У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя чинного президента і кандидата Петра Порошенка.
На прес-конференції, яка відбулася 16 листопада 2000 року, керівники п’яти українських політичних організацій оголосили про намір об’єднатися в єдину політичну силу. Це – Партія регіонального відродження України (голова – народний депутат України Володимир Рибак), Партія праці (голова – Валентин Ландик), Партія солідарності України (голова – народний депутат України Петро Порошенко), Партія «За красиву Україну» (голова – народний депутат України Леонід Черновецький), Всеукраїнська партія пенсіонерів (голова – Геннадій Самофалов). На фото: голова Партії солідарності України, народний депутат України Петро Порошенко. Київ, 16 листопада 2000 року
Головне для заводу імені 61 комунара сьогодні - наскільки ефективно будуть вирішені питання щодо фінансування добудови крейсера «Україна» і ще двох об’єктів, по яких є прямі зобов’язання держави. На цьому прем’єр-міністр Віктор Ющенко наголосив після ознайомлення із заводом імені 61 комунара і ракетним крейсером «Україна» та ситуацією з його добудовою. На фото: на ходовому містку крейсера «Україна»: зліва направо: командувач Військово- морських сил України Михайло Єжель, прем’єр-міністр України Віктор Ющенко, народний депутат Петро Порошенко і генеральний директор ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» Михайло Жело. Миколаїв, 22 березня 2001 року
Юлія Тимошенко, Петро Порошенко і Святослав Вакарчук під час неофіційної «громадської інавгурації» Віктора Ющенка на Майдані: звучить гімн України. Київ, 23 січня 2005 року
Президент України Віктор Ющенко, прем’єр Юлія Тимошенко і голова парламенту Володимир Литвин узяли участь у посадці зелені у столичному парку Слави у рамках Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього». До заходу також долучилися чільні українські політики. На фото: Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко, Петро Порошенко і Володимир Литвин у парку Слави; ліворуч – голова Київської ОДА Євген Жовтяк. Київ, 17 квітня 2005 року
У 2005 році тодішній держсекретар Олександр Зінченко звинуватив Петра Порошенка, який обіймав на той час посаду секретаря РНБО, в корупції та вимагав від нього відокремлення бізнесу від влади. Зінченко переконував, що Порошенко контролює правоохоронні органи та судову гілку влади з метою відстоювання своїх бізнес-інтересів. Через три дні після цих звинувачень Порошенко оголосив про свою відставку. Тоді проти нього відкрили кримінальну справу, але згодом суд не встановив фактів злочину і зобов’язав Зінченка спростувати свою заяву. На фото: З журналістами після прес-конференції колишнього державного секретаря України Олександра Зінченка спілкувався секретар РНБОУ Петро Порошенко. Київ, 5 вересня 2005 року
Відомий український політик і підприємець Петро Порошенко отримує благословення блаженнішого митрополита Володимира, глави УПЦ (МП), перед початком відкриття Міжнародного феставалю православного кіно «Покров-2007». Київ, 10 жовтня 2007 року
У столиці Грузії відбулася урочиста церемонія інавгурації президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, в якій узяла участь українська делегація. Міхеїл Саакашвілі прийняв присягу на вірність грузинському народові і заявив про намір відновити цілісність і забезпечити процвітання своєї країни. «Я зроблю все, щоб наступний президент отримав від мене сильну і єдину Грузію з Абхазією і Південною Осетією», – сказав він. На фото: голова Ради Національного банку України Петро Порошенко (ліворуч) і заступник міністра закордонних справ Грузії Ґріґол Катамадзе. Тбілісі, 20 січня 2008 року
Верховна Рада України ухвалила постанову «Про призначення Петра Порошенка міністром закордонних справ України». За це проголосували 240 народних депутатів із 440 зареєстрованих у залі. Рішення підтримали у повному складі фракції БЮТ і Блоку Литвина, а також майже в повному складі фракція НУ-НС, по одному народному депутату із фракцій Партії регіонів і КПУ та четверо позафракційних народних депутатів. Петро Порошенко на засіданні парламенту склав присягу члена Кабінету міністрів України. На фото: новопризначений міністр закордонних справ України Петро Порошенко (праворуч) у сесійній залі. Київ, 9 жовтня 2009 року
Президент України Віктор Ющенко і президент Білорусі Олександр Лукашенко відвідали Івано-Франківщину, щоб передати гуманітарну допомогу найбільш постраждалому від епідемії грипу регіонові. Голова держави подякував президентові Білорусі за його приїзд на Івано-Франківщину, що, за словами Віктора Ющенка, є свідченням підтримки Білоруссю України у складній ситуації. На фото: президент Білорусі Олександр Лукашенко, президент України Віктор Ющенко і міністр закордонних справ України Петро Порошенко (зліва направо) в аеропорту Івано-Франківська, 6 листопада 2009 року
