25 років тому почалася Перша російсько-чеченська війна. Архівні фото
25 років тому, в грудні 1994 року російським урядом був підписаний указ «Про заходи щодо забезпечення законності, правопорядку і громадської безпеки на території Чеченської Республіки». Збройні сили і підрозділи МВС Росії увійшли на територію Чечні. Почалася Перша російсько-чеченська війна. Вона закінчилася «мирним договором» в Хасав'юрті влітку 1996 року, фактично – капітуляцією Москви. Російська армія втратила близько 15 тисяч солдатів загиблими, 2-3 тисячі осіб залишилися з інвалідністю. Точні втрати чеченського народу ніколи ніким не підраховувалися. Експертами називалися дані від декількох десятків тисяч до понад сто тисяч цивільних людей.
У грудні 1994 року йшла підготовка до переговорів між російським президентом Борисом Єльциним і президентом Чеченської Республіки Ічкерії Джохаром Дудаєвим. Незважаючи на заяви Москви про те, що ніякого силового рішення не буде, навколо Грозного були вириті траншеї і зайняті позиції. 11 грудня 1994 року
Російські військовослужбовці гріються біля вогнища в дагестанському Хасав'юрті на кордоні з Чеченської Республікою, чекаючи наказу рушити на Грозний. 22 грудня 1994 року
Президент Росії Борис Єльцин (ліворуч) і прем'єр-міністр Росії Віктор Черномирдін (праворуч) готують документи для обговорення ситуації в Чеченській Республіці на засіданні уряду в Москві. 27 грудня 1995 року
Президент Ічкерії Джохар Дудаєв проводить поспіхом організовану пресконференцію в одному з сіл республіки. Він вимагав припинити вбивства мирних громадян і почати негайні переговори між Москвою і Грозним. 11 січня 1995 року
Літаки, які бомбили села і міста республіки, були найбільш руйнівною силою. У чеченських збройних підрозділів не було протиракетних установок, а аеропорт з невеликою кількістю літаків був розбомблений ще до офіційного введення російських військ. 29 грудня 1994 року
Цілодобово інтенсивно бомбили Грозний, президентський палац був зруйнований. Лави чеченских збройних підрозділів поповнилися новоприбулими бійцями опору. На дахах будинків засіли російські снайпери, доводиться переходити від одного зруйнованого будинку до іншого. 12 січня 1995 року
Цей чоловік старшого віку у звичайному одязі і в традиційній чеченській папасі з каракулю з одним автоматом приєднався до сил опору. 31 січня був штурм Грозного, який закінчився повним провалом армії Росії: неповороткі танки горіли на вулицях столиці Чечні. 1 січня 1995 року
Боєць опору грає на фортепіано в центрі Грозного. Музичний інструмент, швидше за все, був підготовлений до вивозу з Чеченської Республіки. Багато будинків у перші дні війни були розграбовані федеральними військами, а потім піддані бомбардуванню або спаленню. 22 грудня 1995 року
Чеченський боєць із кулеметом прямує до центру Грозного, де тривають запеклі зіткнення між російською армією та захисниками міста на чолі з командувачем Джохаром Дудаєвим. 17 січня 1995 року
Чеченський боєць опору повертається до позицій ополчення з двома снарядами. 26 січня 1995 року
Російські війська продовжують інтенсивні бомбардування і ракетні обстріли Грозного. У чеченських бійців на озброєнні були тільки кулемети і гранати. Дуже багато загиблих і поранених. Два бійці виводять з центру міста на околицю пораненого товариша. 25 грудня 1994 року
Місцеві жителі на своєму особистому автотранспорті вивозять поранених бійців у безпечні місця. Чеченські бійці одягнені абияк: кілька верств сорочок і светрів, не надто теплі куртки і плетені шапки. Зброю вони підбирали на вулицях міста і приєднувались до сил опору. 12 січня 1995 року
Чеченські бійці евакуюють пораненого товариша на автотранспорті, який з готовністю надають місцеві жителі. Професійних машин швидкої допомоги не вистачає. Шпиталі, школи, заводи, пекарні розбомблені. Грозний, 24 січня 1995 року
Чеченська родина залишає Грозний через безперервні бомбардування і ракетні обстріли. У місті не залишилося машин і громадського транспорту. 20 січня 1995 року
Літнє подружжя залишає Грозний зі своїм скарбом, який помістився на санчатах. У місті немає світла, газу, води та їжі. 24 січня 1995 року
Ракетний обстріл «накрив» цю жінку на вулиці Грозного. Волонтери з місцевих жителів і навколишніх сіл після бомбардувань прочісують вулиці міста. Якщо встигають, то вивозять тіла до наступного бомбардування або ховають неподалік. 24 січня 1995 року
Поранений в голову і праву руку під час ракетного обстрілу трирічний Ахмед потрапив до шпиталю Урус-Мартана, що за 25 кілометрів від Грозного. Офіційна статистика убитих і поранених дітей під час двох чеченських воєн відсутня. 18 січня 1995 року
Діти – найбільш беззахисні жертви війни. Восьмирічний хлопчик втратив ногу під час бомбардування. Шпиталь в Урус-Мартані, що за 25 кілометрів на захід від Грозного. 18 січня 1995 року
До 31 березня 1995 року накопичилася величезна кількість невпізнаних останків людей, убитих під час зимових бомбардувань і бойових зіткнень. Деякі були поспіхом поховані в одній могилі на кладовищі в Грозному. У Чеченській Республіці все ще залишаються масові поховання на околицях різних сіл, де були розташовані військові частини. За наказом з Москви, їх заборонено розкривати
Встановленням макетів ракет на дрони також росіяни намагаються привернути увагу перехоплювачів.
