Как выглядит самый технологичный детский сад Украины
1 сентября в Киеве впервые за несколько лет открылось сразу несколько школ и детских садов – коммунальных и частных. На Печерске заработал частный детский садик, решения которого можно считать самыми экологичными и инженерно-прогрессивными в Украине. Детский сад LeapKids расположился в составе ЖК на Печерске. Это индивидуально спроектированное здание, располагающее собственной территорией. «Мы строго придерживались всех требований действующего ДБН по строительству дошкольных учреждений, некоторые параметры мы даже улучшили», – объясняет руководитель проекта Хонората Маслова.
Здание трехэтажное, нижний этаж – цокольный. На двух других этажах расположены группы. Садик рассчитан на 192 ребенка: 12 групп по 16 детей в каждой.
В оформлении фасада использованы мотивы липы, которые поддерживаются формой окон.
Стилизованная липа встречает гостей в вестибюле.
Детский сад – не только образовательное, но и развлекательное учреждение, поэтому в местном вестибюле нашлось место и для горки (рассчитана даже на вес взрослого человека), и для бассейна с мячиками.
Естественное освещение в вестибюле обеспечивают не только многочисленные окна, но и стеклянный потолок.
Актовый зал спроектирован непривычно: в нем нет возвышающейся сцены. Зрительная зона отделяется от сценической только покрытием пола: ковролин и ламинат. Такое решение было принято в том числе из соображений безопасности, чтобы у детей не было возможности упасть с возвышения сцены.
«Такого технологического здания на сегодня больше нет в Украине, а, может, даже и в странах Европы», – утверждает технический директор проекта Евгений Карпов. Подтверждение его слов можно обнаружить в помещении, являющемся технологическим центром всего здания, здесь расположены все основные инженерные системы здание и пульты управления ими: электроснабжение, отопление, охлаждение, нагрев и очистка воды и пр.
В здании отсутствует традиционная воздушная система кондиционирования. Вместо этого применяется система пассивного охлаждения «холодный потолок». Для обогрева помещений используется более распространенная система «теплый пол». То есть, в потолок заложены трубы с холодной водой, в пол – с горячей. Таким образом, тепло поднимается вверх и нагревает помещение, тогда как холодный воздух спускается вниз. Благодаря такому решению воздух не пересушивается, что существенно снижает риски возникновения и распространения острых респираторных заболеваний. Благодаря системе «умный дом», есть техническая возможность создавать в каждой группе детсада отдельную климатическую зону.
Система вентиляции оборудована рекуперационными установками, которые очищают воздух, автоматически выпускают теплый и получают взамен холодный. Таким образом происходит теплообмен между потоками.
В техническом помещении баки объемом 4 кубометра накапливают воду. Комплексная система очистки питьевой воды (элементы синего цвета) позволяет получить показатели, которые соответствуют самым высоким мировым стандартам качества и безопасности. Ежемесячно проба воды передается в санэпидемстанцию на проверку.
Насосное оборудование Grundfos обеспечивает работу всей системы водоснабжения и водоотвода.
То, что невозможно заметить из цокольного помещения – это 43 специальные скважины, которые получают геотермальную тепловую энергию, которая затем перерабатывается в физически ощутимое тепло, предназначенное для отопления помещений сада и нагрева воды. Система работает замкнуто, в трубах циркулирует специальный раствор, который физически не контактирует с землей. Это позволяет детсаду быть полностью автономным от энергосетей города.
Также за пределами техпомещения, точнее, на крыше здания, расположены 12 солнечных коллекторов Vaillant, которые нагревают горячую воду и уменьшают энергопотребление. Эти коллекторы работают параллельно с четырьмя тепловыми насосами Nibe. Если при использовании больших объемов горячей воды солнечные коллекторы не будут справляться, к ее нагреву автоматически подключатся тепловые насосы.
Кухонное оборудование приобретено у немецких и швейцарских производителей.
Пароконвектомат позволяет готовить здоровую пищу (на пару, жарить, использовать эти функции одновременно) в больших объемах.
Промышленная мойка позволяет мыть посуду под высоким давлением и очень горячей (до 80°C) водой, полностью очищая и дезинфицируя ее.
Еда будет подаваться детям в герметических индивидуальных боксах, которые будут закрываться на кухне, в специальном лифте (предназначен исключительно для перевозки еды) подаваться на нужный этаж и отвозиться в группу.
В группе ребенок с помощью преподавателя открывает бокс непосредственно перед употреблением пищи.
В прачечной установлены три промышленные стиральные машины и три – сушильные. Причем одна из этих систем предназначена только для вещей персонала.
