Вигнали окупантів у шию: звільнений Святогірськ
Святогірськ — туристичне українське містечко, яке ще у 2014 році стало надійним прихистком для багатьох переселенців із Донецької та Луганської областей. Його називали маленькою Швейцарією у Донецькому регіоні. Місто радо приймало туристів з усієї України, але не цього року. З приходом російських військ життя тут змінилося… Святогірськ три місяці перебував під окупацією. 12 вересня стало відомо, що українські військові зайшли у місто. Наразі сили оборони проводять стабілізаційні заходи, працюють сапери, правоохоронці виловлюють колаборантів, а вулиці розчищають від розбитої техніки. Перше, що бачиш при в’їзді у місто — це Святогірська лавра. Це той самий монастир, який став прихистком для багатьох українців. Там перебували переселенці та місцеві жителі. Жили вони у страху, тому що ворог нищівно завдавав ударів по інфраструктурі. Заїхати у саме місто не так просто. Всі мости були зруйновані під час російської окупації, тому дорога пролягає через переправу. Про перебування тут російської армії нагадує все: вщент розбомблені будинки, зруйновані дороги, на яких валяються уламки від ракет, покинуті автівки та боєприпаси. У місті, де колись проживало понад чотири тисячі людей, тепер не нарахувати й сотні. Тут наразі відсутні газопостачання, електрика, вода. Місцевий житель Дмитро пережив тут всю окупацію, евакуюватися не збирався. Розповідає, що раніше тікав сюди від «русского міра» із Донецька. Почав нове життя, але і тут його наздогнала війна. — До початку війни тут було світло, газ та можна було купити все. Я працював на хлібзаводі й спокійно жив. А прийшли російські солдати і все розбомбили. Заходили у домівки й проводили обшуки на наявність зброї. З чоловіків знімали одяг та шукали татуювання з українською символікою, — розповідає Дмитро. Літня жінка, побачивши українських військових, кидається в обійми та плаче. Зі страхом згадує пережиті події.— росіяни прийшли сюди стріляти по людях і по хатах. У мене розбитий будинок, вікна всі повилітали, — говорить Ганна. — Сподіваюсь, що вони не повернуться. Ми — українці, самостійна нація й Україна у нас одна. Попри те, що місто понівечене росармією, місцеві вірять, що у них є майбутнє разом із Україною, а от у російських окупантів єдиний вихід — бігти… Як із Святогірська, покидаючи техніку, зброю, одяг, амуніцію і, звичайно ж, своїх. Військовослужбовець на позивний «Вуйко» жартує: «москалі тікали, ходаки губили». — Вони намагалися зберегти своє життя, тому що на той час їм було вже не дуже солодко. Ми ускладнювали їхнє пересування. Тепер ситуація у місті стабільна. Ми плануємо і надалі вибивати ворога із сусідніх населених пунктів, — говорить «Вуйко». Про те, що Святогірськ — українське місто, свідчать синьо-жовті прапори вздовж вулиці. Їх знімати окупанти не насмілилися, наче відчували, що наші військові прийдуть звільняти свої землі… — Святогірськ — курортне місто. Тут Лавра й сюди постійно приїжджали віряни. Тому тут багато готелів і приватних садиб. Це «Донецька Швейцарія», розташована в низині серед лісів із чудовим кліматом. Тепер тут зруйноване місто, понівечені людські життя, — розповів воїн ЗСУ на псевдо «Професор», який родом із цих країв. Звільненню та зачистці Святогірська передували важкі та тривалі бої, розповідають наші хлопці. — Два тижні тому заїхала якась «спецура». У них були дрони камікадзе, то вони ними «розносили» місця нашої дислокації, — каже «Професор». Однак мужність, стійкість, професіоналізм та шалена мотивація зробили своє — й українські