Бої за Донбас: українські танкісти на передовій
Українські військові продовжують утримувати лінію оборони на одній із ділянок фронту на Донеччині. Танкісти ЗСУ щоденно прикривають піхотинців, яких атакує російська армія, а також виконують інші бойові завдання.
13.06.2022 — 19 — 9358
Українські фермери борються за врожай, ризикуючи життям. Світ боїться продовольчої кризи
Україна є великим експортером олії, кукурудзи та пшениці, але війна та блокада Росією українських портів фактично зупинили значну кількість цього потоку. У той час як російська армія цілеспрямовано нищить український аграрний сектор, фермери, попри обстріли і мінування, із ризиком для життя намагаються провести комплекс польових робіт. Поки Україна шукає інші логістичні шляхи для експорту свого зерна, Росія намагається спробувати відмінити санкції в обмін на розблокування українських портів у Чорному морі. У звичайний сільськогосподарський сезон українські аграрії працювали б за суворим графіком. Тепер фермери чекають безпечної миті – часто вночі під покровом темряви. Проблем, з якими стикаються фермери, багато: брак дизельного палива, невибіркові удари російської артилерії, міни, обвуглені залишки бронетехніки на їхніх полях, нестача працівників. До війни Україна експортувала понад 5 мільйонів метричних тонн зерна на місяць, переважно через порти в Чорному морі. Російські військові кораблі заблокували ці порти й унеможливили таким чином перевезення, зокрема і українського зерна. Це створило для деяких країн загрозу голоду. Водночас, Росія краде українське зерно, вивозить його у Крим і потім продає як своє. «Це майже гротескна ситуація, яку ми спостерігаємо зараз в Україні, коли майже 25 мільйонів метричних тонн зерна можуть бути експортовані, але не можуть бути вивезені з країни через блокаду портів», – сказав Йозеф Шмідхубер, заступник директора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Україна та інші країни намагаються знайти інші шляхи вивезення українського зерна на світовий ринок. Зокрема, таким варіантом може бути залізниця, хоча Росія завдає ракетних ударів і по залізничній інфраструктурі. Росію звинувачують не лише у крадіжці українського зерна та його продажі в інші країни, а й у тому, що російська армія цілеспрямовано знищує аграрні об'єкти: ферми, елеватори, продовольчі склади, сільськогосподарську техніку, бази. Російська армія намагається зруйнувати в Україні систему виробництва і збереження продовольства. За оцінками FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), на додаток до 720-811 мільйонів людей, які зіткнулися з хронічним голодом у 2020 році, війна Росії проти України може призвести до збільшення кількості людей, які недоїдають у 2022 та 2023 роках – на 7,6 мільйона, а у найгіршому випадку ще на 13,1 мільйона. Найбільшою загроза голоду є для таких країн як Йорданія, Ємен та Ліван, оскільки вони значною мірою залежать від імпорту продуктових основних товарів, причому здебільшого саме з Росії та України. Дослідницька служба Європейського парламенту повідомляє, що Росія та Україна постачають понад половину імпорту зернових в Північну Африку та на Близький Схід, а країни Східної Африки імпортують 72% зернових з Росії та 18% з України. За даними FAO, щонайменше 30% імпорту пшениці п'ятдесятьма країнами світу залежать від Росії та України. Серед них країни на Близькому Сході та в Північній Африці: Ліван, Єгипет, Лівія, Оман, Саудівська Аравія, Ємен, Туніс, Іран, Йорданія та Марокко. 29 квітня у Міністерстві сільського господарства України повідомили, що майже 30% сільськогосподарських угідь країни зараз є окупованими або небезпечними й такими, що не можуть оброблятися. Через вторгнення Росії в Україну в деяких з найбідніших і вразливих країн світу зросли ціни на хліб. Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі попередив: «Коли нація, яка є житницею світу, стає нацією з найдовшою чергою за хлібом у світі, ми знаємо, що маємо проблему». Він додає, що блокада Росією українського порту в Одесі є оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці, результатом чого може стати голод, дестабілізація та масова міграція в цілому світі. Росія заявила, що зніме блокаду, якщо західні санкції проти неї будуть скасовані. Таку вимогу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував як «шантаж».
