У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя чинного президента і кандидата Петра Порошенка.
На прес-конференції, яка відбулася 16 листопада 2000 року, керівники п’яти українських політичних організацій оголосили про намір об’єднатися в єдину політичну силу. Це – Партія регіонального відродження України (голова – народний депутат України Володимир Рибак), Партія праці (голова – Валентин Ландик), Партія солідарності України (голова – народний депутат України Петро Порошенко), Партія «За красиву Україну» (голова – народний депутат України Леонід Черновецький), Всеукраїнська партія пенсіонерів (голова – Геннадій Самофалов). На фото: голова Партії солідарності України, народний депутат України Петро Порошенко. Київ, 16 листопада 2000 року
Головне для заводу імені 61 комунара сьогодні - наскільки ефективно будуть вирішені питання щодо фінансування добудови крейсера «Україна» і ще двох об’єктів, по яких є прямі зобов’язання держави. На цьому прем’єр-міністр Віктор Ющенко наголосив після ознайомлення із заводом імені 61 комунара і ракетним крейсером «Україна» та ситуацією з його добудовою. На фото: на ходовому містку крейсера «Україна»: зліва направо: командувач Військово- морських сил України Михайло Єжель, прем’єр-міністр України Віктор Ющенко, народний депутат Петро Порошенко і генеральний директор ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» Михайло Жело. Миколаїв, 22 березня 2001 року
Юлія Тимошенко, Петро Порошенко і Святослав Вакарчук під час неофіційної «громадської інавгурації» Віктора Ющенка на Майдані: звучить гімн України. Київ, 23 січня 2005 року
Президент України Віктор Ющенко, прем’єр Юлія Тимошенко і голова парламенту Володимир Литвин узяли участь у посадці зелені у столичному парку Слави у рамках Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього». До заходу також долучилися чільні українські політики. На фото: Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко, Петро Порошенко і Володимир Литвин у парку Слави; ліворуч – голова Київської ОДА Євген Жовтяк. Київ, 17 квітня 2005 року
У 2005 році тодішній держсекретар Олександр Зінченко звинуватив Петра Порошенка, який обіймав на той час посаду секретаря РНБО, в корупції та вимагав від нього відокремлення бізнесу від влади. Зінченко переконував, що Порошенко контролює правоохоронні органи та судову гілку влади з метою відстоювання своїх бізнес-інтересів. Через три дні після цих звинувачень Порошенко оголосив про свою відставку. Тоді проти нього відкрили кримінальну справу, але згодом суд не встановив фактів злочину і зобов’язав Зінченка спростувати свою заяву. На фото: З журналістами після прес-конференції колишнього державного секретаря України Олександра Зінченка спілкувався секретар РНБОУ Петро Порошенко. Київ, 5 вересня 2005 року
Відомий український політик і підприємець Петро Порошенко отримує благословення блаженнішого митрополита Володимира, глави УПЦ (МП), перед початком відкриття Міжнародного феставалю православного кіно «Покров-2007». Київ, 10 жовтня 2007 року
У столиці Грузії відбулася урочиста церемонія інавгурації президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, в якій узяла участь українська делегація. Міхеїл Саакашвілі прийняв присягу на вірність грузинському народові і заявив про намір відновити цілісність і забезпечити процвітання своєї країни. «Я зроблю все, щоб наступний президент отримав від мене сильну і єдину Грузію з Абхазією і Південною Осетією», – сказав він. На фото: голова Ради Національного банку України Петро Порошенко (ліворуч) і заступник міністра закордонних справ Грузії Ґріґол Катамадзе. Тбілісі, 20 січня 2008 року
Верховна Рада України ухвалила постанову «Про призначення Петра Порошенка міністром закордонних справ України». За це проголосували 240 народних депутатів із 440 зареєстрованих у залі. Рішення підтримали у повному складі фракції БЮТ і Блоку Литвина, а також майже в повному складі фракція НУ-НС, по одному народному депутату із фракцій Партії регіонів і КПУ та четверо позафракційних народних депутатів. Петро Порошенко на засіданні парламенту склав присягу члена Кабінету міністрів України. На фото: новопризначений міністр закордонних справ України Петро Порошенко (праворуч) у сесійній залі. Київ, 9 жовтня 2009 року
Президент України Віктор Ющенко і президент Білорусі Олександр Лукашенко відвідали Івано-Франківщину, щоб передати гуманітарну допомогу найбільш постраждалому від епідемії грипу регіонові. Голова держави подякував президентові Білорусі за його приїзд на Івано-Франківщину, що, за словами Віктора Ющенка, є свідченням підтримки Білоруссю України у складній ситуації. На фото: президент Білорусі Олександр Лукашенко, президент України Віктор Ющенко і міністр закордонних справ України Петро Порошенко (зліва направо) в аеропорту Івано-Франківська, 6 листопада 2009 року