воїни вибили ворога. — Вони втекли й залишили нам просто неймовірну кількість боєкомплекту. Таке враження, що вони просто покидали автомати й поїхали. З трофеїв залишили навіть такі рідкісні штуки, як кулемет «Печенєг» із нічником та відстанеміром. А цей набір коштує скажених грошей. Техніки практично не залишили, лише те, що ми спалили, але вони її й не особливо сюди заводили, бо ми їх артилерією били нещадно, — веде свою розповідь «Професор». Він каже, що це було ще те видовище, бо українська артилерія безперестану знищувала ворога, який, не шкодуючи життя та машин, тривалий час намагався перехопити ініціативу і продовжував свій наступ. — Вони намагалися завести у Святогірськ техніку через Ярову по прямій дорозі. Там наша арта їх зустрічала й працювала чергою по три снаряди в квадрат 2 на 2 метри. Горіло там усе: танки, «бехи», бронетранспортери. Другого вересня, коли звільняли Святогірськ, наші артилеристи працювали з восьмої ранку до другої ночі, палили все, працювали каскадом і навіть били їм у тили. А вони перли лавиною, у наших хлопців стволи перегрівалися. Здихали окупанти, як таргани, але й плодилися так само, — пригадує «Професор». — Орки, щоби ви розуміли, коли чують за собою силу — «друга армія світу», а коли тікають — то сиплються, як доміно. Коли відступали, то була в них паніка. У перехопленнях їхніх розмов ми чули лише лайку. Звучали накази не відступати, інакше буде розстріл, — розповідає воїн ЗСУ на псевдо «Мисливець», який працює в підрозділі радіо- та аеророзвідки. — Гадаю, там дійсно розстрілювали, але вони себе й самі калічать. «Мисливець» стверджує, що окупанти відстрілюють собі пальці, аби не потрапити в поліетиленовий мішок.— Вони там нікому не потрібні. У їхніх переговорах чути, що є поранені, а вони відходять на марші та їх залишають. Насамперед киває п’ятами керівництво. Вони виїжджають і лише за кілька годин доводять наказ організовано відходити. Але й це в них не виходить, одна з їхніх колон відступила і досі в цих краях кружляє, то наша артилерія вже третій день їх довбе, — каже «Мисливець». Дії окупантів не перестають дивувати українських воїнів. Одним із прикладів стали четверо російських полонених, які під час наступу українців купували горілку в місцевому магазині.— Чуваки вирішили поїхати за горілкою в магазин, коли ми вже були на вулицях Святогірська. Були в цивільному, але це їх не врятувало, біля прилавка і взяли, — розповідає «Професор». Та не всім щастить, як згаданим окупантам, які вирішили випити горілки під час українського наступу.— Чули в переговорах навіть таке: орк у рацію кричить про трьох «трьохсотих» і просить про евакуацію, а йому у відповідь — «та ні, укропи дають „тягла“, ми зараз не можемо, давай вечора почекаємо». За кілька годин знову виходять на зв’язок, і питає, чи буде евакуація, бо вже не три «трьохсотих», а півтора «двохсотих». У відповідь лунає: «як півтора?». То він каже, що снаряд попав, то, може, півтора нашкребуть… Це їхнє ставлення до людей, які, як розхідний матеріал. Тільки в голові не вкладається, чого вони настільки тупі, що самі цього не розуміють, — розмірковує «Мисливець».Його слова доповнює напарник на псевдо «Грізлі», що є інформація, начебто росіяни застосовують загороджувальні загони, тож, мовляв, ніде діватися, але однаково дурні, були б розумні, то в полон здавалися б.Окупанти кажуть, що наші хлопці вже оговталися, підтягнули резерви й почали обстріли з артилерії та реактивних систем залпового вогню.Воїни ЗСУ повні сил та оптимізму й ні на секунду не сумніваються в перемозі.
