Беларусский блогер Максим Мирович: "В комментариях к моим постам про СССР часто пишут, что мол все эти пустые полки магазинов и огромные очереди сфотографированы уже после 1992 года, когда к власти пришли "проклятые либералы" и "народу стало нечего есть". При советской власти, значит, было изобилие и продуктов, и промтоваров, а вот года с 1992 по 2000-й было очень плохо, очереди и бедность, а потом пришёл к власти Путин и снова стало хорошо. На самом деле все эти фотоснимки были сделаны не в "проклятые девяностые", а в самом что ни на есть Советском Союзе — в самые последние годы его существования. Они прекрасно отражают то состояние дна, в которое погрузилась советская экономика к восьмидесятым годам и прекрасно иллюстрируют тезис о том, что одной пропагандой сыт не будешь. Итак, в сегодняшнем посте — фотоснимки из магазинов в последние годы существования СССР (без ретуши), с указанием года, когда именно был сделан снимок.
Начнём, пожалуй, с продуктовых магазинов. Вот так выглядели холодильники в одном из советских универсамов в 1990 году. В уголке можно увидеть только сиротливые пакеты с чем-то желтым — очень похоже на ананасы, которые в последние годы СССР продавались вот в таких целлофановых пакетах (кусочками в собственном соку). Прямо так и хочется перефразировать слова из советского стишка: "режь ананасы, рябчиков жуй, день твой последний приходит буржуй совок".
Ещё один универсам, это уже в Москве, фотоснимок сделан в январе 1991 года, точно такие же пустые холодильники. На заднем плане слева можно увидеть ещё и пустые белые стеллажи. Как видите, это никакие не "либеральные девяностые", до конца СССР остаётся ещё почти целый год.
Фотоснимок ближе к концу 1991 года, сделан в ноябре. На фото запечатлен абсолютно пустой отдел "масло/сыр" в одном из продуктовых магазинов. Это тоже самый что ни на есть настоящий СССР.
Это тоже ноябрь 1991-го, фото сделано изнутри магазина, а за витриной стоит, скорее всего, очередь покупателей за каким-либо "дефицитным" товаром. Часто что-нибудь дефицитное и ходовое, вроде бананов, продавцы продавали по двойной цене "мимо кассы", просто живой очереди возле магазина, после чего пробивали чеки, кладя сверхприбыль себе в карман. С юридической точки зрения всё было "чисто" — вот пустые ящики от распроданного товара, вот чеки, ни одна проверка не могла придраться — разве что продавца прямо в процессе распродажи дефицита словит за руку какой-нибудь ОБХСС. Кстати, обратите внимание, что на витиринах в самом магазине стоят только сиротливые трёхлитровые банки, внутри которых находится подсахаренная вода с лимонной кислотой, называемая "березовый сок". Это тоже никакие не "девяностые" (в том смысле, в котором это слово употребляют поклонники советской системы), а самый настоящий СССР.
1989 год, те же пустые витрины. Зато на прилавке стоят новомодные электронные весы — в последние годы Союза их стали массово внедрять в магазинах, чтобы пречечь воровство среди продавцов — те часто занимались всякими махинациями с рычажными весами: подкладывали гирьки, растягивали пружины и т.д. С приходом рыночной экономики такие случаи стали редкостью, а вот в советской системе с её "круговой порукой" были повсеместными.
Январь 1992 года, на полках всё те же трёхлитровые баллоны с "соком", и больше ничего. После конца СССР такое положение оставалось еще примерно год-два (везде по-разному), после чего всё постепенно стало налаживаться и в магазинах стали появляться товары.
1990 год, очередь в продуктовом магазине. В корзинках можно увидеть молоко в тетрапаках и ещё что-то очень похожее на польские замороженные овощи.
Помимо продуктовых магазинов, еду можно было ещё купить и на рынках — там, в отличие от государственной торговли, время от времени можно было купить свежие овощи и относительно неплохое мясо. На фото — рынок в 1987 году, скорее всего фото сделано уже после закрытия основных точек.
