24 символа Киева от проекта мини-скульптур «Шукай!»
Проект миниатюрных скульптур «Шукай!» похож на занимательный квест. Прогуливаясь по Киеву и отыскивая бронзовые фигурки-артефакты, можно узнать много интересного. За каждым экспонатом этой обаятельной коллекции – история Киева. Возле каждого миниатюрного арт-объекта этой своеобразной уличной коллекции – табличка с указанием автора и QR-код, с помощью которого можно получить более подробную информацию о прообразе фигурки. Туристический проект «Шукай!» стартовал в начале 2018 года. Автор идеи и менеджер проекта – Юлия Бевзенко. Проект «Шукай!» открыт для новых экспонатов.
Первая мини-скульптура – «Котлета по-киевски» (автор – Сергей Галенко) была установлена два года назад, 28 января по адресу Крещатик, 15/4 . Куриные котлеты на косточке, обсыпанные панировочными сухарями и обжаренные во фритюре, – классика жанра. В начале XІX века это блюдо подавали в ресторане отеля «Континенталь». Наряду с «Киевским тортом» и сухим вареньем котлета по-киевски – кулинарный символ столицы.
Киевский каштан, автор Марк Галенко. Уже в феврале 2018 года по адресу Крещатик, 36 появилась бронзовая веточка каштана. Когда именно эти деревья поселились в Киеве – достоверно неизвестно. Вероятно, во времена Петра Могилы. Возле Свято-Троицкого монастыря в Китаевой пустыни до сих пор растёт гигантский каштан, якобы посаженный знаменитым митрополитом. Возраст легендарного дерева – более 350 лет. К слову, веточка каштана украшает и «Киевский торт».
Бронзовую фигурку «Киевского торта» (автор Дарья Вовк) можно увидеть по адресу проспект Науки, 1. К сожалению, мини-скульптуре уже пришлось пережить реставрацию – после того как её повредили вандалы. Известно, что технология производства «Киевского торта» была создана ещё в 1956 году. По одной из версий, рецепт этого лакомства появился случайно. Он, вроде бы, связан с нарушением производства обычного бисквита. Согласно второй версии, рецепт знаменитого торта с белково-ореховыми коржами придумала Надежда Черногор, юная сотрудница бисквитного цеха фабрики имени Карла Маркса. Официальная версия такова: рецептура этого кулинарного символа Киева – результат настойчивых экспериментов. А в 1973 году кондитеры фабрики имени Карла Маркса Анна Курило и Галина Фастовец-Калиновская получили авторское свидетельство на «Киевский торт».
Киевское сухое варенье, автор Марк Галенко. 4-я фигурка проекта установлена по адресу Андреевский спуск, 2-д. Она изображает традиционное киевское лакомство – сухое варенье. Его также называют «балабухи» – в честь знаменитой кондитерской династии, основанной в конце XVIII века Семёном Балабухой. В настоящее время эти сладости известны как «цукаты».
В сентябре 2019 года по адресу улица Шота Руставели, 44 появилась мини-скульптура «Киевский балкон», автор – Ольга Колесник. Эта бронзовая фигурка сделана с добрым юмором: она посвящена людям, которые хранят на своих балконах всё, что может когда-нибудь пригодиться.
Более 120 лет назад, летом 1897 года, в Киеве произошло сенсационное событие: по улицам Подола проехал самоходный экипаж с тремя смельчаками. Его передвижение обеспечивал газовый двигатель. Затаив дыхание, за этим чудом техники наблюдали ошарашенные прохожие. Это событие увековечено в бронзовой мини-скульптуре «Киевский экипаж», установленной по адресу Крещатик, 15/4. Автор Марк Галенко
Киевский фонтан Термена, автор – Сергей Галенко, улица Владимирская, 40/2 установлена мини-скульптура киевского фонтана. Алексей Термен, талантливый инженер, промышленник и общественный деятель конца ХIХ века. В память о себе он оставил красивые фонтаны, изготовленные в литейном цехе его машиностроительного завода.