20.09.2022 — 40 — 14669
Похорон королеви Єлизавети
Після 10 днів офіційної жалоби Велика Британія прощається з померлою королевою Єлизаветою II. Її похорон відбувається у Вестмінстерському абатстві — місці, де Єлизавета вийшла заміж і була коронована. Щоб провести королеву в останню путь, люди чекали з ночі.Двері Вестмінстерського абатства відчинилися сьогодні вранці для гостей, які прибувають на державний похорон королеви. Труну з монархом провезли урочистою процесією від Вестмінстерського палацу до Вестмінстерського абатства, де у церемонії бере участь 2 000 гостей. Труну королеви помістять у катафалк і відправлять до Віндзорського замку. Паралельно з цим до Віндзора йтиме процесія Довгою алеєю (The Long Walk). До неї приєднаються король і члени королівської сім'ї. А вже ввечері, о 19:30, відбудеться приватна похоронна служба за участю лише короля та королівської родини. Труну королеви покладуть у каплицю Святого Георгія разом із принцом Філіпом та її батьками, королем Георгом VI та королевою-матір'ю. Старші представники королівської сім'ї, зокрема король Чарльза III і його сини приїхали до Вестмінстер-голу, звідки вони супроводжували процесію з труною королеви до абатства. Принцеса Шарлотта і принц Джордж разом зі своєю родиною прийшли на похорон своєї прабабусі. Меган Маркл і Кетрін, принцеса Уельська, виглядали похмурими. Серед присутніх на службі - політики, королівські особи та знаменитості. Президент Франції Еммануель Макрон, президент США Джо Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо та президент Ірландії Майкл Хіггінс, імператор Японії Нарухіто та імператриця Масако - серед світових лідерів, які приїхали на церемонію. Прем'єр-міністр Британії Ліз Трасс і колишні прем'єри також присутні на службі. Представників росії, Білорусі та Сирії не запрошували. Від України прибули вшанувати королеву Єлизавету ІІ прем’єр-міністр Денис Шмигаль та перша леді Олена Зеленська.Щоб провести Єлизавету II в останню путь, люди з ночі займали місця. А втім, устигнути вдалося не всім. Ті, хто так і не потрапив на прощання з королевою у Вестмінстер-холі, чекали на проїзд її труни за раніше анонсованим маршрутом. Очікується, що в день похорону Єлизавети на заходи у Лондоні збереться приблизно мільйон людей. Для охорони безпеки у місті залучили понад 100 тисяч поліцейських та інших працівників. Масштаб похорону Єлизавети II називають більшим за Олімпійські ігри 2012 року та Платиновий ювілей королеви.Служба також транслювалася на телебаченні та радіостанціях, по всій країні для цього встановили приблизно 125 кінотеатрів.
19.09.2022 — 53 — 15846
Під Ізюмом знайшли масові поховання цивільних та військових ЗСУ
Поховання знайшли поряд із кладовищем, де під час окупації російськими військами міста Ізюму в період з 2 квітня до 15 вересня ховали цивільне населення під безіменними похованнями. Наразі невідома точна кількість людей, які захоронені в могилі, також невідомо, хто похований у сусідніх могилах. Триває розмінування території. «Ми так порахували, тут десь близько 20-25 людей. Хоча напис тут був 17. Ми перевіримо це уже коли будуть підіймати (тіло - ред.)», - повідомив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко. Після звільнення міста 12 вересня депутат Ізюмської міської ради Максим Стрельніков заявив, що щонайменше тисяча цивільних жителів Ізюму загинула за час російської окупації. Після деокупації Київщини у квітні у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки загибелі цивільних жителів. Україна і деякі представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини через події на Київщині. Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.