Мясник рубит свинину на колоде, фото 1991 года. Даже такое плохонькое жирное мясо считалось в СССР деликатесом — на заднем плане можно увидеть очередь из покупателей. Что интересно — в Беларуси в те годы работало несколько мясокомбинатов, но балыки и всякие там полендвицы стали появляться на прилавках только после 1992 года, уже с приходом к власти "проклятых либералов". До той поры, видимо, вывозились на другие рынки.
Торговцы тыквой и сухофруктами, тоже 1991 год. На рынках, кстати, процветала антисантария (которую можно легко заметить и на этом кадре, и на снимке выше) но в то время это никого особо не волоновало — главное, что здесь можно было купить хоть какую-то еду.
Торговля картошкой в 1990 году, стоит немалая очередь. Это тоже не "либеральные девяностые", а самый настоящий СССР.
В последние годы СССР дефицит либо полное отсутствие товаров были не только в продуктовых магазинах, но и в промтоварных, на фото — обувной магазин в 1990 году. Я сам хорошо помню один такой магазин в Минске на улице Якуба Коласа — там было 3-4 модели немодных и некрасивых туфель и страшные советские кеды с подошвой из вонючей вулканизированной резины.
Торговля промтоварами в позднем СССР часто проходила так — слух о том, что где-то "выбросят" какие-то нормальные товары, тут же разлетался по городу, и возле этого магазина моментально образовывалась огромная очередь, люди в которой стояли ночами (!), сменяя друг друга и передавая бумажку с номером — именно так в Минске в 1990 году стояли за мужскими кожаными туфлями. Туфли, кстати, продавались почему-то с черного хода магазина "Хозтовары"). А на фото — нечто похожее в 1989 году, очередь стоит за товарами из Польши.
А это — очередь в так называемый "люксовый" магазин, снимок сделан в 1989 году в Москве. Не знаю, что в то время понималось под словом "люксовый" — возможно, в этом магазине продавалась импортная продукция, возможно — местные кооперативные товары, а возможно и то и другое.
Покупательницы с "люксовой" обувью. Мне особенно понравились голубые в крапинку сапоги справа)
Обувные коробки. Кто помнит обувные марки тех лет, что это за фирма?
Зеленський відреагував на кривавий удар по вокзалу Дніпра: до чого закликав США та Європу
Після смертельної атаки на вокзал Дніпра Зеленський звернувся до західних партнерів із вимогою жорсткішої реакції на дії Кремля.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинули 13 людей, а ще десятеро дістали поранення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Глава держави закликав США та Європу посилити санкції проти Росії, яка продовжує атакувати цивільне населення.
За словами президента, російський безпілотник атакував платформу, де перебували звичайна приміська електричка та пасажирський потяг.
«Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.
Президент наголосив, що Росія продовжує завдавати ударів по українцях навіть після послаблення санкцій щодо окремих російських олігархів та енергетичного сектору, замість того щоб піти на деескалацію.
На його переконання, відповіддю на такі атаки мають стати нові обмеження проти Москви.
«Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — наголосив глава держави.
Зеленський закликав Європейський Союз, Сполучені Штати та країни G7 до нових, жорсткіших санкційних кроків.
Удар по вокзалу в Дніпрі: що відомо про загиблих і постраждалих
Нагадаємо, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі реактивним безпілотником. Удар припав на одну з платформ, де перебував пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.
В «Укрзалізниці» повідомили, що, попри оголошену підвищену небезпеку, на платформі залишалися люди. На місці атаки працюють рятувальники, медики та правоохоронці.
За даними очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, станом на 12:20 відомо про 13 загиблих і десятьох поранених.
Трьох постраждалих госпіталізували у важкому стані. Серед них — 11-річний хлопчик. Поранених продовжують доправляти до лікарень, де їм надають необхідну медичну допомогу.
Міський голова Дніпра Борис Філатов також прокоментував атаку, назвавши російські удари по цивільних проявом геноцидальної війни. 29.10.2026 — 4 — 2722
Російський диктатор Володимир Путін і президент Мозамбіку стали героями мемів через спільні фото.
Уряд Мозамбіку оприлюднив фото з зустрічі в Москві, де добре видно велику різницю у зрості між Володимиром Путіним і президентом Даніелем Чапо. Російські ЗМІ намагалися змінити ракурс чи обрізати кадри, але оригінальні знімки потрапили в Мережу й викликали хвилю мемів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє видання Metro.
