Двадцять років тому Володимир Путін, на той час прем’єр-міністр Росії, розв’язав воєнну операцію проти Чечні, що піднесла його до влади і переслідує все його правління.
Це фото 1995 року: чоловік із прапором незалежної Ічкерії над руїнами столиці республіки Грозного. В перебігу Першої чеченської війни 1994–96 років між російськими військами і чеченськими борцями за незалежність російські обстріли знищили безліч будівель, але завершилася війна фактичною незалежністю Чечні
Літній чеченець, 1994 рік. Кремль століттями воював із чеченцями, придушуючи їх на межі геноциду – їх у Росії вважали особливо непокірливими. Російський письменник Олександр Солженіцин, опозиційний до радянської влади, змальовував своїх співтабірників-чеченців у радянському ГУЛАГу як представників національності, яка «відмовляється приймати психологію покори»
Покарання різками, Грозний, 1966 рік. Руйнування внаслідок війни і відносна ізоляція, що настала після неї, перетворили Чечню на розплідник екстремізму, вуличне насильство стало реальною проблемою. 1997 року влада Чечні запровадила право шаріату і почала здійснювати публічні страти
Вторгнення і напади чеченських повстанців у сусідньому Дагестані стали одним із приводів другої пострадянської війни в Чечні. На фото: російські війська ведуть бій із повстанцями
Іще одним значним збудником війни стала низка підривів житлових багатоквартирних будинків, унаслідок яких у столиці Москві і ще двох російських містах загинули понад 300 людей. Путін звинуватив у цьому «терористів» у Чечні і наказав здійснити там масові бомбардування. Тим не менше, загадкові обставини навколо цих вибухів призвели до стійких підозр, що ці підриви спланував і здійснив сам Кремль, щоб виправдати майбутню війну
1 жовтня 1999 року Путін наказав почати сухопутний наступ на Чечню. На фото: російські війська на марші, 2 жовтня 1999 року
Російські військові ведуть вогонь по позиціях чеченських сил. Наземний наступ підтримали важкими артилерійськими і повітряними ударами
Чеченські бійці стежать за російськими військами в оптичні приціли й біноклі, 17 жовтня 1999 року
Російські ударні вертольоти над чеченським селом. Використання далекосяжних різновидів зброї дало російським військам відносно легкі здобутки, але призвело до тяжких жертв серед цивільного населення
Із російської ракетної системи «Точка», ракета якої здатна нести пів тонни вибухівки, цілять по дорозі, якою користуються чеченські сили, листопад 1999 року. 21 жовтня російські війська запустили кілька цих тактичних балістичних ракет по центру Грозного, вбивши на місці понад 100 людей; це викликало міжнародне обурення
Нафтові поля в Чечні. Це один із кількох нафтовидобувних регіонів Росії, через її територію також пролягає нафтопровід. Російські військові, за повідомленнями, наживалися на нафтовому багатстві Чечні в 1990-х роках
«Вітаємо в пеклі, частина II» – напис на бетонному пристінку на околиці Грозного. І додаток: «СОБР (рос. «спеціальний загін швидкого реагування», спецпідрозділ МВС), Іркутськ – ми повернулися!»