Ворог почав встановлювати макети ракет Р60 на дрони типу "Шахед". Ціль росіян - налякати Повітряні Сили ЗСУ та привернути увагу перехоплювачів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на радника міністра оборони України Сергія "Флеша" Бескрєстнова в Telegram. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Армійська авіація знає, як реагувати на такі речі. А ось підрозділів перехоплювачів у нас багато в різних родах військ і відомствах, і, звичайно, всі намагатимуться знищити таку "важливу" ціль, не зважаючи на ресурси. На це і розраховує ворог". - написав Безкрєстнов.
З його словами, наразі є потреба вигадати спосіб задля тооо, щоб розпізнавати подбіні"Шахеди" з фальшивими ракетами.
Нагадаємо, що ворог продовжує вдосконалювати розробки з дронами, які вони спочаткк прозичили, а надалі запозичили технології з Ірану.
Наприклад, днями радник міністра оборони Сергій Безксрєстнов повідомив, що російські окупанти щодня скидають по Україні вісім мін з одного ударного дрона "Шахед". Вони розміщені під крилами безпілотників. 31.03.2026 — 4 — 390
Іран знищив американський літак дальнього радіолокаційного виявлення E-3 Sentry, яких, за попередніми даними, у США всього бул 16.
Іран завдав удару по американській авіабазі «Принц Султан» в Саудівській Аравії, внаслідок чого десять військовослужбовців США зазнали поранень. Був знищений літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління E-3 Sentry AWACS Повітряних сил США. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили видання Air & Space Forces Magazine і The Washington Post. Авіаційний оглядач @TheIntelFrog в соціальній мережі X опублікував фото ураженого літака.
За словами американських чиновників, знайомих з ситуацією, щонайменше 10 американських військовослужбовців отримали поранення, двоє з них — серйозні.
Удар по американській базі також пошкодив щонайменше два літаки-заправники ВПС США. Наразі невідомо, наскільки сильно пошкоджені літаки.
Що відомо про літак E-3 Sentry
Серед пошкоджених бортів був ключовий літак управління та управління E-3 Sentry.
Літаки AWACS мають багату історію та допомагали керувати полем бою у великих конфліктах. Повітряні сили використовують літаки AWACS з кінця 1970-х років для забезпечення командування та управління, а також розвідки, спостереження та рекогносцювання. Вони широко використовувалися в операції «Буря в пустелі», війні в Косові, війнах в Іраку та Афганістані, а також у кампанії проти «Ісламської держави».
Втрата одного зі своїх дедалі рідкісніших літаків AWACS, особливо того, який, очевидно, активно використовувався в поточних операціях, може перешкодити здатності Повітряних сил США керувати полем бою, зазначають експерти.
«Втрата цього E-3 є надзвичайно проблематичною, зважаючи на те, наскільки ці платформи управління боєм важливі для всього — від розмежування повітряного простору і координації літаків до наведення на цілі та забезпечення інших ударних спроможностей, необхідних для ведення бойових дій», — заявила Гезер Пенні, колишня пілотеса F-16 та директорка досліджень Інституту аерокосмічних досліджень Мітчелла.
Військовий експерт Михайло Жирохов додав, що борт E-3 Sentry AWACS базувався в Оклахомі, звідки був перекинутий до Саудівської Аарвії наприкінці лютого 2026 року.
