Беларусский блогер Максим Мирович: "В комментариях к моим постам про СССР часто пишут, что мол все эти пустые полки магазинов и огромные очереди сфотографированы уже после 1992 года, когда к власти пришли "проклятые либералы" и "народу стало нечего есть". При советской власти, значит, было изобилие и продуктов, и промтоваров, а вот года с 1992 по 2000-й было очень плохо, очереди и бедность, а потом пришёл к власти Путин и снова стало хорошо. На самом деле все эти фотоснимки были сделаны не в "проклятые девяностые", а в самом что ни на есть Советском Союзе — в самые последние годы его существования. Они прекрасно отражают то состояние дна, в которое погрузилась советская экономика к восьмидесятым годам и прекрасно иллюстрируют тезис о том, что одной пропагандой сыт не будешь. Итак, в сегодняшнем посте — фотоснимки из магазинов в последние годы существования СССР (без ретуши), с указанием года, когда именно был сделан снимок.
Начнём, пожалуй, с продуктовых магазинов. Вот так выглядели холодильники в одном из советских универсамов в 1990 году. В уголке можно увидеть только сиротливые пакеты с чем-то желтым — очень похоже на ананасы, которые в последние годы СССР продавались вот в таких целлофановых пакетах (кусочками в собственном соку). Прямо так и хочется перефразировать слова из советского стишка: "режь ананасы, рябчиков жуй, день твой последний приходит буржуй совок".Ещё один универсам, это уже в Москве, фотоснимок сделан в январе 1991 года, точно такие же пустые холодильники. На заднем плане слева можно увидеть ещё и пустые белые стеллажи. Как видите, это никакие не "либеральные девяностые", до конца СССР остаётся ещё почти целый год.Фотоснимок ближе к концу 1991 года, сделан в ноябре. На фото запечатлен абсолютно пустой отдел "масло/сыр" в одном из продуктовых магазинов. Это тоже самый что ни на есть настоящий СССР.Это тоже ноябрь 1991-го, фото сделано изнутри магазина, а за витриной стоит, скорее всего, очередь покупателей за каким-либо "дефицитным" товаром. Часто что-нибудь дефицитное и ходовое, вроде бананов, продавцы продавали по двойной цене "мимо кассы", просто живой очереди возле магазина, после чего пробивали чеки, кладя сверхприбыль себе в карман. С юридической точки зрения всё было "чисто" — вот пустые ящики от распроданного товара, вот чеки, ни одна проверка не могла придраться — разве что продавца прямо в процессе распродажи дефицита словит за руку какой-нибудь ОБХСС. Кстати, обратите внимание, что на витиринах в самом магазине стоят только сиротливые трёхлитровые банки, внутри которых находится подсахаренная вода с лимонной кислотой, называемая "березовый сок". Это тоже никакие не "девяностые" (в том смысле, в котором это слово употребляют поклонники советской системы), а самый настоящий СССР.1989 год, те же пустые витрины. Зато на прилавке стоят новомодные электронные весы — в последние годы Союза их стали массово внедрять в магазинах, чтобы пречечь воровство среди продавцов — те часто занимались всякими махинациями с рычажными весами: подкладывали гирьки, растягивали пружины и т.д. С приходом рыночной экономики такие случаи стали редкостью, а вот в советской системе с её "круговой порукой" были повсеместными.Январь 1992 года, на полках всё те же трёхлитровые баллоны с "соком", и больше ничего. После конца СССР такое положение оставалось еще примерно год-два (везде по-разному), после чего всё постепенно стало налаживаться и в магазинах стали появляться товары.1990 год, очередь в продуктовом магазине. В корзинках можно увидеть молоко в тетрапаках и ещё что-то очень похожее на польские замороженные овощи.Помимо продуктовых магазинов, еду можно было ещё купить и на рынках — там, в отличие от государственной торговли, время от времени можно было купить свежие овощи и относительно неплохое мясо. На фото — рынок в 1987 году, скорее всего фото сделано уже после закрытия основных точек.Мясник рубит свинину на колоде, фото 1991 года. Даже такое плохонькое жирное мясо считалось в СССР деликатесом — на заднем плане можно увидеть очередь из покупателей. Что интересно — в Беларуси в те годы работало несколько мясокомбинатов, но балыки и всякие там полендвицы стали появляться на прилавках только после 1992 года, уже с приходом к власти "проклятых либералов". До той поры, видимо, вывозились на другие рынки.Торговцы тыквой и сухофруктами, тоже 1991 год. На рынках, кстати, процветала антисантария (которую можно легко заметить и на этом кадре, и на снимке выше) но в то время это никого особо не волоновало — главное, что здесь можно было купить хоть какую-то еду.Торговля картошкой в 1990 году, стоит немалая очередь. Это тоже не "либеральные девяностые", а самый настоящий СССР.В последние годы СССР дефицит либо полное отсутствие товаров были не только в продуктовых магазинах, но и в промтоварных, на фото — обувной магазин в 1990 году. Я сам хорошо помню один такой магазин в Минске на улице Якуба Коласа — там было 3-4 модели немодных и некрасивых туфель и страшные советские кеды с подошвой из вонючей вулканизированной резины.Обувной магазин, дядька рассматривает удачное приобретение — дефицитные женские туфли. Торговля промтоварами в позднем СССР часто проходила так — слух о том, что где-то "выбросят" какие-то нормальные товары, тут же разлетался по городу, и возле этого магазина моментально образовывалась огромная очередь, люди в которой стояли ночами (!), сменяя друг друга и передавая бумажку с номером — именно так в Минске в 1990 году стояли за мужскими кожаными туфлями. Туфли, кстати, продавались почему-то с черного хода магазина "Хозтовары"). А на фото — нечто похожее в 1989 году, очередь стоит за товарами из Польши. А это — очередь в так называемый "люксовый" магазин, снимок сделан в 1989 году в Москве. Не знаю, что в то время понималось под словом "люксовый" — возможно, в этом магазине продавалась импортная продукция, возможно — местные кооперативные товары, а возможно и то и другое.Покупательницы с "люксовой" обувью. Мне особенно понравились голубые в крапинку сапоги справа)Обувные коробки. Кто помнит обувные марки тех лет, что это за фирма?Советская парикмахерская, 1989 год.Советская столовая, февраль 1989-го.