Гладильные установки помогают стерилизовать белье.
В кладовой-кастелянской хранится выстиранное и выутюженное белье.
Благодаря автоматизации, со всем объемом работ справляются два человека.
Дизайн медпункта ничем, кроме кушетки, не напоминает медицинское учреждение.
В соседнем помещении находится изолятор: если у ребенка появились признаки инфекции, его помещают туда до того момента, пока за ним не приедут родители. В изоляторе оборудован дополнительный выход на улицу, чтобы избежать необходимости проводить заболевшего ребенка через помещение детсада.
Как и во много других помещений, попасть в медпункт и выйти из него можно только с помощью магнитного электронного замка.
Спортзал Помимо традиционной шведской стенки, в спортзале есть стенка для скалолазания.
Игровое и спортивное оборудование рассчитано на детей разного дошкольного возраста.
Детский сад рассчитан на детей в возрасте от 2 до 6 лет. Соотвественно, группы предназначены для более младших и более старших детей
В прихожей у каждого ребенка есть свой шкафчик.
В группе оборудованы игровая и столовая зоны. Установлен стол для работы преподавателя.
Кроватки в спальнях выглядят почти игрушечными. Матрацы обтянуты специальным влагоотталкивающим материалом.
В санузлах установлены детские унитазы и умывальники. Высота установки сантехники определяется возрастом детей: чем они меньше, тем ниже устанавливается оборудование. В санузлах старших групп есть распределение на мужскую и женскую части. Для самых маленьких есть и горшки.
На территории детсада оборудованы 12 игровых тематических площадок. Предполагается, что каждая группа с постоянной периодичностью будет играть на каждой из них, изучая ее тематику.
Есть музыкальная площадка, водная, для развития координации и т.д.
Все оборудование на площадках импортное, поскольку в Украине, как оказалось, подобного не производят.
На территории детсада – внутри здания, на фасадах и на игровых площадках размещены 130 камер видеонаблюдения. В систему безопасности входят также электронные замки: у каждого сотрудника есть свой электронный ключ, по которому он может пройти только в разрешенные для него помещения.
6 травня в київському Будинку Архітектора в рамках «Тижня дизайну» відбувся концерт цієї легендарної київської групи.
Колектив існує майже сорок років і став невід’ємною частиною самого Києва. Його склад змінюється, збільшується чи зменшується, якийсь час виступи можуть бути регулярними, раптом вони майже припиняються і пізніше виникають на новому місці. Концерти великим складом нечасті і збирають своєрідний клуб шанувальників, в якому всі знають один одного.
Участь в Ukrainian Design & Innovation Week не є випадковою, тому що від перших днів колектив активно співпрацює з художниками: колись це виставки, що поєднані з концертами, колись — художньо-музичні перформенси. Цього разу глядачів зустрічали експонати виставок, що проходять в рамках вже шостого «Тижня дизайну», який триває в Києві з 4 по 10 травня. Він складається з експозицій, майстер-класів, лекцій та воркшопів, екскурсій до майстерень, кінопоказів та іншого. З 2023 року Ukrainian Design & Innovation Week доєднався до World Design Weeks, куди на сьогодні входять сорок чотири країни. Події відбуваються на кількох майданчиках, повна програма є на сайті фестивалю.
Er. J. Orchestra:Олексій Александров — блокфлейти, перкусіяВіктор Крисько — електроскрипка, клавішіВолодимир Сороченко — гітараОлексій Колесніченко — клавішіОльга Прудей — вокалКатерина Александрова — флейтиЯрослав Бендерук — перкусія, вокал
Текст та фото — Олександр Зубко. 07.05.2026 — 16 — 1275
Призначити 30 квітня кожного року як дату, присвячену цьому музичному жанру — таке рішення було оголошено ЮНЕСКО ще у 2011 році, а перші події відбулися вже наступного року.
Вони включають великі та малі концерти, освітні події та інші заходи, які відбуваються безпосередньо або віддалено. Більшість з них припадають на останній день квітня, але значна частина відбувається раніше. Організатором є неурядова організація Інститут джазу Хербі Хенкока (Herbie Hancock Institute of Jazz) (США) та дирекція ЮНЕСКО. В новині сайту Міжнародного дня джазу від 2 травня сказано, що цього року заходи відбулися більше, ніж в 190 країнах та на всіх континентах. Так, включно з Антарктидою.
Звісно, відзначають це свято і в Україні. Якщо скласти афішу джазових подій, стане очевидно, що 30 квітня їх більше, ніж в будь-який інший день року. Більшість концертів офіційно оголошують себе причетними до свята, проте не всі здогадуються зареєструвати свої заходи на офіційному веб-сайті Міжнародного дня джазу. Проте деякі з джазових діячів таке зробили, їх можна знайти у відповідній вкладці.
