Пустые вокзалы и разрушенные дома. Житель Луганска показал, как выглядит «столица ЛНР»
Житель Луганска по имени Игорь прогулялся по городу и сделал небольшой фоторепортаж для "Четвертой власти" о том, как сегодня выглядит "столица ЛНР". Несмотря на то, что боевые действия уже три года не затрагивают город, Луганск все еще выглядит так, как будто война здесь закончилась только вчера. В городе нет ни одного банкомата, с улиц исчезли трамваи, а большинство поврежденных обстрелами зданий никто даже не пытался восстановить.
Луганский автовокзал, который в прошлом был заполнен людьми и выглядел довольно оживленным местом, сейчас стоит практически пустой. Теперь уехать отсюда в основном можно в города, подконтрольные ЛНР
Справа от автовокзала, на месте бывшего ресторана «Корона», расположился «Военторг» – магазин военной одежды и снаряжения. Таких магазинов в Луганске в последнее время открылось по городу довольно много - чувствуется дыхание войны. На стене видны следы от осколков – последствия обстрелов 2014 года.
В таких военторгах могут продаваться как новые вещи, так и б/у. Можно купить форму, обувь, бронежилеты, разгрузки, вещмешки – всё, кроме оружия.
Здесь же продаются кокарды, нашивки, шевроны и прочие знаки различия. В том числе и российского образца.
Когда-то здесь по Оборонной улице ходил трамвай. Теперь нет даже контактного провода. По всей видимости, этот вид транспорта "молодой республике" оказался не нужен. Интересно, что на территории, подконтрольной ДНР, трамваи сохранились, причём не только в Донецке, но и более-менее крупных городах, например, в Енакиево. Получается, даже Енакиево теперь богаче Луганска?
Чуть дальше по улице от автовокзала печально стоит заброшенный супермаркет «Фуршет». Когда-то здесь продавали продукты, игрушки, хлеб собственной выпечки, бытовую технику. В 2014-м здание попало под обстрел, уцелевший товар вывезли, чтобы не соблазнять мародёров. С тех пор помещение так никто и не отремонтировал.
На следующей остановке – торговый центр «Аврора». Он не изменился, только цены теперь в рублях.
На улицах и в помещениях время от времени встречаются работающие терминалы, которые переоборудовали под приём российских рублей. Банкоматов и карточек в ЛНР нет даже у "государственного банка" – их только обещают ввести который год. Интересно, что в ДНР карточки и банкоматы у "республиканского банка" появились уже давно. Получается, соседняя "республика" и тут прогрессивнее.
Луганский долгострой. Эта стройка была начала еще до войны, но так и не закончена до сих пор, хотя какие-то люди по ней бродят.
Рекламы на билбордах немного – видимо, тем немногим предприятиям, которые еще работают в Луганске, она не по карману. Поэтому на многих билбордах красуется разного рода социальная реклама и пропаганда ЛНР.
Украинский музыкально-драматический театр. Оказывается, в цитадели русского мира работает украинский (!) театр. И ставит пьесы. По крайней мере, афиши на украинском языке свежие. Не известно, насколько эти представления пользуются популярностью в сегодняшних реалиях.
Интересно, что относительно недалеко по городу стоят вот такие борды - руки разрывающие оковы цвета украинского флага. Какие-то взаимоисключающие явления.
Стадион «Авангард» стоит пустой. Иногда тут проходят матчи каких-то команд ЛНР, но на них почти никто не ходит. "Заря", которая в этом году пробилась в еврокубки, больше здесь не играет. Звёзды мирового футбола появятся в Луганске не скоро.
До войны это был кинотеатр "Украина", но после образования ЛНР его переименовали в Русь. Опять же не ясно, почему украинский театр пощадили, а вывеску на кинотеатре - нет.
Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. Основан почти 100 лет назад, носил имя Шевченко и при СССР, и при Украине. Как ни странно, носит его и сейчас. И это при том, что отдельные деятели ЛНР считают Тараса Шевченко "крестным отцом украинского национализма". Книгу с таким названием еще лет 10 назад выпускал в Луганске известный активист ЛНР Глеб Бобров. Формально университет «эвакуирован» в Старобельск, но большая часть преподавателей осталась в Луганске и теперь работает на ЛНР
На месте бывших «Ощадбанка», «Приватбанка» и т.д. ныне открыт «Госбанк ЛНР». Абсолютный монополист экономической жизни республики: выдаёт зарплаты, пенсии, принимает платежи и т.д. Обещают открыть кредиты и депозиты, но когда это случится - неизвестно.
У здания больницы ржавеет памятник жертвам авиаудара по Луганской ОГА 02.06.2014. Непонятно, почему его сделали из железа и не покрасили. Ведь было понятно, что такая конструкция заржавеет и будет выглядеть непрезентабельно.
Высотное здание. Пожалуй, самое высокое в Луганске, наряду с отелем «Луганск». Начали строить при Януковиче, почти закончили, но так и не успели ввести в эксплуатацию до войны. Возможно, когда-нибудь его и достроят: оно при обстрелах почти не пострадало, если не считать нескольких попаданий. Но кто будет покупать квартиры в непризнанной республике? Вряд ли сейчас это кому-то нужно.
Памятник жертвам Голодомора. Удивительно, но его также никто не снес, хотя в ДНР несколько подобных памятников было уничтожено. Возможно, «на всякий случай», вдруг Украина вернётся? Или просто всем все равно?
Памятник жертвам Сталинских репрессий. Тоже сохранён. В Донецке мемориальную доску жертвам НКВД уничтожили еще в 2014 году.
Одно из зданий, пострадавшее от обстрелов в 2014 году, до сих пор зияет выбитыми окнами витрин. Бизнес, ранее обитавший в этих помещениях, давно закрылся. Рядом стоит пропагандистский борд ЛНР с надписью "Будущее за нами". Символичная картина.
Еще одно пострадавшее здание, в окнах которого видно небо. Три года назад оно выгорело после попадания, но к ремонту так никто и не приступил.
Глядя на эти руины так и хочется воскликнуть - какую красоту сгубила война!.. На самом деле это поликлиника, сгоревшая ещё задолго войны, в 2011 году, при загадочных обстоятельствах: пожар возник после сообщения о передачи здания в частные руки. С тех пор остатки сгоревшего дома медленно разрушаются.
Заканчиваем прогулку у памятника звезде на эстакаде у пустующего теперь железнодорожного вокзала. Некоторое время назад звезда была подорвана неизвестными. Однако теперь ее восстановили.
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1183
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 575
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 466
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 805
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 937