Російські війська під час бою за Грозний, січень 2000 року
Російські військові піднімають прапор Росії в центрі Грозного, лютий 2000 року. Доки російські війська змогли захопити місто, їхні бомби, снаряди й інша зброя перетворили більшу його частину на руїни
Серед руїн у Грозному. Це місто, що стало об’єктом нападу двічі за менш ніж десятиліття, було найбільш зруйнованим у світі
Патруль російських морських піхотинців, лютий 2000 року. Після захоплення російськими військами Грозного повстанці продовжили діяти з гір і лісів, що відкрило нову фазу війни
Чеченські бійці відпочивають у лісі біля Грозного, грудень 1999 року
Позиція російських військ у горах Чечні, квітень 2000 року
Російські війська входили все глибше в гори, і війна стала переростати в напади і вбивства бойовиків-ісламістів, іноді іноземних, із одного боку, і масовими смертоносними атаками росіян на цивільні населені пункти
Російський військовий під час бою за село Комсомольське, в якому в березні 2000 року було вбито понад 700 людей, переважно цивільних. Пізніше цієї весни Путін, який був обраний президентом у березні й інавгурований у травні, запровадив у Чечні пряме правління Кремля
У жовтні 2002 року ісламістські бойовики вдерлися в театральний центр у Москві і взяли в заручники майже тисячу людей – глядачів, акторів, персонал. Вони вимагали виведення російських військ із Чечні. Через три дні спецпризначенці штурмували будівлю. Влада стверджує, що там були знищені всі нападники, але загинули також і близько 130 заручників – головно від дії отруйного газу, яким заповнили приміщення перед штурмом. Критики кажуть, що ця операція порятунку була здійснена вкрай невдало
Після захоплення театру 2002 року були й інші напади бойовиків на цивільних поза межами Чечні у відповідь на дії в республіці російських військ. 1 вересня 2004 року нападники захопили школу в Північній Осетії, що межує з Чечнею, і взяли в заручники понад 1100 учнів, батьків, учителів тощо. Вони вимагали, серед іншого, вивести російські війська з Чечні. Російські спецпризначенці пішли на рятувальну операцію, що, за словами критиків, була вкрай невмілою. Триденне протистояння завершилося загибеллю 334 людей, серед низ 186 дітей
У березні 2002 року тимчасовим виконувачем обов’язків голови російської влади Чечні призначили Ахмада Кадирова (л). Цей бойовик-сепаратист перейшов на бік Росії і 2004 року був убитий унаслідок замаху. Путін 2007 року призначив керівником Чечні його сина – Рамзана Кадирова (п), і він досі обіймає цю посаду. Чечню відбудували завдяки масовим фінансовим вливанням із Москви. Але правозахисники кажуть, що Кадиров-молодший правує через насильство й залякування і несе відповідальність за численні багаторічні грубі порушення прав людини: викрадення, катування, вбивства тощо
У квітні 2009 року Москва оголосила, що «контртерористична операція» в Чечні завершена. Чеченські війни, за оцінками, забрали життя від 50 до 80 тисяч людей, переважно цивільних
Зеленський відреагував на кривавий удар по вокзалу Дніпра: до чого закликав США та Європу
Після смертельної атаки на вокзал Дніпра Зеленський звернувся до західних партнерів із вимогою жорсткішої реакції на дії Кремля.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинули 13 людей, а ще десятеро дістали поранення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Глава держави закликав США та Європу посилити санкції проти Росії, яка продовжує атакувати цивільне населення.
За словами президента, російський безпілотник атакував платформу, де перебували звичайна приміська електричка та пасажирський потяг.
«Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.
Президент наголосив, що Росія продовжує завдавати ударів по українцях навіть після послаблення санкцій щодо окремих російських олігархів та енергетичного сектору, замість того щоб піти на деескалацію.
На його переконання, відповіддю на такі атаки мають стати нові обмеження проти Москви.
«Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — наголосив глава держави.
Зеленський закликав Європейський Союз, Сполучені Штати та країни G7 до нових, жорсткіших санкційних кроків.
Удар по вокзалу в Дніпрі: що відомо про загиблих і постраждалих
Нагадаємо, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі реактивним безпілотником. Удар припав на одну з платформ, де перебував пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.
В «Укрзалізниці» повідомили, що, попри оголошену підвищену небезпеку, на платформі залишалися люди. На місці атаки працюють рятувальники, медики та правоохоронці.
За даними очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, станом на 12:20 відомо про 13 загиблих і десятьох поранених.
Трьох постраждалих госпіталізували у важкому стані. Серед них — 11-річний хлопчик. Поранених продовжують доправляти до лікарень, де їм надають необхідну медичну допомогу.
Міський голова Дніпра Борис Філатов також прокоментував атаку, назвавши російські удари по цивільних проявом геноцидальної війни. 29.10.2026 — 4 — 2724
Російський диктатор Володимир Путін і президент Мозамбіку стали героями мемів через спільні фото.
Уряд Мозамбіку оприлюднив фото з зустрічі в Москві, де добре видно велику різницю у зрості між Володимиром Путіним і президентом Даніелем Чапо. Російські ЗМІ намагалися змінити ракурс чи обрізати кадри, але оригінальні знімки потрапили в Мережу й викликали хвилю мемів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє видання Metro.