Президент України Віктор Янукович, представляючи керівному складові Міністерства закордонних справ України нового голоаву зовнішньополітичного відомства Костянтина Грищенка, відзначив, що Грищенко – кар’єрний дипломат, який до призначення працював у Москві, а до цього – у Вашингтоні і Брюсселі. У свою чергу, Костянтин Грищенко подякував за довіру очолити такий важливий напрямок діяльності і зауважив, що пріоритети зовнішньої політики «чітко визначає президент України, а завдання МЗС - виконувати ці пріоритети». На фото: (зліва направо) новий голова зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко, президент України Віктор Янукович, голова адміністрації президента України Сергій Льовочкін, екс-міністр закордонних справ Петро Порошенко. Київ, 11 березня 2010 року
Лідер партії «УДАР» Віталій Кличко і народний депутат Петро Порошенко пішли на вулицю Банкову, щоб заспокоїти людей. Віталій Кличко наголосив, що мітингувальники не повинні піддаватись на провокації, аби не дати підстав владі ввести надзвичайний стан. Київ, 1 грудня 2013 року
Український політик Петро Порошенко і народний депутат України Віталій Кличко (зліва направо) під час сьомого народного віча, Київ, 12 січня 2014 року
Народний депутат, кандидат на посаду президента України Петро Порошенко під час зустрічі з виборцями, Чернігів, 16 травня 2014 року
Президент Росії Володимир Путін зустрівся з переможцем президентських виборів Петром Порошенком під час відзначення 70-ї річниці висадки учасників антигітлерівської коаліції в Нормандії (Франція). Порошенко розмовляв із Путіним у присутності німецького канцлера Ангели Меркель. Як стало відомо пізніше, Петро Порошенко і Володимир Путін провели зустріч, яка тривала 15 хвилин, після неї потиснули один одному руки. Про це повідомляє агентство Reuters, яке цитує канцелярію французького президента Франсуа Олланда. Згідно з повідомленням, на той момент Порошенко розмовляв із Путіним про економічні наслідки кризи в Україні, найближчим часом вони можуть перейти до обговорення деталей мирного врегулювання ситуації в Україні. Франція, 6 червня 2014 року
Під час урочистого засідання Верховної Ради України відбулась офіційна церемонія інавгурації п’ятого президента України Петра Порошенка. Новообраний голова держави склав присягу на вірність українському народові на Пересопницькому євангелії, після чого отримав свідоцтво про вступ на посаду Президента та офіційні символи голови держави - знак президента України, печатку і булаву. На фото: президент України Петро Порошенко виходить із будівлі Верховної Ради України після складання присяги на вірність українському народові. Київ, 7 червня 2014 року
Виступаючи на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі, президент України Петро Порошенко зажадав, щоб Росія негайно виконала всі свої зобов’язання відповідно до мінських домовленостей, «вивела всі іноземні війська з території України», а також наголосив на необхідності закриття україно-російського кордону. Порошенко заявив, що Росія на даний час має «понад 9000 військовослужбовців на території України, 500 танків, важкої артилерії і бронетранспортерів». На фото:президент України Петро Порошенко в Давосі з фрагментом автобуса, який обстріляли російські гібридні сили поблизу Волновахи, 21 січня 2015 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) розмовляє з жінкою, яка постраждала під час обстрілу Краматорська з установок «Град» російськими гібридними силами, 11 лютого 2015 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) і голова представництва ЄС в Україні Юґ Мінґареллі під час запуску символічного «таймеру безвізу» у рамках урочистої церемонії з нагоди започаткування безвізового режиму між Україною та ЄС на площі перед адміністрацією президента України. Київ, 10 червня 2017 року
Президент України Петро Порошенко під час представлення в Софійському соборі томосу про автокефалію Православної церкви України. Київ, 7 січня 2019 року
Петро Порошенко майже 35 років перебуває у шлюбі з Мариною Порошенко. Вони мають чотирьох дітей – двох синів і двох дочок. Старший син – Олексій Порошенко – є народним депутатом України, дві середні дочки навчаються в Лондоні, молодший син – студент британського коледжу в місті Шусбері. На фото: президент України Петро Порошенко із родиною (архівне фото)
Момент, на який ми так чекали
Прапороносці Владислав Гераскевич та Єлизавета Сидьорко вели нашу команду в Мілані та Кортіні-д’Ампеццо. Пише НОК України та олімпійська команда/NOC of Ukraine and the Olympic Team. Про це повідомляють Контракти.UA.
