Дві виставки відкрилися на цьому тижні у Національному музеї Київська картинна галерея
Перша — 18 листопада, «Михайло Андрієнко-Нечитайло. Херсон — Париж». Друга, наступного дня — «Те, що болить». Перша — одного художника, друга — колективна.
Михайло Андрієнко-Нечитайло народився та виріс у Херсоні, а більшу частину життя мешкав у Парижі. Він є представником спільноти, відомої як Паризька школа (École de Paris). Роботи, що представлені, стисло показують шлях творчих пошуків митця. Це перша в Україні його персональна виставка, вона присвячена третій річниці визволення Херсона від російських загарбників та створена спільно з Херсонським обласним художнім музеєм імені О. О. Шовкуненка.
Друга виставка складається з кількох блоків. Центральна частина «нехудожня»: в найбільший залі фотографії разом з текстом розповідають про бійців 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, які або зникли безвісти, або загинули, або потрапили у полон. Цей документальний проект «Не народжені для війни» створений їх родинами.
Остання зала наповнена живописними картинами, скульптурами, фотографіями дійсних та колишніх військовослужбовців, а також волонтерів. Це проект «Мистецтво, що повертає до життя». Твори різняться і тематикою — якісь цілком мирні, якісь пов’язані з війною. А починається виставка фотографіями Юрія Білака, українця, який зараз мешкає у Франції. На них зображені діти на тлі зруйнованих споруд, в рідних для них місцях — «Дитинство, що втратило тишу». Виставка присвячена Дню захисту дітей, Дню Гідності та Свободи, Міжнародному дню волонтера та Дню Збройних сил України.
Обидві триватимуть залишок листопада та майже весь грудень.
Дві виставки в неділю завершують свою роботу: «ВІЧ-НА-ВІЧ з Іваном Айвазовським» (про неї ми писали раніше) та Триєнале сценографії імені Данила Лідера «Київська школа». На останній представлено театральні костюми та ескізи до них, макети сцен, фотографії з вистав. Ці предмети пов’язані з театральними подіями, які відбувалися протягом останніх трьох років. Виставка робиться вшосте.
З 14 листопада по 2 грудня проходить Фестиваль сучасного колажу CUTOUT 2025. А майже до кінця січня триває виставка «Олександр Мурашко. Київські вібрації», що присвячена 150-річчю від дня народження цього видатного живописця.
Текст та фото — Олександр Зубко
23.11.2025 — 25 — 2934
Африканське мистецтво у київському музеї
9 жовтня у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відбулися прес-тур та офіційне відкриття виставки «Африка: директ». Автори через сучасні та давні зразки культового та декоративно-вжиткового мистецтва пропонують відчути особливість африканських культур.
Це півсотні артефактів з двох десятків країн переважно Чорної або ж Субсахарської Африки: гончарні вироби, маски, фігурки, холодна зброя, парадне крісло, багато іншого. Експозиція доповнюється книгами різних років, що розказують про Африку, а текстові матеріали на стінах дозволяють краще зрозуміти контекст.
Більшу частину виставки складають предмети з колекції Тетяни Дешко та Андрія Клепікова. Частина них по завершенні виставки буде передана до Музею Ханенків. Виставка триватиме до кінця року.
Текст та фото — Олександр Зубко
12.10.2025 — 14 — 3624
Одна виставка відкрилися, дві завершуються та дві тривають — експозиція Київської картинної галереї
У п’ятницю, 10 жовтня, добірку своїх робіт під назвою «Простір невизначеності» представив молодий український художник Дмитро Доценко. Вони мають більше, ніж два просторові виміри, але менше, ніж три: тверді фрагменти картин розташовані паралельно стінам та збоку від зображення. Частиною експозиції є також відео інсталяція.
