Киевский блогер Asket посетил город корабелов Николаев и поделился своими впечатлениями и снимками."Надо отметить, что Николаев очень странный город.С кем не разговоришься - все сводят разговор на Судостроительный завод и вспоминают о прошлом. Не, я все понимаю, но только вздыхать и вспоминать - мало помогает в развитии города, на котором печать депрессии сейчас не просто видна, а, кажется, он из нее состоит чуть менее, чем полностью. И это на фоне тех людей, которые просто берут и делают свое дело. И у них получается. Но основная масса, повторюсь, ходит с мрачными лицами и мечтает о СССР. Ну, по-крайней мере таким я увидел город, а точнее, его жителей, сквозь призму своего субъективного восприятия."
В Николаеве два разводных поста - Ингульский (на фото) с подьемной секцией и Варваровский - с поворотной.
Вот там, где краны находится незаживающая рана каждого николаевца - судостроительный завод (уточнение от nemec_vader Там, где краны - там Завод имени 61-го коммунара. А Черноморский Судостроительный - совсем в другой стороне и его с набережной не видать. ). Я не могу рассуждать со знанием дела о состоянии завода и что надо для того, чтобы запустить его в работу. Но вот как пример - николаевцы очень обижены, что заказ на Гюрзы ушел в Ленинскую Кузню, которую они презрительно называют ремонтным заводом. Но на мой вопрос - готов ли Николаевский Судостроительный к выпуску кораблей такого типа начинается - надо выплатить долги, надо деньги на зарплаты, надо обновить оборудование. На мой вопрос - если бы вы были на месте руководства страной и вам срочно нужны были бы катера, как бы вы поступили? - молчат.
Памятник основателю города Михаилу Фалееву.
Вообще парк мне понравился, но размещение общепитов несколько странное, иногда они просто перегоражвают дорожки.
Утро в Николаеве началось с осмотра Музея судостроения и флота - кстати единственного подобного музея в Украине. Тут нас с удовольствием согласились принять и провести экскурсию, даже несмотря на выходной день, в отличие от того же краеведческого и некоторых других, где с нас за наш же пиар хотели слупить денег.
По всему музею стоят макеты и модели кораблей и не только. Их, кажется, более ста штук. Изготовить такую модель стоит до трех тысяч долларов, но музей имеет такую репутацию и любовь среди людей, что их ему часто просто дарят.
Сейчас в Николаеве выпускаются современнейшие яхты, на внешний рынок.
В том числе производят суда на воздушной подушке.
Парусник
Диорама старых верфей с панорамой бухты. Теперь на этом месте стоит завод.
Залы выглядят очень камерно и соответствуют содержимому.
Зал современных кораблей
Боевые корабли
Не забывают в музее и о современных ВМС Украины. Эмблема одного из подразделений морпехов Украины, которых перебазировали в Николаев из Крыма.
Если не ошибаюсь, символика десантно-штурмовой роты Первого отдельного батальна морпехов Украины. Подразделение сертифицировано согласно стандартам НАТО.
Выставка предметов из зоны АТО. Я однозначно рекомендую посещение музея всем, кому хоть как-то небезразлично мореплавание и, уж точно, всем детям подросткового, да и более раннего возраста.
Дальше мы поехали смотреть Николаевский Яхт-клуб. Здание историческое, соответственно пожилое. Яхт-клуб бережно любим фанатами вроде его директора, но, конечно, безнадежно устарел. Впрочем, зато малышня может тут заниматься бесплатно, что невозможно в современных пафосных клубах типа новокаховского
Тренировка. Юные яхтсмены под руководством тренера учаться менять галсы и прочим основам яхтерной премудрости.
Девушки тоже учатся на яхтсмена. Или яхтсвумен?
Двойка
Рядом парк с необычными скульптурами.
Справа - директор яхт-клуба, а слева впервые появляется в кадре человек, организовавший наше путешествие по николаевской области - заместитель председателя Ассоциации туристического и оздоровительного бизнеса «Возрождение». Совершенно потрясающий, правильно мыслящий и при этом очень скромный человек. Если вас что-то интересует в сфере туризма в Николаеве - от открытия туристического бизнеса до подбора отеля для отпуска - обращайтесь к Виктору. Очень приятно, что такие люди есть в стране, особенно на фоне непонимания и равнодушия, с которыми мы часто сталкиваемся.
Узнав, что в городе завелись блогеры к нам прислали наряд полиции :)))
Парнишке лет восемь, а он весьма бодро маневрирует на своем суденышке - даже может пройти мимо двух близко расположенных бакенов.
Потом мы поехали в знаменитый николаевский зоопарк. Но сперва нас повели не в сам зоопарк, а в небольшой музей, посвященный истории Зоопарка и его создателю Николаю Леонтовичу.
Скульптура с Маугли и Багирой на входе в зоопарк. На входе в музей рыба в синем аквариуме подозрительно осмотрела нас, и, кажется, приняла положительное решение о допуске. Я навел на нее фотоаппарат, но рыба презрительно повернулась хвостом.