На офіційних знімках радянських часів Київ – зелене місто, з чудовою архітектурою та усміхненими мешканцями. Проте, завдяки роботам українського фотографа Олександра Ранчукова ми можемо побачити іншу столицю та її мешканців, якими вони були у 1970-1980-тих роках.
Фото опублікували на сторінці спільноті "Клуб корінного киянина" в соцмережі Facebook. Митець вміло передав настрої тієї епохи. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
"1970-1980-ті роки. Київ очима вуличного фотографа Олександра Ранчукова. Це не Київ з листівок, які показують тільки гарні види, це реальне життя... Життя без прикрас, як воно було насправді", – додали в спільноті.
Олександр Ранчуков (1943-2019, Київ) – український фотограф. Навчався у Київському політехнічному інституті та Інституті журналістської майстерності в Києві. Працював фотографом в Науково-дослідницькому інституті теорії та історії архітектури і містобудування (1978 - 1996). Співпрацював з численними архітектурними журналами.
Нагадаємо, Труханів острів у наші дні – відоме місце відпочинку мешканців Києва, де є пляжі, зокрема й нудистській. Проте мало хто знає, що приймати сонячні ванни "у чому матір народила" тут почали ще в 1918 році.
Як повідомляв OBOZ.UA, у першій половині 20-го століття з Києва до Броварів можна було доїхати без пересадок. Для цього існував спеціальний бензотрамвай, який сполучав середмістя столиці та Поштову площу. 20.04.2025 — 13 — 865
Поліція Києва затримала чотирьох підлітків, які напали на військовослужбовця. Їм загрожує до 4 років в’язниці.
У Києві правоохоронці затримали чотирьох підлітків, які жорстоко напали на військовослужбовця у Гідропарку. Інцидент стався 18 квітня — група юнаків спровокувала конфлікт, повалила чоловіка на землю та била його ногами. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомила пресслужба поліція Києва.
Першими поліція затримала двох 17-річних мешканців столиці. Сьогодні, завдяки оперативним діям, вдалося знайти ще двох учасників нападу — 15-річного та 17-річного киян.
За фактом нападу слідчі Дніпровського управління відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 КК України (хуліганство). Нападникам загрожує до 4 років позбавлення волі.
Нагадаємо, у Києві підлітки жорстоко побили чоловіка у військовій формі. 19.04.2025 — 4 — 433
Російські окупанти завдали ракетного удару по Харкову у Страсну п'ятницю, 18 квітня. Внаслідок ворожої атаки є жертва, а кількість постраждалих перевищила 70 осіб.
Що відомо про ракетний удар по Харкову - у матеріалі РБК-Україна нижче. Про це повідомляють Контракти.UA.
За словами мера Харкова Ігоря Терехова, удари по Харкову було завдано балістичними ракетами з касетними боєприпасами. Під час огляду правоохоронці, що підрив ворожої ракети відбувся у повітрі для ураження більшої території та об'єктів.
Варто наголосити, що Росія не вперше б'є по цивільних балістикою з касетними боєприпасами, а ракета вибухає у повітрі. Загарбники вже застосовували таку тактику під час смертоносних ударів по Кривому Рогу та Сумах у квітні.
Також додамо, що російські терористи вдарили по Харкову у важливий для християн день - Страсну п'ятницю, який вважається днем скорботи та тиші. У Вербну неділю, 13 квітня, росіяни завдали ракетного удару по Сумах, внаслідок чого загинуло десятки українців.
