У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя чинного президента і кандидата Петра Порошенка.
На прес-конференції, яка відбулася 16 листопада 2000 року, керівники п’яти українських політичних організацій оголосили про намір об’єднатися в єдину політичну силу. Це – Партія регіонального відродження України (голова – народний депутат України Володимир Рибак), Партія праці (голова – Валентин Ландик), Партія солідарності України (голова – народний депутат України Петро Порошенко), Партія «За красиву Україну» (голова – народний депутат України Леонід Черновецький), Всеукраїнська партія пенсіонерів (голова – Геннадій Самофалов). На фото: голова Партії солідарності України, народний депутат України Петро Порошенко. Київ, 16 листопада 2000 року
Головне для заводу імені 61 комунара сьогодні - наскільки ефективно будуть вирішені питання щодо фінансування добудови крейсера «Україна» і ще двох об’єктів, по яких є прямі зобов’язання держави. На цьому прем’єр-міністр Віктор Ющенко наголосив після ознайомлення із заводом імені 61 комунара і ракетним крейсером «Україна» та ситуацією з його добудовою. На фото: на ходовому містку крейсера «Україна»: зліва направо: командувач Військово- морських сил України Михайло Єжель, прем’єр-міністр України Віктор Ющенко, народний депутат Петро Порошенко і генеральний директор ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» Михайло Жело. Миколаїв, 22 березня 2001 року
Юлія Тимошенко, Петро Порошенко і Святослав Вакарчук під час неофіційної «громадської інавгурації» Віктора Ющенка на Майдані: звучить гімн України. Київ, 23 січня 2005 року
Президент України Віктор Ющенко, прем’єр Юлія Тимошенко і голова парламенту Володимир Литвин узяли участь у посадці зелені у столичному парку Слави у рамках Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього». До заходу також долучилися чільні українські політики. На фото: Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко, Петро Порошенко і Володимир Литвин у парку Слави; ліворуч – голова Київської ОДА Євген Жовтяк. Київ, 17 квітня 2005 року
У 2005 році тодішній держсекретар Олександр Зінченко звинуватив Петра Порошенка, який обіймав на той час посаду секретаря РНБО, в корупції та вимагав від нього відокремлення бізнесу від влади. Зінченко переконував, що Порошенко контролює правоохоронні органи та судову гілку влади з метою відстоювання своїх бізнес-інтересів. Через три дні після цих звинувачень Порошенко оголосив про свою відставку. Тоді проти нього відкрили кримінальну справу, але згодом суд не встановив фактів злочину і зобов’язав Зінченка спростувати свою заяву. На фото: З журналістами після прес-конференції колишнього державного секретаря України Олександра Зінченка спілкувався секретар РНБОУ Петро Порошенко. Київ, 5 вересня 2005 року
Відомий український політик і підприємець Петро Порошенко отримує благословення блаженнішого митрополита Володимира, глави УПЦ (МП), перед початком відкриття Міжнародного феставалю православного кіно «Покров-2007». Київ, 10 жовтня 2007 року
У столиці Грузії відбулася урочиста церемонія інавгурації президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, в якій узяла участь українська делегація. Міхеїл Саакашвілі прийняв присягу на вірність грузинському народові і заявив про намір відновити цілісність і забезпечити процвітання своєї країни. «Я зроблю все, щоб наступний президент отримав від мене сильну і єдину Грузію з Абхазією і Південною Осетією», – сказав він. На фото: голова Ради Національного банку України Петро Порошенко (ліворуч) і заступник міністра закордонних справ Грузії Ґріґол Катамадзе. Тбілісі, 20 січня 2008 року
Верховна Рада України ухвалила постанову «Про призначення Петра Порошенка міністром закордонних справ України». За це проголосували 240 народних депутатів із 440 зареєстрованих у залі. Рішення підтримали у повному складі фракції БЮТ і Блоку Литвина, а також майже в повному складі фракція НУ-НС, по одному народному депутату із фракцій Партії регіонів і КПУ та четверо позафракційних народних депутатів. Петро Порошенко на засіданні парламенту склав присягу члена Кабінету міністрів України. На фото: новопризначений міністр закордонних справ України Петро Порошенко (праворуч) у сесійній залі. Київ, 9 жовтня 2009 року
Президент України Віктор Ющенко і президент Білорусі Олександр Лукашенко відвідали Івано-Франківщину, щоб передати гуманітарну допомогу найбільш постраждалому від епідемії грипу регіонові. Голова держави подякував президентові Білорусі за його приїзд на Івано-Франківщину, що, за словами Віктора Ющенка, є свідченням підтримки Білоруссю України у складній ситуації. На фото: президент Білорусі Олександр Лукашенко, президент України Віктор Ющенко і міністр закордонних справ України Петро Порошенко (зліва направо) в аеропорту Івано-Франківська, 6 листопада 2009 року
