Путешественник, фотограф и постоянный автор Контрактов Дмитрий Дятлов занимается еще и изучением славянского язычества. Освоив технику резьбы по дереву, он создал настоящую коллекцию идолов древних богов. «Мои работы – исключительно авторское видение. Почти все знания о славянском язычестве безвозвратно утрачены, намеки остались только в сказках, языке и сходных традициях. Никогда не забуду вопрос, который задал мне в Катманду непалец из касты брахманов: «Как у вас зовут Индру?». Я, немного подумав, ответил: «Перун». «А как у вас зовут Шиву?», - спросил он. «Велес», - ответил я, уже понимая, о чем он говорит. Он был образованным человеком из высшей касты, замечательно знающим свою (и не только свою) религию, и никогда не стал бы путать богов. Речь шла о сходстве архетипов: не о традиционном боге, а о космической силе, которую разные народы называют по-разному, но суть у нее одна. Историк скажет, что Индра – не Перун, и что не найдено ни одного кумира Велеса. И будет прав. Но прав как человек, изучающий лишь внешние проявления культа», - говорит Дмитрий. Для лучшего понимания всех верований и учений мира, следует искать сходство, а не различия между ними. Да и не суть важно, как было раньше. Живем-то мы сейчас, и пытаться возродить все, как было когда-то, так же странно, как убивать перед кумиром жертвенных животных. Время идет, люди меняются, а высшие силы, земные проявления которых мы видим каждый миг, остаются теми же. Кумиры, идолы, статуи – люди изображали богов тысячелетия назад и продолжают это делать сегодня. Изображения высших сил стали неотъемлемой частью многих учений - даже тех, которые изначально запрещали их изображать. Принято считать, что у язычников объектом поклонения служил сам идол. И такие случаи действительно известны. Но они свидетельствуют об упадке языческой традиции, когда внешняя, экзотерическая, часть учения начинает преобладать над внутренней, эзотерической, частью. Проще говоря, когда люди начинают думать, что статуя и есть бог, и совершать перед ней механические действия по определенным дням, не задумываясь над глубинной, скрытой, мистической сутью самого понятия «идол». То есть живут, соблюдая внешние атрибуты традиции, и не зная, или, еще хуже, считая грехом и отходом от учения эзотерические аспекты. Идол (или кумир) – это инструмент для связи человеческого сознания с Богом, а чаще – с каким-то из его проявлений. Высшего Бога люди в принципе изображали крайне редко, поскольку не находили доступных человеческому уму понятий, с помощью которых можно его описать. Кумир – это набор архетипов, которые помогают приоткрыть канал, связывающий сознание человека с определенной силой, заключенной в космосе и в нем самом. В основе лежат те же принципы, что в картах таро, рунах и астрологии. Язык символов, описывающий тонкие силы, заключенные в человеке и космосе. Чаще всего связь возникает во время «требы» (жертвы). И важно тут не само подношение, а некий импульс благодарности, исходящий от человека во время обряда. По большому счету, кумир может выглядеть как угодно. Главное, чтобы он вписывался в набор архетипов, характеризующих силу, которую символизирует.
Домашнее капище, или Красный угол. Играет роль домашнего очага – в духовном плане. Есть люди, которые и сегодня ставят дома кумиров, приносят требы и настраивают связь с давно забытыми силами, которые для наших далеких предков были такими же реальными, как для нас интернет. Тонкий контакт с ними может происходить почти незаметно, посреди суеты повседневной жизни. Важна искренность и уважение к этим силам. И они проявят себя в таких вещах как «совпадения», «случайности», знаки судьбы или сны.
Чтобы вырезать фигуры из дерева пришлось создать настоящую домашнюю мастерскую.
Инструменты собирались несколько лет и предназначены исключительно для ручной работы. Каждый из них играет свою роль и имеет свою историю. Все навыки пришли сами, путем проб и ошибок.
Бог Перун. Громовержец. Бог-воевода и страж космического порядка. Молния символизирует энергию, силу прозрения, ясность ума. Эти качества необходимы не только воинам, но и всем, кто хочет выстоять в окружающем мире.
На шлеме – руна Соул, символизирующая природу, силу и энергию. На шевронах СС были две такие руны. Но ни в коем случае нельзя использовать две руны Соул подряд – это приводит к переизбытку энергии и выходу ее из-под контроля. Меч воткнут камень, на котором изображен коловрат, вращающийся по часовой стрелке. Это символ созидания и роста. Дерево - дуб.
Перун. Здесь он изображен с боевой секирой и солнцем на щите. На шлеме - руна Соул.
Один. Как и все боги, Один многогранен и может отличаться в представлении людей из разных сословий. Для кого-то он – покровитель воинов, для кого-то бог-шаман и мудрец, открывший руны. А еще он бог музыкантов, бог странников и бог преступников. В этом заложен определенный смысл: не преступив общепринятых рамок и представлений, невозможно достичь настоящего духовного роста. Один изображен в крылатом шлеме со своими верными воронами Хугиным и Муниным и копьем Гунгнир. Внизу написано его древнескандинавское имя, рунами - В.О.Т.А.Н. Материал – ясень. Ясень считается деревом Одина и символизирует мировое древо Иггдрасиль. Будучи подвешенным на нем вниз головой, Один лишился правого глаза, и был посвящен в знание рун.
