У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя чинного президента і кандидата Петра Порошенка.
На прес-конференції, яка відбулася 16 листопада 2000 року, керівники п’яти українських політичних організацій оголосили про намір об’єднатися в єдину політичну силу. Це – Партія регіонального відродження України (голова – народний депутат України Володимир Рибак), Партія праці (голова – Валентин Ландик), Партія солідарності України (голова – народний депутат України Петро Порошенко), Партія «За красиву Україну» (голова – народний депутат України Леонід Черновецький), Всеукраїнська партія пенсіонерів (голова – Геннадій Самофалов). На фото: голова Партії солідарності України, народний депутат України Петро Порошенко. Київ, 16 листопада 2000 року
Головне для заводу імені 61 комунара сьогодні - наскільки ефективно будуть вирішені питання щодо фінансування добудови крейсера «Україна» і ще двох об’єктів, по яких є прямі зобов’язання держави. На цьому прем’єр-міністр Віктор Ющенко наголосив після ознайомлення із заводом імені 61 комунара і ракетним крейсером «Україна» та ситуацією з його добудовою. На фото: на ходовому містку крейсера «Україна»: зліва направо: командувач Військово- морських сил України Михайло Єжель, прем’єр-міністр України Віктор Ющенко, народний депутат Петро Порошенко і генеральний директор ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» Михайло Жело. Миколаїв, 22 березня 2001 року
Юлія Тимошенко, Петро Порошенко і Святослав Вакарчук під час неофіційної «громадської інавгурації» Віктора Ющенка на Майдані: звучить гімн України. Київ, 23 січня 2005 року
Президент України Віктор Ющенко, прем’єр Юлія Тимошенко і голова парламенту Володимир Литвин узяли участь у посадці зелені у столичному парку Слави у рамках Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього». До заходу також долучилися чільні українські політики. На фото: Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко, Петро Порошенко і Володимир Литвин у парку Слави; ліворуч – голова Київської ОДА Євген Жовтяк. Київ, 17 квітня 2005 року
У 2005 році тодішній держсекретар Олександр Зінченко звинуватив Петра Порошенка, який обіймав на той час посаду секретаря РНБО, в корупції та вимагав від нього відокремлення бізнесу від влади. Зінченко переконував, що Порошенко контролює правоохоронні органи та судову гілку влади з метою відстоювання своїх бізнес-інтересів. Через три дні після цих звинувачень Порошенко оголосив про свою відставку. Тоді проти нього відкрили кримінальну справу, але згодом суд не встановив фактів злочину і зобов’язав Зінченка спростувати свою заяву. На фото: З журналістами після прес-конференції колишнього державного секретаря України Олександра Зінченка спілкувався секретар РНБОУ Петро Порошенко. Київ, 5 вересня 2005 року
Відомий український політик і підприємець Петро Порошенко отримує благословення блаженнішого митрополита Володимира, глави УПЦ (МП), перед початком відкриття Міжнародного феставалю православного кіно «Покров-2007». Київ, 10 жовтня 2007 року
У столиці Грузії відбулася урочиста церемонія інавгурації президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, в якій узяла участь українська делегація. Міхеїл Саакашвілі прийняв присягу на вірність грузинському народові і заявив про намір відновити цілісність і забезпечити процвітання своєї країни. «Я зроблю все, щоб наступний президент отримав від мене сильну і єдину Грузію з Абхазією і Південною Осетією», – сказав він. На фото: голова Ради Національного банку України Петро Порошенко (ліворуч) і заступник міністра закордонних справ Грузії Ґріґол Катамадзе. Тбілісі, 20 січня 2008 року
Верховна Рада України ухвалила постанову «Про призначення Петра Порошенка міністром закордонних справ України». За це проголосували 240 народних депутатів із 440 зареєстрованих у залі. Рішення підтримали у повному складі фракції БЮТ і Блоку Литвина, а також майже в повному складі фракція НУ-НС, по одному народному депутату із фракцій Партії регіонів і КПУ та четверо позафракційних народних депутатів. Петро Порошенко на засіданні парламенту склав присягу члена Кабінету міністрів України. На фото: новопризначений міністр закордонних справ України Петро Порошенко (праворуч) у сесійній залі. Київ, 9 жовтня 2009 року