Жертва та постраждалі
Після удару по Харкову місцева влада повідомила про п'ятьох постраждалих, але кількість поранених стрімко зростала. Станом на 9:50 мер міста повідомив, що кількість постраждалих зросла до 74 осіб.
За даними Харківської обласної прокуратури, поранення та гострий шок отримали 59 людей. Серед постраждалих - четверо дівчат віком 3, 4, 14 і 16 років, а також 17-річний хлопець.
Голова Харківської ОВА уточнює, що госпіталізували 13 поранених, з них двоє дітей. Четверо постраждалих у важкому стані.
Крім того, у Харкові є жертва російського обстрілу - загинув 79-річний чоловік. Він під час ракетного удару перебував у своїй квартирі.
Пошкодження у Харкові
Під атакою російських терористів опинився Основ'янський район Харкова.
Влучання зафіксовані по житловому кварталу серед багатоквартирних будинків. Ще одна ракета поцілила у цивільне підприємство, внаслідок чого виникла пожежа.
"Внаслідок обстрілу постраждало понад 50 багатоквартирних житлових будинків, а також понад 30 автівок", - повідомив представник Харківської обласної прокуратури.
У ДСНС уточнюють, що через обстріл у Харкові пошкоджені багатоповерхові житлові будинки, навчальний заклад, легкові авто. На території підприємства загорівся дах двоповерхового корпусу, цех та будівля. Вогонь поширився на площу близько 450 квадратних метрів.
Варто зазначити, що у Страсну п'ятницю, 18 квітня, російські загарбники атакували не лише Харків. Під ударом також було місто Дніпро та область. У Дніпрі через ворожу атаку були пошкоджені фітнес-центр, офіс та готель.
Також армія РФ вдарила дронами по Сумах. Окупанти завдали удару по цеху з випікання пасок, внаслідок чого загинув підприємець.
18.04.2025 — 12 — 643
Науковці помітили незвичайне стадо оленів шляхетних — до його складу входять 23 особини, що є рекордною кількістю для заповідника.
У Чорнобильському заповіднику зафіксували рекорд: там помітили унікальне стадо, яке складається з рекордних 23 особин. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це стало відомо з результатів щорічних маршрутних обліків копитних тварин, розповіли в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.
Працівники установи використовують метод обліку за екскрементами диких тварин. Копитні залишають фекалії до 20 разів на добу, тому завдяки цьому способу вдається точно визначати розміщення та шляхи міграції тварин.
Також вчені використовують різні форми візуальних спостережень — самих звірів найчастіше вдається побачити з авто. Помітивши транспортний засіб, тварини на мить зупиняються, придивляються, але зрештою зникають у хащах.
Крім того, за копитними можна детально спостерігати, замаскувавшись у довкіллі.
У ході аналізу фахівці виявили, що на території заповідника зросло навантаження на пасовища. Наслідками цього стало скорочення запасів сухої трав’яної маси, що позитивно впливає на біорізноманіття та зменшує ризики масштабних пожеж.
Водночас великі скупчення сухої рослинності утворюють види, які копитні майже не їдять — куничник та осока.
Працівники заповідника визначили, що там зросла чисельність червонокнижних коней Пржевальського та оленя шляхетного. Науковцям навіть вдалося помітити незвичайне стадо останніх — до його складу входять 23 особини, що є рекордною кількістю для заповідника.
Нагадаємо, у Чорнобильському заповіднику помітили непроханого хижака. 17.04.2025 — 3 — 640
Джордж Белл знявся в «Американській історії жахів».
Один із найвищих людей у світі, якого називали «лагідним велетнем», помер у віці 67 років. Джордж Белл мав приголомшливий зріст 2,34 м.
Він не досяг свого повного зросту до 20 років і, як вважають, у нього був діагноз гігантизм, повідомляє Need To Know.Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Однак хвороба, яка спричиняє надмірне вироблення гормонів росту, не завадила йому в житті.
Він продовжив працювати в правоохоронних органах і грав у баскетбол у коледжі, перш ніж стати професіоналом.
2007 року він потрапив до Книги рекордів Гіннеса як «найвищий чоловік в Америці».
Крім того, він також знімався в серіалі «Американська історія жахів: Шоу виродків», де з’явився в образі самого себе.
Хоча раніше він розповідав, що має проблеми з тим, щоб поміститися в автомобілі, знайти одяг і спати в ліжку, він навчився сприймати їх такими, якими вони є, і не дозволяти їм псувати життя.
Джордж, який виріс у Портсмуті, штат Північна Кароліна, США, помер 19 березня 2025 року в оточенні друзів і сім’ї в своєму будинку в Даремі, штат Північна Кароліна.
Причина його смерті наразі невідома.
Нагадаємо, не так давно Книга рекордів Гіннеса поділилася історією найвищої жінки, яка коли-небудь жила. Навіть через 43 роки після смерті рекорд найвищої жінки в історії залишається непобитим. 16.04.2025 — 3 — 757
