Киевский блогер Asket посетил город корабелов Николаев и поделился своими впечатлениями и снимками."Надо отметить, что Николаев очень странный город.С кем не разговоришься - все сводят разговор на Судостроительный завод и вспоминают о прошлом. Не, я все понимаю, но только вздыхать и вспоминать - мало помогает в развитии города, на котором печать депрессии сейчас не просто видна, а, кажется, он из нее состоит чуть менее, чем полностью. И это на фоне тех людей, которые просто берут и делают свое дело. И у них получается. Но основная масса, повторюсь, ходит с мрачными лицами и мечтает о СССР. Ну, по-крайней мере таким я увидел город, а точнее, его жителей, сквозь призму своего субъективного восприятия."
В Николаеве два разводных поста - Ингульский (на фото) с подьемной секцией и Варваровский - с поворотной.
Вот там, где краны находится незаживающая рана каждого николаевца - судостроительный завод (уточнение от nemec_vader Там, где краны - там Завод имени 61-го коммунара. А Черноморский Судостроительный - совсем в другой стороне и его с набережной не видать. ). Я не могу рассуждать со знанием дела о состоянии завода и что надо для того, чтобы запустить его в работу. Но вот как пример - николаевцы очень обижены, что заказ на Гюрзы ушел в Ленинскую Кузню, которую они презрительно называют ремонтным заводом. Но на мой вопрос - готов ли Николаевский Судостроительный к выпуску кораблей такого типа начинается - надо выплатить долги, надо деньги на зарплаты, надо обновить оборудование. На мой вопрос - если бы вы были на месте руководства страной и вам срочно нужны были бы катера, как бы вы поступили? - молчат.
Памятник основателю города Михаилу Фалееву.
Вообще парк мне понравился, но размещение общепитов несколько странное, иногда они просто перегоражвают дорожки.
Утро в Николаеве началось с осмотра Музея судостроения и флота - кстати единственного подобного музея в Украине. Тут нас с удовольствием согласились принять и провести экскурсию, даже несмотря на выходной день, в отличие от того же краеведческого и некоторых других, где с нас за наш же пиар хотели слупить денег.
По всему музею стоят макеты и модели кораблей и не только. Их, кажется, более ста штук. Изготовить такую модель стоит до трех тысяч долларов, но музей имеет такую репутацию и любовь среди людей, что их ему часто просто дарят.
Сейчас в Николаеве выпускаются современнейшие яхты, на внешний рынок.
В том числе производят суда на воздушной подушке.
Парусник
Диорама старых верфей с панорамой бухты. Теперь на этом месте стоит завод.
Залы выглядят очень камерно и соответствуют содержимому.
Зал современных кораблей
Боевые корабли
Не забывают в музее и о современных ВМС Украины. Эмблема одного из подразделений морпехов Украины, которых перебазировали в Николаев из Крыма.
Если не ошибаюсь, символика десантно-штурмовой роты Первого отдельного батальна морпехов Украины. Подразделение сертифицировано согласно стандартам НАТО.
Выставка предметов из зоны АТО. Я однозначно рекомендую посещение музея всем, кому хоть как-то небезразлично мореплавание и, уж точно, всем детям подросткового, да и более раннего возраста.
Дальше мы поехали смотреть Николаевский Яхт-клуб. Здание историческое, соответственно пожилое. Яхт-клуб бережно любим фанатами вроде его директора, но, конечно, безнадежно устарел. Впрочем, зато малышня может тут заниматься бесплатно, что невозможно в современных пафосных клубах типа новокаховского
Тренировка. Юные яхтсмены под руководством тренера учаться менять галсы и прочим основам яхтерной премудрости.
Девушки тоже учатся на яхтсмена. Или яхтсвумен?
Двойка
Рядом парк с необычными скульптурами.
Справа - директор яхт-клуба, а слева впервые появляется в кадре человек, организовавший наше путешествие по николаевской области - заместитель председателя Ассоциации туристического и оздоровительного бизнеса «Возрождение». Совершенно потрясающий, правильно мыслящий и при этом очень скромный человек. Если вас что-то интересует в сфере туризма в Николаеве - от открытия туристического бизнеса до подбора отеля для отпуска - обращайтесь к Виктору. Очень приятно, что такие люди есть в стране, особенно на фоне непонимания и равнодушия, с которыми мы часто сталкиваемся.
Узнав, что в городе завелись блогеры к нам прислали наряд полиции :)))
Парнишке лет восемь, а он весьма бодро маневрирует на своем суденышке - даже может пройти мимо двух близко расположенных бакенов.
Потом мы поехали в знаменитый николаевский зоопарк. Но сперва нас повели не в сам зоопарк, а в небольшой музей, посвященный истории Зоопарка и его создателю Николаю Леонтовичу.
Скульптура с Маугли и Багирой на входе в зоопарк. На входе в музей рыба в синем аквариуме подозрительно осмотрела нас, и, кажется, приняла положительное решение о допуске. Я навел на нее фотоаппарат, но рыба презрительно повернулась хвостом.
Да, это пила от рыбы-пилы. Принадлежность черепов не помню.
Политизированное чучело обезьяны. Все чучела - это какие-то известные животные зоппарка, перешедшие на Радугу.
Знаменитый Брэм
Заформалиненые зародыши. Все зародыши умерли своей смертью. Это кит
Гиппопотам
Белый и бурый медведи.
Макака
Снежный барс
Тигр
Основатель зоопарка Леонтович начинал с частной коллекции аквариумов. Как водится, после переворота 17-го года большевики национализировали Аквариум, но назначили Леонтовича его директором. У них так было принято - отобрать, но назначить главным. Все ништяки им, а тебе - сперва проблемы, а потом пуля в благодарность. Так вышло и с Леонтовичем. В 1937-м году он был уничтожен коммунистами, но до этого успел открыть зоологический отдел, что превратило учреждение в полноценный зоопарк.
На выходе из музея нас снова досмотрела подозрительная рыба в синем аквариуме, а мы пошли смотреть сам зоопарк, но об этом - в следующий раз.
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 951
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 526
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 423
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 759
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 896