Різниця між лідерами стала помітною на саміті «Росія — Африка». Зріст Путіна становить близько 170 см, а президента Мозамбіку Даніеля Чапо — щонайменше 195 см.
Фотографи Кремля намагалися приховати це: знімали Путіна з нижнього ракурсу та обрізали кадри. Проте уряд Мозамбіку опублікував оригінальні фото й відео, де Чапо помітно вищий за очільника Кремля.
Опубліковані кадри швидко поширилися в соціальних мережах і стали приводом для створення мемів. Користувачі масово публікували фотожаби, на одній з яких Чапо зобразили в образі чарівника Гендальфа, а очільника Кремля — у вигляді персонажа-хобіта.
В інших дописах до Чапо зверталися із жартівливими запитаннями про те, чому той «збільшив Путіна на своєму фото». Сам президент Мозамбіку у своїх соціальних мережах обмежився лише офіційним коментарем щодо мети візиту до столиці РФ.
«Ми перебуваємо в Москві на запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна для участі у 3-му саміті Росія — Африка», — написав Чапо.
Він також зазначив, що цей візит підкреслює важливість співпраці та зміцнення відносин між Мозамбіком, Росією та країнами Африки.
Нагадаємо, Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у своїй армії та дедалі активніше зосереджується на найбідніших державах континенту. 28.10.2026 — 4 — 2403
Вночі проти 28 жовтня Росію розривали вибухи. До міста Новомосковськ Тульської області “завітали” безпілотники. Місцеві жителі панікували через навалу дронів, скаржилися на вибухи і сильну пожежу.
Що відомо про атаку - читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Уночі в Тульській області РФ оголосили ракетну та безпілотну небезпеку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких в кількох районах Новомосковська виникли пожежі.
У Новомосковську під прицілом опинився хімічний завод «Азот”. На території підприємства виникла пожежа. Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив атаку на регіон, мовляв, сили ППО працюють по БпЛА. Втім, начебто «інфраструктуру у прилеглій промисловій зоні” пошкодили уламки збитих дронів.
За даними OSINT-ресурсів і різних Telegram-каналу Exilenova+, зайнялася установка з виробництва аміаку «Ам-70». На кадрах у мережі видно сильну пожежу і стовпи диму, що затягують місто.
Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій. Водночас до міста вже направили лабораторії регіонального управління Росспоживнагляду, які мають перевірити рівень можливого хімічного забруднення.
Що відомо про завод “Азот”
Завод «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у Росії. На підприємстві виготовляють аміак, аміачну селітру, карбамід і метанол.
Водночас завод має значення не лише для хімічної промисловості РФ. За даними Служби зовнішньої розвідки України, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова в Дзержинську, який виробляє вибухові речовини для російського військово-промислового комплексу. 28.10.2026 — 5 — 2342
Після нічної російської атаки пошкоджено Південний міст, а в роботі метро сталися зміни.
Від вечора 23 жовтня армія Росії здійснила дві хвилі атак по Києву, завдавши ракетних ударів балістикою. Станом на сьогоднішній ранок відомо про одного загиблого і понад десяток поранених мешканців.
Що відомо про російські удари по Києву і його наслідки — читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Російські війська напередодні увечері та посеред ночі атакували столицю балістичними ракетами. Остання повітряна тривога червоного рівня тривала від від 03:25 до 04:21. Наслідки атаки фіксують у у шести районах міста.
Удари по Києву — які наслідки
За даними місцевої влади, зокрема, під під час вечірньої і нічної хвиль росіяни атакували Деснянський, Дніпровський, Подільський і Оболонський райони.
У столиці пошкоджено багатоповерхові і приватні житлові будинки, медичні заклади, станцію метро, гуртожиток університету, бізнес-центр, адміністративну будівлю, трамваї та автомобілі.
Крім того, РФ вкотре вдарила по Південному мосту і пошкодила інфраструктуру метро. Рух переправою зупинено.