Президент України Віктор Ющенко і президент Білорусі Олександр Лукашенко відвідали Івано-Франківщину, щоб передати гуманітарну допомогу найбільш постраждалому від епідемії грипу регіонові. Голова держави подякував президентові Білорусі за його приїзд на Івано-Франківщину, що, за словами Віктора Ющенка, є свідченням підтримки Білоруссю України у складній ситуації. На фото: президент Білорусі Олександр Лукашенко, президент України Віктор Ющенко і міністр закордонних справ України Петро Порошенко (зліва направо) в аеропорту Івано-Франківська, 6 листопада 2009 року
Президент України Віктор Янукович, представляючи керівному складові Міністерства закордонних справ України нового голоаву зовнішньополітичного відомства Костянтина Грищенка, відзначив, що Грищенко – кар’єрний дипломат, який до призначення працював у Москві, а до цього – у Вашингтоні і Брюсселі. У свою чергу, Костянтин Грищенко подякував за довіру очолити такий важливий напрямок діяльності і зауважив, що пріоритети зовнішньої політики «чітко визначає президент України, а завдання МЗС - виконувати ці пріоритети». На фото: (зліва направо) новий голова зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко, президент України Віктор Янукович, голова адміністрації президента України Сергій Льовочкін, екс-міністр закордонних справ Петро Порошенко. Київ, 11 березня 2010 року
Лідер партії «УДАР» Віталій Кличко і народний депутат Петро Порошенко пішли на вулицю Банкову, щоб заспокоїти людей. Віталій Кличко наголосив, що мітингувальники не повинні піддаватись на провокації, аби не дати підстав владі ввести надзвичайний стан. Київ, 1 грудня 2013 року
Український політик Петро Порошенко і народний депутат України Віталій Кличко (зліва направо) під час сьомого народного віча, Київ, 12 січня 2014 року
Народний депутат, кандидат на посаду президента України Петро Порошенко під час зустрічі з виборцями, Чернігів, 16 травня 2014 року
Президент Росії Володимир Путін зустрівся з переможцем президентських виборів Петром Порошенком під час відзначення 70-ї річниці висадки учасників антигітлерівської коаліції в Нормандії (Франція). Порошенко розмовляв із Путіним у присутності німецького канцлера Ангели Меркель. Як стало відомо пізніше, Петро Порошенко і Володимир Путін провели зустріч, яка тривала 15 хвилин, після неї потиснули один одному руки. Про це повідомляє агентство Reuters, яке цитує канцелярію французького президента Франсуа Олланда. Згідно з повідомленням, на той момент Порошенко розмовляв із Путіним про економічні наслідки кризи в Україні, найближчим часом вони можуть перейти до обговорення деталей мирного врегулювання ситуації в Україні. Франція, 6 червня 2014 року
Під час урочистого засідання Верховної Ради України відбулась офіційна церемонія інавгурації п’ятого президента України Петра Порошенка. Новообраний голова держави склав присягу на вірність українському народові на Пересопницькому євангелії, після чого отримав свідоцтво про вступ на посаду Президента та офіційні символи голови держави - знак президента України, печатку і булаву. На фото: президент України Петро Порошенко виходить із будівлі Верховної Ради України після складання присяги на вірність українському народові. Київ, 7 червня 2014 року
