Пустые вокзалы и разрушенные дома. Житель Луганска показал, как выглядит «столица ЛНР»
Житель Луганска по имени Игорь прогулялся по городу и сделал небольшой фоторепортаж для "Четвертой власти" о том, как сегодня выглядит "столица ЛНР". Несмотря на то, что боевые действия уже три года не затрагивают город, Луганск все еще выглядит так, как будто война здесь закончилась только вчера. В городе нет ни одного банкомата, с улиц исчезли трамваи, а большинство поврежденных обстрелами зданий никто даже не пытался восстановить.
Луганский автовокзал, который в прошлом был заполнен людьми и выглядел довольно оживленным местом, сейчас стоит практически пустой. Теперь уехать отсюда в основном можно в города, подконтрольные ЛНР
Справа от автовокзала, на месте бывшего ресторана «Корона», расположился «Военторг» – магазин военной одежды и снаряжения. Таких магазинов в Луганске в последнее время открылось по городу довольно много - чувствуется дыхание войны. На стене видны следы от осколков – последствия обстрелов 2014 года.
В таких военторгах могут продаваться как новые вещи, так и б/у. Можно купить форму, обувь, бронежилеты, разгрузки, вещмешки – всё, кроме оружия.
Здесь же продаются кокарды, нашивки, шевроны и прочие знаки различия. В том числе и российского образца.
Когда-то здесь по Оборонной улице ходил трамвай. Теперь нет даже контактного провода. По всей видимости, этот вид транспорта "молодой республике" оказался не нужен. Интересно, что на территории, подконтрольной ДНР, трамваи сохранились, причём не только в Донецке, но и более-менее крупных городах, например, в Енакиево. Получается, даже Енакиево теперь богаче Луганска?
Чуть дальше по улице от автовокзала печально стоит заброшенный супермаркет «Фуршет». Когда-то здесь продавали продукты, игрушки, хлеб собственной выпечки, бытовую технику. В 2014-м здание попало под обстрел, уцелевший товар вывезли, чтобы не соблазнять мародёров. С тех пор помещение так никто и не отремонтировал.
На следующей остановке – торговый центр «Аврора». Он не изменился, только цены теперь в рублях.
На улицах и в помещениях время от времени встречаются работающие терминалы, которые переоборудовали под приём российских рублей. Банкоматов и карточек в ЛНР нет даже у "государственного банка" – их только обещают ввести который год. Интересно, что в ДНР карточки и банкоматы у "республиканского банка" появились уже давно. Получается, соседняя "республика" и тут прогрессивнее.
Луганский долгострой. Эта стройка была начала еще до войны, но так и не закончена до сих пор, хотя какие-то люди по ней бродят.
Рекламы на билбордах немного – видимо, тем немногим предприятиям, которые еще работают в Луганске, она не по карману. Поэтому на многих билбордах красуется разного рода социальная реклама и пропаганда ЛНР.
Украинский музыкально-драматический театр. Оказывается, в цитадели русского мира работает украинский (!) театр. И ставит пьесы. По крайней мере, афиши на украинском языке свежие. Не известно, насколько эти представления пользуются популярностью в сегодняшних реалиях.
Интересно, что относительно недалеко по городу стоят вот такие борды - руки разрывающие оковы цвета украинского флага. Какие-то взаимоисключающие явления.
Стадион «Авангард» стоит пустой. Иногда тут проходят матчи каких-то команд ЛНР, но на них почти никто не ходит. "Заря", которая в этом году пробилась в еврокубки, больше здесь не играет. Звёзды мирового футбола появятся в Луганске не скоро.
До войны это был кинотеатр "Украина", но после образования ЛНР его переименовали в Русь. Опять же не ясно, почему украинский театр пощадили, а вывеску на кинотеатре - нет.
Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. Основан почти 100 лет назад, носил имя Шевченко и при СССР, и при Украине. Как ни странно, носит его и сейчас. И это при том, что отдельные деятели ЛНР считают Тараса Шевченко "крестным отцом украинского национализма". Книгу с таким названием еще лет 10 назад выпускал в Луганске известный активист ЛНР Глеб Бобров. Формально университет «эвакуирован» в Старобельск, но большая часть преподавателей осталась в Луганске и теперь работает на ЛНР
На месте бывших «Ощадбанка», «Приватбанка» и т.д. ныне открыт «Госбанк ЛНР». Абсолютный монополист экономической жизни республики: выдаёт зарплаты, пенсии, принимает платежи и т.д. Обещают открыть кредиты и депозиты, но когда это случится - неизвестно.
У здания больницы ржавеет памятник жертвам авиаудара по Луганской ОГА 02.06.2014. Непонятно, почему его сделали из железа и не покрасили. Ведь было понятно, что такая конструкция заржавеет и будет выглядеть непрезентабельно.
Высотное здание. Пожалуй, самое высокое в Луганске, наряду с отелем «Луганск». Начали строить при Януковиче, почти закончили, но так и не успели ввести в эксплуатацию до войны. Возможно, когда-нибудь его и достроят: оно при обстрелах почти не пострадало, если не считать нескольких попаданий. Но кто будет покупать квартиры в непризнанной республике? Вряд ли сейчас это кому-то нужно.
