Авдіївський коксохім: завод-гігант на околицях війни
Авдіївський коксохімічний завод – одне з підприємств Донецької області, яке постраждало найбільше від бойових дій на сході України. Через військові дії підприємство 15 разів було на межі повної зупинки. Однак за останній рік заводчанам вдалося не тільки зберегти виробництво коксу, але й вийти на довоєнні потужності.
Авдіївський коксохімічний завод (АКХЗ) в Донецькій області є одним з найбільших у Європі з коксохімічних підприємств. Його площа сягає 340 гектарів, тут працюють майже чотири тисячі людей. Удень видобуток коксу становить 9300 тонн
Авдіївський коксохімічний завод входить до групи компаній «Метінвест». Головним акціонером якої є Рінат Ахметов
Кокс – це продукт випікання вугілля у спеціальних печах при температурах близько 1100 градусів у середньому протягом 22 годин. Його використовують як паливо у металургії
До війни основними постачальниками вугілля були шахти з видобутку коксівного вугілля з групи «Метінвест»: «Красноармійська-Західна», шахта імені Засядька, «Макіїввугілля» та «Краснодонвугілля». Останні три розташовані на непідконтрольних Києву територіях. Тому коксохім у 2017 році повністю перейшов на американське та австралійське вугілля. На фото – вагон з уже спеченим коксом від'їжджає від «коксової батареї» для кінцевого охолодження продукту
Сергій Петренко працює ремонтником гарячих печей. Він безпосередньо був залучений до відновлення призупинених батарей, одна з яких була законсервована протягом 33 місяців. Як кажуть на заводі, на інших подібних виробництвах у світі ще не було такого досвіду відновлення роботи печей після настільки тривалого строку. «Робота у мене цікава і творча. Все заради нашого вітчизняного виробника», – з посмішкою каже Сергій, який майже 11 років працює на АКХЗ
На думку місцевих жителів, значення стабільної роботи заводу для міста важко переоцінити. Адже підприємство не тільки забезпечує чотирма тисячами робочих місць авдіївців та жителів сусідніх населених пунктів. Він також забезпечує місто опаленням за нижчими від загальноукраїнських цінами
1 грудня минулого року на АКХЗ знов запали факел автоматичного газоскидного пристрою. Із початком бойових дій на Донбасі цей факел, який завжди був символом стабільності виробництва, був вимкнений, адже обсяги готової продукції значно впали. Через кілька років «темряви», як кажуть на заводі, факел знов почав освітлювати донбаські степи
Авдіївський коксохім – одне з підприємств Донецької області, яке постраждало найбільше від бойових дій на сході України. Через військові дії підприємство 15 разів було на межі повної зупинки. Однак за останній рік заводчанам вдалося не тільки зберегти виробництво коксу, але й вийти на довоєнні потужності
Міни, які прилітали під час запеклих бойових дій у 2014-2015 роках, потрапляли у заводські приміщення, газові та паровідвідні труби, лінії електропередач. За роки війни через обстріли завод втратив 12 співробітників. Серед них двоє отримали смертельні поранення від осколків та уламків прямо на робочому місці. 25-річний Сергій Кругленко загинув біля виходу з цеху під час своєї зміни. Згодом його колеги встановили пам’ятну дошку на тому місці, а на деяких стінах на заводі досі видніються сліди від обстрілів
За словами генерального директора Авдіївського коксохіму, морська блокада Керченської протоки майже не вплинула на завод. «На відміну від інших підприємств групи «Метінвест», ми не постраждали від морської блокади. Поставки вугілля для нас здійснюються через морський порт в Одесі, а згодом його залізницею доставляють до нас», – пояснює Муса Магомедов
Частина робітників підприємства постійно проживають на непідконтрольних Україні територіях. Через складність та тривалість перетину лінії розмежування вони протягом робочого тижня живуть в Авдіївці, а на вихідні вирушають додому. Для таких робітників на заводі організовано автобус, який у п’ятницю ввечері везе людей до найближчого КПВВ, а у понеділок зранку їх там зустрічає та везе на завод
На АКХЗ чимало уваги приділяється розвитку інфраструктури в Авдіївці. Минулого року завод виділив близько 18 мільйонів гривень на соціальні програми та розвиток міста. Здебільшого ремонтні та відновлювальні роботи відбувалися у медичних та освітніх закладах. Серед планів на 2019 рік – будівництво басейну в Авдіївці
У грудні минулого року на АКХЗ завершили будівництво нової трубчастої печі для розігрівання смоли (на фото). Його розпочали влітку 2018 року. Піч дозволяє уникати збоїв у роботі обладнання усього смолоперегінного цеху і скоротити викиди від розігріву смоли майже на 90 відсотків. Із 51 мільйона гривень, скільки було виділено на будівництво печі, 2,5 мільйони гривень перерахували в бюджет Авдіївки на розвиток інфраструктури міста
Як запевняють у керівництві заводу, вони намагаються максимально дбати про екологічну складову свого виробництва. Однак важке повітря у районах Авдіївки, наближених до заводу, одразу відчувається
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1321
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 627
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 521
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 860
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 997