10.06.2022 — 9 — 10017
Зруйнована школа у Бахмуті: ще один воєнний злочин російської армії (фотосвідчення)
Спільно із Службою безпеки України слідчі задокументували воєнний злочин Росії за ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України. Станом на 2 червня загалом військові РФ пошкодили 1 938 закладів освіти України, 182 з яких зруйновані повністю.
09.06.2022 — 16 — 10049
«Як фільм жахів»: наслідки обстрілу Донбасу російською армією і позиції ЗСУ
Поки українські військові борються за контроль над ключовим містом на сході України – Сєвєродонецьком, російські сили продовжують обстріли в цьому регіоні. Так, у Дружківці, що на півночі Донецької області, минулими вихідними загинула щонайменше одна людина. Жителі міста Дружківка, що на захід від Сєвєродонецька, 5 червня прокинулися від звуку вибухів та розбитого скла. Багато житлових будинків зруйновано. Одна людина загинула. Ще однією гарячою точкою на Донбасі зараз є місто Бахмут: російські війська просунулися вглиб раніше контрольованих Києвом територій в районі Світлодарської дуги і наблизилися до міста. Українські війська відбивають атаки російських сил та намагаються встановити контроль на панівних висотах для подальшого контролю та можливих маневрів.
07.06.2022 — 29 — 14902
Ракетами по ДВРЗ. Наслідки обстрілу Києва
«Щодо вчорашніх вранішніх вибухів у Дарницькому та Дніпровському районах столиці. На даний момент жертв у результаті ракетних ударів по об’єктах інфраструктури немає. Одну постраждалу особу госпіталізували. Служби ще працюють на місцях, що зазнали атаки», – повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Внаслідок ракетного удару на Дарницькому вагоноремонтному заводі повністю знищено три цехи, повідомив член правління АТ «Укрзалізниця» Євген Шрамко. Однак ремонт і виробництво вагонів тут спробують відновити у кооперації з іншими підприємствами галузі. Ранковий обстріл Києва 5 червня був з Каспійського моря, повідомило командування Повітряних сил ЗСУ. За попередніми даними, ракети запустили з літаків Ту-95.
06.06.2022 — 21 — 11356
Робоча поїздка Президента України до Запорізької області та на Донбас. Офіційний репортаж
За підсумками робочої поїздки до Запорізької, Донецької та Луганської областей Президент України Володимир Зеленський оприлюднив звернення до українців: "Бажаю здоров’я, шановні українці! Сьогодні в мене нічне звернення, тому я коротко. Багато роботи було. Нескінченна доба. Був у Запоріжжі, Запорізькій області. Підтримав наших військових, нагородив найкращих. Заслухав доповідь. Були на позиціях. Провів зустріч з головою обласної державної адміністрації, місцевим керівництвом поліції, Служби безпеки, а також деякими мерами тимчасово окупованих міст. Зустрівся з маріупольцями, яким вдалося виїхати з міста живими і з дітьми. Тут їх зустріла Хортиця. По-людськи й тепло. Умови – бачив – тимчасові, але непогані. Зрозумів їхні складні питання. Думаю, вирішимо. У кожної сім’ї – своя історія. Більшість була без чоловіків. У когось чоловік пішов воювати, у когось – у полоні, у когось, на жаль, загинув. Просто трагедія. Ні дому, ні близької людини. Але треба жити заради дітей. Реальні герої – вони серед нас. Після цього поїхав з керівником Офісу на схід. Були в Лисичанську, були в Соледарі. Пишаюся кожним і кожною, кого зустрів, кому тиснув руку, з ким спілкувався, кого підтримав. Дещо привезли військовим. Про це детально не буду. А дещо привезли від них вам. Це важливо. Впевненість привезли. І міцність. Я бажаю їм здоров'я. Їхнім батькам – уклін. Всім нам – перемоги. Слава Україні!"