16.09.2022 — 16 — 11259
Радість, обійми, сльози: фотосвідчення із звільнених міст
Лише за першу добу активних контрнаступальних дій у Харківській області українські військові просунулися уперед на 19 кілометрів, за 5 днів – пройшли 110 кілометрів, звільнивши від окупації майже 400 населених пунктів, заявив президент України Володимир Зеленський. Під контроль ЗСУ перейшли зокрема ключові міста Харківської області – Балаклія, Куп’янськ та Ізюм. Втрату останнього експерти називають однією з найбільших стратегічних невдач Москви у повномасштабній війні в Україні, оскільки для російських військ Ізюм був базою та важливим вузлом постачання військ. Через Куп'янськ проходять важливі шляхи постачання з Донбасу, а також просування на півдні. За словами Володимира Зеленського, станом на зараз Харківська область зараз майже повністю деокупована. «150 тисяч українців, які залишалися на цій території, тепер знову відчувають, що таке нормальне безпечне життя», – сказав він. Фотокореспонденти зафіксували на деокупованих землях емоції людей: тих, хто пережили окупацію і хто побачив тих, які пережили; тих, хто вперше за кілька місяців побачив рідних, а також тих, хто брав участь у боях за визволення цих територій.
15.09.2022 — 16 — 7447
Як виглядає Балаклія та її околиці після деокупації
Балаклія стала першим містом, з якого почався великий контрнаступ Сил оборони України на Харківщині. Офіційно про звільнення Балаклії повідомив президент Володимир Зеленський 8 вересня. Після цього Україна деокупувала й низку інших міст області — Куп’янськ та Ізюм. Окупанти зруйнували школу у Вербівці біля Балаклії. У самій Балаклії у центрі міста люди зранку записалися в чергу на отримання гуманітарної допомоги. Загалом у черзі стояло понад 300 людей. У центрі міста зруйновані будинки та пусті вулиці. На пам'ятнику Тарасу Шевченку українські прапори. У балаклійському відділенні поліції окупанти влаштували катівню, де тримали затриманих та викрадених людей. Контрнаступ на цьому напрямку почався у вересні. Станом на 13 вересня у Міноборони прозвітували, що українські військові в області вже звільнили від окупації більш як 150 тисяч людей та понад 300 населених пунктів. Втім, це лише попередні дані — насправді ця кількість ще більша. Відомо, що українські сили зайшли у міста Балаклія, Ізюм, Вовчанськ та Куп'янськ.
14.09.2022 — 17 — 9133
«Військова здобич»: захоплена ЗСУ російська техніка
Харківщина: фотографії трофейної російської техніки і покинутого боєкомплекту. У результаті швидкого контрнаступу Збройних сил України на Харківщині, в результаті якого було звільнено за даними Генштабу понад 3 тисячі квадратних кілометрів української території, українські військові здобули значну кількість покинутої російської техніки та боєкомплекту. Це є у фотосвідченнях з фронту. Натомість, у Росії стверджують, що на Харківщині відбулося сплановане відведення російських військ для «досягнення заявлених цілей звільнення Донбасу з-під українського контролю».
13.09.2022 — 14 — 8074
«Без світла чи без вас? Без вас». Ворог продовжує обстрілювати об’єкти критичної інфраструктури
Ввечері 11 вересня ворог випустив по областях України 11 крилатих ракет. Внаслідок удару по Харківській ТЕЦ тимчасово зникло енергопостачання одразу в кількох регіонах. «Ворог завдав ракетного удару по Холодногірському району, пошкоджено об'єкт критичної інфраструктури. Двоє працівників загинули. Рятувальники майже всю ніч локалізували масштабну пожежу», - повідомив керівник Харківської ОВА Олег Синєгубов вранці. За його словами, внаслідок російських ракетних ударів у Харкові та у великій частині області зникло електропостачання, а без електрики не працювали