Британская исследовательская станция на Антарктиде
Британская исследовательская станция Halley VI, расположенная на шельфовом леднике Бранта на Антарктиде, больше напоминает космический корабль, нежели научный институт. Halley VI была запущена в этом году в рамках программы Британских антарктических исследований (BAS), и является первой полностью перемещаемой научной станцией. Её предшественница, Halley V, отошла дрейфом слишком далеко от материка и попала под угрозу столкновения с айсбергом. По задумке архитекторов, модули располагаются на гигантских стальных лыжах и гидравлических ногах. Эти ноги позволяют станции приподниматься над снегом, чтобы не оказаться погребёнными в нём, и по мере того, как шельф движется к океану, модули могут быть опущены на лыжи и перевезены в новое, более безопасное место в глубине материка.
Ярко-красный модуль британской исследовательской станции Halley VI, в котором находится столовая, спортзал, бильярдная, комната для просмотра телевизора и бар.
Из климатической обсерватории в научном модуле открывается обзор на 360 градусов.
Гидравлические опоры не дают станции утонуть в снегу.
Исследовательская станция Halley VI во время бури.
Такое можно увидеть только на Антарктиде: доска наблюдения за текущим местонахождением персонала. Все работники научно-исследовательской станции должны быть на виду из соображений безопасности.
Стальные конструкции обеспечивают устойчивость станции перед воздействием антарктических ветров.
Составные части станции были доставлены на Антарктиду грузовым судном, после чего специалисты собрали модули и отбуксировали их на 9 миль от берега.
Исследовательская станция состоит из восьми модулей, каждый из которых отведён под конкретную сферу деятельности: научные исследования, сон, социальная активность, генерирование энергии и т.д.
Исследователи и технические специалисты отдыхают в модуле, отведённом под социальную активность.
Компактные спальни оборудованы приборами, которые симулируют дневной свет, помогающий бороться с синдромом сезонного аффективного расстройства.
Бульдозеры тащат на буксире 200-тонный модуль станции.
Архитекторы привлекли к работе консультанта по цветовой гамме, который помог оформить интерьер в спокойных, умиротворяющих тонах, что очень важно для людей, пережидающих суровую антарктическую зиму.
Мост, соединяющий модули для генерации энергии, в которых также находятся очистные канализационные сооружения и станция по производству воды путём топления снега в резервуарах.
Станция стоимостью 39.517 тысяч долларов позиционируется перпендикулярно к превалирующему направлению ветра — таким образом, что снег наметает позади станции – а это уменьшает потребность в его перемещении. В целях безопасности станция разделена на две части, каждая имеет собственный источник энергии и в случае непредвиденных обстоятельств является самодостаточной. Технический мост позволяет двум частям комплекса делить энергию и воду.
Halley VI имеет внутреннюю площадь около 1.500 квадратных метров и содержит в себе медицинский хирургический отсек, системы управления воздушным движением, генерации энергии и полный набор систем жизнеобеспечения. Это полностью самоподдерживающееся, независимое от любой инфраструктуры сообщество.
Обеденная зона в центральном модуле обшита деревянным шпоном с естественным запахом, который призван напоминать обитателям о живой природе в условиях отсутствия на станции живых растений.
Исследовательская станция в точке Хэлли является непрерывно обитаемой с 1957 года и в 1985 году работавшие здесь учёные первыми в мире обнаружили весеннее понижение уровня стратосферного озона, известное как «озоновая дыра». Станция расположена на 170-метровом шельфовом леднике Бранта, который каждый год на 400 метров сползает ближе к океану.
Комната для совещаний на верхнем уровне центрального модуля имеет кокпитное окно. И экстерьер, и интерьер станции призваны по-новому переосмыслить условия жизни и работы в полярных регионах, в которых проводятся одни из самых важных научных исследований на планете.
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 199
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 893
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 954
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1584
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3134