Памятник жертвам Голодомора. Удивительно, но его также никто не снес, хотя в ДНР несколько подобных памятников было уничтожено. Возможно, «на всякий случай», вдруг Украина вернётся? Или просто всем все равно?
Памятник жертвам Сталинских репрессий. Тоже сохранён. В Донецке мемориальную доску жертвам НКВД уничтожили еще в 2014 году.
Одно из зданий, пострадавшее от обстрелов в 2014 году, до сих пор зияет выбитыми окнами витрин. Бизнес, ранее обитавший в этих помещениях, давно закрылся. Рядом стоит пропагандистский борд ЛНР с надписью "Будущее за нами". Символичная картина.
Еще одно пострадавшее здание, в окнах которого видно небо. Три года назад оно выгорело после попадания, но к ремонту так никто и не приступил.
Глядя на эти руины так и хочется воскликнуть - какую красоту сгубила война!.. На самом деле это поликлиника, сгоревшая ещё задолго войны, в 2011 году, при загадочных обстоятельствах: пожар возник после сообщения о передачи здания в частные руки. С тех пор остатки сгоревшего дома медленно разрушаются.
Заканчиваем прогулку у памятника звезде на эстакаде у пустующего теперь железнодорожного вокзала. Некоторое время назад звезда была подорвана неизвестными. Однако теперь ее восстановили.
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 348
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 705
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 796
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 2004
В Росії вдень 28 листопада стався сильний вибух на космодромі "Ясное" в Оренбурзькій області. Попередньо, там могли проводити чергові випробування ядерної ракети "Сармат", які завершилися вкрай невдало для росіян.
Як передає РБК-Україна, про це пишуть українські моніторингові канали та видання Defense Express. Про це повідомляють Контракти.UA.
Космодром "Ясное" знаходиться в Оренбурзькій області РФ, поблизу однойменного міста та неподалік від кордону з Казахстаном. 28 листопада в мережі почали з'являться фото та відео вибуху, який стався біля космодрому, а пізніше - й падіння об'єкта, схожого на ракету.
Після вибуху в повітря здійнялася величезна хмара отруйно-помаранчево-фіолетового кольору. Російська влада не надала офіційного коментаря, а місцеві видання написали, що евакуації з Ясного не буде - мовляв, загрози людям хмара диму не несе і взагалі "все добре".
Проте видання Defense Express зазначає, що колір хмари після вибуху притаманний чомусь дуже отруйному. Наприклад, ракетному паливу - воно дуже токсичне.
"Такий колір притаманний лише ракетам, які використовують доволі токсичне паливо. Так звану пару азотний тетраоксид та несиметричний диметилгідразин, які більш відомі під назвами "аміл" та "гептил". Саме "аміл" та "гептил" використовується у паливі цілого ряду радянських та тепер російських ракет", - пише видання.
Таке ж паливо використовують російські ракети "Протон", які виводять вантажі у космос. Після невдалих запусків "Протону", коли ракети вибухали, з'являлися хмари такого ж кольору. Паливо вкрай токсичне та мутагенне: після кожного запуску "Протону" Казахстан виставляв Росії рахунок на 70-90 млн доларів на ліквідацію наслідків.
При цьому "космодром Ясное" - насправді не стільки космодром, скільки ракетна пускова база, одне з 11 місць в Росії, звідки можна запускати ракети з ядерною боєголовкою. До того ж не було інформації про підготовку Росією космічних пусків, або проведення навчання ядерних сил.
"Але все стає на свої місця, якщо зробити припущення, що це були чергові невдалі випробування міжконтинентальної балістичної ракети РС-28 "Сармат", - робить висновок видання.
Річ у тім, що випробування ракети "Сармат" в Плесецьку призвели до того, що 21 вересня 2024 року ракета вибухнула прямо у пусковій шахті. Через це зруйнувалася як шахта, так і випробувальний комплекс. Таким чином, єдиним більш-менш придатним місцем для пусків "Сармата" залишився космодром "Ясное", з якого у 2015 році запускали модернізовані Р-36 "Дніпро".
"Бо РС-28 "Сармат" є модернізацією Р-36 та має запускатись з наявних шахт для цієї ракети. І він також "літає" на парі "аміл" та "гептил", - резюмувало видання.
Ракети, які не літають
Нагадаємо, що тільки нещодавно російський диктатор Володимир Путін вихвалявся новою російською "чудо-зброєю". Зокрема, він заговорив про крилату ракету "Буревісник", аналогів якої "у світі немає". Росіяни нібито її вже випробували, але окрім їхніх заяв немає жодних підтверджень.
Згадував він і про ракету "Сармат", вчергове заявивши, що її нібито "поставили на озброєння". Ось тільки Путін робив про цю ракету такі ж самі заяви, починаючи з 2021 року, тому вірити російському диктатору не варто.
Міжконтинентальна балістична ракета РС-28 "Сармат" - це російський стратегічний ракетний комплекс п'ятого покоління шахтного базування. Навколо цієї ракети багато чуток - росіяни заявляють, що вона нібито здатна нести ядерний заряд у 7,5-8 мегатонн на відстань у 18 тисяч кілометрів та "проривати будь-яку протиракетну оборону". Проте з 2021 року майже всі випробування "Сармата" завершилися невдачею: ракета, яку вже "поставили на озброєння" щонайменше тричі, все ще не літає. 28.11.2025 — 5 — 1172