Виступаючи на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі, президент України Петро Порошенко зажадав, щоб Росія негайно виконала всі свої зобов’язання відповідно до мінських домовленостей, «вивела всі іноземні війська з території України», а також наголосив на необхідності закриття україно-російського кордону. Порошенко заявив, що Росія на даний час має «понад 9000 військовослужбовців на території України, 500 танків, важкої артилерії і бронетранспортерів». На фото:президент України Петро Порошенко в Давосі з фрагментом автобуса, який обстріляли російські гібридні сили поблизу Волновахи, 21 січня 2015 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) розмовляє з жінкою, яка постраждала під час обстрілу Краматорська з установок «Град» російськими гібридними силами, 11 лютого 2015 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) і голова представництва ЄС в Україні Юґ Мінґареллі під час запуску символічного «таймеру безвізу» у рамках урочистої церемонії з нагоди започаткування безвізового режиму між Україною та ЄС на площі перед адміністрацією президента України. Київ, 10 червня 2017 року
Президент України Петро Порошенко під час представлення в Софійському соборі томосу про автокефалію Православної церкви України. Київ, 7 січня 2019 року
Петро Порошенко майже 35 років перебуває у шлюбі з Мариною Порошенко. Вони мають чотирьох дітей – двох синів і двох дочок. Старший син – Олексій Порошенко – є народним депутатом України, дві середні дочки навчаються в Лондоні, молодший син – студент британського коледжу в місті Шусбері. На фото: президент України Петро Порошенко із родиною (архівне фото)
Зеленський відреагував на кривавий удар по вокзалу Дніпра: до чого закликав США та Європу
Після смертельної атаки на вокзал Дніпра Зеленський звернувся до західних партнерів із вимогою жорсткішої реакції на дії Кремля.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинули 13 людей, а ще десятеро дістали поранення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Глава держави закликав США та Європу посилити санкції проти Росії, яка продовжує атакувати цивільне населення.
За словами президента, російський безпілотник атакував платформу, де перебували звичайна приміська електричка та пасажирський потяг.
«Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.
Президент наголосив, що Росія продовжує завдавати ударів по українцях навіть після послаблення санкцій щодо окремих російських олігархів та енергетичного сектору, замість того щоб піти на деескалацію.
На його переконання, відповіддю на такі атаки мають стати нові обмеження проти Москви.
«Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — наголосив глава держави.
Зеленський закликав Європейський Союз, Сполучені Штати та країни G7 до нових, жорсткіших санкційних кроків.
Удар по вокзалу в Дніпрі: що відомо про загиблих і постраждалих
Нагадаємо, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі реактивним безпілотником. Удар припав на одну з платформ, де перебував пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.
В «Укрзалізниці» повідомили, що, попри оголошену підвищену небезпеку, на платформі залишалися люди. На місці атаки працюють рятувальники, медики та правоохоронці.
За даними очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, станом на 12:20 відомо про 13 загиблих і десятьох поранених.
Трьох постраждалих госпіталізували у важкому стані. Серед них — 11-річний хлопчик. Поранених продовжують доправляти до лікарень, де їм надають необхідну медичну допомогу.
Міський голова Дніпра Борис Філатов також прокоментував атаку, назвавши російські удари по цивільних проявом геноцидальної війни. 29.10.2026 — 4 — 2722
Російський диктатор Володимир Путін і президент Мозамбіку стали героями мемів через спільні фото.
Уряд Мозамбіку оприлюднив фото з зустрічі в Москві, де добре видно велику різницю у зрості між Володимиром Путіним і президентом Даніелем Чапо. Російські ЗМІ намагалися змінити ракурс чи обрізати кадри, але оригінальні знімки потрапили в Мережу й викликали хвилю мемів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє видання Metro.
Різниця між лідерами стала помітною на саміті «Росія — Африка». Зріст Путіна становить близько 170 см, а президента Мозамбіку Даніеля Чапо — щонайменше 195 см.
Фотографи Кремля намагалися приховати це: знімали Путіна з нижнього ракурсу та обрізали кадри. Проте уряд Мозамбіку опублікував оригінальні фото й відео, де Чапо помітно вищий за очільника Кремля.