Да, это пила от рыбы-пилы. Принадлежность черепов не помню.
Политизированное чучело обезьяны. Все чучела - это какие-то известные животные зоппарка, перешедшие на Радугу.
Знаменитый Брэм
Заформалиненые зародыши. Все зародыши умерли своей смертью. Это кит
Гиппопотам
Белый и бурый медведи.
Макака
Снежный барс
Тигр
Основатель зоопарка Леонтович начинал с частной коллекции аквариумов. Как водится, после переворота 17-го года большевики национализировали Аквариум, но назначили Леонтовича его директором. У них так было принято - отобрать, но назначить главным. Все ништяки им, а тебе - сперва проблемы, а потом пуля в благодарность. Так вышло и с Леонтовичем. В 1937-м году он был уничтожен коммунистами, но до этого успел открыть зоологический отдел, что превратило учреждение в полноценный зоопарк.
На выходе из музея нас снова досмотрела подозрительная рыба в синем аквариуме, а мы пошли смотреть сам зоопарк, но об этом - в следующий раз.
Пошуково-рятувальні роботи на місці обстрілу Дніпра 28 червня досі тривають. Зниклими безвісти вважаються двоє людей.
"Внаслідок ракетного удару загинула 1 особа, постраждало 12 осіб, з них 1 дитина) та врятовано 2 особи. Наразі вважаються зниклими безвісті ще 2 особи", - йдеться у повідомленні.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС в Дніпропетровській області. Про це повідомляють Контракти.UA.
Як зазначають рятувальники, пошуково-рятувальні роботи тривають.
Обстріл Дніпра
28 червня російські війська обстріляли Дніпро. Окупанти атакували багатоповерхівку, зруйнувавши квартири з 8 по 11 поверх.
На ранок, 29 червня, було відомо про 12 постраждалих, у тому числі вагітна та дитина, і одну жертву внаслідок обстрілу. Пізніше кількість постраждалих зросла до 13, а кількість зниклих безвісти зменшилася до двох. 30.06.2024 — 9 — 422
З 28 червня по 12 липня в Києві працюватиме виставка картин, створених ветеранами російсько-української війни під час реабілітації.
Назва виставки – «Мир можливий лише тоді, коли ти здатен його захистити». За допомогою пензлика та фарб наші воїни відновлюють фізичний та емоційний стан. Двічі на тиждень українська художниця CHEPURNA навчає поранених олійному живопису на території військового госпіталю.
Кошти на матеріали художниця збирає на своїх сторінках у соцмережах. Серед митців-початківців захисники Азовсталі, колишні полонені Оленівки, військові зі складними контузіями та неврологічними ускладненнями. Про це повідомляють Контракти.UA.
«Ці хлопці – прості люди, вони мають звичайні почуття, страхи, болі, бажання та мрії. Багато з них зневірилися та почуваються непотрібними й покинутими державою та людьми. Живопис надав надію і віру в себе. Вони розкрили свою творчу сторону, про яку навіть не здогадувалися. Через малювання хлопці проживали власні історії, відчували й усвідомлювали самих себе. Я не називаю наші уроки арт-терапією, хоча вони мають терапевтичний ефект, бо додають впевненості та самостійності. Після війни, поранень, болю вони вчаться бути вільними в самовираженні без тиску очікування чи осуду з боку соціуму. Навіть якщо людина не має досвіду в образотворчому мистецтві, це не є перешкодою. Єдина умова – усвідомлення зображуваного та відвертість», – пояснює ідею реабілітації через майстер-класи з олійного живопису художниця.
Роботи ветеранів дійсно вражають різноманітністю. На малюнках Андрія Донецького, 47-річного навідника протитанкового відділення роти вогневої підтримки, багато війни: силует смерті; кривавий відбиток долоні на броні з білим хрестом; колючий дріт; воїн, що схилив голову на фоні неба, яке палає від вибуху; солдат на червоному полі, із якого підіймається до неба душа. Від споглядання цих образів – боляче. До війни Андрій був оцінювачем у місті Краматорськ.
У малюнках Руслана Різника, 34-річного кулеметника з Білої Церкви, навпаки багато яскравих фарб: соняхи, вітрильник, місяць над тихої рікою, зелене дерево. До війни Руслан працював на шинному заводі майстром зі складання автопокришок.
Олександр Морозов, 31 рік, оборонець Азовсталі, який провів 21 місяць у російському полоні, зокрема в сумнозвісній колонії суворого режиму – Оленівці, зобразив Ейфелеву вежу та червоне серце в долонях як символ любові. До війни Олександр був шахтарем та підземним електрослюсарем.
Олег Скрипка, командир стартового взводу ППО, який до війни був підприємцем з Києва, намалював усмішку. 37-річний Дмитро Ничволод, офіцер пунктів управління представив на виставці образ золотої рибки. До війни він працював дизайнером та захоплювався альпінізмом.