06.06.2022 — 39 — 17354
Харків: ракетний удар по школі
Внаслідок російського удару в ніч на 2 червня зайнялася школа у Київському районі міста. Під час гасіння пожежі рятувальники знайшли загиблу жінку, поранення дістав чоловік, ще троє жінок врятовані. Як повідомили в обласному управлінні рятувальників, у школі на вулиці Академіка Павлова після удару горіла бібліотека площею 50 кв. м. Повідомлення про пожежу до рятувальників надійшло о 00:13, о 02:14 пожежу загасили. Ця школа вже піддавалася удару РФ з початку вторгнення і мала часткове руйнування. За інформацією речника рятувальників на Харківщині Євгена Василенка, під час російського удару у школі перебували п'ять людей: охоронець та чотири жінки, які прийшли в укриття на ніч. "Одна загинула на східцях біля сховища, спускалася туди. Інших завалило у підвалі. Сторож — отримав поранення, у лікарні. Троє жінок не ушкодженні, дістали з-під завалів", — повідомив Василенко. Також за інформацією ОВА, пораненому чоловіку 63 роки. Його госпіталізували з вибухової травмою: осколковим пораненням голови, передпліччя, ніг. Нині стан охоронця середнього тяжкості.
02.06.2022 — 15 — 10514
Україна - Шотландія 3:1. Залишається остання перепона на шляху до ЧС-2022
Збірна України з футболу з рахунком 3:1 перемогла збірну Шотландії. Це був матч раунду плей-офф за вихід на Чемпіонат світу з футболу, що пройде в Катарі у листопаді-грудні цього року. Матч з Шотландією мав відбутися ще у березні. Але футбольні плани порушило агресивне вторгнення російських військ в Україну 24 лютого. УЄФА вирішила не скасовувати зустріч, а перенести її майже на три місяці. Відповідно, змістилась дата проведення і другого матчу - зі збірною Уельсу. Саме з цією британською командою має зіграти переможець пари Україна-Шотландія. Це буде останньою перепоною на шляху до катарського Чемпіонату світу. Тренер українців Олександр Петраков виставив такий стартовий склад: Георгій Бущан (воротар), Олександр Караваєв, Ілля Забарний, Микола Матвієнко і Віталій Миколенко (захисники), Руслан Маліновський, Тарас Степаненко, Олександр Зінченко, Андрій Ярмоленко і Віктор Циганков (півзахисники) і Роман Яремчук (нападник). Зустріч команди почали активно і на зустрічних курсах. Перший небезпечний момент виник на 7 хвилині, коли українець Віктор Циганков з лінії штрафного майданчику завдавав удару по воротах Шотландії. Воротар команди-суперниці Крейг Гордон відбив постріл. На 16-й хвилині вбивчий шанс мав Ярмоленко. Він опинився віч-на-віч з голкіпером, але його удар знову зміг зупинити суперник. Шотландія, в свою чергу, покладалась більше на силовий футбол і свою перевагу при стандартних положеннях. На 32-й хвилині капітан української збірної Андрій Ярмоленко отримав чудовий пас з глибини поля і, опинившись один перед голкіпером Шотландії, впевнено перекинув його та забив гол. Після перерви Україна змогла швидко подвоїти перевагу. На 49-й хвилині Роман Яремчук головою замкнув подачу з правого флангу від Олександра Караваєва. Ведучи в рахунку, Україна продовжувала тиснути на ворота Шотландії. Декілька небезпечних ударів відбив воротар Гордон. Найкращий шанс Шотландія мала на 67-й хвилині, коли МакГінн пробив головою повз порожні ворота. На 78-й хвилині шотландцям вдалось скоротити відставання. МакГрегор добив м'яч в ворота після сейву Бущана. Після цього українець Артем Довбик втратив шанс забити гол, коли вийшов віч-на-віч з воротарем, але не встиг пробити. Свій шанс він використав на 90+4 хвилині. Підсумок матчу 3:1 на користь українців. Після перемоги в Глазго в України залишається остання перепона на шляху до Чемпіонату світу. Це збірна Уельсу, з якою українці зустрінуться вже 5 червня в Кардіффі.
02.06.2022 — 27 — 15063
Бійці ЗСУ на завданні. Харківщина
Підрозділи ЗСУ з кількох флангів здійснили імітацію наступальних дій, щоб відтягнути на себе увагу супротивника. В результаті, за словами військових, штурмова операція пройшла без втрат особового складу ЗСУ, а українським бійцям вдалося знищити кілька бойових одиниць техніки та близько взводу особового складу військ РФ.
