15.05.2015
— Широкино, Украина — Bird In Flight/ Пётр Шеломовский — 26222 война, Азов, Широкино
Бои в Широкино
Пётр Шеломовский снял ожесточённые перестрелки между бойцами батальона «Азов» и сепаратистами в посёлке Широкино, а также работу наблюдателей ОБСЕ, пытающихся остановить кровопролитие в прежде тихом курортном местечке.
Украинские военнослужащие управляют гусеничным тягачом МТ-ЛБ с установленной на нём зенитной пушкой.
Житель Широкино Александр рядом со своим разрушенным домом. Накануне в дом попала мина. Вот уже два месяца он и его жена Татьяна живут в подвале. Несмотря на активные боевые действия, в Широкино, по оценкам наблюдателей ОБСЕ, живут 30–40 мирных жителей, среди которых есть и несовершеннолетние дети.
Ополченец по прозвищу Филя из села Саханка близ Широкино демонстрирует шеврон вооружённых сил России на своей форме. Этот шеврон не может служить свидетельством присутствия российской регулярной армии в Донбассе, однако это присутствие подтверждается другими фактами.
В ходе визитов в Широкино наблюдатели ОБСЕ общаются с местными жителями в западной части села. Оставшиеся жители вынуждены пить дождевую воду, здесь нет ни газа, ни электричества. Большинство домов повреждено в результате постоянных обстрелов.
Боец украинского добровольческого батальона «Азов» рассматривает в оптический прицел позиции противника в Широкино. Враждующие стороны находятся так близко друг к другу, что бойцы могут видеть и даже в некоторых случаях слышать противника.
Медики из группы наблюдателей ОБСЕ в Широкино оказывают помощь раненому журналисту российского телеканала «Звезда» Андрею Лунёву. Он подорвался на растяжке возле одного из домов.
Представители миссии ОБСЕ разговаривают с местной жительницей. Многие широкинцы возвращаются в село, когда узнают о прибытии наблюдателей ОБСЕ. Как правило, во время таких визитов перестрелка стихает.
Замглавы специальной мониторинговой миссии ОБСЕ в Украине Александр Хуг обсуждает с генералами из российско-украинского центра по контролю и координации прекращения огня и стабилизации линии разделения возможность создания в Широкино демилитаризованной зоны.
Диверсионная группа батальона «Азов» отправилась в село и установила на одном из домов флаги Украины и Грузии. Обе стороны активно используют диверсионно-разведывательные группы, которые ведут боевые действия на территории противника.
Боец батальона «Азов» стреляет из автомата Калашникова. Диверсионную группу «Азова» заметили в Широкино. В завязавшейся перестрелке был тяжело ранен лидер группы, грузин Георгий Джанелидзе.
Бойцы «Азова» укрываются за бруствером окопа. От перестрелки из стрелкового оружия стороны перешили к использованию миномётов различных калибров, гранатомётов и другого тяжёлого вооружения.
Боец батальона «Азов» перебегает между окопами во время обстрела. До позиций противника — меньше километра, пули вражеских снайперов ударяются в кромку бруствера и свистят над головами бойцов.
Боец батальона «Азов» курит в блиндаже в ожидании миномётного обстрела. Перекрытия блиндажей сделаны из слябов — металлических плит толщиной 20 сантиметров. В мирной жизни слябы используют как заготовки на металлургическом производстве.
Вид на позиции батальона «Азов» из центра Широкино. Выгодные положение на холме позволяют украинским силовикам просматривать позиции сепаратистов далеко вглубь.
Широкино окутано клубами дыма. Чтобы бронированная машина смогла забрать раненого, бойцы «Азова» установили дымовую завесу.
Бойцы «Азова» перезаряжают оружие. Активная фаза боя длится 10–15 минут. После того как бойцы набивают рожки автоматов патронами, перестрелка возобновляется с новой силой.
Боец батальона «Азов» ведёт огонь из пулемёта. После шестичасового боя становится понятно, что спасти раненого не удастся.
Боец Вооружённых сил Украины охраняет точку встречи наблюдателей ОБСЕ с украинскими офицерами. Батальон «Азов» попросил наблюдателей помочь им с эвакуацией тела их убитого товарища.
Представители ОБСЕ передают тело убитого днём ранее бойца батальона «Азов» украинской стороне.
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 154
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 865
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 926
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1552
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3097
