Двадцять років тому Володимир Путін, на той час прем’єр-міністр Росії, розв’язав воєнну операцію проти Чечні, що піднесла його до влади і переслідує все його правління.
Це фото 1995 року: чоловік із прапором незалежної Ічкерії над руїнами столиці республіки Грозного. В перебігу Першої чеченської війни 1994–96 років між російськими військами і чеченськими борцями за незалежність російські обстріли знищили безліч будівель, але завершилася війна фактичною незалежністю Чечні
Літній чеченець, 1994 рік. Кремль століттями воював із чеченцями, придушуючи їх на межі геноциду – їх у Росії вважали особливо непокірливими. Російський письменник Олександр Солженіцин, опозиційний до радянської влади, змальовував своїх співтабірників-чеченців у радянському ГУЛАГу як представників національності, яка «відмовляється приймати психологію покори»
Покарання різками, Грозний, 1966 рік. Руйнування внаслідок війни і відносна ізоляція, що настала після неї, перетворили Чечню на розплідник екстремізму, вуличне насильство стало реальною проблемою. 1997 року влада Чечні запровадила право шаріату і почала здійснювати публічні страти
Вторгнення і напади чеченських повстанців у сусідньому Дагестані стали одним із приводів другої пострадянської війни в Чечні. На фото: російські війська ведуть бій із повстанцями
Іще одним значним збудником війни стала низка підривів житлових багатоквартирних будинків, унаслідок яких у столиці Москві і ще двох російських містах загинули понад 300 людей. Путін звинуватив у цьому «терористів» у Чечні і наказав здійснити там масові бомбардування. Тим не менше, загадкові обставини навколо цих вибухів призвели до стійких підозр, що ці підриви спланував і здійснив сам Кремль, щоб виправдати майбутню війну
1 жовтня 1999 року Путін наказав почати сухопутний наступ на Чечню. На фото: російські війська на марші, 2 жовтня 1999 року
Російські військові ведуть вогонь по позиціях чеченських сил. Наземний наступ підтримали важкими артилерійськими і повітряними ударами
Чеченські бійці стежать за російськими військами в оптичні приціли й біноклі, 17 жовтня 1999 року
Російські ударні вертольоти над чеченським селом. Використання далекосяжних різновидів зброї дало російським військам відносно легкі здобутки, але призвело до тяжких жертв серед цивільного населення
Із російської ракетної системи «Точка», ракета якої здатна нести пів тонни вибухівки, цілять по дорозі, якою користуються чеченські сили, листопад 1999 року. 21 жовтня російські війська запустили кілька цих тактичних балістичних ракет по центру Грозного, вбивши на місці понад 100 людей; це викликало міжнародне обурення
Нафтові поля в Чечні. Це один із кількох нафтовидобувних регіонів Росії, через її територію також пролягає нафтопровід. Російські військові, за повідомленнями, наживалися на нафтовому багатстві Чечні в 1990-х роках
«Вітаємо в пеклі, частина II» – напис на бетонному пристінку на околиці Грозного. І додаток: «СОБР (рос. «спеціальний загін швидкого реагування», спецпідрозділ МВС), Іркутськ – ми повернулися!»
Російські війська під час бою за Грозний, січень 2000 року
Російські військові піднімають прапор Росії в центрі Грозного, лютий 2000 року. Доки російські війська змогли захопити місто, їхні бомби, снаряди й інша зброя перетворили більшу його частину на руїни
Серед руїн у Грозному. Це місто, що стало об’єктом нападу двічі за менш ніж десятиліття, було найбільш зруйнованим у світі
Патруль російських морських піхотинців, лютий 2000 року. Після захоплення російськими військами Грозного повстанці продовжили діяти з гір і лісів, що відкрило нову фазу війни
Чеченські бійці відпочивають у лісі біля Грозного, грудень 1999 року
Позиція російських військ у горах Чечні, квітень 2000 року
Російські війська входили все глибше в гори, і війна стала переростати в напади і вбивства бойовиків-ісламістів, іноді іноземних, із одного боку, і масовими смертоносними атаками росіян на цивільні населені пункти
Російський військовий під час бою за село Комсомольське, в якому в березні 2000 року було вбито понад 700 людей, переважно цивільних. Пізніше цієї весни Путін, який був обраний президентом у березні й інавгурований у травні, запровадив у Чечні пряме правління Кремля
У жовтні 2002 року ісламістські бойовики вдерлися в театральний центр у Москві і взяли в заручники майже тисячу людей – глядачів, акторів, персонал. Вони вимагали виведення російських військ із Чечні. Через три дні спецпризначенці штурмували будівлю. Влада стверджує, що там були знищені всі нападники, але загинули також і близько 130 заручників – головно від дії отруйного газу, яким заповнили приміщення перед штурмом. Критики кажуть, що ця операція порятунку була здійснена вкрай невдало
Після захоплення театру 2002 року були й інші напади бойовиків на цивільних поза межами Чечні у відповідь на дії в республіці російських військ. 1 вересня 2004 року нападники захопили школу в Північній Осетії, що межує з Чечнею, і взяли в заручники понад 1100 учнів, батьків, учителів тощо. Вони вимагали, серед іншого, вивести російські війська з Чечні. Російські спецпризначенці пішли на рятувальну операцію, що, за словами критиків, була вкрай невмілою. Триденне протистояння завершилося загибеллю 334 людей, серед низ 186 дітей
У березні 2002 року тимчасовим виконувачем обов’язків голови російської влади Чечні призначили Ахмада Кадирова (л). Цей бойовик-сепаратист перейшов на бік Росії і 2004 року був убитий унаслідок замаху. Путін 2007 року призначив керівником Чечні його сина – Рамзана Кадирова (п), і він досі обіймає цю посаду. Чечню відбудували завдяки масовим фінансовим вливанням із Москви. Але правозахисники кажуть, що Кадиров-молодший правує через насильство й залякування і несе відповідальність за численні багаторічні грубі порушення прав людини: викрадення, катування, вбивства тощо
У квітні 2009 року Москва оголосила, що «контртерористична операція» в Чечні завершена. Чеченські війни, за оцінками, забрали життя від 50 до 80 тисяч людей, переважно цивільних
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 154
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 865
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 926
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1552
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3097