Виставка іншого нашого сучасника, Михайла Гуйди, одна з тих двох, що завершують свою роботу цієї неділі. Насправді, вона планувалася до 31 серпня, але була продовжена. Вона є частиною проекту «Діалог крізь віки», ідеєю якого є поєднання творів художників минулого та сучасності. Роботи класиків взяті з колекції Національного музею «Київська картинна галерея», а виставка називається «Михайло Гуйда і класики».
Друга виставка, що завершується — «Кров з молоком». Вона присвячена темі тіла у живопису, графіці, скульптурі та фотографії у різноманітних значеннях та проявах ще з XVIII століття та по сьогодні. Роботи надали галереї, приватні колекціонери та сам музей.
До 26 жовтня триватиме виставка видатного пейзажиста та мариніста Івана Айвазовського. Вона продовжує серію «Віч-на-віч», що складається з творів ХІХ століття, які є у колекції музею. Експозиція складається з трьох живописні картин, однієї графічної роботи, фотографій полотен, що були втрачені під час Другої світової війни, та відеопрезентацієї інших творів Івана Костянтиновича. Експозиція додатково оформлена предметами побуту корінного населення Криму.
До кінця листопада працює виставка, присвячена маєтку, в якому розміщений музей (і називається вона «Терещенківська, 9»), та його мешканцям. Тут багато фотографій інтер’єрів, членів сім’ї Терещенків, панно з пояснювальними текстами. Виставлено також елементи оригінального оздоблення: меблі, скульптури, і ще одна картина Івана Айвазовського.
Текст та фото — Олександр Зубко
11.10.2025 — 21 — 3558
На Київщині у Бучанському парку з'явилися фантастичні скульптури
У центральному парку міста Буча нещодавно з'явилися дивовижні скульптури персонажів фантастичних фільмів. "Територія міського парку вабить фотографів, сценаристів, художників, скульпторів, музикантів. Тут кожен метр "проситься" на полотно, "підказує" ноти для хітів, лінії та форми для скульпторів", - йдеться в повідомленні на офіційній сторінці у Facebook Бучанської міської ради. Бучанський центральний парк віднедавна прикрашають персонажі фантастичних фільмів "Чужий", "Веном", "Термінатор", герой кінострічки "Вартові галактики" Грут та інші. Всі роботи виконані з металічних виробів та деталей.
19.03.2020 — 9 — 14577
День святого Валентина в Киеве
Украинцы отпраздновали главный праздник года для всех влюбленных - День святого Валентина. С самого утра цветы и сладости были нарасхват, а к вечеру наблюдается аншлаг в столичных кинотеатрах, кафе и ресторанах. Теплое настроение, которое уже отдает весной, можно найти повсюду. Кроме того, в День всех влюбленных жители Киева участвовали в необычной акции. Утром каждый мог проехаться на столичном фуникулере, не заплатив при этом ни копейки. Единственное условие — нужно было обняться или поцеловаться. Такая акция длилась всего час — с 8:00 до 9:00. На входе пассажиров встречали два купидона, которые предлагали объятия, а также угощали каждого конфетами и дарили открытки с пожеланиями. Напротив также раздавали воздушные шары в форме сердца с надписью «Любовь — это оплатить проезд за двоих». А памятник маленьким основателям Киева на Почтовой площади преобразился ко Дню святого Валентина. Кий, Щек, Хорив и Лыбедь обросли крылышками и стали купидонами. Каждому из них они надели белоснежные крылышки и нимб. В руках одной из малюток, вместо лука со стрелами — цветочек. Кий, Щек и Хорив, как всегда,играются в свой кораблик, а их сестра Лыбедь наблюдает за братиками.
14.02.2020 — 18 — 15215
24 символа Киева от проекта мини-скульптур «Шукай!»
Проект миниатюрных скульптур «Шукай!» похож на занимательный квест. Прогуливаясь по Киеву и отыскивая бронзовые фигурки-артефакты, можно узнать много интересного. За каждым экспонатом этой обаятельной коллекции – история Киева. Возле каждого миниатюрного арт-объекта этой своеобразной уличной коллекции – табличка с указанием автора и QR-код, с помощью которого можно получить более подробную информацию о прообразе фигурки. Туристический проект «Шукай!» стартовал в начале 2018 года. Автор идеи и менеджер проекта – Юлия Бевзенко. Проект «Шукай!» открыт для новых экспонатов.