Киевский граммофон, автор – Дарья Вовк. Уже в начале ХХ века в киевском «Депо музыкальных инструментов» можно было купить граммофон. Позднее фирма грамзаписи «Экстрафон» наладила массовое изготовление грампластинок. Бронзовая мини-скульптура, изображающая киевский граммофон – с секретом. «Включив» её, можно услышать известную песню «Як тебе не любити, Києве мій». Фигурка находится по адресу ул. Рогнединская, 2
Киевская пектораль, автор – Юрий Белявский. Мини-скульптура находится по адресу Крещатик, 15/4. Она изображает уникальную скифскую пектораль. Её нашли в 1971 году в кургане Толстая Могила во время раскопок скифских захоронений. Скифская находка – национальное достояние и шедевр мирового искусства. Её можно увидеть в Музее исторических драгоценностей Украины.
Киевский кофе, автор – Ольга Колесник, Большая Житомирская, 20. Кофейные зёрна были завезены в Киев арабскими купцами ещё во времена князя Владимира Великого. Но настоящую популярность этот напиток приобрёл в 17 веке. Именно тогда украинский казак Юрий-Франц Кульчицкий получил от польского короля Яна III Собеского 300 мешков кофе в награду за спасение Вены. В середине 19 века мода на кофе набирает обороты. Зёрна завозят из-за рубежа, а обжаривают – в Киеве, на специальной фабрике. С тех пор кофе подают в киевских кондитерских. Например, в кондитерской «Жорж» на углу Крещатика и Прорезной, основанной выходцем из Пруссии Жоржем Дортенманом. А киевский кондитер Бернар Голомбек из Варшавы был владельцем целых трёх кафе, где кофе подавали с мороженым и засахаренными фруктами.
По адресу Ярославов Вал, 23 находится миниатюрная фигурка «Киевский компьютер», автор – Дарья Вовк. Первая в Европе малая электронная вычислительная машина была создана в 1948 году в киевской лаборатории академика Сергея Лебедева. Работы проходили в режиме строгой секретности. Созданное украинскими учеными чудо техники выполняло 3 тысячи операций в минуту. Почти 5 лет вычислительная машина эксплуатировалась круглосуточно. Она охватывала такие важные отрасли, как космические полёты, ракетную технику, механику, сверхзвуковую авиацию и другие.
Киевский слоник, автор – Марк Галенко. Этой фигуркой можно полюбоваться по адресу Майдан Незалежности, 1. В 30-е годы ХХ века в Купеческом парке (совр. Крещатый парк) было построено много бассейнов. Там же установили и несколько фонтанов. В их числе – фонтан «Слон». Его конструкция оказалась довольно прочной: он пережил военные бомбардировки. А после Второй мировой войны фонтан стал одним из символов возрождения Киева.
По адресу улице Дегтярная, 6 на Воздвиженке установлена мини-скульптура «Киевская плинфа», автор – Сергей Галенко. Плинфа – это тонкий обожжённый кирпич из глины. Такие кирпичи использовали древнеримские, византийские и древнерусские строители
Киевский трамвай, автор – Дарья Вовк. Эту симпатичную фигурку можно увидеть по адресу Спортивная площадь, 1. Первый электрический трамвай был запущен в Киеве 1 июня 1892 года. «Правление Киевской городской железной дороги имеет честь довести до сведения публики, что с 1 июня открывается движение пассажирских вагонов по электрическому участку от Царской площади на Крещатике до Александровской площади на Подоле», писала газета «Киевлянин». К началу ХХ века киевский трамвай стал привычным общественным транспортом, удобно соединив практически все районы города.
Богатырь Кирилл Кожемяка, автор – Марк Галенко. 18 мая 2019 г. на Рыбацком острове, по улице Электриков, 29-а, была установлена 15-я бронзовая статуэтка. На ней изображён киевский богатырь Кирилл Кожемяка, который борется со Змеем
17 ноября 2019 года на стене Центральной синагоги (ул. Шота Руставели, 13) был установлен арт-объект – «Киевское письмо», автор – Юрий Белявский. Он изображает древний документ, написанный на территории Киевской Руси и датированный приблизительно Х веком. В этом документе – просьба собрать средства для выкупа иудея Яакова бен Ханукки. Письмо было найдено в Каире. Оригинал на пергаменте хранится в библиотеке Кембриджского университета.
Киевский велотрек, автор – Юрий Белявский. Эту фигурку можно увидеть по адресу улица Я. Липинского, 15. В начале ХХ века на улице Святославской (совр. ул. Липинского) Иван Беленко построил велотрек. В то время киевляне начали увлекаться различными видами спорта, в том числе велосипедным. Киевский велотрек – один из самых старых в Европе.