Олександр Куколенко, 47 років, старший стрілець-оператор, до війни був сценаристом актором театру та кіно, створив цікавий образ кита в океані.
Усього на виставці представлені картини 11 ветеранів російсько-української війни. Усі автори – добровольці.
Микита Зубенко, 31 рік, бойовий медик, родом із міста Торецьк Донецької області. До війни працював шахтарем. Леонід Чигар, 23 роки, стрілець-доброволець із міста Рівне. Напередодні війни закінчив факультет музичного мистецтва естради. Байгуш Михайло, 37 років, кулеметник роти швидкого протидиверсійного підрозділу, родом із Луганської області. До війни займався ремонтом та реставрацією будівель. Олександр Морозов, 42 роки, старший солдат, розвідник, далекомірник взводу управління мінометної батареї. До війни був підприємцем, займався металообробкою, художнім куванням. Дмитро Ломінога, 34 роки, оборонець заводу ім. Ілліча в Маріуполі, був у полоні, до війни працював пожежником.
Кураторка проекту художниця CHEPURNA пояснює, що метою виставки є: підтримати ветеранів, посприяти їхній інтеграції у нинішнє суспільство й життя, показати багатогранний внутрішній світ наших захисників, їхню здатність бачити і творити красу.
Для відвідувачів виставка працюватиме з понеділка, 1-го липня, вхід вільний у робочий час КМДА, за адресою Хрещатик, 36. 30.06.2024 — 4 — 485
У багатоповерхівці зруйновані декілька поверхв, поранені троє людей.
Ворог вчинив ракетну атаку на Дніпро. Пошкоджена дев'ятиповерхівка. Там руйнування декількох поверхів.
Про це написав начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак у Telegram. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Лисак зазначив, що, попередньо, є поранені.
"Дніпро, російські тварини вдарили по житловому будинку", – написав керівник Офісу президента Андрій Єрмак та оприлюднив фото.
Що сказав президент
Президент Володимир Зеленський розповів більше жахливих подробиць про ракетний удар по Дніпру в п'ятницю ввечері та оприлюднив світлини.
"Дніпро. Російська ракета влучила просто у житловий будинок. Чотири поверхи зруйновано. Троє людей постраждали. Рятувальники, медики, усі служби вже на місці й надають усю необхідну допомогу", – повідомив він.
Зеленський вкотре наголосив, що Україні потрібен надійний повітряний щит.
"Саме тому ми постійно нагадуємо всім партнерам: тільки достатня кількість і якість систем ППО, тільки достатня рішучість світу здатні зупинити російський терор. Нам потрібні ці рішення – потрібен надійний повітряний щит для України", – резюмував президент.
Раніше повідомлялось, що у Дніпрі лунали вибухи. 30.06.2024 — 6 — 414
Кожного літа люди приїжджають до одного з найбільших озер столиці, щоб помилуватися різнобарвними водяними ліліями.
У Дніпровському районі Києва на озері Тельбін розквітли водяні лілії, які посадили місцеві мешканці житлового масиву Березняки кілька років тому.
Наразі тут квітнуть одразу кілька кольорів латаття від чисто білих ніжно-рожевих тонів до насичених червоних відтінків. Пише Главком. Про це повідомляють Контракти.UA.
Водяні лілії, латаття або німфеї – справжня окраса кожної водойми. Всього в світі налічується близько 50 видів водяних лілій, розповсюджених по всій Земній кулі. У наших природних водоймах зазвичай зустрічається чисто біле латаття (Nymphaea Candida).
Все латаття – водні рослини, що ростуть в повільно текучих (поблизу берегів річок) або в стоячих водоймах (заводях, старицях, ставках, озерах). Ростуть на мілководді, але деякі добре витримують глибину до 2 м.
Німфеї мають дуже короткий термін цвітіння квітів – всього близько чотирьох днів, зате квітують все літо, а гібриди аж до осені.
Цвітіння латаття починається в травні-червні і триває до вересня або до перших заморозків. Квітки розкриваються вранці і закриваються ввечері. 25.06.2024 — 5 — 1862
Рівно двадцять років тому відбувся перший фестиваль етнічної музики, який називається так само, як і одна з найвідоміших пісень гурту «ВВ». Що не дивно, бо натхненником є лідер цього рок-бенду — автор та виконавець власних пісень Олег Скрипка. Традиційно фестиваль відбувається в дати, близькі до свята Івана Купала. Цього року це 21, 22, та 23 червня, з п’ятниці по неділю. За час свого існування фестиваль проходив на різних локаціях, зараз він розташувався на території Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка. Великих сцен тут дві: «Сцена мрій» та «Сцена Рай», менші сцени — «Країна містична» та «Кримська сцена» — приймають не лише музикантів. Є майданчики для виступу поетів, для дитячих розваг, для численних майстер-класів. Часто місця активностей виникають спонтанно. Є, що з’їсти, чим запити, є багато що купити.
23.06.2024 — 17 — 2968