05.02.2020 — 24 — 26343 — 2
Удивительные скульптуры из песка показали на фестивале в Бельгии
В Бельгии, в городе Остенд, прошел фестиваль песчаных скульптур "Мечты". Показать свое мастерство приехало тридцать скульпторов со всего мира. На протяжении четырех недель они создавали эту песочную сказку по мотивам лучших диснеевских мультипликационных фильмов и не только. Результат того стоил. Из шести тысяч тонн песка скульпторы соорудили 150 прекрасных монументов огромных размеров, которые порадовали как малышей, так и их родителей. На фестивале можно встретиться с увеличенными песчаными версиями любимых мультяшек и киногероев.
19.06.2019 — 18 — 16824
Тени НЕ забытых богов
Путешественник, фотограф и постоянный автор Контрактов Дмитрий Дятлов занимается еще и изучением славянского язычества. Освоив технику резьбы по дереву, он создал настоящую коллекцию идолов древних богов. «Мои работы – исключительно авторское видение. Почти все знания о славянском язычестве безвозвратно утрачены, намеки остались только в сказках, языке и сходных традициях. Никогда не забуду вопрос, который задал мне в Катманду непалец из касты брахманов: «Как у вас зовут Индру?». Я, немного подумав, ответил: «Перун». «А как у вас зовут Шиву?», - спросил он. «Велес», - ответил я, уже понимая, о чем он говорит. Он был образованным человеком из высшей касты, замечательно знающим свою (и не только свою) религию, и никогда не стал бы путать богов. Речь шла о сходстве архетипов: не о традиционном боге, а о космической силе, которую разные народы называют по-разному, но суть у нее одна. Историк скажет, что Индра – не Перун, и что не найдено ни одного кумира Велеса. И будет прав. Но прав как человек, изучающий лишь внешние проявления культа», - говорит Дмитрий. Для лучшего понимания всех верований и учений мира, следует искать сходство, а не различия между ними. Да и не суть важно, как было раньше. Живем-то мы сейчас, и пытаться возродить все, как было когда-то, так же странно, как убивать перед кумиром жертвенных животных. Время идет, люди меняются, а высшие силы, земные проявления которых мы видим каждый миг, остаются теми же. Кумиры, идолы, статуи – люди изображали богов тысячелетия назад и продолжают это делать сегодня. Изображения высших сил стали неотъемлемой частью многих учений - даже тех, которые изначально запрещали их изображать. Принято считать, что у язычников объектом поклонения служил сам идол. И такие случаи действительно известны. Но они свидетельствуют об упадке языческой традиции, когда внешняя, экзотерическая, часть учения начинает преобладать над внутренней, эзотерической, частью. Проще говоря, когда люди начинают думать, что статуя и есть бог, и совершать перед ней механические действия по определенным дням, не задумываясь над глубинной, скрытой, мистической сутью самого понятия «идол». То есть живут, соблюдая внешние атрибуты традиции, и не зная, или, еще хуже, считая грехом и отходом от учения эзотерические аспекты. Идол (или кумир) – это инструмент для связи человеческого сознания с Богом, а чаще – с каким-то из его проявлений. Высшего Бога люди в принципе изображали крайне редко, поскольку не находили доступных человеческому уму понятий, с помощью которых можно его описать. Кумир – это набор архетипов, которые помогают приоткрыть канал, связывающий сознание человека с определенной силой, заключенной в космосе и в нем самом. В основе лежат те же принципы, что в картах таро, рунах и астрологии. Язык символов, описывающий тонкие силы, заключенные в человеке и космосе. Чаще всего связь возникает во время «требы» (жертвы). И важно тут не само подношение, а некий импульс благодарности, исходящий от человека во время обряда. По большому счету, кумир может выглядеть как угодно. Главное, чтобы он вписывался в набор архетипов, характеризующих силу, которую символизирует.