Президент України Віктор Янукович, представляючи керівному складові Міністерства закордонних справ України нового голоаву зовнішньополітичного відомства Костянтина Грищенка, відзначив, що Грищенко – кар’єрний дипломат, який до призначення працював у Москві, а до цього – у Вашингтоні і Брюсселі. У свою чергу, Костянтин Грищенко подякував за довіру очолити такий важливий напрямок діяльності і зауважив, що пріоритети зовнішньої політики «чітко визначає президент України, а завдання МЗС - виконувати ці пріоритети». На фото: (зліва направо) новий голова зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко, президент України Віктор Янукович, голова адміністрації президента України Сергій Льовочкін, екс-міністр закордонних справ Петро Порошенко. Київ, 11 березня 2010 року
Лідер партії «УДАР» Віталій Кличко і народний депутат Петро Порошенко пішли на вулицю Банкову, щоб заспокоїти людей. Віталій Кличко наголосив, що мітингувальники не повинні піддаватись на провокації, аби не дати підстав владі ввести надзвичайний стан. Київ, 1 грудня 2013 року
Український політик Петро Порошенко і народний депутат України Віталій Кличко (зліва направо) під час сьомого народного віча, Київ, 12 січня 2014 року
Народний депутат, кандидат на посаду президента України Петро Порошенко під час зустрічі з виборцями, Чернігів, 16 травня 2014 року
Президент Росії Володимир Путін зустрівся з переможцем президентських виборів Петром Порошенком під час відзначення 70-ї річниці висадки учасників антигітлерівської коаліції в Нормандії (Франція). Порошенко розмовляв із Путіним у присутності німецького канцлера Ангели Меркель. Як стало відомо пізніше, Петро Порошенко і Володимир Путін провели зустріч, яка тривала 15 хвилин, після неї потиснули один одному руки. Про це повідомляє агентство Reuters, яке цитує канцелярію французького президента Франсуа Олланда. Згідно з повідомленням, на той момент Порошенко розмовляв із Путіним про економічні наслідки кризи в Україні, найближчим часом вони можуть перейти до обговорення деталей мирного врегулювання ситуації в Україні. Франція, 6 червня 2014 року
Під час урочистого засідання Верховної Ради України відбулась офіційна церемонія інавгурації п’ятого президента України Петра Порошенка. Новообраний голова держави склав присягу на вірність українському народові на Пересопницькому євангелії, після чого отримав свідоцтво про вступ на посаду Президента та офіційні символи голови держави - знак президента України, печатку і булаву. На фото: президент України Петро Порошенко виходить із будівлі Верховної Ради України після складання присяги на вірність українському народові. Київ, 7 червня 2014 року
Виступаючи на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі, президент України Петро Порошенко зажадав, щоб Росія негайно виконала всі свої зобов’язання відповідно до мінських домовленостей, «вивела всі іноземні війська з території України», а також наголосив на необхідності закриття україно-російського кордону. Порошенко заявив, що Росія на даний час має «понад 9000 військовослужбовців на території України, 500 танків, важкої артилерії і бронетранспортерів». На фото:президент України Петро Порошенко в Давосі з фрагментом автобуса, який обстріляли російські гібридні сили поблизу Волновахи, 21 січня 2015 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) розмовляє з жінкою, яка постраждала під час обстрілу Краматорська з установок «Град» російськими гібридними силами, 11 лютого 2015 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) і голова представництва ЄС в Україні Юґ Мінґареллі під час запуску символічного «таймеру безвізу» у рамках урочистої церемонії з нагоди започаткування безвізового режиму між Україною та ЄС на площі перед адміністрацією президента України. Київ, 10 червня 2017 року
Президент України Петро Порошенко під час представлення в Софійському соборі томосу про автокефалію Православної церкви України. Київ, 7 січня 2019 року
Петро Порошенко майже 35 років перебуває у шлюбі з Мариною Порошенко. Вони мають чотирьох дітей – двох синів і двох дочок. Старший син – Олексій Порошенко – є народним депутатом України, дві середні дочки навчаються в Лондоні, молодший син – студент британського коледжу в місті Шусбері. На фото: президент України Петро Порошенко із родиною (архівне фото)
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 324
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 692
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 780
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 1989
В Росії вдень 28 листопада стався сильний вибух на космодромі "Ясное" в Оренбурзькій області. Попередньо, там могли проводити чергові випробування ядерної ракети "Сармат", які завершилися вкрай невдало для росіян.