01.06.2022 — 16 — 8063
Підземне місто. Тисячі харків’ян жили в метро три місяці: як підземка стала для них домом
Харківське метро на три місяці стало домом для тисяч людей — з 24 лютого до 24 травня його використовували як бомбосховище. Наразі підземка знову працює в режимі перевезень, хоча городяни, як і раніше, можуть ховатися там від обстрілів. Проте місця для ночівлі на платформах розібрали. Фотограф Павло Дорогой теж жив у метро та навіть зняв про нього фільм. Він розповів Bird in Flight, як було влаштоване це підземне місто. Фотограф Павло Дорогой знімав харківське метро з 4 березня до 24 травня, доки не запрацювали перевезення. За цей час він відвідав майже всі станції, але найбільше часу провів ночуючи на пероні «Армійської» — понад десять днів. Його батько прожив на цій станції три місяці. Там же Павло зняв документальну короткометражку, що перемогла на фестивалі Docudays UA у програмі Civil Pitch 2.0. Наприкінці травня тих, хто жив у метро, попросили зібрати речі та залишити станції. Зробити це багатьом виявилося морально важко. — На «Армійській» я знайшов друзів, із якими спілкуюся досі. Пам’ятаю, у перші дні на платформах залишалися лише вузькі проходи між людьми: ніхто не лежав, бо не вистачало місця, можна було лише сидіти. Гадаю, тоді на «Армійській» жило близько 1,5 тисячі осіб. До середини березня з них залишалася тільки третина. Люди ночували і на перонах, і у вагонах — останні вважалися більш комфортними. Родини з дітьми селили у підсобних приміщеннях, бо вони тепліші й у них можна було закритися. Метро відчинялося о 6:00 і зачиняло свої двері спочатку о 18:00, а потім о 21:00. Кілька десятків активістів одразу взяли на себе організаційні питання. Місцева влада передавала лише сухпайки, хліб та трохи молочних продуктів. Гарячою їжею тричі на день людей годували волонтери, причому за свої гроші. Паніки не було, бо у метро всі почувалися в безпеці. Хоча, звичайно, всі разом читали новини, плакали, ділилися новинами тих, хто залишився нагорі. До дітей навіть приходили вчителі проводити заняття. Коли тільки спускався в метро, першим кидалося у вічі, яке у всіх бліде обличчя через брак сонця. А через те, що підземка погано провітрювалася, усіх хилило в сон. Можливості нормально помитися не було, тому багато хто ходив додому. Можна було, звичайно, нагріти води і помитися в тазу, але для цього доводилося йти до вбиральні. Якщо на старих станціях є спільні туалети, якими одночасно може користуватися п’ять осіб, то на нових вони зовсім малі. Бували дні, коли в метро не було води зовсім, запах стояв страшний. Люди швидко стали облаштовувати свої тимчасові притулки. На станції метро «Бекетова» я бачив торшер, а на інших — килими, ліжка та плазмові телевізори. У метро брали з собою тварин. Собаки гавкали, а коти іноді збігали в тунелі, але особливих проблем не доставляли. Є така комп’ютерна гра Metro 2033 за романом Дмитра Глуховського, де люди живуть під землею, розводять там тварин, розбивають сади. Так ось усе це тоді видалося мені абсолютно реальним. До середини березня нам дозволяли ходити тунелями, потім це можна було робити тільки разом зі співробітниками метрополітену. Дорога від «Історичного музею» до «Академіка Павлова» (між ними п’ять станцій) зайняла у мене близько двох годин. Не було щурів, було тихо та прохолодно. Наскільки близько ти до поверхні землі, можна було зрозуміти за температурою: що тепліше, то вище. Люди виявилися не готові залишати станції. Якось у метро просто ввімкнули гучномовець та оголосили, що воно знову починає працювати в режимі перевезень. Мабуть, це найемоційніший день: усі були злі, засмучені, налякані. Поруч зі мною тоді знаходилася родина з однорічною дитиною — їм було куди повернутися, але жити під обстрілами важко. Мер Харкова Ігор Терехов радить усім повертатися до квартир, а тих, у кого будинок зруйнований, за його словами, переселять до гуртожитку. До речі, сам Терехов, згідно з міськими чутками, досі живе у бункері. А зовсім нещодавно на станції метро «23 Серпня» впала ракета. За три місяці люди звикли спати в темряві та на самоті. Мені здається, що у багатьох уже ПТСР, хоча ні з ким психологи не працювали. Їхати від людей, з якими спав пліч-о-пліч, було важко.
31.05.2022 — 37 — 16277