15.05.2015
— Широкино, Украина — Bird In Flight/ Пётр Шеломовский — 25630 война, Азов, Широкино
Бои в Широкино
Пётр Шеломовский снял ожесточённые перестрелки между бойцами батальона «Азов» и сепаратистами в посёлке Широкино, а также работу наблюдателей ОБСЕ, пытающихся остановить кровопролитие в прежде тихом курортном местечке.
Украинские военнослужащие управляют гусеничным тягачом МТ-ЛБ с установленной на нём зенитной пушкой.
Житель Широкино Александр рядом со своим разрушенным домом. Накануне в дом попала мина. Вот уже два месяца он и его жена Татьяна живут в подвале. Несмотря на активные боевые действия, в Широкино, по оценкам наблюдателей ОБСЕ, живут 30–40 мирных жителей, среди которых есть и несовершеннолетние дети.
Ополченец по прозвищу Филя из села Саханка близ Широкино демонстрирует шеврон вооружённых сил России на своей форме. Этот шеврон не может служить свидетельством присутствия российской регулярной армии в Донбассе, однако это присутствие подтверждается другими фактами.
В ходе визитов в Широкино наблюдатели ОБСЕ общаются с местными жителями в западной части села. Оставшиеся жители вынуждены пить дождевую воду, здесь нет ни газа, ни электричества. Большинство домов повреждено в результате постоянных обстрелов.
Боец украинского добровольческого батальона «Азов» рассматривает в оптический прицел позиции противника в Широкино. Враждующие стороны находятся так близко друг к другу, что бойцы могут видеть и даже в некоторых случаях слышать противника.
Медики из группы наблюдателей ОБСЕ в Широкино оказывают помощь раненому журналисту российского телеканала «Звезда» Андрею Лунёву. Он подорвался на растяжке возле одного из домов.
Представители миссии ОБСЕ разговаривают с местной жительницей. Многие широкинцы возвращаются в село, когда узнают о прибытии наблюдателей ОБСЕ. Как правило, во время таких визитов перестрелка стихает.
Замглавы специальной мониторинговой миссии ОБСЕ в Украине Александр Хуг обсуждает с генералами из российско-украинского центра по контролю и координации прекращения огня и стабилизации линии разделения возможность создания в Широкино демилитаризованной зоны.
Диверсионная группа батальона «Азов» отправилась в село и установила на одном из домов флаги Украины и Грузии. Обе стороны активно используют диверсионно-разведывательные группы, которые ведут боевые действия на территории противника.
Боец батальона «Азов» стреляет из автомата Калашникова. Диверсионную группу «Азова» заметили в Широкино. В завязавшейся перестрелке был тяжело ранен лидер группы, грузин Георгий Джанелидзе.
Бойцы «Азова» укрываются за бруствером окопа. От перестрелки из стрелкового оружия стороны перешили к использованию миномётов различных калибров, гранатомётов и другого тяжёлого вооружения.
Боец батальона «Азов» перебегает между окопами во время обстрела. До позиций противника — меньше километра, пули вражеских снайперов ударяются в кромку бруствера и свистят над головами бойцов.
Боец батальона «Азов» курит в блиндаже в ожидании миномётного обстрела. Перекрытия блиндажей сделаны из слябов — металлических плит толщиной 20 сантиметров. В мирной жизни слябы используют как заготовки на металлургическом производстве.
Вид на позиции батальона «Азов» из центра Широкино. Выгодные положение на холме позволяют украинским силовикам просматривать позиции сепаратистов далеко вглубь.
Широкино окутано клубами дыма. Чтобы бронированная машина смогла забрать раненого, бойцы «Азова» установили дымовую завесу.
Бойцы «Азова» перезаряжают оружие. Активная фаза боя длится 10–15 минут. После того как бойцы набивают рожки автоматов патронами, перестрелка возобновляется с новой силой.
Боец батальона «Азов» ведёт огонь из пулемёта. После шестичасового боя становится понятно, что спасти раненого не удастся.
Боец Вооружённых сил Украины охраняет точку встречи наблюдателей ОБСЕ с украинскими офицерами. Батальон «Азов» попросил наблюдателей помочь им с эвакуацией тела их убитого товарища.
Представители ОБСЕ передают тело убитого днём ранее бойца батальона «Азов» украинской стороне.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 418
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 735
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1560
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2913
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2912