Президент України Віктор Янукович, представляючи керівному складові Міністерства закордонних справ України нового голоаву зовнішньополітичного відомства Костянтина Грищенка, відзначив, що Грищенко – кар’єрний дипломат, який до призначення працював у Москві, а до цього – у Вашингтоні і Брюсселі. У свою чергу, Костянтин Грищенко подякував за довіру очолити такий важливий напрямок діяльності і зауважив, що пріоритети зовнішньої політики «чітко визначає президент України, а завдання МЗС - виконувати ці пріоритети». На фото: (зліва направо) новий голова зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко, президент України Віктор Янукович, голова адміністрації президента України Сергій Льовочкін, екс-міністр закордонних справ Петро Порошенко. Київ, 11 березня 2010 року
Лідер партії «УДАР» Віталій Кличко і народний депутат Петро Порошенко пішли на вулицю Банкову, щоб заспокоїти людей. Віталій Кличко наголосив, що мітингувальники не повинні піддаватись на провокації, аби не дати підстав владі ввести надзвичайний стан. Київ, 1 грудня 2013 року
Український політик Петро Порошенко і народний депутат України Віталій Кличко (зліва направо) під час сьомого народного віча, Київ, 12 січня 2014 року
Народний депутат, кандидат на посаду президента України Петро Порошенко під час зустрічі з виборцями, Чернігів, 16 травня 2014 року
Президент Росії Володимир Путін зустрівся з переможцем президентських виборів Петром Порошенком під час відзначення 70-ї річниці висадки учасників антигітлерівської коаліції в Нормандії (Франція). Порошенко розмовляв із Путіним у присутності німецького канцлера Ангели Меркель. Як стало відомо пізніше, Петро Порошенко і Володимир Путін провели зустріч, яка тривала 15 хвилин, після неї потиснули один одному руки. Про це повідомляє агентство Reuters, яке цитує канцелярію французького президента Франсуа Олланда. Згідно з повідомленням, на той момент Порошенко розмовляв із Путіним про економічні наслідки кризи в Україні, найближчим часом вони можуть перейти до обговорення деталей мирного врегулювання ситуації в Україні. Франція, 6 червня 2014 року
Під час урочистого засідання Верховної Ради України відбулась офіційна церемонія інавгурації п’ятого президента України Петра Порошенка. Новообраний голова держави склав присягу на вірність українському народові на Пересопницькому євангелії, після чого отримав свідоцтво про вступ на посаду Президента та офіційні символи голови держави - знак президента України, печатку і булаву. На фото: президент України Петро Порошенко виходить із будівлі Верховної Ради України після складання присяги на вірність українському народові. Київ, 7 червня 2014 року
Виступаючи на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі, президент України Петро Порошенко зажадав, щоб Росія негайно виконала всі свої зобов’язання відповідно до мінських домовленостей, «вивела всі іноземні війська з території України», а також наголосив на необхідності закриття україно-російського кордону. Порошенко заявив, що Росія на даний час має «понад 9000 військовослужбовців на території України, 500 танків, важкої артилерії і бронетранспортерів». На фото:президент України Петро Порошенко в Давосі з фрагментом автобуса, який обстріляли російські гібридні сили поблизу Волновахи, 21 січня 2015 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) розмовляє з жінкою, яка постраждала під час обстрілу Краматорська з установок «Град» російськими гібридними силами, 11 лютого 2015 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) і голова представництва ЄС в Україні Юґ Мінґареллі під час запуску символічного «таймеру безвізу» у рамках урочистої церемонії з нагоди започаткування безвізового режиму між Україною та ЄС на площі перед адміністрацією президента України. Київ, 10 червня 2017 року
Президент України Петро Порошенко під час представлення в Софійському соборі томосу про автокефалію Православної церкви України. Київ, 7 січня 2019 року
Петро Порошенко майже 35 років перебуває у шлюбі з Мариною Порошенко. Вони мають чотирьох дітей – двох синів і двох дочок. Старший син – Олексій Порошенко – є народним депутатом України, дві середні дочки навчаються в Лондоні, молодший син – студент британського коледжу в місті Шусбері. На фото: президент України Петро Порошенко із родиною (архівне фото)
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 440
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 749
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1580
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2934
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2932