Різниця між лідерами стала помітною на саміті «Росія — Африка». Зріст Путіна становить близько 170 см, а президента Мозамбіку Даніеля Чапо — щонайменше 195 см.
Фотографи Кремля намагалися приховати це: знімали Путіна з нижнього ракурсу та обрізали кадри. Проте уряд Мозамбіку опублікував оригінальні фото й відео, де Чапо помітно вищий за очільника Кремля.
Опубліковані кадри швидко поширилися в соціальних мережах і стали приводом для створення мемів. Користувачі масово публікували фотожаби, на одній з яких Чапо зобразили в образі чарівника Гендальфа, а очільника Кремля — у вигляді персонажа-хобіта.
В інших дописах до Чапо зверталися із жартівливими запитаннями про те, чому той «збільшив Путіна на своєму фото». Сам президент Мозамбіку у своїх соціальних мережах обмежився лише офіційним коментарем щодо мети візиту до столиці РФ.
«Ми перебуваємо в Москві на запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна для участі у 3-му саміті Росія — Африка», — написав Чапо.
Він також зазначив, що цей візит підкреслює важливість співпраці та зміцнення відносин між Мозамбіком, Росією та країнами Африки.
Нагадаємо, Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у своїй армії та дедалі активніше зосереджується на найбідніших державах континенту. 28.10.2026 — 4 — 2401
Вночі проти 28 жовтня Росію розривали вибухи. До міста Новомосковськ Тульської області “завітали” безпілотники. Місцеві жителі панікували через навалу дронів, скаржилися на вибухи і сильну пожежу.
Що відомо про атаку - читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Уночі в Тульській області РФ оголосили ракетну та безпілотну небезпеку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких в кількох районах Новомосковська виникли пожежі.
У Новомосковську під прицілом опинився хімічний завод «Азот”. На території підприємства виникла пожежа. Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив атаку на регіон, мовляв, сили ППО працюють по БпЛА. Втім, начебто «інфраструктуру у прилеглій промисловій зоні” пошкодили уламки збитих дронів.
За даними OSINT-ресурсів і різних Telegram-каналу Exilenova+, зайнялася установка з виробництва аміаку «Ам-70». На кадрах у мережі видно сильну пожежу і стовпи диму, що затягують місто.
Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій. Водночас до міста вже направили лабораторії регіонального управління Росспоживнагляду, які мають перевірити рівень можливого хімічного забруднення.
Що відомо про завод “Азот”
Завод «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у Росії. На підприємстві виготовляють аміак, аміачну селітру, карбамід і метанол.
Водночас завод має значення не лише для хімічної промисловості РФ. За даними Служби зовнішньої розвідки України, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова в Дзержинську, який виробляє вибухові речовини для російського військово-промислового комплексу. 28.10.2026 — 5 — 2340
Після нічної російської атаки пошкоджено Південний міст, а в роботі метро сталися зміни.
Від вечора 23 жовтня армія Росії здійснила дві хвилі атак по Києву, завдавши ракетних ударів балістикою. Станом на сьогоднішній ранок відомо про одного загиблого і понад десяток поранених мешканців.
Що відомо про російські удари по Києву і його наслідки — читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Російські війська напередодні увечері та посеред ночі атакували столицю балістичними ракетами. Остання повітряна тривога червоного рівня тривала від від 03:25 до 04:21. Наслідки атаки фіксують у у шести районах міста.
Удари по Києву — які наслідки
За даними місцевої влади, зокрема, під під час вечірньої і нічної хвиль росіяни атакували Деснянський, Дніпровський, Подільський і Оболонський райони.
У столиці пошкоджено багатоповерхові і приватні житлові будинки, медичні заклади, станцію метро, гуртожиток університету, бізнес-центр, адміністративну будівлю, трамваї та автомобілі.
Крім того, РФ вкотре вдарила по Південному мосту і пошкодила інфраструктуру метро. Рух переправою зупинено.