Як передає РБК-Україна, про це пишуть українські моніторингові канали та видання Defense Express. Про це повідомляють Контракти.UA.
Космодром "Ясное" знаходиться в Оренбурзькій області РФ, поблизу однойменного міста та неподалік від кордону з Казахстаном. 28 листопада в мережі почали з'являться фото та відео вибуху, який стався біля космодрому, а пізніше - й падіння об'єкта, схожого на ракету.
Після вибуху в повітря здійнялася величезна хмара отруйно-помаранчево-фіолетового кольору. Російська влада не надала офіційного коментаря, а місцеві видання написали, що евакуації з Ясного не буде - мовляв, загрози людям хмара диму не несе і взагалі "все добре".
Проте видання Defense Express зазначає, що колір хмари після вибуху притаманний чомусь дуже отруйному. Наприклад, ракетному паливу - воно дуже токсичне.
"Такий колір притаманний лише ракетам, які використовують доволі токсичне паливо. Так звану пару азотний тетраоксид та несиметричний диметилгідразин, які більш відомі під назвами "аміл" та "гептил". Саме "аміл" та "гептил" використовується у паливі цілого ряду радянських та тепер російських ракет", - пише видання.
Таке ж паливо використовують російські ракети "Протон", які виводять вантажі у космос. Після невдалих запусків "Протону", коли ракети вибухали, з'являлися хмари такого ж кольору. Паливо вкрай токсичне та мутагенне: після кожного запуску "Протону" Казахстан виставляв Росії рахунок на 70-90 млн доларів на ліквідацію наслідків.
При цьому "космодром Ясное" - насправді не стільки космодром, скільки ракетна пускова база, одне з 11 місць в Росії, звідки можна запускати ракети з ядерною боєголовкою. До того ж не було інформації про підготовку Росією космічних пусків, або проведення навчання ядерних сил.
"Але все стає на свої місця, якщо зробити припущення, що це були чергові невдалі випробування міжконтинентальної балістичної ракети РС-28 "Сармат", - робить висновок видання.
Річ у тім, що випробування ракети "Сармат" в Плесецьку призвели до того, що 21 вересня 2024 року ракета вибухнула прямо у пусковій шахті. Через це зруйнувалася як шахта, так і випробувальний комплекс. Таким чином, єдиним більш-менш придатним місцем для пусків "Сармата" залишився космодром "Ясное", з якого у 2015 році запускали модернізовані Р-36 "Дніпро".
"Бо РС-28 "Сармат" є модернізацією Р-36 та має запускатись з наявних шахт для цієї ракети. І він також "літає" на парі "аміл" та "гептил", - резюмувало видання.
Ракети, які не літають
Нагадаємо, що тільки нещодавно російський диктатор Володимир Путін вихвалявся новою російською "чудо-зброєю". Зокрема, він заговорив про крилату ракету "Буревісник", аналогів якої "у світі немає". Росіяни нібито її вже випробували, але окрім їхніх заяв немає жодних підтверджень.
Згадував він і про ракету "Сармат", вчергове заявивши, що її нібито "поставили на озброєння". Ось тільки Путін робив про цю ракету такі ж самі заяви, починаючи з 2021 року, тому вірити російському диктатору не варто.
Міжконтинентальна балістична ракета РС-28 "Сармат" - це російський стратегічний ракетний комплекс п'ятого покоління шахтного базування. Навколо цієї ракети багато чуток - росіяни заявляють, що вона нібито здатна нести ядерний заряд у 7,5-8 мегатонн на відстань у 18 тисяч кілометрів та "проривати будь-яку протиракетну оборону". Проте з 2021 року майже всі випробування "Сармата" завершилися невдачею: ракета, яку вже "поставили на озброєння" щонайменше тричі, все ще не літає. 28.11.2025 — 5 — 1157
