24 символа Киева от проекта мини-скульптур «Шукай!»
Проект миниатюрных скульптур «Шукай!» похож на занимательный квест. Прогуливаясь по Киеву и отыскивая бронзовые фигурки-артефакты, можно узнать много интересного. За каждым экспонатом этой обаятельной коллекции – история Киева. Возле каждого миниатюрного арт-объекта этой своеобразной уличной коллекции – табличка с указанием автора и QR-код, с помощью которого можно получить более подробную информацию о прообразе фигурки. Туристический проект «Шукай!» стартовал в начале 2018 года. Автор идеи и менеджер проекта – Юлия Бевзенко. Проект «Шукай!» открыт для новых экспонатов.
Первая мини-скульптура – «Котлета по-киевски» (автор – Сергей Галенко) была установлена два года назад, 28 января по адресу Крещатик, 15/4 . Куриные котлеты на косточке, обсыпанные панировочными сухарями и обжаренные во фритюре, – классика жанра. В начале XІX века это блюдо подавали в ресторане отеля «Континенталь». Наряду с «Киевским тортом» и сухим вареньем котлета по-киевски – кулинарный символ столицы.
Киевский каштан, автор Марк Галенко. Уже в феврале 2018 года по адресу Крещатик, 36 появилась бронзовая веточка каштана. Когда именно эти деревья поселились в Киеве – достоверно неизвестно. Вероятно, во времена Петра Могилы. Возле Свято-Троицкого монастыря в Китаевой пустыни до сих пор растёт гигантский каштан, якобы посаженный знаменитым митрополитом. Возраст легендарного дерева – более 350 лет. К слову, веточка каштана украшает и «Киевский торт».
Бронзовую фигурку «Киевского торта» (автор Дарья Вовк) можно увидеть по адресу проспект Науки, 1. К сожалению, мини-скульптуре уже пришлось пережить реставрацию – после того как её повредили вандалы. Известно, что технология производства «Киевского торта» была создана ещё в 1956 году. По одной из версий, рецепт этого лакомства появился случайно. Он, вроде бы, связан с нарушением производства обычного бисквита. Согласно второй версии, рецепт знаменитого торта с белково-ореховыми коржами придумала Надежда Черногор, юная сотрудница бисквитного цеха фабрики имени Карла Маркса. Официальная версия такова: рецептура этого кулинарного символа Киева – результат настойчивых экспериментов. А в 1973 году кондитеры фабрики имени Карла Маркса Анна Курило и Галина Фастовец-Калиновская получили авторское свидетельство на «Киевский торт».
Киевское сухое варенье, автор Марк Галенко. 4-я фигурка проекта установлена по адресу Андреевский спуск, 2-д. Она изображает традиционное киевское лакомство – сухое варенье. Его также называют «балабухи» – в честь знаменитой кондитерской династии, основанной в конце XVIII века Семёном Балабухой. В настоящее время эти сладости известны как «цукаты».
В сентябре 2019 года по адресу улица Шота Руставели, 44 появилась мини-скульптура «Киевский балкон», автор – Ольга Колесник. Эта бронзовая фигурка сделана с добрым юмором: она посвящена людям, которые хранят на своих балконах всё, что может когда-нибудь пригодиться.
Более 120 лет назад, летом 1897 года, в Киеве произошло сенсационное событие: по улицам Подола проехал самоходный экипаж с тремя смельчаками. Его передвижение обеспечивал газовый двигатель. Затаив дыхание, за этим чудом техники наблюдали ошарашенные прохожие. Это событие увековечено в бронзовой мини-скульптуре «Киевский экипаж», установленной по адресу Крещатик, 15/4. Автор Марк Галенко
Киевский фонтан Термена, автор – Сергей Галенко, улица Владимирская, 40/2 установлена мини-скульптура киевского фонтана. Алексей Термен, талантливый инженер, промышленник и общественный деятель конца ХIХ века. В память о себе он оставил красивые фонтаны, изготовленные в литейном цехе его машиностроительного завода.