«Це серйозна втрата, оскільки у ВПС США всього 16 (тепер 15) E-3G, а їхнє виробництво припинено», — зазначає він.
Раніше повідомлялося, що Іран атакував базу США в Іраку, уразивши медичний вертоліт Black Hawk та радіолокаційну станцію до зенітного комплексу NASAMS. 29.03.2026 — 3 — 820
В епоху «менеджерів від мистецтва» та диктатури креативності, Олександр Агафонов залишається останнім пророком чистої форми. Його творчість — це не пошук новизни, а акт повернення до Божественної гармонії через страждання, пам'ять та невловний образ Арлекіна.
Існує мистецтво, яке йде в ногу з часом, і мистецтво, яке цей час створює. Олександр Агафонов — художник, чий талант, за його власним визначенням, володіє розкішшю «подорожувати далеко позаду» або «бігти далеко попереду» сучасності. Його ім'я сьогодні звучить як камертон для тих, хто шукає в хаосі XXI століття не «контент», а Смисл. Про це повідомляють Контракти.UA.
Форма як молитва.
Для Олександра Агафонова мистецтво ніколи не було питанням самовираження у розхожому розумінні слова. Це сувора дисципліна, порівнянна з математичною логікою Баха або Моцарта. У своїх особистих записах майстер підкреслює: «Мистецтво — це гармонія краси, а краса — це формальний прийом». Але за цією зовнішньою суворістю ховається найглибша містика.
Шлях митця розпочався з дитячого «театру на паличках», де за де за розсувною завісою з клаптиків народжувалась інша реальність. Вже тоді, у віці семи років, Олександр інтуїтивно зламав код класичного живопису, самостійно відкривши закон зворотньої перспективи. Це не було учнівством — це було впізнанням того, що було закладено в ньому «поцілунком Бога».
Арлекін: Лицар та Мученик.
Центральна постать у пантеоні О. Агафонова - Арлекін. Але забудьте про комедії дель арте. Арлекін Агафонова – це трагічний автопортрет людського духу. Це «узагальнений образ з окремих шматочків», де в одному тілі уживаються лицар-мученик, натхненний музикант і «гуляка пустотливий». У його графіці та живопису Арлекін стає медіумом між світом дольнім та світом гірським. Його жінка - це не просто жінка, це сама Душа мистецтва. У цій дуальності О. Агафонов бачить суть цивілізації: якщо відкинути оперу, архітектуру та моду, залишиться лише цей тонкий зв'язок між Творцем та Його відображенням.
Діагноз «Задзеркаллю»
Олександр Агафонов – жорсткий критик сучасності. Він називає нашу епоху «проклятим часом», епохою «Задзеркалля», де справжній талант підміняється сурогатом під назвою «креативність». У світі, де мистецтво перетворилося на «смітник і боривітер», Агафонов зберігає вірність «останньому шару» — тому самому дотику пензля, який він порівнює з відбитками пальців на поверхні скла.
Прозорливість митця вражає. Ще на початку 80-х, спираючись на метафізичний аналіз, він передбачив розпад радянської системи, розуміючи, що будь-яка структура гине, коли втрачає духовний стрижень. Сьогодні він ставить діагноз глобальній культурі, цитуючи Миколу Бердяєва: ми переживаємо «зупинку духу» та розпад людського образу, розпочатий ще Пабло Пікассо.
Мистецтво після «семи операцій».
Найдивовижніше у феномені Олександра Агафонова — це його непохитність. Будучи важко хворим, перенісши сім найскладніших операцій на хребті і борючись із паркінсонізмом, він продовжує творити. Для нього творчість – це «інтровертний рух почуття кохання». Навіть коли рука погано слухається, а голос стає тихішим, внутрішнє життя в ньому звучить голосніше, ніж будь-коли.
"Не згрішиш - не покаєшся, не отримаєш прощення - не потрапиш у Царство Небесне", - пише художник. У цій фразі вся суть його методу. Мистецтво для нього – це шлях спокути, спосіб очистити реальність від нальоту повсякденності та пред'явити світові чистий кристал краси.
Спадщина.
Олександр Агафонов не просто митець. Він — живий доказ того, що талант незалежний від обставин, моди та фізичної немочі. Його роботи — це «інструменти», які він створив сам, як скрипка не росте на дереві, а створюється майстром. У світі менеджерів та кураторів він залишається Творцем, нагадуючи нам про те, що мистецтво – це не те, що ми бачимо, а те, через що ми починаємо бачити Бога.
Каріна Шафрова
28.03.2026 — 10 — 1189
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 2295
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 2500