Ми пропонуємо вашій увазі репортажі з двох концертів, що відбулися в Києві 30 квітня. Перший — звітний концерт кафедри джазу Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра, він пройшов в одному з концертних залів цього навчального закладу і відомий як 43JazzClub. Цей концерт був підтверджений як подія в рамках Дня джазу. Другий — виступ вокалісти Аніко Долідзе з її біг-бендом. Він також присвячений святу джазу, про що було вказано на афіші. Цікаво, що перший концерт цього колективу також відбувся саме 30 квітня, але дев’ять років тому, і так само був присвячений Дню джазу, і на цій же сцені — у Caribbean Club.
А головною подією свята традиційно є Зірковий глобальний концерт (All-Star Global Concert), який вже давно транслюється у прямому ефірі на Youtube. Цього року він відбувся у Ліричній опері Чикаго (Lyric Opera of Chicago) — одному з найбільших оперних залів США.
Текст та фото — Олександр Зубко.
03.05.2026 — 23 — 3478
6 квітня в одному з залів готелю «Хілтон» відбувся конкурс, який вже майже два десятиріччя щорічно проводить Асоціація сомельє України — член Міжнародної асоціації сомельє (Association de la Sommellerie Internationale, ASI). Із зрозумілих причин переривався він у 2020, 2022, 2023 та 2024 роках.
З дванадцятьох півфіналістів до фіналу вийшли Євген Олійник, Дмитро Лазорка та Богдан Павлюх. За збігом обставин, всі мешкають у Львові та працюють тут сомельє.
Частина завдань були традиційними: подача напоїв, пошук помилок у винній карті, дегустація наосліп міцного алкоголю. А були і незвичні. Так, треба було за слайдами на екрані визначити регіон походження напою. Або ж дати вичерпну характеристику єдиному зразку вина у келиху та поради щодо страв до нього. Чи навпаки: отримавши тарілку з їжею підібрати напої до неї.
Переможцем було оголошено Богдана Павлюха. З усіх трьох конкурсантів він єдиний вже потрапляв у фінал, причому чотири рази: у 2014 та 2015 роках посів третє місце, у 2017 та 2020 роках — друге.
На нашому сайті є фоторепортажі про конкурс 2016, 2017, 2018, 2019 років. А також про перший міжнародний жіночий кубок.
Текст та фото — Олександр Зубко
01.05.2026 — 30 — 3542
Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії.
Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи.
Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA.
Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась
Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості.
Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому.
Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується.
Зона: територія зупиненого часу
Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося.
Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір.
Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу.
Природа: життя після людини
Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається.
Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла.
Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує.
Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором.
Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини.
ЧАЕС: станція, яка не може померти
Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році.
На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху.
Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати.
Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу.
І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах.
Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему.
Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію.
Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.
фото: Дмитро Дятлов 26.04.2026 — 17 — 3623
Дрони прилетіли по трьох резервуарах з нафтою.
В ніч на четвер, 23 квітня, безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" СБУ уразили нафтоперекачувальну станцію "Горький" у Нижньогородській області РФ.
Про це РБК-Україна повідомили джерела в СБУ. Про це повідомляють Контракти.UA.
НПС "Горький" є важливою ланкою нафтотранспортної системи Росії та входить до структури АТ "Транснефть - Верхняя Волга".
Станція транспортує нафту магістральними трубопроводами, зокрема за напрямком Сургут - Горький - Полоцьк. Вона забезпечує перекачування сировини на внутрішні маршрути, зокрема до НПЗ "Лукойл" у місті Кстово.
Згідно з попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено три резервувари з нафтою. Виникла масштабна пожежа площею 20 тисяч метрів квадратних.
"Ураження таких системоутворюючих станцій створює серйозні перебої в логістиці постачання нафти всередині РФ. Порушується робота магістральних трубопроводів, знижується ефективність переробки на НПЗ та зростають витрати на транспортування", - наголосило джерело.
Воно зазначило, що у підсумку це безпосередньо впливає на доходи російського бюджету, які використовуються для фінансування війни проти України.
Нагадаємо, у країні-агресорці після атаки безпілотників зупинили роботу одразу два нафтопереробні заводи, що належать компанії "Роснефть". Йдеться про Туапсинський та Новокуйбишевський НПЗ.
Крім того, в ніч на 22 квітня безпілотники атакували російське місто Сизрань у Самарській області. На місцевому НПЗ пролунали вибухи. 23.04.2026 — 4 — 3935