помпи, які подають людям у будинки воду. «Наразі по області електро- та водопостачання відновлено на 80%», - повідомив Синєгубов і подякував енергетикам та рятувальникам за роботу. У службі з надзвичайних ситуацій розповіли, що завдано шкоди обладнанню ТЕЦ, адмінбудівля частково зруйнована, на момент прибуття рятувальників площа пожежі була понад 1 000 кв. м. Окрім обстрілу Харківської ТЕЦ, за словами Синєгубова, у неділю від ракетних обстрілів постраждав об'єкт критичної інфраструктури в Чугуївському районі, де двоє людей отримали поранення. У ДСНС повідомили, що ракетний удар у Чугуївському районі Харківщині зачепив об'єкт, «подібний» до Харківської ТЕЦ, там пожежа охопила 70 кв метрів і була ліквідована вже о 22:15. А опівночі по Харкову росіяни завдали ще одного удару. Російська ракета частково зруйнувала п'ятиповерхівку, де загинула одна людина і двоє отримали поранення. «Опівночі ворог завдав ракетного удару, попередньо з ЗРК С-300, по Новобаварському району Харкова. Частково зруйновано 5-поверховий житловий будинок», - уточнив Синєгубов. Володимир Зеленський відреагував на обстріли Харкова. Президент звернувся до росіян і запевнив, що Україна все одно буде жити вільно від них: «Навіть крізь непроглядну темряву Україна й цивілізований світ чітко бачать ці терористичні акти. Навмисні й цинічні ракетні удари по цивільній критичній інфраструктурі. Жодних військових об'єктів. Знеструмлені Харківська та Донецька області. У Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській – часткові проблеми з живленням. Ви досі думаєте, що ми «адін народ»? Ви досі думаєте, що зможете нас налякати, зламати, схилити до поступок? Ви справді так нічого й не зрозуміли? Не зрозуміли, хто ми? За що ми? Про що ми?Читайте по губах:Без газу чи без вас? Без вас.Без світла чи без вас? Без вас.Без води чи без вас? Без вас.Без їжі чи без вас? Без вас.Холод, голод, темрява й спрага – для нас не так страшно й смертельно, як ваші «дружба й братерство». Але історія все розставить по місцях. І ми будемо з газом, світлом, водою та їжею.. і БЕЗ вас!».
12.09.2022 — 27 — 12158
Залужний: до кордону з росією – 50 км
Головнокомандувач ЗС України Валерій Залужний: «Збройні Сили України продовжують звільнення окупованих росією територій. Від початку вересня понад 3000 кв км повернуто під контроль України. На Харківському напрямку ми почали просуватися не тільки на південь та схід, а й на північ. До виходу на Державний кордон залишається 50 км. На цих світлинах - результати роботи кількох підрозділів Збройних Сил. У тісній взаємодії вони звільнили села Байрак, Нова Гусарівка, Щурівка й Вільхуватка. Захоплення потужних укріпрайонів російських військ, котрі вони гордо назвали «Масква», «Омск» й «Пітєр», дало змогу розгорнути контрнаступ на Балаклію, Ізюм та Куп‘янськ.Пишаюся і вдячний кожному українському військовослужбовцю. Маю за честь боротися пліч-о-пліч з вами. Вічна Пам’ять полеглим в боях за Україну!».
11.09.2022 — 16 — 8552
Теплий вересень в Одесі: зарослі пляжі, самотні купальники та царство птахів (фотозамальовка)
Кореспондент «Думської» Олена Балаба прогулялася вздовж берега, щоб показати вам красу осіннього моря та запустіння. Через невелике похолодання активні пляжники залишили зони відпочинку, переставши боротися з правоохоронцями. Самотні купальники прориваються в море, щоб поплавати до хвилерізу і назад. Патрульна поліція ще проганяє людей із пляжів, хоча суворі написи про міни та загороджувальні стрічки майже зникли з пляжів. Відпочиваючих небагато — переважно вони сидять на лавках і просто милуються морем і дихають свіжим повітрям. Саме час гуляти та насолоджуватися теплом восени в Одесі.
