура которого находится внутри ротонды: «Самсон, раздирающий пасть льва».
Солнечные часы Пьера Брульона, автор – Юрий Белявский. Эта мини-скульптура расположена по адресу ул. Братская, 17-19. Она изображает солнечные часы, установленные во дворе Киево-Могилянской академии. Их автор – французский математик Пьер Брульон, преподававший в Могилянке в XVIII веке. Солнечный часы Брульона – одно из самых старых учебных пособий по математике, сохранившихся в Киеве. Под «математикой» тогда понимали широкий спектр наук – от геометрии до оптики.
В парке имени Тараса Шевченко установлена мини-скульптура «Киевские шахматы», автор – Ольга Колесник. Увлечение шахматами в 1960-е годы имело массовый характер. Шахматный клуб спонтанно возник и в этом парке. К слову, во время археологических раскопок на территории Киева и Вышгорода (1981 г.) были найдены две костяные шахматные фигурки, датированные ориентировочно ХI-XII вв.
Цепной мост, автор – Ольга Колесник, ул. Болсуновская, 13-15. В 1853 году в Киеве состоялось открытие Цепного моста. Автор проекта – британский инженер Чарльз Виньоль. В те времена такой мост считался чудом техники. А вскоре его уменьшенную серебряную копию выставили на Всемирной выставке в Лондоне. Через некоторое время центральную часть моста сделали разводной, чтобы могли проходить большие суда. В 1920 году один из пролётов моста был взорван поляками, отступающими из Киева. После Гражданской войны Евгений Патон спроектировал на этом месте новый мост. В 1941-м его снова взорвали, а в 1965 году вместо него был воздвигнут мост Метро. Через него на левый берег Днепра была проложена линия метрополитена.
По адресу улица Пушкинская, 5-7/29 установлена «Туфелька Сержа Лифаря» (автор – Юрий Белявский), одного из величайших танцовщиков XX века. Он родился 2 апреля 1905 года в Киеве, а в возрасте 18 лет уехал в Париж. Спустя 6 лет Серж стал солистом балетной труппы «Гранд-Опера». В 1955 году его наградили «Золотой балетной туфелькой». Это – высшая награда в искусстве балета. После смерти знаменитого танцовщика его жена подарила реликвию Музею исторических драгоценностей. Впоследствии её передали в Национальный музей истории Украины. «Всю свою жизнь мой муж тосковал по родному краю. Я уверена, что он всё видит и слышит, и радуется, что эта маленькая часть его навсегда останется в Киеве», писала его жена Лиллан д’Алефельдт. Похоронен он в Париже на кладбище Сент Женевьев де Буа. На постаменте памятника – надпись «Serge Lifar de Kiev»(«Серж Лифарь из Киева»)
Вертолёт Сикорского, автор – Юрий Белявский. Эта фигурка находится по адресу Ярославов Вал, 22. Она установлена в память об Игоре Сикорском. Свой первый вертолёт он сконструировал в возрасте 20 лет. В 1918 году будущий авиаконструктор уехал во Францию, а через год стал гражданином США, где основал компанию Sikorsky Aircraft. Благодаря Игорю Сикорскому был осуществлён небывалый прорыв в мировой авиации.
По адресу Ярославов вал, 21/20-а расположен арт-объект «Золотые ворота», автор – Марк Галенко. Он изображает знаменитый памятник оборонной архитектуры эпохи Киевской Руси. «Золотые ворота – драгоценный остаток древнего величия и славы Киева», писал историк Николай Закревский. О строительстве Золотых ворот упоминается в летописи, датированной 1037 годом. Наиболее вероятная дата их сооружения – 1017-1024 годы. Для своего времени эти городские ворота были неприступными – ни одного упоминания о вторжении в Киев через них не зафиксировано
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 88
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 836
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 893
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1523
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3060