Киевский граммофон, автор – Дарья Вовк. Уже в начале ХХ века в киевском «Депо музыкальных инструментов» можно было купить граммофон. Позднее фирма грамзаписи «Экстрафон» наладила массовое изготовление грампластинок. Бронзовая мини-скульптура, изображающая киевский граммофон – с секретом. «Включив» её, можно услышать известную песню «Як тебе не любити, Києве мій». Фигурка находится по адресу ул. Рогнединская, 2
Киевская пектораль, автор – Юрий Белявский. Мини-скульптура находится по адресу Крещатик, 15/4. Она изображает уникальную скифскую пектораль. Её нашли в 1971 году в кургане Толстая Могила во время раскопок скифских захоронений. Скифская находка – национальное достояние и шедевр мирового искусства. Её можно увидеть в Музее исторических драгоценностей Украины.
Киевский кофе, автор – Ольга Колесник, Большая Житомирская, 20. Кофейные зёрна были завезены в Киев арабскими купцами ещё во времена князя Владимира Великого. Но настоящую популярность этот напиток приобрёл в 17 веке. Именно тогда украинский казак Юрий-Франц Кульчицкий получил от польского короля Яна III Собеского 300 мешков кофе в награду за спасение Вены. В середине 19 века мода на кофе набирает обороты. Зёрна завозят из-за рубежа, а обжаривают – в Киеве, на специальной фабрике. С тех пор кофе подают в киевских кондитерских. Например, в кондитерской «Жорж» на углу Крещатика и Прорезной, основанной выходцем из Пруссии Жоржем Дортенманом. А киевский кондитер Бернар Голомбек из Варшавы был владельцем целых трёх кафе, где кофе подавали с мороженым и засахаренными фруктами.
По адресу Ярославов Вал, 23 находится миниатюрная фигурка «Киевский компьютер», автор – Дарья Вовк. Первая в Европе малая электронная вычислительная машина была создана в 1948 году в киевской лаборатории академика Сергея Лебедева. Работы проходили в режиме строгой секретности. Созданное украинскими учеными чудо техники выполняло 3 тысячи операций в минуту. Почти 5 лет вычислительная машина эксплуатировалась круглосуточно. Она охватывала такие важные отрасли, как космические полёты, ракетную технику, механику, сверхзвуковую авиацию и другие.
Киевский слоник, автор – Марк Галенко. Этой фигуркой можно полюбоваться по адресу Майдан Незалежности, 1. В 30-е годы ХХ века в Купеческом парке (совр. Крещатый парк) было построено много бассейнов. Там же установили и несколько фонтанов. В их числе – фонтан «Слон». Его конструкция оказалась довольно прочной: он пережил военные бомбардировки. А после Второй мировой войны фонтан стал одним из символов возрождения Киева.
По адресу улице Дегтярная, 6 на Воздвиженке установлена мини-скульптура «Киевская плинфа», автор – Сергей Галенко. Плинфа – это тонкий обожжённый кирпич из глины. Такие кирпичи использовали древнеримские, византийские и древнерусские строители
Киевский трамвай, автор – Дарья Вовк. Эту симпатичную фигурку можно увидеть по адресу Спортивная площадь, 1. Первый электрический трамвай был запущен в Киеве 1 июня 1892 года. «Правление Киевской городской железной дороги имеет честь довести до сведения публики, что с 1 июня открывается движение пассажирских вагонов по электрическому участку от Царской площади на Крещатике до Александровской площади на Подоле», писала газета «Киевлянин». К началу ХХ века киевский трамвай стал привычным общественным транспортом, удобно соединив практически все районы города.
Богатырь Кирилл Кожемяка, автор – Марк Галенко. 18 мая 2019 г. на Рыбацком острове, по улице Электриков, 29-а, была установлена 15-я бронзовая статуэтка. На ней изображён киевский богатырь Кирилл Кожемяка, который борется со Змеем
17 ноября 2019 года на стене Центральной синагоги (ул. Шота Руставели, 13) был установлен арт-объект – «Киевское письмо», автор – Юрий Белявский. Он изображает древний документ, написанный на территории Киевской Руси и датированный приблизительно Х веком. В этом документе – просьба собрать средства для выкупа иудея Яакова бен Ханукки. Письмо было найдено в Каире. Оригинал на пергаменте хранится в библиотеке Кембриджского университета.
Киевский велотрек, автор – Юрий Белявский. Эту фигурку можно увидеть по адресу улица Я. Липинского, 15. В начале ХХ века на улице Святославской (совр. ул. Липинского) Иван Беленко построил велотрек. В то время киевляне начали увлекаться различными видами спорта, в том числе велосипедным. Киевский велотрек – один из самых старых в Европе.
