Киевский блогер Asket посетил город корабелов Николаев и поделился своими впечатлениями и снимками."Надо отметить, что Николаев очень странный город.С кем не разговоришься - все сводят разговор на Судостроительный завод и вспоминают о прошлом. Не, я все понимаю, но только вздыхать и вспоминать - мало помогает в развитии города, на котором печать депрессии сейчас не просто видна, а, кажется, он из нее состоит чуть менее, чем полностью. И это на фоне тех людей, которые просто берут и делают свое дело. И у них получается. Но основная масса, повторюсь, ходит с мрачными лицами и мечтает о СССР. Ну, по-крайней мере таким я увидел город, а точнее, его жителей, сквозь призму своего субъективного восприятия."
В Николаеве два разводных поста - Ингульский (на фото) с подьемной секцией и Варваровский - с поворотной.
Вот там, где краны находится незаживающая рана каждого николаевца - судостроительный завод (уточнение от nemec_vader Там, где краны - там Завод имени 61-го коммунара. А Черноморский Судостроительный - совсем в другой стороне и его с набережной не видать. ). Я не могу рассуждать со знанием дела о состоянии завода и что надо для того, чтобы запустить его в работу. Но вот как пример - николаевцы очень обижены, что заказ на Гюрзы ушел в Ленинскую Кузню, которую они презрительно называют ремонтным заводом. Но на мой вопрос - готов ли Николаевский Судостроительный к выпуску кораблей такого типа начинается - надо выплатить долги, надо деньги на зарплаты, надо обновить оборудование. На мой вопрос - если бы вы были на месте руководства страной и вам срочно нужны были бы катера, как бы вы поступили? - молчат.
Памятник основателю города Михаилу Фалееву.
Вообще парк мне понравился, но размещение общепитов несколько странное, иногда они просто перегоражвают дорожки.
Утро в Николаеве началось с осмотра Музея судостроения и флота - кстати единственного подобного музея в Украине. Тут нас с удовольствием согласились принять и провести экскурсию, даже несмотря на выходной день, в отличие от того же краеведческого и некоторых других, где с нас за наш же пиар хотели слупить денег.
По всему музею стоят макеты и модели кораблей и не только. Их, кажется, более ста штук. Изготовить такую модель стоит до трех тысяч долларов, но музей имеет такую репутацию и любовь среди людей, что их ему часто просто дарят.
Сейчас в Николаеве выпускаются современнейшие яхты, на внешний рынок.
В том числе производят суда на воздушной подушке.
Парусник
Диорама старых верфей с панорамой бухты. Теперь на этом месте стоит завод.
Залы выглядят очень камерно и соответствуют содержимому.
Зал современных кораблей
Боевые корабли
Не забывают в музее и о современных ВМС Украины. Эмблема одного из подразделений морпехов Украины, которых перебазировали в Николаев из Крыма.
Если не ошибаюсь, символика десантно-штурмовой роты Первого отдельного батальна морпехов Украины. Подразделение сертифицировано согласно стандартам НАТО.
Выставка предметов из зоны АТО. Я однозначно рекомендую посещение музея всем, кому хоть как-то небезразлично мореплавание и, уж точно, всем детям подросткового, да и более раннего возраста.
Дальше мы поехали смотреть Николаевский Яхт-клуб. Здание историческое, соответственно пожилое. Яхт-клуб бережно любим фанатами вроде его директора, но, конечно, безнадежно устарел. Впрочем, зато малышня может тут заниматься бесплатно, что невозможно в современных пафосных клубах типа новокаховского
Тренировка. Юные яхтсмены под руководством тренера учаться менять галсы и прочим основам яхтерной премудрости.
Девушки тоже учатся на яхтсмена. Или яхтсвумен?
Двойка
Рядом парк с необычными скульптурами.
Справа - директор яхт-клуба, а слева впервые появляется в кадре человек, организовавший наше путешествие по николаевской области - заместитель председателя Ассоциации туристического и оздоровительного бизнеса «Возрождение». Совершенно потрясающий, правильно мыслящий и при этом очень скромный человек. Если вас что-то интересует в сфере туризма в Николаеве - от открытия туристического бизнеса до подбора отеля для отпуска - обращайтесь к Виктору. Очень приятно, что такие люди есть в стране, особенно на фоне непонимания и равнодушия, с которыми мы часто сталкиваемся.
Узнав, что в городе завелись блогеры к нам прислали наряд полиции :)))
Парнишке лет восемь, а он весьма бодро маневрирует на своем суденышке - даже может пройти мимо двух близко расположенных бакенов.
Потом мы поехали в знаменитый николаевский зоопарк. Но сперва нас повели не в сам зоопарк, а в небольшой музей, посвященный истории Зоопарка и его создателю Николаю Леонтовичу.
Скульптура с Маугли и Багирой на входе в зоопарк. На входе в музей рыба в синем аквариуме подозрительно осмотрела нас, и, кажется, приняла положительное решение о допуске. Я навел на нее фотоаппарат, но рыба презрительно повернулась хвостом.
Да, это пила от рыбы-пилы. Принадлежность черепов не помню.
Политизированное чучело обезьяны. Все чучела - это какие-то известные животные зоппарка, перешедшие на Радугу.
Знаменитый Брэм
Заформалиненые зародыши. Все зародыши умерли своей смертью. Это кит
Гиппопотам
Белый и бурый медведи.
Макака
Снежный барс
Тигр
Основатель зоопарка Леонтович начинал с частной коллекции аквариумов. Как водится, после переворота 17-го года большевики национализировали Аквариум, но назначили Леонтовича его директором. У них так было принято - отобрать, но назначить главным. Все ништяки им, а тебе - сперва проблемы, а потом пуля в благодарность. Так вышло и с Леонтовичем. В 1937-м году он был уничтожен коммунистами, но до этого успел открыть зоологический отдел, что превратило учреждение в полноценный зоопарк.
На выходе из музея нас снова досмотрела подозрительная рыба в синем аквариуме, а мы пошли смотреть сам зоопарк, но об этом - в следующий раз.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 450
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 753
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1588
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2946
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2940