10.09.2022 — 11 — 11016
«Лейпциг» – «Шахтар» – 1:4. Яскравий старт у ЛЧ
У 1-му турі групового етапу Ліги чемпіонів «Шахтар» на виїзді зустрічався з «Лейпцигом». Новий євросезон «гірники» відкривали матчем із однією з найсильніших команд німецької Бундесліги. На поле «Ред Булл Арени» донеччани вийшли в оновленому виїзному комплекті форми від Puma. Дебютант турніру Ігор Йовічевіч ухвалив кілька несподіваних кадрових рішень. У стартовому складі місце у воротах очікувано зайняв Анатолій Трубін, у центрі захисту вийшли Микола Матвієнко та Валерій Бондар, на правому фланзі грав Лукас Тейлор, ліворуч – Юхим Конопля. У центрі поля діяли Тарас Степаненко, Артем Бондаренко й Георгій Судаков, на лівому фланзі атаки – Михайло Мудрик, при цьому праворуч наставник випустив Мар'яна Шведа, а на вістрі атаки – Олександра Зубкова. Команди розпочали поєдинок у високому темпі, й протягом стартових хвилин господарі виглядали активніше: перший момент мав Нкунку, проте його удар з близької дистанції потягнув Трубін. А на 16-й хвилині рахунок було відкрито, і забили саме «гірники»: голкіпер Гулачі вийшов далеко за межі штрафного, де загрався з м'ячем і подарував його Мар'яну Шведу, який покотив у порожні ворота – 0:1. Після цього «Лейпциг» перейшов у позиційний напад і більшу частину тайму провів на половині поля гостей, але це нічого, крім високого відсотка володіння м'ячем, не забезпечило. Оборона донеччан діяла безпомилково й не дозволила створити жодного небезпечного моменту у власному штрафному, відстоявши мінімальну перевагу до перерви. У дебюті другої половини господарі створили кілька небезпечних моментів (постріл Нкунку зі штрафного пройшов над поперечиною, а Сілва ледь не замкнув дальню штангу під час подачі зліва), а на 57-й хвилині зрівняли рахунок – розгонисту атаку ударом у праву дев'ятку завершив Сімакан. Проте вже за хвилину «гірники» знову вийшли вперед: Мудрик промчав лівим флангом і віддав до штрафного, Мар'ян Швед пробив, і після серії рикошетів м'яч залетів у ворота – 1:2. Відразу після цього Ігор Йовічевіч замінив головного героя матчу, замість Шведа випустивши Івана Петряка. Також на поле вийшли Невен Джурасек і трохи згодом Лассіна Траоре. Лейпцигці посилили тиск, але створили лише кілька гострих навісів: Орбан пробив головою повз, а Генрікс – вище. Натомість «Шахтар» шукав свої шанси в контратаках і сповна реалізував їх. На 76-й хвилині Судаков вирізав передачу на Михайла Мудрика, і той чудово пробив у нижній кут повз кіпера – 1:3. А на 85-й хвилині Конопля кинув у прорив Мудрика, той виконав простріл на лінію воротарського, звідки Лассіна Траоре в дотик уразив ціль! 4:1 – «Шахтар» відкриває євросезон гостьовим розгромом «Лейпцига». Ігор Йовічевіч дебютував у Лізі чемпіонів з перемоги, Мар'ян Швед оформив дубль, Михайло Мудрик відзначився голом і двома асистами, Лассіна Траоре відзначив повернення до турніру рік по тому забитим м'ячем. 10 вересня на підопічних Ігора Йовічевіча чекає поєдинок УПЛ із «Чорноморцем» у Львові. А в наступному турі Ліги чемпіонів «гірники» зіграють із шотландським «Селтіком». Ця зустріч відбудеться 14 вересня у Варшаві на Стадіоні Війська Польського та розпочнеться о 19:45 за київським часом. Квитки на матч – уже в продажу. «Лейпциг» (Лейпциг) – «Шахтар» (Донецьк) – 1:4 (0:1). Лейпциг, «Ред Булл Арена», 41 591 глядач. Голи: 0:1 Швед (16), 1:1 Сімакан (57), 1:2 Швед (58), 1:3 Мудрик (76), 1:4 Траоре (85). «Шахтар»: Трубін, Тейлор, Бондар, Матвієнко, Конопля, Степаненко (к) (Кривцов, 86), Бондаренко (Джурасек, 62), Судаков, Швед (Петряк, 62), Мудрик, Зубков (Траоре, 70)
07.09.2022 — 38 — 20276