Валькнут. Один из символов мирового древа Иггдрасиль, тесно связанный с Одином и руническим знанием. Пересечение трех треугольников: прошлое, настоящее и будущее; мир предков, мир богов и наш мир.
У Одина есть два ворона, которых зовут Хугиным и Муниным. Они летают по всему миру и сообщают Одину обо всем происходящем. На древнеисландском Huginn означает «мыслящий», а Muninn — «помнящий».
Велес. По архетипу очень близок Одину. Для людей, связанных с землей, – бог урожая и скотоводства. Для купцов – бог достатка и богатства. Для ведунов – бог темной неизвестной стороны мироздания. Покровитель магов и тайных наук. Здесь он изображен с закрытыми глазами, как бы в медитации, с совой, которая смотрит на мир за него, и суком в руке в форме руны Феу.
Это первая руна, наиболее близкая по смыслу к природе Велеса. Она представляет собою духовный потенциал. Материал – кедр.
Велес. Идол вырезан из дуба. Закрыв глаза, бог задует свечу и окажется в полной темноте. Опираясь только на посох. Это суть глубокой медитации. Отключиться от всего, что связанно с умом и выйти за грань. Как и на кумире из кедра изображена символическая бычья голова с рогами. Велес - скотий бог. Слово "скот" древних славян означало не только домашних животных, но и весь животный мир. А также "имущество". Как материально так и духовное, смотря для какого сословия. Голова является отсылкой к культу шаманизма и мира предков.
Нашейный оберег – Велес. Прекрасно сохранился за много лет, хотя порой попадал не в самые благоприятные условия.
Ярило. Бог плодородия, жизненной силы, роста и солнца. В руках – чаша изобилия с рунической формулой «защита огня и воды». Солнце с лучами разных цветов радуги. Золотая спираль закручена по часовой стрелке - на рост и развитие.
В Индуизме есть бог Ганеш, изображаемый как полный многорукий человек с головой слона. Но существуют и намного более древние изображения похожего божества – сделанные задолго до рождения индуизма. Находили, например, наскальные рисунки – человечек с головой мамонта. Мне достался крошечный кусочек бивня мамонта, и появилась идея изобразить это божество. Неизвестно, как его звали. Получился нашейный кумир.
Мара. Сила, которую люди всегда уважали и остерегались. Богиня жизни и смерти. Она дает как смерть, так и новое рождение, потому что одно без другого невозможно. Сила материнской защиты – и в то же время богиня смерти.
В кумире очень много символики. Руна Альгиз, перевернутая и прямая, руки, поднятые к небу, или корни, уходящие в землю. Коса – символ смерти, яблоко – символ жизни. В волосах – полумесяц, символ роста и магической силы. Волосы и скала обвивающие богиню, также означают жизнь и смерть, статичность и рост.
Род. Согласно некоторым источникам, верховный бог славян. Весь символизм кумира сводится к точке в центре водоворота энергии, которую Род держит в руках. Он – причина, по которой из ничего может появиться все. То, что стоит за творением и то, что им управляет. Из нуля и точки появляется все, чистая энергия становится материей. Примерно так и произошла Вселенная, если верить современной науке.
У скандинавов были популярны так называемые «карманные божки» - небольшие фигурки, высотой в несколько сантиметров. Это – Один. Стилизован под глубокую древность. Материал – бивень мамонта. Бог изображен в позе лотоса, со свастиками, образующими поток. Две верхние свастики вращаются вверх, две нижние – вниз, символически изображая поток, проходящий через медитирующего из Земли в Космос. Интересно то, что правый глаз получился без зрачка а левый со зрачком. И на лбу «получился третий глаз». Это естественный рисунок. Именно его открыл Один, потеряв правый глаз.
Сварог. Небесный кузнец. Бог – творец, вносящий структуру в Хаос и создающий миры. Вокруг восьмигранной звезды, символизирующей камень Алатырь, на котором, согласно мифам, Сварог выковал мир, нанесен первый рунический Атт (первые 8 из 24 рун старшего Футарка). Он описывает становление Бытия. Если три рунических Атта представить себе как деда, отца и сына, то первый Атт – это дед. Руны символизируют главные космические силы Творения.
Звезду можно сравнить с плодом. Она растет, созревает и взрывается, разбрасывая «семена». Нечто вроде кузницы, где под огромным давлением и при невероятных температурах создаются строительные кирпичики вселенной. Новые элементы. Метафора про бога-кузнеца и звезду очень верна. Атомы, из которых состоят наши тела и вообще все вокруг нас, включая планету, образовались при взрывах сверхновых звезд. Так утверждают ученые. Не существует во вселенной других условий, при которых они могли бы сформироваться.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 441
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 750
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1583
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2939
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2935
