У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя чинного президента і кандидата Петра Порошенка.
На прес-конференції, яка відбулася 16 листопада 2000 року, керівники п’яти українських політичних організацій оголосили про намір об’єднатися в єдину політичну силу. Це – Партія регіонального відродження України (голова – народний депутат України Володимир Рибак), Партія праці (голова – Валентин Ландик), Партія солідарності України (голова – народний депутат України Петро Порошенко), Партія «За красиву Україну» (голова – народний депутат України Леонід Черновецький), Всеукраїнська партія пенсіонерів (голова – Геннадій Самофалов). На фото: голова Партії солідарності України, народний депутат України Петро Порошенко. Київ, 16 листопада 2000 року
Головне для заводу імені 61 комунара сьогодні - наскільки ефективно будуть вирішені питання щодо фінансування добудови крейсера «Україна» і ще двох об’єктів, по яких є прямі зобов’язання держави. На цьому прем’єр-міністр Віктор Ющенко наголосив після ознайомлення із заводом імені 61 комунара і ракетним крейсером «Україна» та ситуацією з його добудовою. На фото: на ходовому містку крейсера «Україна»: зліва направо: командувач Військово- морських сил України Михайло Єжель, прем’єр-міністр України Віктор Ющенко, народний депутат Петро Порошенко і генеральний директор ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» Михайло Жело. Миколаїв, 22 березня 2001 року
Юлія Тимошенко, Петро Порошенко і Святослав Вакарчук під час неофіційної «громадської інавгурації» Віктора Ющенка на Майдані: звучить гімн України. Київ, 23 січня 2005 року
Президент України Віктор Ющенко, прем’єр Юлія Тимошенко і голова парламенту Володимир Литвин узяли участь у посадці зелені у столичному парку Слави у рамках Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього». До заходу також долучилися чільні українські політики. На фото: Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко, Петро Порошенко і Володимир Литвин у парку Слави; ліворуч – голова Київської ОДА Євген Жовтяк. Київ, 17 квітня 2005 року
У 2005 році тодішній держсекретар Олександр Зінченко звинуватив Петра Порошенка, який обіймав на той час посаду секретаря РНБО, в корупції та вимагав від нього відокремлення бізнесу від влади. Зінченко переконував, що Порошенко контролює правоохоронні органи та судову гілку влади з метою відстоювання своїх бізнес-інтересів. Через три дні після цих звинувачень Порошенко оголосив про свою відставку. Тоді проти нього відкрили кримінальну справу, але згодом суд не встановив фактів злочину і зобов’язав Зінченка спростувати свою заяву. На фото: З журналістами після прес-конференції колишнього державного секретаря України Олександра Зінченка спілкувався секретар РНБОУ Петро Порошенко. Київ, 5 вересня 2005 року
Відомий український політик і підприємець Петро Порошенко отримує благословення блаженнішого митрополита Володимира, глави УПЦ (МП), перед початком відкриття Міжнародного феставалю православного кіно «Покров-2007». Київ, 10 жовтня 2007 року
У столиці Грузії відбулася урочиста церемонія інавгурації президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, в якій узяла участь українська делегація. Міхеїл Саакашвілі прийняв присягу на вірність грузинському народові і заявив про намір відновити цілісність і забезпечити процвітання своєї країни. «Я зроблю все, щоб наступний президент отримав від мене сильну і єдину Грузію з Абхазією і Південною Осетією», – сказав він. На фото: голова Ради Національного банку України Петро Порошенко (ліворуч) і заступник міністра закордонних справ Грузії Ґріґол Катамадзе. Тбілісі, 20 січня 2008 року
Верховна Рада України ухвалила постанову «Про призначення Петра Порошенка міністром закордонних справ України». За це проголосували 240 народних депутатів із 440 зареєстрованих у залі. Рішення підтримали у повному складі фракції БЮТ і Блоку Литвина, а також майже в повному складі фракція НУ-НС, по одному народному депутату із фракцій Партії регіонів і КПУ та четверо позафракційних народних депутатів. Петро Порошенко на засіданні парламенту склав присягу члена Кабінету міністрів України. На фото: новопризначений міністр закордонних справ України Петро Порошенко (праворуч) у сесійній залі. Київ, 9 жовтня 2009 року
Президент України Віктор Ющенко і президент Білорусі Олександр Лукашенко відвідали Івано-Франківщину, щоб передати гуманітарну допомогу найбільш постраждалому від епідемії грипу регіонові. Голова держави подякував президентові Білорусі за його приїзд на Івано-Франківщину, що, за словами Віктора Ющенка, є свідченням підтримки Білоруссю України у складній ситуації. На фото: президент Білорусі Олександр Лукашенко, президент України Віктор Ющенко і міністр закордонних справ України Петро Порошенко (зліва направо) в аеропорту Івано-Франківська, 6 листопада 2009 року