Самсон, автор – Дарья Вовк. Фигурка находится по адресу улица Ярославская, 58. «Киевский Самсон» – один из старейших фонтанов Киева, украшающий Контрактовую площадь. Он был построен в 1748 году. Своё название фонтан получил по имени библейского персонажа, скульптура которого находится внутри ротонды: «Самсон, раздирающий пасть льва».
Солнечные часы Пьера Брульона, автор – Юрий Белявский. Эта мини-скульптура расположена по адресу ул. Братская, 17-19. Она изображает солнечные часы, установленные во дворе Киево-Могилянской академии. Их автор – французский математик Пьер Брульон, преподававший в Могилянке в XVIII веке. Солнечный часы Брульона – одно из самых старых учебных пособий по математике, сохранившихся в Киеве. Под «математикой» тогда понимали широкий спектр наук – от геометрии до оптики.
В парке имени Тараса Шевченко установлена мини-скульптура «Киевские шахматы», автор – Ольга Колесник. Увлечение шахматами в 1960-е годы имело массовый характер. Шахматный клуб спонтанно возник и в этом парке. К слову, во время археологических раскопок на территории Киева и Вышгорода (1981 г.) были найдены две костяные шахматные фигурки, датированные ориентировочно ХI-XII вв.
Цепной мост, автор – Ольга Колесник, ул. Болсуновская, 13-15. В 1853 году в Киеве состоялось открытие Цепного моста. Автор проекта – британский инженер Чарльз Виньоль. В те времена такой мост считался чудом техники. А вскоре его уменьшенную серебряную копию выставили на Всемирной выставке в Лондоне. Через некоторое время центральную часть моста сделали разводной, чтобы могли проходить большие суда. В 1920 году один из пролётов моста был взорван поляками, отступающими из Киева. После Гражданской войны Евгений Патон спроектировал на этом месте новый мост. В 1941-м его снова взорвали, а в 1965 году вместо него был воздвигнут мост Метро. Через него на левый берег Днепра была проложена линия метрополитена.
По адресу улица Пушкинская, 5-7/29 установлена «Туфелька Сержа Лифаря» (автор – Юрий Белявский), одного из величайших танцовщиков XX века. Он родился 2 апреля 1905 года в Киеве, а в возрасте 18 лет уехал в Париж. Спустя 6 лет Серж стал солистом балетной труппы «Гранд-Опера». В 1955 году его наградили «Золотой балетной туфелькой». Это – высшая награда в искусстве балета. После смерти знаменитого танцовщика его жена подарила реликвию Музею исторических драгоценностей. Впоследствии её передали в Национальный музей истории Украины. «Всю свою жизнь мой муж тосковал по родному краю. Я уверена, что он всё видит и слышит, и радуется, что эта маленькая часть его навсегда останется в Киеве», писала его жена Лиллан д’Алефельдт. Похоронен он в Париже на кладбище Сент Женевьев де Буа. На постаменте памятника – надпись «Serge Lifar de Kiev»(«Серж Лифарь из Киева»)
Вертолёт Сикорского, автор – Юрий Белявский. Эта фигурка находится по адресу Ярославов Вал, 22. Она установлена в память об Игоре Сикорском. Свой первый вертолёт он сконструировал в возрасте 20 лет. В 1918 году будущий авиаконструктор уехал во Францию, а через год стал гражданином США, где основал компанию Sikorsky Aircraft. Благодаря Игорю Сикорскому был осуществлён небывалый прорыв в мировой авиации.
По адресу Ярославов вал, 21/20-а расположен арт-объект «Золотые ворота», автор – Марк Галенко. Он изображает знаменитый памятник оборонной архитектуры эпохи Киевской Руси. «Золотые ворота – драгоценный остаток древнего величия и славы Киева», писал историк Николай Закревский. О строительстве Золотых ворот упоминается в летописи, датированной 1037 годом. Наиболее вероятная дата их сооружения – 1017-1024 годы. Для своего времени эти городские ворота были неприступными – ни одного упоминания о вторжении в Киев через них не зафиксировано
Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни.
У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим.
Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA.
Тематика та символізм
На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу».
Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята.
Свято завдяки захисникам
Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства.
«Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко.
Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових.
«Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая.
Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники. 05.12.2025 — 7 — 217
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 439
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 789
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 883
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 2086