Українські спортсмени та спортсменки крокують під синьо-жовтим прапором, представляючи нашу країну на головній олімпійській сцені світу.
Подивіться на ці щирі емоції наших атлетів — кожна посмішка, кожен погляд сповнений гордості та енергії.
Бажаємо успіхів нашим спортсменам
Вся Україна з вами! 07.02.2026 — 9 — 312
Все управління російськими окупаційними військами на фронті в Україні лягло, на багатьох ділянках зупинено штурмові дії, зазначив Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Перші кроки щодо обмеження несанкціонованого використання мережі Starlink у Росії вже дали результати. У противника на фронтах навіть не проблема, у противника — катастрофа. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив радник міністра оборони з питань оборонних технологій, експерт з БпЛА Сергій «Флеш» Бескрестнов у Telegram.
«У противника на фронтах навіть не проблема, у противника катастрофа. Все управління військами лягло. На багатьох ділянках зупинені штурмові дії», — написав він.
Telegram-канал Insaider пише про те, що заблоковано 550 тисяч станцій Starlink у ЗС РФ, та наводить скриншоти російських вояків.
Щодо українських військових з’ясувалося, що були проблеми у тих, хто не подав оперативно списки на приватні «Старлінки». Сергій Бескрестнов зазначив, що процес оброблення триває.
Що передувало
Нагадаємо, раніше у США бізнесмен Ілон Маск повідомив про успіхи у питанні блокування Starlink для РФ.
Міністр оборони України Михайло Федоров запевнив у подальшій співпраці зі SpaceX. За його словами, українська сторона активно співпрацює з командою Маска над наступними важливими діями. Федоров подякував Маску за підтримку.
Як відомо, Starlink від SpaceX відіграє ключову роль у забезпеченні зв’язку для України під час війни. Раніше мережа використовувалася для оперативного управління комунікаціями та підтримки безпеки на передовій. 05.02.2026 — 7 — 546
Російські окупанти в ніч на 3 лютого вдарили по одній із ТЕЦ у Києві. Унаслідок атаки її було пошкоджено.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на першого віце-прем'єра, міністра енергетики України Дениса Шмигаля в Telegram.Про це повідомляють Контракти.UA.
Шмигаль розповів, що відвідав ТЕЦ, яку вночі атакували росіяни, разом із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
"Показали пану Рютте жахливі наслідки цієї атаки. Ворог завдав ракетного удару по енергооб'єкту, який забезпечує теплом жителів міста. Це цивільний об'єкт", - зазначив міністр.
Також Шмигаль звернув увагу, що росіяни навмисно атакували енергооб'єкти Києва, коли температура опустилася до -25 градусів Цельсія.
Під час розмови з Рютте очільник Міненерго разом із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою наголосили на важливості посилення об'єктів тепло- та електропостачання. Мова про системи ППО та ракети для них.
"Важливо забезпечити своєчасне постачання зброї, адже Росія нарощує своє виробництво", - зазначив Шмигаль.
Окремо сторони обговорили співпрацю у протидії кіберзагрозам. Україна має працювати разом із НАТО, оскільки РФ продовжує гібридну війну і проти членів Північноатлантичного альянсу.