У Деснянському районі пошкоджено ТРЦ «Проспект» і супермаркет «Ашан». Зокрема, у ньому вибиті вікна, пошкоджені фасад і покрівля. Супермаркет наразі не працює, однак працівники перебувають на місці.
Атака на Київ — що відомо про жертв
Зранку мер столиці Віталій Кличко повідомив, що одна людина загинула, а 14 отримали травми.
Водночас у Нацполіції уточнили, що Деснянському районі загинула 46-річна жінка. Серед потерпілих є двоє працівників бригади екстреної медичної допомоги.
Перекриття мосту і рух транспорту
Через російський удар тимчасово перекритий рух транспорту Південним мостом в обох напрямках. Водіям радять їхати через Дарницький міст.
Рух поїздів на «зеленій лінії» здійснюється між станціями «Сирець» — «Видубичі». Водночас рух поїздів між «Осокорками» і «Червоним хутором» тимчасово призупинений.
На «червоній лінії» рух поїздів здійснюється між станціями «Академмістечко» — «Лісова». Всі станції, зокрема «Чернігівська» та «Лісова», відкриті для пасажирів.
Окрім того, у столиці в окремих районах було посилено рух наземного транспорту. На деякі маршрути запустили більшу кількість автобусів. Зокрема, маршрути №22 та №91 спрямували через Дарницький міст.
Нагадаємо, увечері та вночі армія РФ атакувала Київ балістичними ракетами. Столицю сколихнули сильні вибухи. Зокрема, вночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння, а також про пуски ракет. 27.10.2026 — 8 — 2670
Вночі у Воронежі були атаковані ключові об’єкти військової та транспортної інфраструктури.
У російському Воронежі у ніч проти 26 жовтня пролунала серія потужних вибухів унаслідок масованої атаки. Під ударом опинилися стратегічні підприємства, які працюють на армію РФ, критичний міст та пошкоджені житлові квартали міста. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Уночі у Воронежі та області оголошували безпілотну й ракетну небезпеку. Повідомлялося про атаки на низку важливих об’єктів міста.
Зокрема, під удар потрапило велике нафтохімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук», що входить до російської групи «СІБУР». Завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, термоеластопластів, бутадієнових і бутадієн-стирольних каучуків, а також полімерних матеріалів.
Також атаковано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАЛТ). Підприємство входить до структури ПАТ «Іл» Об’єднаної авіабудівної корпорації та є одним із ключових підприємств російської авіаційної промисловості.
Валт займається виробництвом авіаційної техніки та комплектувальних. Зокрема, підприємство бере участь у програмі виробництва далекомагістральних широкофюзеляжних літаків Іл-96 та виготовляє окремі компоненти для інших типів повітряних суден.
Крім того, у Воронежі був атакований Північний міст. Це одна з трьох основних транспортних артерій міста, яка сполучає його правий і лівий береги.
Ймовірно, через наслідки роботи російських ППО був пошкоджений житловий комплекс «Урицький». На вулиці 45-ї Стрілецької Дивізії горіли щонайменше десять автомобілів.
Також надходили повідомлення про влучання у бізнес-центр «Галерея Чижова».
«Двоє людей загинули (чоловіки 1960 та 1973 років народження) та 17 поранені. Значна частина поранених, у тому числі двоє тяжко поранених, постраждали в поїзді, який рухався у лівобережному передмісті Воронежа, коли на нього впали уламки БПЛА. Також загоряння сталися на кількох промислових підприємствах (без істотних наслідків), діловому центрі у центральній частині міста, багатоквартирному будинку, двох дачних селищах, на шкільному стадіоні та у гаражному кооперативі. Ушкодження фасадів та вікон фіксуються майже у всіх районах міста», — повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв.
За його словами, сили ППО начебто збили над Воронежем понад 70 дронів, а загалом над агломерацією та кількома районами області — 113 безпілотників.
Нагадаємо, 25 жовтня у російському місті Єлець Липецької області крилатими ракетами Storm Shadow був атакований завод «Енергія». Підприємство спеціалізується на виробництві батарей та акумуляторів для ракетних комплексів, авіації й іншої військової техніки. За даними очевидців, на території заводу після влучання кількох ракет було зафіксовано сильне задимлення. 26.10.2026 — 5 — 2670
