Розповідь про двох австрійських добровольців та їх побратимів, що воюють у лавах Правого Сектору.
Коли світить сонце це означає, що нічого доброго не слід очікувати. Ніколи. Ні на якій війні. І тим більше не в окопах біля Донецького аеропорту. Бо якщо українські солдати мають хороший вид на злітну смугу, то і російські терористи також мають хороший вид.По обіді Бен та Алекс стоять біля вогнища на своїй по-спартанськи облаштованій позиції. Клейонка худо-бідно натягнута між двох дерев. Раптом поблизу вибухає граната, починається «стрєлкотня» – терористи прострілюють ліс у їхньому напрямку. Бен і Алекс зриваються, біжать на свої позиції і відкривають вогонь у відповідь. Це буденне життя на Донбасі, між життям і смертю, небезпечно, незручно і завжди в напруженні. Вночі, якщо зброя мовчить, вони чистять свої автомати, варять чай, готують їсти або сплять у своїх лежанках. Їх опорний пункт знаходиться під землею, захищеною кількома слоями деревини, землі і пластику. Холодно, сиро і зовсім не так як в маленькому селі у Форальбергу на Заході Австрії, де народився Бен – виходець з хорошої сім‘ї вищого достатку. У багнюці і холоді він здійснює свою мрію – потрапити на справжню війну, на фронт. Разом з ним також Алекс, виходець з Нижньої Австрії та три побратими з Америки: Чарлі, Ковбой та Креґ. Ця п‘ятірка воює на українській стороні проти (про)російських терористів. Добровільно. За їжу та нічліг.
Ці добровольці цінуються у лавах Збройних Сил через свій рівень високої мотивації і дисципліни та через те, що вони приходять зі своєю трофейною амуніцією та зброєю, яку часто можна обмінювати на іншу зброю або різні цікавинки солдатського побуту. І ці добровольці потрібні як ніколи, тому що війна продовжується навіть незважаючи на той факт, що про захоплення нових територій мова не йде.
П’ятеро побратимів по зброї називають себе „Task Force Pluto“ (укр. Команда Спецпризначення Плутон). Вони приєдналися до Правого Сектору, який на сьогодні залишається єдиним добровольчим батальйоном, який ще досі офіційно не увійшов до складу Збройних Сил України. Вони мають змогу і дозвіл воювати на передовій лише завдяки поблажливості деяких офіцерів ЗСУ. 5 різних персонажів з різними життєвими історіями.
Бен, син австрійсько-туніських батьків, в свої 25 років багато повоював і побачив світу. Таке життя - повна протилежність того, що очікували його батьки. «Вони бачили мене у більш консервативному руслі. Я грав на скрипці, займався гірськолижним спортом». Як повноцінний член місцевої громади він був учасником добровольчої служби пожежників. Все скінчилося, коли він перервав навчання у коледжі і пішов в армію. «Я завжди хотів бути солдатом. Кожного року на карнавал я вбирався у камуфляж». Пройшов вишкіл як Gebirgsjäger – гірська піхота, елітний підрозділ австрійської армії. Там познайомився з Алексом, який разом з ним також воює в Україні.
У 2012 він був відряджений на перше завдання у Косово. Те, що мало стати бойовим хрещенням, обернулося повним розчаруванням. Безкінечне патрулювання, ніякого військового духу, ніяких перешкод та випробувань. Потім пройшов курс для роботи в охоронній сфері. Робота охоронцем кораблів та супровід суден біля берегів Сомалі. Невдала спроба попасти в французький іноземний легіон і назад у Австрію. У 2014 році після вторгнення російсько-терористичних військ вперше відправляється в Україну. Знову невдача – він не потрапив на передову. Тоді Бен відправляється в Сирію і вступає в ряди курдських партизан YPG, потім в ряди курдської Пешмерги в Іраку, воює проти ІДІЛ. У кінці кінців він знову потрапляє в Україну.
«Війна стала нормальною частиною мого життя. Вбити або бути вбитим в бою для мене є абсолютно нормальною складовою життя. І я готовий до цього морально, я готовий боротися за те, що вважаю правильним. Я борюся проти людей, які за гроші нападають на інші країни і знищують життя людей, знищують їх шанс на майбутнє. Тільки уявіть собі, щоб хтось в Австрії творив те, що зараз творить Росія в Україні».
Алекс з нашивкою австрійської армії 18 Jägerbattalion. Алекс після 2.5 років служби в армії Австрії став дезертиром, тому що в австрійській армії він ніколи би не отримав можливість застосувати опановані навички. «Всі говорять про Кібервійну і хакерські атаки, а ми тут воюємо мов у Першу світову війну», – дивується Алекс. І дійсно, оборонні споруди української армії у районі аеропорту використовувалися у Другу світову.
Бійці ПС разом з дюжиною інших бійців без військової приналежності, допомагають українським військовим утримувати позиції біля донецького аеропорту. Тільки вчора командування дало наказ на відхід 51 бійцю ЗСУ. Без добровольців утримувати цю лінію фронту було би набагато тяжче. Вони залишаються на позиціях 7 днів на тиждень. Потім відпочинок і ротація на базі – також на 7 днів.
З часу підписання Мінських угод перемир’я ніколи не існувало. Обстріли ідуть постійно. На початку цього року знову посилюється протистояння на двох гарячих напрямках – Донецькому та Маріупольському.
Недалеко від позиції, де розірвалася граната противника, американський побратим Чарлі чистить зброю. Бензином, зубною щіткою і ганчіркою. Ще кілька місяців тому він сидів у бюро в Каліфорнії. Він не вбачав в цьому будь-якого сенсу життя. Але на війні все навпаки.
Чарлі переконаний, що боротися це закладено у кожної людини в генах. «Коли приходить щось чуже і починає тебе знищувати, ти повинен боротися. Уявіть собі, щоби сталося, якби ніхто не зупинив Гітлера. Часом потрібно застосувати насилля, щоб зупинити такі речі».
Креґ з фото доньки. Він відслужив 5,5 років в Іраці та Афганістані, та не зміг повернутися до цивільного життя вдома. Психічні післявоєнні розлади і стрес добивали його. Їхав 28 годин через всю країну, щоб вбити свою дружину за те, що вона зрадила його з його співслуживцем. Цього не сталося і після сварки з дружиною, він дав себе заарештувати не роблячи опору. Армія США одразу допомогла йому повернутися з тюрми на службу. Проте він не мав права бачити своїх дітей і поїхав закордон. Каже, що тут він живе своєю мрією. Креґ розказує про свою віру в Бога, про християнство та віру стародавніх вікінгів, рай і пекло, Валхаллу для воїнів і про те, чому Бог обрав саме такий шлях для нього. «Війна це балансування між дурістю і героїзмом»
Американець з позивним Ковбой каже, що адреналін це найкращий наркотик. Своїми маленькими конфліктами і нечесними поступками він зруйнував своє майбутнє в армії США і поїхав закордон.
Основним плацдармом протистояння був і досі залишається Донецький аеропорт та околиці. Його звільняв український спецназ влітку 2014 і після довгої героїчної оборони аеропорт було перетворено в руїни та українська армія відступила. Але на околицях продовжується позиційна війна. Місія спостерігачів ОБСЄ вже майже рутинно звітує про кількість обстрілів повздовж лінії фронту.
Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни.
У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим.
Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA.
Тематика та символізм
На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу».
Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята.
Свято завдяки захисникам
Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства.
«Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко.
Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових.
«Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая.
Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники. 05.12.2025 — 7 — 117
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 380
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 728
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 819
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 2029