26.03.2019 — 21 — 24126 — 7
Василь Вірастюк став моделлю для пам’ятника Іллі Муромцю
Мер Києва Віталій Кличко на своїй сторінці у Facebook показав процес створення пам’ятника богатирю Іллі Муромцю, який встановлять в оновленому столичному парку, що тепер називається "Муромець". Позує скульптору сучасний український богатир Василь Вірастюк. «Встановити пам'ятник плануємо влітку в парку «Муромець» (колишній парк Дружби народів), де зараз триває реконструкція. У конкурсі на облаштування зеленої зони перемогла авторська група на чолі з молодим талановитим художником-скульптором Володимиром Журавлем, - зазначив Віталій Кличко. - Його скульптури прикрашають сьогодні Поштову площу. У новому парку поєднаються і дух нашої доблесної старовини, і сучасність», - написав мер. Він підкреслив, що назву «Муромець» парк отримав не випадково, бо розташований в історичному місці, де у 12-13 століттях була територія сторожової застави та місце постійної дислокації київської дружини. Висота скульптурної композиції буде приблизно 15 метрів – зазначає Володимир Журавель. За його словами, сама фігура богатиря буде заввишки 4 метри та відлита з бронзи. На фото, яке оприлюднив Віталій Кличко, скульптор демонструє модель пам’ятника та один з уже готових елементів композиції – богатирський меч. За словами Василя Вірастюка, сучасного українського богатиря, який погодився позувати скульптору, за час спільної роботи над пам’ятником він почав відчувати себе частиною легенди: «Може воно так і було. Сидів Ілля. Дивився за небокрай. Чи не сунуть на нас непрохані злі люди». Віталій Кличко також зазначив, що парк "Муромець" буде облаштовано із використанням сучасних трендів в ландшафтній архітектурі, сучасною системою інформації та навігації, велодоріжками, сучасним освітленням.
26.04.2018 — 14 — 14993
«Бойчукізм. Проект „великого стилю“»
В Национальном культурно-художественном и музейном комплексе «Мистецький Арсенал» (Киев) 7 декабря открылась выставка «Бойчукизм. Проект „великого стиля“» («Бойчукізм. Проект „великого стилю“»). Это течение в украинском изобразительном и декоративно-прикладном искусстве, известное также как «неовизантизм», развивалось с конца 10-х годов до конца 30-х годов ХХ века. Вдохновителем и лидером группы был художник Михаил Бойчук, родом из Тернопольской области. Он учился в студии Юлиана Панькевича во Львове, затем — в Венской академии искусств, Краковской академии искусств, Мюнхенской академии искусств, после чего на несколько лет остановился в Париже. Здесь он в 1909 году основал мастерскую неовизантийского искусства, которую посещали, в частности, такие его последователи, как Николай Касперович, София Бодуэн де Куртенэ, София Налепинская, Янина Леваковская. Художники подхватили наследие Византии и Киевской Руси, много взяли из иконописи и украинского народного малярства. Одним из принципов школы была коллективная работа, когда художник отказывался от авторства. На родине бойчукисты вели активную творческую и общественную деятельность до и после революции. В 1917 году Михаил Бойчук стал одним из организаторов Украинской академии искусств, затем работал в Ленинграде и Харькове. В образованной в 1925 году Ассоциации революционного искусства Украины преобладали неовизантисты. В конце 30-х годов значительная часть художников — последователей стиля — была репрессирована, а работы их целенаправленно уничтожены. В формировании экспозиции выставки Арсенала приняли участие музеи, библиотеки, художественные галереи общим числом восемнадцать, а также десять частных коллекций. Здесь представлена живопись, керамика, графика, книжная иллюстрация и экслибрисы, эскизы картин и наброски театральных костюмов. Выставка работает до 28 января следующего года.
10.12.2017 — 17 — 25940 — 1