Президент України Віктор Янукович, представляючи керівному складові Міністерства закордонних справ України нового голоаву зовнішньополітичного відомства Костянтина Грищенка, відзначив, що Грищенко – кар’єрний дипломат, який до призначення працював у Москві, а до цього – у Вашингтоні і Брюсселі. У свою чергу, Костянтин Грищенко подякував за довіру очолити такий важливий напрямок діяльності і зауважив, що пріоритети зовнішньої політики «чітко визначає президент України, а завдання МЗС - виконувати ці пріоритети». На фото: (зліва направо) новий голова зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко, президент України Віктор Янукович, голова адміністрації президента України Сергій Льовочкін, екс-міністр закордонних справ Петро Порошенко. Київ, 11 березня 2010 року
Лідер партії «УДАР» Віталій Кличко і народний депутат Петро Порошенко пішли на вулицю Банкову, щоб заспокоїти людей. Віталій Кличко наголосив, що мітингувальники не повинні піддаватись на провокації, аби не дати підстав владі ввести надзвичайний стан. Київ, 1 грудня 2013 року
Український політик Петро Порошенко і народний депутат України Віталій Кличко (зліва направо) під час сьомого народного віча, Київ, 12 січня 2014 року
Народний депутат, кандидат на посаду президента України Петро Порошенко під час зустрічі з виборцями, Чернігів, 16 травня 2014 року
Президент Росії Володимир Путін зустрівся з переможцем президентських виборів Петром Порошенком під час відзначення 70-ї річниці висадки учасників антигітлерівської коаліції в Нормандії (Франція). Порошенко розмовляв із Путіним у присутності німецького канцлера Ангели Меркель. Як стало відомо пізніше, Петро Порошенко і Володимир Путін провели зустріч, яка тривала 15 хвилин, після неї потиснули один одному руки. Про це повідомляє агентство Reuters, яке цитує канцелярію французького президента Франсуа Олланда. Згідно з повідомленням, на той момент Порошенко розмовляв із Путіним про економічні наслідки кризи в Україні, найближчим часом вони можуть перейти до обговорення деталей мирного врегулювання ситуації в Україні. Франція, 6 червня 2014 року
Під час урочистого засідання Верховної Ради України відбулась офіційна церемонія інавгурації п’ятого президента України Петра Порошенка. Новообраний голова держави склав присягу на вірність українському народові на Пересопницькому євангелії, після чого отримав свідоцтво про вступ на посаду Президента та офіційні символи голови держави - знак президента України, печатку і булаву. На фото: президент України Петро Порошенко виходить із будівлі Верховної Ради України після складання присяги на вірність українському народові. Київ, 7 червня 2014 року
Виступаючи на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі, президент України Петро Порошенко зажадав, щоб Росія негайно виконала всі свої зобов’язання відповідно до мінських домовленостей, «вивела всі іноземні війська з території України», а також наголосив на необхідності закриття україно-російського кордону. Порошенко заявив, що Росія на даний час має «понад 9000 військовослужбовців на території України, 500 танків, важкої артилерії і бронетранспортерів». На фото:президент України Петро Порошенко в Давосі з фрагментом автобуса, який обстріляли російські гібридні сили поблизу Волновахи, 21 січня 2015 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) розмовляє з жінкою, яка постраждала під час обстрілу Краматорська з установок «Град» російськими гібридними силами, 11 лютого 2015 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) і голова представництва ЄС в Україні Юґ Мінґареллі під час запуску символічного «таймеру безвізу» у рамках урочистої церемонії з нагоди започаткування безвізового режиму між Україною та ЄС на площі перед адміністрацією президента України. Київ, 10 червня 2017 року
Президент України Петро Порошенко під час представлення в Софійському соборі томосу про автокефалію Православної церкви України. Київ, 7 січня 2019 року
Петро Порошенко майже 35 років перебуває у шлюбі з Мариною Порошенко. Вони мають чотирьох дітей – двох синів і двох дочок. Старший син – Олексій Порошенко – є народним депутатом України, дві середні дочки навчаються в Лондоні, молодший син – студент британського коледжу в місті Шусбері. На фото: президент України Петро Порошенко із родиною (архівне фото)
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 186
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 885
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 946
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1576
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3125