Удар по ТЕЦ у Києві
Нагадаємо, російські окупанти в ніч на 3 лютого застосували понад 70 ракет і понад 400 ударних дронів для масованого удару по Україні.
Зокрема, вони атакували енергооб'єкти в Києві. Мер столиці Віталій Кличко розповів, що після атаки понад 1100 будинків у Дарницькому та Дніпровському районах Києва залишилися без теплопостачання.
При цьому він уточнив, що було сильно пошкоджено енергооб'єкт, який забезпечує теплопостачання для багатоповерхівок у цих районах. 03.02.2026 — 10 — 819
У Києві внаслідок російської атаки пошкоджено зал слави Національний музей історії України у Другій світовій війні, який розташований у підніжжі монумента Батьківщина-мати. Йдеться про пам’ятку науки і техніки місцевого значення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву віцепрем’єр-міністра з питань гуманітарної політики - міністра культури України Тетяни Бережної. Про це повідомляють Контракти.UA.
За словами Бережної, атака має особливо цинічний і символічний характер. Держава-агресор завдала удару по місцю, що зберігає пам’ять про боротьбу з агресією у ХХ столітті, фактично повторюючи злочини вже у ХХІ столітті.
Що відомо про пошкодження
Наразі на місці працюють профільні служби - фахівці музею, технічні служби та поліція. Вони оглядають територію, фіксують пошкодження та проводять первинну оцінку завданих збитків. Після завершення обстеження стане відомий обсяг необхідних відновлювальних робіт.
У Мінкульті нагадали, що з початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або зруйнувала понад 1680 пам’яток культурної спадщини та тисячі об’єктів культурної інфраструктури. За словами міністерки, це свідоме знищення культури й історичної пам’яті України.
Відновлення і міжнародна підтримка
Бережна наголосила, що така практика потребує консолідованої відповіді міжнародної спільноти - зокрема через посилення санкцій проти РФ та надання Україні додаткових засобів протиповітряної оборони. Вона також зазначила, що Україна разом із партнерами розбудовує Український фонд культурної спадщини як прозорий міжнародний інструмент для відновлення та захисту зруйнованих об’єктів.
"Ми відновимо зруйноване. Збережемо пам’ять і про злочини нацизму у 20 столітті, і про злочини Росії сьогодні", - зазначила Бережна.
Попри пошкодження, музей продовжує роботу. У міністерстві подякували Силам оборони України за захист країни, людей та культурної спадщини.
Нагадаємо, у ніч на 3 лютого РФ здійснила комбінований удар по Києву. Окупанти застосували дрони і ракети. У п’яти районах столиці зафіксовані руйнування житлових будинків, пожежі, пошкодження АЗС, дитсадка та автомобілів. Унаслідок атаки постраждали троє людей, на місцях працюють екстрені служби.
03.02.2026 — 6 — 762
Станом на зараз вже троє постраждалих у Києві.
У Києві троє людей постраждали внаслідок нічної російської атаки.
Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко у Telegram. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дніпровський район: на одній з адрес сталося руйнування житлової 5-поверхівки. За іншою адресою — виникла пожежа на території закладу дошкільної освіти. Також зафіксовані падіння уламків на відкритій території без загоряння.
Очевидці повідомляють, що у Дніпровському районі знову зникло опалення, вже вчетверте за сезон.
Деснянський район: зафіксовані влучання по території однієї з адмінбудівель та на відкритій території.
Дарницький район: на одній із локацій сталася пожежа та руйнування на 26 поверсі багатоповерхівки. На жаль, одна людина постраждала. Також пошкоджено фасад та скління житлового будинку. Ще на одній адресі сталося загоряння та руйнування у складській будівлі.
Печерський район: внаслідок влучання по території однієї з АЗС пошкоджена її будівля, 4 припарковані авто, лінія електропередач та дорожнє покриття.
Шевченківський район: сталося займання багатоповерхівки, двоє людей отримали травми.
За даними ДСНС, всі пожежі ліквідовані. Інформація щодо постраждалих уточнюється. На місцях працюють всі відповідні служби міста.
Зазначимо, тривога у Києві тривала 7 годин 20 хвилин.
Нагадаємо, у ніч проти 3 лютого Росія знову атакувала Київ. 03.02.2026 — 9 — 819