Опубліковані кадри швидко поширилися в соціальних мережах і стали приводом для створення мемів. Користувачі масово публікували фотожаби, на одній з яких Чапо зобразили в образі чарівника Гендальфа, а очільника Кремля — у вигляді персонажа-хобіта.
В інших дописах до Чапо зверталися із жартівливими запитаннями про те, чому той «збільшив Путіна на своєму фото». Сам президент Мозамбіку у своїх соціальних мережах обмежився лише офіційним коментарем щодо мети візиту до столиці РФ.
«Ми перебуваємо в Москві на запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна для участі у 3-му саміті Росія — Африка», — написав Чапо.
Він також зазначив, що цей візит підкреслює важливість співпраці та зміцнення відносин між Мозамбіком, Росією та країнами Африки.
Нагадаємо, Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у своїй армії та дедалі активніше зосереджується на найбідніших державах континенту. 28.10.2026 — 4 — 2401
Вночі проти 28 жовтня Росію розривали вибухи. До міста Новомосковськ Тульської області “завітали” безпілотники. Місцеві жителі панікували через навалу дронів, скаржилися на вибухи і сильну пожежу.
Що відомо про атаку - читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Уночі в Тульській області РФ оголосили ракетну та безпілотну небезпеку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких в кількох районах Новомосковська виникли пожежі.
У Новомосковську під прицілом опинився хімічний завод «Азот”. На території підприємства виникла пожежа. Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив атаку на регіон, мовляв, сили ППО працюють по БпЛА. Втім, начебто «інфраструктуру у прилеглій промисловій зоні” пошкодили уламки збитих дронів.
За даними OSINT-ресурсів і різних Telegram-каналу Exilenova+, зайнялася установка з виробництва аміаку «Ам-70». На кадрах у мережі видно сильну пожежу і стовпи диму, що затягують місто.
Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій. Водночас до міста вже направили лабораторії регіонального управління Росспоживнагляду, які мають перевірити рівень можливого хімічного забруднення.
Що відомо про завод “Азот”
Завод «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у Росії. На підприємстві виготовляють аміак, аміачну селітру, карбамід і метанол.
Водночас завод має значення не лише для хімічної промисловості РФ. За даними Служби зовнішньої розвідки України, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова в Дзержинську, який виробляє вибухові речовини для російського військово-промислового комплексу. 28.10.2026 — 5 — 2340
Після нічної російської атаки пошкоджено Південний міст, а в роботі метро сталися зміни.
Від вечора 23 жовтня армія Росії здійснила дві хвилі атак по Києву, завдавши ракетних ударів балістикою. Станом на сьогоднішній ранок відомо про одного загиблого і понад десяток поранених мешканців.
Що відомо про російські удари по Києву і його наслідки — читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Російські війська напередодні увечері та посеред ночі атакували столицю балістичними ракетами. Остання повітряна тривога червоного рівня тривала від від 03:25 до 04:21. Наслідки атаки фіксують у у шести районах міста.
Удари по Києву — які наслідки
За даними місцевої влади, зокрема, під під час вечірньої і нічної хвиль росіяни атакували Деснянський, Дніпровський, Подільський і Оболонський райони.
У столиці пошкоджено багатоповерхові і приватні житлові будинки, медичні заклади, станцію метро, гуртожиток університету, бізнес-центр, адміністративну будівлю, трамваї та автомобілі.
Крім того, РФ вкотре вдарила по Південному мосту і пошкодила інфраструктуру метро. Рух переправою зупинено.
У Деснянському районі пошкоджено ТРЦ «Проспект» і супермаркет «Ашан». Зокрема, у ньому вибиті вікна, пошкоджені фасад і покрівля. Супермаркет наразі не працює, однак працівники перебувають на місці.
Атака на Київ — що відомо про жертв
Зранку мер столиці Віталій Кличко повідомив, що одна людина загинула, а 14 отримали травми.
