Пустые вокзалы и разрушенные дома. Житель Луганска показал, как выглядит «столица ЛНР»
Житель Луганска по имени Игорь прогулялся по городу и сделал небольшой фоторепортаж для "Четвертой власти" о том, как сегодня выглядит "столица ЛНР". Несмотря на то, что боевые действия уже три года не затрагивают город, Луганск все еще выглядит так, как будто война здесь закончилась только вчера. В городе нет ни одного банкомата, с улиц исчезли трамваи, а большинство поврежденных обстрелами зданий никто даже не пытался восстановить.
Луганский автовокзал, который в прошлом был заполнен людьми и выглядел довольно оживленным местом, сейчас стоит практически пустой. Теперь уехать отсюда в основном можно в города, подконтрольные ЛНР
Справа от автовокзала, на месте бывшего ресторана «Корона», расположился «Военторг» – магазин военной одежды и снаряжения. Таких магазинов в Луганске в последнее время открылось по городу довольно много - чувствуется дыхание войны. На стене видны следы от осколков – последствия обстрелов 2014 года.
В таких военторгах могут продаваться как новые вещи, так и б/у. Можно купить форму, обувь, бронежилеты, разгрузки, вещмешки – всё, кроме оружия.
Здесь же продаются кокарды, нашивки, шевроны и прочие знаки различия. В том числе и российского образца.
Когда-то здесь по Оборонной улице ходил трамвай. Теперь нет даже контактного провода. По всей видимости, этот вид транспорта "молодой республике" оказался не нужен. Интересно, что на территории, подконтрольной ДНР, трамваи сохранились, причём не только в Донецке, но и более-менее крупных городах, например, в Енакиево. Получается, даже Енакиево теперь богаче Луганска?
Чуть дальше по улице от автовокзала печально стоит заброшенный супермаркет «Фуршет». Когда-то здесь продавали продукты, игрушки, хлеб собственной выпечки, бытовую технику. В 2014-м здание попало под обстрел, уцелевший товар вывезли, чтобы не соблазнять мародёров. С тех пор помещение так никто и не отремонтировал.
На следующей остановке – торговый центр «Аврора». Он не изменился, только цены теперь в рублях.
На улицах и в помещениях время от времени встречаются работающие терминалы, которые переоборудовали под приём российских рублей. Банкоматов и карточек в ЛНР нет даже у "государственного банка" – их только обещают ввести который год. Интересно, что в ДНР карточки и банкоматы у "республиканского банка" появились уже давно. Получается, соседняя "республика" и тут прогрессивнее.
Луганский долгострой. Эта стройка была начала еще до войны, но так и не закончена до сих пор, хотя какие-то люди по ней бродят.
Рекламы на билбордах немного – видимо, тем немногим предприятиям, которые еще работают в Луганске, она не по карману. Поэтому на многих билбордах красуется разного рода социальная реклама и пропаганда ЛНР.
Украинский музыкально-драматический театр. Оказывается, в цитадели русского мира работает украинский (!) театр. И ставит пьесы. По крайней мере, афиши на украинском языке свежие. Не известно, насколько эти представления пользуются популярностью в сегодняшних реалиях.
Интересно, что относительно недалеко по городу стоят вот такие борды - руки разрывающие оковы цвета украинского флага. Какие-то взаимоисключающие явления.
Стадион «Авангард» стоит пустой. Иногда тут проходят матчи каких-то команд ЛНР, но на них почти никто не ходит. "Заря", которая в этом году пробилась в еврокубки, больше здесь не играет. Звёзды мирового футбола появятся в Луганске не скоро.
До войны это был кинотеатр "Украина", но после образования ЛНР его переименовали в Русь. Опять же не ясно, почему украинский театр пощадили, а вывеску на кинотеатре - нет.
Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. Основан почти 100 лет назад, носил имя Шевченко и при СССР, и при Украине. Как ни странно, носит его и сейчас. И это при том, что отдельные деятели ЛНР считают Тараса Шевченко "крестным отцом украинского национализма". Книгу с таким названием еще лет 10 назад выпускал в Луганске известный активист ЛНР Глеб Бобров. Формально университет «эвакуирован» в Старобельск, но большая часть преподавателей осталась в Луганске и теперь работает на ЛНР
На месте бывших «Ощадбанка», «Приватбанка» и т.д. ныне открыт «Госбанк ЛНР». Абсолютный монополист экономической жизни республики: выдаёт зарплаты, пенсии, принимает платежи и т.д. Обещают открыть кредиты и депозиты, но когда это случится - неизвестно.
У здания больницы ржавеет памятник жертвам авиаудара по Луганской ОГА 02.06.2014. Непонятно, почему его сделали из железа и не покрасили. Ведь было понятно, что такая конструкция заржавеет и будет выглядеть непрезентабельно.
Высотное здание. Пожалуй, самое высокое в Луганске, наряду с отелем «Луганск». Начали строить при Януковиче, почти закончили, но так и не успели ввести в эксплуатацию до войны. Возможно, когда-нибудь его и достроят: оно при обстрелах почти не пострадало, если не считать нескольких попаданий. Но кто будет покупать квартиры в непризнанной республике? Вряд ли сейчас это кому-то нужно.
Памятник жертвам Голодомора. Удивительно, но его также никто не снес, хотя в ДНР несколько подобных памятников было уничтожено. Возможно, «на всякий случай», вдруг Украина вернётся? Или просто всем все равно?
Памятник жертвам Сталинских репрессий. Тоже сохранён. В Донецке мемориальную доску жертвам НКВД уничтожили еще в 2014 году.
Одно из зданий, пострадавшее от обстрелов в 2014 году, до сих пор зияет выбитыми окнами витрин. Бизнес, ранее обитавший в этих помещениях, давно закрылся. Рядом стоит пропагандистский борд ЛНР с надписью "Будущее за нами". Символичная картина.
Еще одно пострадавшее здание, в окнах которого видно небо. Три года назад оно выгорело после попадания, но к ремонту так никто и не приступил.
Глядя на эти руины так и хочется воскликнуть - какую красоту сгубила война!.. На самом деле это поликлиника, сгоревшая ещё задолго войны, в 2011 году, при загадочных обстоятельствах: пожар возник после сообщения о передачи здания в частные руки. С тех пор остатки сгоревшего дома медленно разрушаются.
Заканчиваем прогулку у памятника звезде на эстакаде у пустующего теперь железнодорожного вокзала. Некоторое время назад звезда была подорвана неизвестными. Однако теперь ее восстановили.
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 204
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 897
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 958
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1588
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3138