У Деснянському районі пошкоджено ТРЦ «Проспект» і супермаркет «Ашан». Зокрема, у ньому вибиті вікна, пошкоджені фасад і покрівля. Супермаркет наразі не працює, однак працівники перебувають на місці.
Атака на Київ — що відомо про жертв
Зранку мер столиці Віталій Кличко повідомив, що одна людина загинула, а 14 отримали травми.
Водночас у Нацполіції уточнили, що Деснянському районі загинула 46-річна жінка. Серед потерпілих є двоє працівників бригади екстреної медичної допомоги.
Перекриття мосту і рух транспорту
Через російський удар тимчасово перекритий рух транспорту Південним мостом в обох напрямках. Водіям радять їхати через Дарницький міст.
Рух поїздів на «зеленій лінії» здійснюється між станціями «Сирець» — «Видубичі». Водночас рух поїздів між «Осокорками» і «Червоним хутором» тимчасово призупинений.
На «червоній лінії» рух поїздів здійснюється між станціями «Академмістечко» — «Лісова». Всі станції, зокрема «Чернігівська» та «Лісова», відкриті для пасажирів.
Окрім того, у столиці в окремих районах було посилено рух наземного транспорту. На деякі маршрути запустили більшу кількість автобусів. Зокрема, маршрути №22 та №91 спрямували через Дарницький міст.
Нагадаємо, увечері та вночі армія РФ атакувала Київ балістичними ракетами. Столицю сколихнули сильні вибухи. Зокрема, вночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння, а також про пуски ракет. 27.10.2026 — 8 — 2672
Вночі у Воронежі були атаковані ключові об’єкти військової та транспортної інфраструктури.
У російському Воронежі у ніч проти 26 жовтня пролунала серія потужних вибухів унаслідок масованої атаки. Під ударом опинилися стратегічні підприємства, які працюють на армію РФ, критичний міст та пошкоджені житлові квартали міста. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Уночі у Воронежі та області оголошували безпілотну й ракетну небезпеку. Повідомлялося про атаки на низку важливих об’єктів міста.
Зокрема, під удар потрапило велике нафтохімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук», що входить до російської групи «СІБУР». Завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, термоеластопластів, бутадієнових і бутадієн-стирольних каучуків, а також полімерних матеріалів.
Також атаковано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАЛТ). Підприємство входить до структури ПАТ «Іл» Об’єднаної авіабудівної корпорації та є одним із ключових підприємств російської авіаційної промисловості.
Валт займається виробництвом авіаційної техніки та комплектувальних. Зокрема, підприємство бере участь у програмі виробництва далекомагістральних широкофюзеляжних літаків Іл-96 та виготовляє окремі компоненти для інших типів повітряних суден.
Крім того, у Воронежі був атакований Північний міст. Це одна з трьох основних транспортних артерій міста, яка сполучає його правий і лівий береги.
Ймовірно, через наслідки роботи російських ППО був пошкоджений житловий комплекс «Урицький». На вулиці 45-ї Стрілецької Дивізії горіли щонайменше десять автомобілів.
Також надходили повідомлення про влучання у бізнес-центр «Галерея Чижова».
«Двоє людей загинули (чоловіки 1960 та 1973 років народження) та 17 поранені. Значна частина поранених, у тому числі двоє тяжко поранених, постраждали в поїзді, який рухався у лівобережному передмісті Воронежа, коли на нього впали уламки БПЛА. Також загоряння сталися на кількох промислових підприємствах (без істотних наслідків), діловому центрі у центральній частині міста, багатоквартирному будинку, двох дачних селищах, на шкільному стадіоні та у гаражному кооперативі. Ушкодження фасадів та вікон фіксуються майже у всіх районах міста», — повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв.
За його словами, сили ППО начебто збили над Воронежем понад 70 дронів, а загалом над агломерацією та кількома районами області — 113 безпілотників.
Нагадаємо, 25 жовтня у російському місті Єлець Липецької області крилатими ракетами Storm Shadow був атакований завод «Енергія». Підприємство спеціалізується на виробництві батарей та акумуляторів для ракетних комплексів, авіації й іншої військової техніки. За даними очевидців, на території заводу після влучання кількох ракет було зафіксовано сильне задимлення. 26.10.2026 — 5 — 2672