Водночас у Нацполіції уточнили, що Деснянському районі загинула 46-річна жінка. Серед потерпілих є двоє працівників бригади екстреної медичної допомоги.
Перекриття мосту і рух транспорту
Через російський удар тимчасово перекритий рух транспорту Південним мостом в обох напрямках. Водіям радять їхати через Дарницький міст.
Рух поїздів на «зеленій лінії» здійснюється між станціями «Сирець» — «Видубичі». Водночас рух поїздів між «Осокорками» і «Червоним хутором» тимчасово призупинений.
На «червоній лінії» рух поїздів здійснюється між станціями «Академмістечко» — «Лісова». Всі станції, зокрема «Чернігівська» та «Лісова», відкриті для пасажирів.
Окрім того, у столиці в окремих районах було посилено рух наземного транспорту. На деякі маршрути запустили більшу кількість автобусів. Зокрема, маршрути №22 та №91 спрямували через Дарницький міст.
Нагадаємо, увечері та вночі армія РФ атакувала Київ балістичними ракетами. Столицю сколихнули сильні вибухи. Зокрема, вночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння, а також про пуски ракет. 27.10.2026 — 8 — 2670
Вночі у Воронежі були атаковані ключові об’єкти військової та транспортної інфраструктури.
У російському Воронежі у ніч проти 26 жовтня пролунала серія потужних вибухів унаслідок масованої атаки. Під ударом опинилися стратегічні підприємства, які працюють на армію РФ, критичний міст та пошкоджені житлові квартали міста. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Уночі у Воронежі та області оголошували безпілотну й ракетну небезпеку. Повідомлялося про атаки на низку важливих об’єктів міста.
Зокрема, під удар потрапило велике нафтохімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук», що входить до російської групи «СІБУР». Завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, термоеластопластів, бутадієнових і бутадієн-стирольних каучуків, а також полімерних матеріалів.
Також атаковано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАЛТ). Підприємство входить до структури ПАТ «Іл» Об’єднаної авіабудівної корпорації та є одним із ключових підприємств російської авіаційної промисловості.
Валт займається виробництвом авіаційної техніки та комплектувальних. Зокрема, підприємство бере участь у програмі виробництва далекомагістральних широкофюзеляжних літаків Іл-96 та виготовляє окремі компоненти для інших типів повітряних суден.
Крім того, у Воронежі був атакований Північний міст. Це одна з трьох основних транспортних артерій міста, яка сполучає його правий і лівий береги.
Ймовірно, через наслідки роботи російських ППО був пошкоджений житловий комплекс «Урицький». На вулиці 45-ї Стрілецької Дивізії горіли щонайменше десять автомобілів.
Також надходили повідомлення про влучання у бізнес-центр «Галерея Чижова».
«Двоє людей загинули (чоловіки 1960 та 1973 років народження) та 17 поранені. Значна частина поранених, у тому числі двоє тяжко поранених, постраждали в поїзді, який рухався у лівобережному передмісті Воронежа, коли на нього впали уламки БПЛА. Також загоряння сталися на кількох промислових підприємствах (без істотних наслідків), діловому центрі у центральній частині міста, багатоквартирному будинку, двох дачних селищах, на шкільному стадіоні та у гаражному кооперативі. Ушкодження фасадів та вікон фіксуються майже у всіх районах міста», — повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв.
За його словами, сили ППО начебто збили над Воронежем понад 70 дронів, а загалом над агломерацією та кількома районами області — 113 безпілотників.
Нагадаємо, 25 жовтня у російському місті Єлець Липецької області крилатими ракетами Storm Shadow був атакований завод «Енергія». Підприємство спеціалізується на виробництві батарей та акумуляторів для ракетних комплексів, авіації й іншої військової техніки. За даними очевидців, на території заводу після влучання кількох ракет було зафіксовано сильне задимлення. 26.10.2026 — 5 — 2670