Самсон, автор – Дарья Вовк. Фигурка находится по адресу улица Ярославская, 58. «Киевский Самсон» – один из старейших фонтанов Киева, украшающий Контрактовую площадь. Он был построен в 1748 году. Своё название фонтан получил по имени библейского персонажа, скульптура которого находится внутри ротонды: «Самсон, раздирающий пасть льва».
Солнечные часы Пьера Брульона, автор – Юрий Белявский. Эта мини-скульптура расположена по адресу ул. Братская, 17-19. Она изображает солнечные часы, установленные во дворе Киево-Могилянской академии. Их автор – французский математик Пьер Брульон, преподававший в Могилянке в XVIII веке. Солнечный часы Брульона – одно из самых старых учебных пособий по математике, сохранившихся в Киеве. Под «математикой» тогда понимали широкий спектр наук – от геометрии до оптики.
В парке имени Тараса Шевченко установлена мини-скульптура «Киевские шахматы», автор – Ольга Колесник. Увлечение шахматами в 1960-е годы имело массовый характер. Шахматный клуб спонтанно возник и в этом парке. К слову, во время археологических раскопок на территории Киева и Вышгорода (1981 г.) были найдены две костяные шахматные фигурки, датированные ориентировочно ХI-XII вв.
Цепной мост, автор – Ольга Колесник, ул. Болсуновская, 13-15. В 1853 году в Киеве состоялось открытие Цепного моста. Автор проекта – британский инженер Чарльз Виньоль. В те времена такой мост считался чудом техники. А вскоре его уменьшенную серебряную копию выставили на Всемирной выставке в Лондоне. Через некоторое время центральную часть моста сделали разводной, чтобы могли проходить большие суда. В 1920 году один из пролётов моста был взорван поляками, отступающими из Киева. После Гражданской войны Евгений Патон спроектировал на этом месте новый мост. В 1941-м его снова взорвали, а в 1965 году вместо него был воздвигнут мост Метро. Через него на левый берег Днепра была проложена линия метрополитена.
По адресу улица Пушкинская, 5-7/29 установлена «Туфелька Сержа Лифаря» (автор – Юрий Белявский), одного из величайших танцовщиков XX века. Он родился 2 апреля 1905 года в Киеве, а в возрасте 18 лет уехал в Париж. Спустя 6 лет Серж стал солистом балетной труппы «Гранд-Опера». В 1955 году его наградили «Золотой балетной туфелькой». Это – высшая награда в искусстве балета. После смерти знаменитого танцовщика его жена подарила реликвию Музею исторических драгоценностей. Впоследствии её передали в Национальный музей истории Украины. «Всю свою жизнь мой муж тосковал по родному краю. Я уверена, что он всё видит и слышит, и радуется, что эта маленькая часть его навсегда останется в Киеве», писала его жена Лиллан д’Алефельдт. Похоронен он в Париже на кладбище Сент Женевьев де Буа. На постаменте памятника – надпись «Serge Lifar de Kiev»(«Серж Лифарь из Киева»)
Вертолёт Сикорского, автор – Юрий Белявский. Эта фигурка находится по адресу Ярославов Вал, 22. Она установлена в память об Игоре Сикорском. Свой первый вертолёт он сконструировал в возрасте 20 лет. В 1918 году будущий авиаконструктор уехал во Францию, а через год стал гражданином США, где основал компанию Sikorsky Aircraft. Благодаря Игорю Сикорскому был осуществлён небывалый прорыв в мировой авиации.
По адресу Ярославов вал, 21/20-а расположен арт-объект «Золотые ворота», автор – Марк Галенко. Он изображает знаменитый памятник оборонной архитектуры эпохи Киевской Руси. «Золотые ворота – драгоценный остаток древнего величия и славы Киева», писал историк Николай Закревский. О строительстве Золотых ворот упоминается в летописи, датированной 1037 годом. Наиболее вероятная дата их сооружения – 1017-1024 годы. Для своего времени эти городские ворота были неприступными – ни одного упоминания о вторжении в Киев через них не зафиксировано
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 440
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 749
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1579
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2934
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2931
